Рішення № 10461473, 13.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

13.07.2010Справа №2-1/2719-2010 за позовом Прокурора м. Сімферополя, (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 11) в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради, (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15),

до відповідача Обслуговуючого кооперативу «Діамант-Регіон», (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Б. Куна,9, кв. 358),

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 1130,88грн.,

Суддя Л. О. Ковтун

п р е д с т а в н и к и :

від позивача Мельничук О.І.- представник, довіреність від 08.02.2010р. № 24/01-55/229,

від відповідача не з’явився, повідомлений належним чином,

за участю прокурора Коноваленко А.В., помічник прокурора,

          Суть спору: Прокурор м. Сімферополя в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради звернувся до господарського суду АР Крим із позовом до Обслуговуючого кооперативу «Діамант-Регіон» про зобов’язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,014 га навпроти багатоквартирних будинків по вул. Б.Куна, 33-35 в м. Сімферополі та стягнення шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття зазначеної земельної ділянки у розмірі 1130,88грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені вимоги земельного законодавства, самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,014 га навпроти багатоквартирних будинків по вул. Б.Куна, 33-35 в м. Сімферополі, яка використовується під розміщення будівельних матеріалів (бетонних плит) та металевих стовпів.

Позивач вимоги прокурору підтримав у повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву та документів витребуваних судом не представив, не забезпечив явку свого представника в судове засідання, про день розгляду справи був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують відносини між сторонами, у зв’язку з чим підстав для відкладення розгляду справи не вбачає.

          Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення прокурора та позивача, суд

встановив:

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Аналогічні положення закріплені в статті 1 Земельного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ч. 1, 3-5 ст. 126 Земельного кодексу України).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Пунктом д) частини 1 статті 6 цього Закону визначено, що до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать, зокрема, вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.

Державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи (частина 1 статті 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»).

Аналогічні положення закріплені пунктом 1.2 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 р. № 312.

Як свідчать матеріали справи, в ході перевірки державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель АР Крим по земельних ресурсах дотримання вимог земельного законодавства виявлено порушення відповідачем такого законодавства, а саме встановлено самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,014га за адресою: м. Сімферополь, напроти багатоквартирних будинків по вул. Б. Куна, 33-35 Обслуговуючим кооперативом «Діамант-Регіон» під розміщення будівельних матеріалів (бетоні плити) та металевих стовпів, призначених для освітлення у кількості 10 штук, про що складено акт перевірки 16.03.2010р. № 107, (аркуш справи 7).

В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства зазначено, що відповідач без правовстановлюючих документів, самовільно зайняв згадану земельну ділянку, що є порушенням статті 125 Земельного кодексу України.

За наслідками проведеної перевірки та складеного акту Інспекцією винесений припис про усунення виявлених порушень, а також винесено постанову про накладення на відповідача адміністративного стягнення.

Слід зазначити, що жодних доказів оскарження та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення відповідачем господарському суду не надано.

Дослідивши надані сторонами докази у підтвердження своїх доводів, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 3 статті 125 Земельного кодексу України, забороняється приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.

До документів, що посвідчують право на земельну ділянку стаття 126 ЗК України відносить державні акти на право власності і право користування земельною ділянкою та договір оренди, у разі оформлення права оренди.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду жодного доказу наявності документів на користування спірною земельною ділянкою.

Таким чином, факт самовільного зайняття відповідачем зазначеної вище земельної ділянки є доведеним і підтверджується належними доказами.

Відповідно до статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Президія Вищого арбітражного суду України в своїх роз'ясненнях від 27.06.2001р. № 02-5/744 вказала, що збитки, заподіяні в результаті порушення природоохоронного законодавства, повинні компенсуватися в розмірах, встановлених спеціальними методиками розрахунку розмірів збитків, що діяли на момент здійснення порушення.

Представлений позивачем розрахунок суми збитку в розмірі 1 130,88грн. складений на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету міністрів України №963 від 25.07.2007р.

За такими обставинами позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати держмита в сумі 187,00грн. (85,00+102,00) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сумою 236,00грн. судом відносяться на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Зобов’язати Обслуговуючий кооператив «Діамант-Регіон», (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Б. Куна,9, кв. 358; відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35983506) повернути Сімферопольській міській раді, (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, банківські реквізити: рахунок: 35413001001501 в УДК в АР Крим, МФО 824026, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 04055630) самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,014га, що розташована навпроти багатоквартирних будинків по вул. Б.Куна, 33-35 в м. Сімферополі.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Діамант-Регіон», (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Б. Куна,9, кв. 358; відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35983506) на користь Сімферопольської міської ради, (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, банківські реквізити: рахунок: 35413001001501 в УДК в АР Крим, МФО 824026, ідентифікаційний код ЄДРПО України 04055630) 1130,88грн. шкоди.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Діамант-Регіон», (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Б. Куна,9, кв. 358; відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПОУ 35983506) на користь державного бюджету України (рахунок 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 34740405) державне мито у розмірі 187,00 грн.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Діамант-Регіон», (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Б. Куна,9, кв. 358; відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35983506) на користь державного бюджету України (рахунок 31214264700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, отримувач: Держбюджет м. Сімферополя, код платежу 22050003, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 34740405) 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ковтун Л.А.