Ухвала суду № 104613794, 06.04.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6024/18

Провадження № 4-с/752/6/21

У Х В А Л А

Іменем України

06.04.2021 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Колдіної О.О.,

з участю секретаря Оджубейської Д.І,,

розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, заінтересована особа: ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

21.03.2018 р. виконавчий директор Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт» Лещенко О.Є. звернулась до суду із скаргою, відповідно до якої просила поновити строки подання скарги на постанову приватного виконавця Ляпіна Д.В, про відкриття виконавчого провадження від 27.12.2017 р. № 55446386, скасувати постанову приватного виконавця Ляпіна Д.В, про відкриття виконавчого провадження від 27.12.2017 р. № 55446386, скасувати постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене провадження від 27.12.2017 р., якою об`єднано виконавчі провадження № 55446440 та № 55446386 у зведене виконавче провадження № 55447022.

Скаргу обґрунтовано тим, що 14.03.2018 р. під час ознайомлення з матеріалами цивільної справи № 752/633/18, провадження № 4-с/752/106/18 представник Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт» дізналась про наявність постанови приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Ляпіна Дмитра Валентиновича про відкриття виконавчого провадження від 27.12.2017 р. № 55446386, та постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене провадження від 27.12.2017 р.

Зазначені рішення приватного виконавця заявник вважає незаконними, оскільки Асоціація відповідно до положень ст.119 ГК України є державним об`єднанням, частка державних підприємств в статуті якої перевищує 75%, а отже в силу ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець не мав права здійснювати виконавчі дії щодо такої юридичної особи.

23.03.2018 р. на підставі ухвали Голосіївського районного суду м.Києва відкрито провадження за поданою скаргою.

11.06.2018 р. заінтересована особа ОСОБА_1 подав письмові заперечення проти поданої скарги, просив у її задоволенні відмовити, оскільки відповідно до положень Статуту Асоціація є недержавною самоврядною організацією, вона не має статутного фонду, до складу учасників входять і недержавні організації, а тому положення ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» не можуть бути застосовані.

12.06.2018 р. приватний виконавець Ляпін Д.В. подав до суду заперечення з приводу поданої скарги, просив у її задоволенні відмовити з аналогічних підстав, викладених у запереченнях ОСОБА_1 .

В судове засідання представник заявника, приватний виконавець та заінтересована особа не з«явились, про місце і час розгляду скарги повідомлялись судом належним чином, з заявами про відкладення судового розгляду не звертались, а отже їх неявка не перешкоджає судовому розгляду.

Дослідивши матеріали скарги, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15 серпня 2017 року, постановленим у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт», третя особа: виконавчий директор Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт» Лещенко Олена Євгенівна, про визнання незаконними та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації за невикористану відпустку, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 09 листопада 2017 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 серпня 2017 року скасовано та постановлено нове, відповідно до якого позов задоволено, визнано незаконним наказ № 02 від 30 жовтня 2015 року Голови Ради Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт» про звільнення виконавчого директора Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт» ОСОБА_1, поновлено його на посаді виконавчого директора Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт» з 30 жовтня 2015 року, стягнуто з Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 1 січня 2016 року по 31 жовтня 2016 року у розмірі 254775,10 грн та грошову компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 77409,07 грн, стягнуто з Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт» судові витрати у справі.

08 грудня 2017 року Голосіївським районним судом м. Києва видано два виконавчих листа №752/7177/16-ц про стягнення судового збору та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 254775,10 грн і компенсації за невикористану відпустку у розмірі 77409,07 грн.

27 грудня 2017 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ляпіним Д.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55446386 з примусового виконання виконавчого листа №752/7177/16-ц про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 254775,10 грн і компенсації за невикористану відпустку у розмірі 77409,07 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В. від 27 грудня 2017 року об`єднано виконавче провадження № 55446386 з примусового виконання виконавчого листа № 752/7177/16-ц про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 254775,10 грн і компенсації за невикористану відпустку у розмірі 77409,07 грн, та виконавче провадження № 55446440 з примусового виконання виконавчого листа № 752/7177/16-ц про стягнення судового збору у розмірі 3654,03 грн, у зведене виконавче провадження № 55447022.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верхового Суду від 22 лютого 2018 року частково задоволено клопотання Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт» про зупинення виконання судового рішення. Відмовлено у зупиненні виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 09 листопада 2017 року в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць. У іншій частині виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 09 листопада 2017 року зупинено до закінчення касаційного провадження.

19 березня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ляпіним Д.В. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 55446386 (т. 6 а.с. 66).

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року скасовано рішення Апеляційного суду м. Києва від 09 листопада 2017 року в частині позовних вимог про скасування наказу про звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у вказаній частині залишено в силі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 серпня 2017 року.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 9 листопада 2017 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення компенсації за невикористану відпустку скасовано і у вказаній частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 07 листопада 2019 року представник Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт» звернувся до приватного виконавця Ляпіна Д.В. з листом, в якому повідомив про скасування судом касаційної інстанції судового рішення, на підставі якого було видано виконавчі листи. Вказаний лист отримано приватним виконавцем 12 листопада 2019 року за вхідним номером 2845.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В. від 11 листопада 2019 року поновлено виконавче провадження № 55446386 (т. 6 а.с. 95).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В. від 11 листопада 2019 року виведено виконавче провадження №55446386 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 254775,10 грн і компенсації за невикористану відпустку у розмірі 77409,07 грн із зведеного виконавчого провадження № 55447022.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В. від 11 листопада 2019 року закінчено виконавче провадження №55446386 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 254775,10 грн і компенсації за невикористану відпустку у розмірі 77409,07 грн, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Звертаючись до суду, заявник посилається на порушення приватним виконавцем Ляпіним Д.В, положень ст.5 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім: 1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; 2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; 3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону; 4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи; 5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини; 6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; 7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб; 8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена; 9) рішень про конфіскацію майна; 10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання; 11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно ч. 2 ст. 119 ГК України господарське об`єднання - об`єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об`єднали свою господарську діяльність.

Відповідно до ст. 120 ГК України господарські об`єднання утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об`єднання підприємств, передбачені законом.

Частиною 2 ст. 120 ГК України визначено, що асоціація - договірне об`єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об`єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об`єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.

Як встановлено судом Асоціація є недержавною, самоврядною організацією відповідно до п. 1.3 Статуту Асоціації.

Згідно зі статутом Асоціації, остання має у складі 30 засновників, з яких 24 державні підприємства.

Звертаючись до суду зі скаргою заявник посилається на те, що у складі Асоціації 24 засновники є державними підприємствами, а отже частка державних підприємств у статутному капіталі становить більш ніж 75 відсотків.

Однак, згідно з ст. 87 ГК України статутний капітал це сума вкладів засновників та учасників господарського товариства.

Статутом боржника не встановлена наявність статутного капіталу, також відомості про розмір статутного фонду відсутні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.

Крім того, у відповідності до розділу 5 Статуту Асоціації, її діяльність забезпечується за рахунок вступних, членських, цільових внесків Учасників Асоціації.

Згідно п. 10.1.2. Статуту Асоціації, остання є власником, вступних, членських, цільових внесків учасників Асоціації. Також Асоціація, є власником інших доходів та майна, набутих Асоціацією на підставах, не заборонених чинним законодавством.

Отже, Асоціація може фінансуватися за рахунок не лише внесків учасників, а і від власної господарської діяльності.

З огляду на викладене, посилання Асоціації на ст. 119 Господарського кодексу України, у відповідності до якої державне (комунальне) господарське об`єднання - об`єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об`єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування, є помилковим.

Асоціація незалежних експертів України «Укрексперт» за своєю організаційно-правовою формою не відноситься до державних підприємств, не має статутного капіталу та фінансується не за рахунок державного бюджету, а засновниками Асоціації є не тільки державні підприємства.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань організаційно-правова форма боржника - Асоціація, при цьому відсутня вказівка на центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить державне підприємство або частка держави у статутному капіталі юридичної особи.

Зазначені обставини були також встановлені Апеляційним судом м.Києва в постанові від 05.06.2018 р. за результатами розгляду скарги Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича при відкритті виконавчого провадження № 55446440.

З огляду на викладене, скарга Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт» не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

скаргу Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, заінтересована особа: ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя