Рішення № 104612845, 28.04.2022, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1162/21

Провадження № 2/375/20/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2022 року смт Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Чорненької О.І.

при секретарі судового засідання Киричок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт Рокитне, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції сторін

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач обгрунтовує заяву тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рокитнянського районного управління юстиції у Київській області, дата видачі 07 грудня 2015 року. Маючи намір оформити спадщину на зазначений житловий будинок позивач звернувся до приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Наталії Іванівни, на що було надано лист про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 31.12.2020 вих. № 167-01-16 та роз`яснено що звернення до нотаріуса він пропустив. Позивач зазначає, що пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважної причини, оскільки вважав, що успадкував спадщину по факту.

Тому звертається до суду для визначення додаткового строку, достатнього для подання нею заяви про прийняття спадщини.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Позовна заява надійшла до Рокитнянського районного суду Київської області 17 вересня 2021 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 23 грудня 2021 року зазначена справа передана у провадження судді Чорненької О.І.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 17 березня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку зального позовного провадження.

Підготовче судове засідання призначено на 10 годину 00 хвилин 05 травня 2022 року.

Ухвала разом з копією позовної заяви з доданими документами направлено відповідачеві. Одночасно відповідачеві роз`яснено його право подати відзив на позов.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 05 квітня 2022 року закрито провадження у справі та призначеного справу до судового розгляду.

Позивач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув. Однак, через канцелярію суду, подав заяву відповідно до якої, він позов підтримує повністю та просить розглядати справу без його участі.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання свого представника не направив. Представник відповідача, М. Мосейчук подала, через канцелярію суду, заяву в якій вказано, що відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечує щодо їх задоволення та розгляду справи просить проводити за наявними у справі матеріалами у відсутності представника Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (частина третя статті 211 ЦПК України).

За таких обставин суд розглядає справу у відсутності сторін та, відповідно до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

З матеріалів справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рокитнянського районного управління юстиції у Київській області, дата видачі 07 грудня 2015 року, після смерті якої відкрилась спадщина на спадкове майно.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 виданого

Мовчанівською сільською радою Рокитнянського району Київської області від 01

липня 1992 року вбачається, що ОСОБА_3 та

ОСОБА_2 уклали шлюб від 12.09.1970 року. Спільне прізвище після одруження " ОСОБА_2 ".

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Рокитнянського районного управління юстиції Київської області від 08 квітня 2003 року вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який зареєстрований 08 квітня 2003 року. Спільне прізвище після одруження " ОСОБА_2 ".

Факт родинних відносин позивача з померлою ОСОБА_2 підтверджується його свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 виданого

відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рокитнянського районного управління юстиції у Київській області 20 квітня 2021 року, де зазначено в графі мати - « ОСОБА_2 ».

Маючи намір оформити спадщину на житловий будинок позивач звернувся до приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Наталії Іванівни, на що було надано лист про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 31.12.2020 вих. № 167-01-16, оскільки позивач пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини та рекомендовано

звернутися до суду для визначення додаткового строку, достатнього для прийняття

спадщини.

Шестимісячний строк для прийняття спадщини позивач пропустив з поважної причини, оскільки вважав, що успадкував спадщину по факту.

Посилаючись на положення ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України позивач просить задовольнити його вимоги та визначити додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Дослідивши письмові докази надані позивачем, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В силу ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦПК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки, згідно з ст. 1261 ЦПК України.

Якщо спадкоємець протягом шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження №61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вказано, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Аналізуючи надані суду докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_9 доведено існування перешкод для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брат ОСОБА_10 , протягом шестимісячного строку, визначеного частиною 1 статті 1270 ЦК України, та наведені нею причини пропуску вказаного строку для прийняття спадщини є такими, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, а відтак, розцінює їх як поважні.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим статтею 82 ЦПК України визначені підстави звільнення від доказування. Так у відповідності до частини 1 вказаної статті обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства, досліджених доказів, з огляду на встановлені під час судового розгляду обставини, суд вбачає поважними причини пропуску строку позивачем для звернення із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса і вважає за можливе визначити позивачеві додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини за законом тривалістю в два місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 142 ч. 1, 247 ч. 2, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1223 ч. 2, 1258, 1261, 1270, 1272 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , додатковий строк терміном в два місяці, після набрання рішенням законної сили, для подання ним заяви нотаріусу про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подання на нього апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст судового рішення складено 28 квітня 2022 року.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області, код ЄДРПОУ: 04358997 місце знаходження: 09601, Київська область, Білоцерківський район, смт Рокитне, вул. Незалежності, 2, електронна адреса: rokytne04@ukr.net.

Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА