Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №760/27925/21
2-а/760/137/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 червня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Оксюти Т.Г.
при секретарі Горупа В.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення відносно нього серії ДП 18 №275088 від 26.11.2020 року, а провадження у справі закрити за відсутністю складу та події такого правопорушення.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 26.11.2020 о 11:20 год. інспектором відділу ОДР УПП у м.Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Остропільським В.В. за адресою м.Київ, вул. Труханівська, 1 відносно нього було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ДП 18 №275088, в якій зазначалося, що ним вчинене адміністративне правопорушення, а саме: ст. майстер КГІ «Київавтошляхміст» ОСОБА_1 будучи відповідальною особою за належне утримання шляхопроводу допустив ямковість (глибиною 10 см. довжиною 51 см. та шириною 42 см. та не вжив своєчасних заходів по відновленню безпечних умов для руху, чим допустив порушення вимог п.3.1. ДСТУ 3587:97 та п. 1.5. ПДР України чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 140 КУпАП.
З даною оскаржуваною постановою позивач не погоджується та вважає що вона підлягає скасуванню оскільки відповідно до п. 3.1.1. ДСТУ 3587-97 покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів. Недоліки повинні бути усунені протягом 2 діб з моменту їх виявлення.
При цьому, оскаржувана постанова не містить обліку початку виникнення деформацій, який би свідчив про перевищення термінів їх ліквідації передбачених ДСТУ 3587-97.
У свою чергу, відповідно до Положення «Про Департамент Патрульної поліції, затвердженого наказом НП України від 18.11.2015 р. № 96» Департамент патрульної поліції, зокрема, надає у межах своєї компетенції посадовим і службовим особам та громадянам обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень законодавства, в тому числі правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а у разі невиконання таких приписів - притягує винних осіб до передбаченої законодавством відповідальності.
Таким чином, висновки зроблені відповідачем в оскаржуваній постанові про порушення вимог стандарту ДСТУ 3587-97 є безпідставними та недоведеними.
Крім того, забезпечення безпеки дорожнього руху за адресою Берестейський шляхопровід (офіційна назва шляхопровід на перетині вул. Дегтярівської та Василенка з проспектом Перемоги біля ст. метро «Берестейська») не входило та не входить до службових обов`язків позивача так як відповідно до наказу підприємства «Київавтошляхміст» №224-В від 21.10.2020 року «Про закріплення за майстрами Південної МЕД та Північної МЕД балансових споруд для виконання робіт з технічного нагляду за спорудами», шляхопровід закріплений за старшим майстром Північної МЕД ОСОБА_2. Згідно п.15 даного наказу при виявленні дефектів та ушкоджень, що безпосередньо впливають на безпеку руху автотранспорту та пішоходів, майстер ОСОБА_2 зобов`язаний був прийняти міри по їх усуненню, або забезпечити безпечний режим руху встановивши бар`єрні огородження, конуси, попереджувальні та дорожні знаки для обмеження руху автотранспорту або пішоходів.
На підставі викладеного просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.10.2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.
Від представника відповідача Департаменту патрульної поліції в установлений ухвалою строк надійшов відзив на позовну заяву в якому він заперечував проти задоволення позову посилаючись на те, що розглядаючи дану адміністративну справу, Інспектор діяв на підставі, в межах повноважень га у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, тому немає підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відтак, твердження позивача, викладені у позові є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження учасники справи в судове засідання не викликались.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 26.11.2020 о 11:20 год. інспектором відділу ОДР УПП у м. Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Остропільським В.В. за адресою м. Київ, вул. Труханівська, 1 відносно позивача було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ДП 18 №275088, в якій зазначалося, що ним вчинене адміністративне правопорушення, а саме: 26.11.2020року о 11:30 год. в м. Київ шляхопровід Берестейський ст. майстер КГІ «Київавтошляхміст» ОСОБА_1 будучи відповідальною особою за належне утримання шляхопроводу допустив ямковість (глибиною 10 см. довжиною 51 см. та шириною 42 см. та не вжив своєчасних заходів по відновленню безпечних умов для руху, чим допустив порушення вимог п.3.1. ДСТУ 3587:97 та п. 1.5. ПДР України чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.І ст. 140 КУпАП.
Також, даною постановою на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020,00 грн.
Суд вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 КУпАП порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху тягнуть за собою-накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доході громадян.
З наведеної вище норми КУпАП вбачається, що об`єктом правопорушень, передбачених цією статтею, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивна сторона цих правопорушень полягає у недодержанні правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та невжитті заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт. Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених цією статтею, характеризується наявністю як умислу, так і необережності. Суб`єктами правопорушень, передбачених, зокрема частиною 1 статті, можуть бути лише посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 14 КУпАП передбачено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.
Як вбачається з оскаржуваної постанови підставою для її винесення було те, що стан покриття проїзної частини має вибоїну не вжиття своєчасних заходів по відновленню безпечних умов для руху, чим порушено п 1.5 ГІДР України та вимоги стандарту ДСТУ 3587-97.
Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Акцентуючи увагу на цьому питанні, Правила мають на меті турботу про безпеку людей і збереження майна. Очевидна і суть цієї вимоги: зобов`язати учасників дорожнього руху і посадових осіб під час руху або його забезпечення (утримання доріг та їх облаштування) своїми діями прагнути звести негативні наслідки, що виникають, до мінімуму. При цьому Правила дорожнього руху посилаються на ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху». Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану», який встановлює вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць і доріг населених пунктів, залізничних переїздів та вимоги до експлуатаційного стану технічних засобів організації дорожнього руху, обладнання автомобільних доріг, вулиць і доріг населених пунктів, а також залізничних переїздів. Цим ДСТУ визначені як граничні відхилення від встановлених вимог, так і терміни ліквідації таких відхилень.
Відповідно до п. 8.1.1. Правил благоустрою м. Києва затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 р. N 1051/1051 Ремонт і утримання доріг та споруд на них повинні виконуватися відповідно до вимог Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 № 198, а також до Технічних правил ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування і технічних правил ремонту і утримання міських вулиць і доріг (КТМ 204 України 010-94). що затверджені наказом голови Української державної корпорації "Укравтодор" № 190 від 26.09.97, Технічних правил ремонту і утримання міських вулиць і доріг, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу.
Так, відповідно до п.38 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ №198 від 30.03.1994 року, основними вимогами до транспортно- експлуатаційного стану дорожніх об`єктів є відповідність контрольованих показників* окремих їх елементів і об`єктів у цілому ДСТУ 3587-97.
Відповідно до п.3.5.7. ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху». Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» перевірка відповідності мостів та шляхопроводів вимогам п. 3.5 ДСТУ 3587-97 повинна провадитися за п.3.1.1.
Відповідно до п. 3.1.1. ДСТУ 3587-97 покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів. Недоліки повинні бути усунені протягом 2 діб з моменту їх виявлення.
Однак, оскаржувана постанова не містить обліку початку виникнення деформацій, який би свідчив про перевищення термінів їх ліквідації передбачених ДСТУ 3587-97.
У свою чергу, відповідно до Положення «Про Департамент Патрульної поліції, затвердженого наказом НП України від 18.11.2015 р. № 96» Департамент патрульної поліції, зокрема, надає у межах своєї компетенції посадовим і службовим особам та громадянам обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень законодавства, в тому числі правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а у разі невиконання таких приписів - притягує винних осіб до передбаченої законодавством відповідальності.
Таким чином, висновки зроблені відповідачем в оскаржуваній постанові про порушення вимог стандарту ДСТУ 3587-97 є безпідставними та недоведеними.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.
Об`єктом правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 140 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивна сторона цих правопорушень полягає у недодержанні правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та невжитті заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт. Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених цією статтею, характеризується наявністю як умислу, так і необережності. Суб`єктами правопорушень, передбачених, зокрема частиною 1 статті 140 КУпАП, можуть бути лише посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.
Таким чином, для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до частини 1 статті 140 КУпАП встановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні дії (бездіяльність), що становлять об`єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, та чи є особа, виходячи із норми зазначеної статті, суб`єктом даного правопорушення.
Встановлено, що забезпечення безпеки дорожнього руху за адресою Берестейський шляхопровід (офіційна назва шляхопровід на перетині вул. Дегтярівської та Василенка з проспектом Перемоги біля ст. метро «Берестейська») не входило та не входить до службових обов`язків позивача так як відповідно до наказу підприємства «Київавтошляхміст» №224-В від 21.10.2020 року «Про закріплення за майстрами Південної МЕД та Північної МЕД балансових споруд для виконання робіт з технічного нагляду за спорудами», шляхопровід закріплений за старшим майстром Північної МЕД ОСОБА_2.
Згідно п.15 даного наказу при виявленні дефектів та ушкоджень, що безпосередньо впливають на безпеку руху автотранспорту та пішоходів, майстер ОСОБА_2 зобов`язаний був прийняти міри по їх усуненню, або забезпечити безпечний режим руху встановивши бар`єрні огородження, конуси, попереджувальні та дорожні знаки для обмеження руху автотранспорту або пішоходів.
Таким чином, висновки зроблені відповідачем в оскаржуваній постанові про те що саме позивач є відповідальною особою за належне утримання шляхопроводу є безпідставними та недоведеними.
Представник відповідача також не спростував вказане у своєму відзиві.
Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім того, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню, та інших обставин, які мають значення для справи, у тому числі достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Як вбачається з матеріалів справи інспектором відділу ОДР у м. Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Остропільським В.В. при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, зокрема не було зафіксовано покази свідків, та не зазначено мотивів відхилення інших доказів, на які посилався позивач.
Таким чином, на думку суду, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КпАП України.
П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Доказів відеофіксації або фотофіксації порушення інспектором патрульної поліції надано не було.
Отже, виходячи з тексту постанови, обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, інспектором патрульної поліції не досліджувались, а отже - до уваги не брались.
Викладене свідчить про порушення прав позивача на справедливий та неупереджений розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Таким чином, при винесенні постанови від 26.11.2020 р. посадова особа патрульної поліції припустилась порушень порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови від 26.11.2020 р. винесеної інспектором відділу ОДР у м. Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Остропільським В.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП.
При цьому, відповідно до норм КАС України, суд не наділений повноваженнями закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Вказані процесуальні дії відносяться до компетенції органу, який розглянув справу. Судом має досліджуватись лише питання законності постанови посадової особи про притягнення до адміністративної відповідальності.
Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 200/14811/16-а.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 454,00 грн.
Керуючись статтями 122, 251, 268, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 3, 5, 47, 49, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 192, 193, 194, 199, 202, 203, 204, 205, 211, 224, 225, 227, 229, 241, 242, 243, 244, 246, 250, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ДП 18 №275088 від 26.11.2020 року винесену інспектором відділу ОДР УПП у м. Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Остропільським В.В. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 140 КУпАП в розмірі 1020,00 гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в сумі 454,00 грн.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя
Судове рішення № 104612611, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 03.06.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 760/27925/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: