Рішення № 104612598, 20.12.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;

вул. Полковника Шутова, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08

e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 2/760/1697/21

В справі 760/18081/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І . Вступна частина

20 грудня 2021 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.

представника Позивача - адвоката Шуплякової С.Б.

представника Відповідача-1 - адвоката Піліпенка Д.О.

представника Відповідача-2 - адвоката Стасіва В.І.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій.

ІІ. Описова частина

У серпні 2020 року Позивач ОСОБА_1 звернувся в Солом`янський районний суд м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (Відповідач-1) та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхової компанії «Альфа-Гарант» (Відповідач-2) з вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позивач просить стягнути з страхової компанії «Альфа-Гарант» (Відповідача-2) на свою користь в якості страхового відшкодування суму в розмірі 19400,25 гривень, а також штрафні санкції за прострочення виплати частини страхового відшкодування в сумі 860,14 гривень (3% річних), 20389,01 гривень (інфляційних збитків) та 7985,71 гривень пені.

Крім того Позивач просив стягнути з Відповідача-1 ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду, не покриту страховим відшкодуванням, в розмірі 30525,00 гривень (відновлювальний ремонт), 14418,14 гривень (втрата товарного вигляду) та 950 гривень витрат на проведення оцінки розміру збитків, а також 2800 гривень в якості компенсації за спричинену моральну шкоду.

13 вересня 2021 року Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, звернувши увагу суду на арифметичні помилки, допущені ним при складанні розрахунку вимог, у зв`язку з чим зменшив позовні вимоги про стягнення з ТДВ СК «Альфа-Гарант» інфляційних втрат до суми в розмірі 2940,29 гривень.

Свої вимоги Позивач мотивує наступним.

16 серпня 2018 року на вул. Столичне шосе, 90, в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного Позивачу автомобіля «Toyota CH-R», д/н НОМЕР_1 , а також автомобіля «Toyota Land Cruiser», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого автомобілі було пошкоджено.

Відповідачем-1 було визнано свою вину у дорожньо-транспортній пригоді, у зв`язку з чим був складений Європротокол.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди Позивачу була заподіяна матеріальна шкода у вигляді суми, яка була сплачена ним за ремонт автомобіля в розмірі 75523,52 гривень, що підтверджується рахунком-фактурою ТОВ «Автосаміт на Столичному» №2018006200.

Позивач вказує, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в Страховій компанії «Альфа-Гарант» згідно з Полісом обов`язкового страхування з лімітом відповідальності в розмірі 100000 гривень (за Європротоколом - 50000 гривень) за наявності франшизи в сумі 510 гривень.

Стверджує, що він подав до ТДВ «СК «Альфа-Гарант» заяву про виплату страхового відшкодування, проте страхове відшкодування виплачене із запізненням і в розмірі, що значно менше витрат Позивача на ремонт автомобіля, - 30089,75 гривень. При цьому Відповідач-2 обгрунтував саме таку суму страхового відшкодування результатами проведеної на його замовлення оцінки, згідно з якою розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Toyota CH-R», д/н НОМЕР_1 , становить 36719,71 гривень.

Позивач зазначає, що він погодився з такою оцінкою і звернувся до Суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Укравтолізинг», і за Висновком №1701 було встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 77946,93 гривень, втрата товарної вартості - 14448,!4 гривень, а загальна вартість збитку - 92395,07 гривень.

При цьому, як зазначає Позивач, остаточна вартість ремонт робіт, які він провів для відновлення автомобіля становила 80015,00 гривень, що підтверджується актом виконаних робіт №202017-07 від 07.08.2020.

Таким чином, на думку Позивача, страхова компанія має доплатити йому страхове відшкодування в межах ліміту своєї відповідальності (50000 грн -510 грн -30089,75 грн) в сумі 19400,25 гривень.

Крім того, Позивач вважає, що оскільки Страхова компанія прострочила виплату йому частини страхового відшкодування, він просить стягнути з Відповідача-2 штрафні санкції у вигляді пені, 3% річних та інфляційних втрат, розрахованих за період починаючи з 06.02.2019 на суму недоплаченої частини, що становить 19400,25 гривень.

Вимоги Позивача до ОСОБА_2 обгрунтовуються положеннями ст. 1194 ЦК України. Так, на переконання Позивача, він має право на стягнення з Відповідача-1 компенсації за спричинену матеріальну шкоду, яка складається з витрат Позивача на відновлювальний ремонт та проведення оцінки, а також величини втрати товарної вартості автомобіля, зменшену на розмір страхового відшкодування, яке підлягає виплаті страховою компанією: 80015,00 грн + 14448,14 грн + 950 - 49490 грн = 48693,14 гривень.

Крім того, Позивач наполягає на тому, що внаслідок пошкодження його транспортного засобу йому заподіяно моральну шкоду, достатню компенсацію за яку він оцінює в сумі 2800 гривень.

12 серпня 2021 року до суду надійшов відзив Відповідача-1 ОСОБА_2 , в якому проти задоволення позовних вимог до нього він заперечував. Зазначив, що ліміт страхового відшкодування згідно з Полісом АМ/1603872 від 20.11.2017, який був укладений між ним та ТДВ «СК «Альфа-Гарант» становить 100000 гривень, а тому вся шкода, завдана Позивачу, покривається страховкою. Крім того, Відповідач-1 звернув увагу на те, що Звіт №1701 про визначення вартості матеріального збитку, на який посилається Позивач, був складений 05.08.2020, тобто через два роки після дорожньо-транспортної пригоди, а тому автомобіль міг отримати інші пошкодження, вартість ремонту яких несправедливо включена в калькуляцію до цього Звіту. Таким же чином, на думку ОСОБА_2 , не можна брати до уваги цей Звіт і при визначенні величини втрати товарної вартості автомобіля Позивача.

Відповідач-1 також заперечував проти стягнення з нього моральної шкоди, наполягаючи на тому, що жодного доказу заподіяння йому такої шкоди Позивачем не надано.

Відповідач-2 також подав свій відзив на позовну заяву, наполягаючи на відсутності підстав для задоволення позову. Зазначив, що на підставі протоколу огляду транспортного засобу, під час якого був присутній і ОСОБА_1 , на замовлення страхової компанії оцінювачем - судовим експертом Яремчуком В.В. був складений Висновок експертного автотоварознавчого дослідження №63-D/46/2 від 06.11.2018, згідно з яким вартість матеріального збитку, завданого Позивачу внаслідок пошкодження його автомобіля становила 36719,71 гривень, в том числі ПДВ - 6119,96 гривень.

Оскільки ОСОБА_1 у своїй заяві просив виплатити йому страхове відшкодування на особистий рахунок, страхове відшкодування було виплачене за вирахуванням ПДВ та франшизи (510 гривень) в розмірі 30089,75 гривень.

Відповідач-2 також звернув увагу на те, що ОСОБА_1 не було надано доказів належності йому автомобіля «Toyota CH-R», д/н НОМЕР_1 , оскільки з наявного у справі свідоцтва вбачається, що автомобіль зареєстрований за Позивачем 12.06.2019, в той час як ДТП відбулася 16.08.2018.

Відповідач-2 зазначив також, що Звіт №1701 від 05.08.2020, наданий Позивачем, не може бути взяти судом до уваги, оскільки він складений через два роки після дорожньо-транспортної пригоди, а пробіг автомобіля за цей час збільшився на 35023 км. Відтак, відомості у Звіті про стан автомобіля можуть бути спотворені.

Представник Позивача у судовому засіданні просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представники Відповідачів заперечували проти позову з підстав заявлених у відзивах.

Від третьої особи Росінського О.С. до суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечував.

Суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність Сторін на підставі наявних матеріалів справи із постановленням заочного рішення.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Toyota CH-R», д/н НОМЕР_1 .

16 серпня 2018 року в м. Києві на вул. Столичне шосе відбулася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля «Toyota CH-R», д/н НОМЕР_1 , а також автомобіля «Toyota Land Cruiser», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого автомобілі було пошкоджено.

ОСОБА_2 було визнано свою вину у дорожньо-транспортній пригоді, у зв`язку з чим був складений Європротокол, підписаний обома учасниками пригоди.

Згідно зі ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Toyota Land Cruiser», д/н НОМЕР_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована згідно з Полісом №АМ/1603872 Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» з лімітом відшкодування, що дорівнює 100000 гривень, та франшизою на рівні 510 гривень.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач у встановленому порядку звернувся до Страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування у зв`язку з настанням страхового випадку з вини водія автомобіля «Toyota Land Cruiser», д/н НОМЕР_2 .

За наслідками розгляду матеріалів страхової справи, Відповідачем-2 було прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі 30089,75 гривень.

Зазначена сума страхового відшкодування виплачена на підставі Висновку експертного автотоварознавчого дослідження №63-D/46/2 від 06.11.2018, складеного суб`єктом оціночної діяльності Яремчуком В.В. , згідно з яким розмір шкоди, заподіяної власнику автомобіля «Toyota CH-R», д/н НОМЕР_1 , складав 36719,71 гривень. Із зазначеної суми страховиком було утримано франшизу (510 гривень) та суму ПДВ (6119,96 гривень).

Не погодившись із зазначеним розміром страхового відшкодування Позивач звернувся до іншого суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ «Укравтолізинг», і за результатами обстеження пошкодженого транспортного засобу був складений Звіт №1701 від 05.08.2020. Згідно з ним вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Toyota CH-R», д/н НОМЕР_1 , становить 92395,07 гривень, з яких 77946,93 гривні - вартість відновлювального ремонту, а 14448,14 гривень - величина втрати товарного вигляду автомобіля внаслідок його пошкодження.

Вирішуючи питання про надання одному доказу перед іншим, суд звертає увагу на те, що Звіт №1701 від 05.08.2020 був складений на підставі протоколу огляду транспортного засобу проведеного майже через два роки після дорожньо-транспортної пригоди. (а.с. 47) Протягом цього часу автомобіль активно використовувався за призначенням, що підтверджується збільшенням пробігу автомобіля з 32970 км (Висновок №63-D/46/2 від 06.11.2018) до 67993 км, тобто на 35023 км. Враховуючи імовірність виникнення нових пошкоджень в автомобілі протягом такого значного періоду, достовірність даних у Звіті об`єктивно викликає сумнів. Обгрунтованість такого сумніву, зокрема, підтверджується тим, що в протоколі огляду транспортного засобу від 08.07.2020 йдеться по пошкодження передньої правої фари, в той час як в протоколі огляду від 28.08.2018, складеному відразу після ДТП, зазначено про пошкодження лівої фари автомобіля.

Таким чином, не можна достовірно стверджувати, що Звіт №1701 складений саме за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 16.08.2018.

Суд також не може взяти до уваги Акт виконаних робіт №202017-07 від 07.08.2020, згідно з яким вартість ремонту автомобіля становила 80015,00 гривень, оскільки він не підписаний обома сторонами. Крім того, матеріали справи не містять доказів фактичної оплати Позивачем суми за вказаним актом.

Таким чином, саме Висновок №63-D/46/2 від 06.11.2018 має бути покладений судом в основу судового рішення.

Згідно зі ст. 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Як вбачається з копії платіжного доручення №ID-113296 від 17.12.2018 страхове відшкодування було виплачене Позивачу безпосередньо на його рахунок. (а.с. 57)

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що страхова компанія «Альфа-Гарант» у повному обсязі виконала своїх зобов`язання в частині виплати страхового відшкодування, визначивши його на підставі здійсненої у відповідності до закону оцінки за виключенням суми ПДВ та франшизи.

Відтак, підстав для задоволення вимог, заявлених до СК «Альфа-Гарант» немає.

Згідно з ч.2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи, що Позивачем не надано суду належних доказів понесення фактичних витрат на відновлювальний ремонт автомобіля, суд не вбачає підстав для стягнення на його користь компенсації за спричинену матеріальну шкоду в розмірі, що перевищує розрахований спеціалістом у Висновку №63-D/46/2 від 06.11.2018. Зазначений розмір становить 36719,71 гривень і повністю, за виключенням франшизи, покривається лімітом страхового відшкодування Страховиком.

У зв`язку з цим стягненню з Відповідача-1 ОСОБА_2 на користь Позивача підлягає лише розмір франшизи в сумі 510 гривень.

Оскільки судом не прийнятий до уваги Звіт №1701 від 05.08.2020, належний розрахунок величини втрати товарної вартості автомобіля в справі відсутній, а тому у стягненні компенсації за даний вид заподіяної шкоди слід відмовити.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи обставини справи, суд погоджується з тим, що внаслідок вчинення ДТП Позивачу була спричинена моральна шкода, якої той зазнав у зв`язку з пошкодженням свого майна. Разом з тим, слід звернути увагу на те, що пошкодження автомобіля не призвело до вимушених змін в організації Позивачем свого життя, автомобіль продовжував використовуватися за призначенням.

Відтак, суму в розмірі 1000 грн суд вважає достатньою, адекватною та необхідною компенсацією за таку шкоду, а тому і в цій частині вимоги Позивача до Відповідача-1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Встановлено, що Позивачем понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 974,61 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 6200 гривень, всього - 7174,61 гривень.

У компенсації половини цих витрат (3587,31 гривень) Відповідачем-2 слід відмовити, оскільки вимоги до ТДВ СК «Альфа-Гарант» не підлягають задоволенню.

Що ж стосується компенсації Позивачу понесеним ним судових витрат Відповідачем-1 ОСОБА_2 , то виходячи з принципу пропорційності суд розраховує суму компенсації наступним чином:

3587,31 гривень (половина понесених Позивачем судових витрат) х 1510 гривень (задоволені вимоги) / 48693,14 гривень (розмір заявлених позовних вимог до Позивача-1) = 111,24 гривень.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 22, 23, 1167, 1188, 1194 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за спричинену майнову шкоду в розмірі 510 гривень та за спричинену моральну шкоду в розмірі 1000 гривень, а всього - 1510 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

2.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію понесених судових витрат в розмірі 111,24 гривень.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4.Позивач: ОСОБА_1 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ;

Відповідач-1: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ;

Відповідач-2: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»; адреса: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ: 32382598.

Суддя: