Ухвала суду № 104607812, 21.02.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/68595/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Вовк С.В., при секретарі Брачун О.О., за участю прокурора Бугаєнка В.В., захисника Самборського Т.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Харкевича В.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Харкевич В.П. звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на наступні обставини.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідується у кримінальному провадженні № 12020100060003198 від 13.11.2020 за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 361 КК України.

У клопотанні слідчий вказує, що ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншими невстановленими на цей час особами, вчинив розтрату чужого майна - належних на праві власності ТОВ «Б.М.К.-Білдінг» (код ЄДРПОУ 35532412) двадцяти чотирьох земельних ділянок загальною площею 36,5015 га шляхом зловживання службовим становищем, завдавши таким чином майнової шкоди учаснику ТОВ «Б.М.К.-Білдінг» (код ЄДРПОУ 35532412) -ТОВ «Рівер Холдинг» (код ЄДРПОУ 36845213) в сумі 38 391 080 гривень, тобто в особливо великих розмірах, за наступних обставин.

Зокрема, в період часу з 09.10.2020 по 22.10.2020 ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та невстановленими на цей час особами, шляхом укладання 24 договорів купівлі-продажу земельних ділянок між ТОВ «Б.М.К.-Білдінг» та ТОВ «ПРОЗРІННЯ» здійснили розтрату належних на праві власності ТОВ «Б.М.К.-Білдінг» двадцяти чотирьох земельних ділянок загальною площею 36,5015 га, які розташовані на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області та мають наступні кадастрові номери: 3221888800:38:140:1112, площею 7,1945 га, 3221888800:38:140:1113, площею 7,5088 га, 3221888800:38:140:1114, площею 7,0637 га, 3221888800:38:140:1015, площею 0,7000 га, 3221888800:38:140:1016, площею 0,7000 га, 3221888800:38:140:1115, площею 4,0407 га, 3221888800:38:140:1116, площею 6,0598 га, 3221888800:38:140:6133, площею 0,1651 га, 3221888800:38:140:6136, площею 0,1706 га, 3221888800:38:140:6358, площею 0,1872 га, 3221888800:38:140:6134, площею 0,1707 га, 3221888800:38:140:6137, площею 0,1706 га, 3221888800:38:140:6140, площею 0,0737 га, 3221888800:38:140:6135, площею 0,0766 га, 3221888800:38:140:6374, площею 0,2000 га, 3221888800:38:140:6357, площею 0,1873 га, 3221888800:38:140:6375, площею 0,2000 га, 3221888800:38:140:6139, площею 0,1428 га, 3221888800:38:140:6373, площею 0,2000 га, 3221888800:38:140:6138, площею 0,1136 га, 3221888800:38:140:6359, площею 0,1873 га, 3221888800:38:140:6356, площею 0,1873 га, 3221888800:38:140:6360, площею 0,1872 га; земельної ділянки.

Зазначені договори купівлі-продажу земельних ділянок підписали ОСОБА_2 , як директор ТОВ «Б.М.К.-Білдінг» та продавець, а також ОСОБА_3 , як директор ТОВ «ПРОЗРІННЯ» та покупець.

При цьому ОСОБА_1 , з метою маскування незаконних дій щодо указаних земельних ділянок, шляхом зловживання повноваженнями директора ТОВ «Рівер Холдинг» щодо можливості підписанні від імені товариства документів, склав завідомо підроблений документ - протокол учасника ТОВ «Б.М.К.-Білдінг» № 1-06/10-20 від 06.10.2020, яким, ніби, уповноважив директора цього товариства ОСОБА_2 здійснити відчуження земельних ділянок та який він одноособово підписав.

З`ясовано, що умовами договорів про купівлю-продаж земельних ділянок передбачено, що покупець - ТОВ «ПРОЗРІННЯ» зобов`язується сплатити суму договору на користь Продавця - ТОВ «Б.М.К.-Білдінг» на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий в АТ «Ощадбанк», протягом одного місяця з моменту проведення державної реєстрації.

З цією метою 09.10.2020 ТОВ «ПРОЗРІННЯ», в особі директора ОСОБА_3 , уклало договір фінансового кредиту № Мар-09/10-01-к із ТОВ «Фінансова компанія «МАРЕ» (код ЄДРПОУ 40996391), згідно якого фінансова компанія зобов`язується надати кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі 39 036 557 грн.

Однак, ОСОБА_3 шляхом зловживання повноваженнями директора ТОВ «ПРОЗРІННЯ» щодо розпорядження майном товариства та в порушення вимог п. 1.5. указаного договору фінансового кредиту не передав зазначені вище земельні ділянки в іпотеку фінансовій компанії та не оформив відповідні договори іпотеки, на закупівлю яких було отримано цільові кредитні кошти.

Після цього, 12.10.2020 ОСОБА_2 , використовуючи повноваження директора ТОВ «Б.М.К.-Білдінг» щодо укладення договорів та без згоди учасників товариства, з метою створення умов для виведення отриманих коштів, у сумі 38 391 080 грн. за ніби продані земельні ділянки, укладав завідомо невигідний договір № 1 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Форстерінг» (код ЄДРПОУ 43545274) з ТОВ «АНКОС-ЕДВЕНС» (код ЄДРПОУ 42538308). Вартість частки, яку планувалось закупити становить 84,5 млн. грн.

При цьому, ОСОБА_2 на час укладання зазначеного договору, було достовірно відомого, що обумовлена ціна за частку в статутному капіталі ТОВ «Форстерінг» у сумі 84 500 000 грн не буде перерахована і не мав наміру перераховувати її в майбутньому, тобто вказаний договір мав фіктивний характер, і використовувався як засіб вчинення злочину.

Разом з тим установлено, що між ТОВ «АНКОС-ЕДВЕНС» та ТОВ «Фінансова компанія «МАРЕ» 01.10.2020 укладено договір факторингу № МАР-01/10-01-ф.

Зокрема, на виконання описаних вище договорів відбувся наступний рух грошових коштів по банківських рахунках залучених до вчинення кримінального правопорушення підприємств: ТОВ «ПРОЗРІННЯ», ТОВ «Б.М.К.-Білдінг», ТОВ «Фінансова кампанія «МАРЕ», ТОВ «АНКОС-ЕДВЕНС» встановлено наступне.

Початок ланцюга перерахування коштів між зазначеними підприємствами починається від ТОВ «Фінансова Кампанія «МАРЕ», яке перераховує кошти в сумі до 5 млн. грн. на користь ТОВ «ПРОЗРІННЯ», після отримання цих коштів ТОВ «Прозріння» перераховує їх на користь ТОВ «Б.М.К.-Білдінг».

Після цього, ТОВ «Б.М.К. - Білдінг» отримуючи кошти перераховує їх на користь ТОВ «АНКОС-ЕДВЕНС», а далі ТОВ «АНКОС-ЕДВЕНС», отримуючи кошти, перераховує їх на користь ТОВ «Фінансова кампанія «МАРЕ».

Цей ланцюг із сумою коштів до 5 млн. грн. повторюється неодноразово, в достатній кількості для перерахування коштів за вказані вище земельні ділянки по банківських рахунках від ТОВ «Фінансова кампанія «МАРЕ» до ТОВ «ПРОЗРІННЯ» в сумі 39 036 557 грн., після цього від ТОВ «ПРОЗРІННЯ» до ТОВ «Б.М.К.-Білдінг» в сумі 38 394 080 грн., після цього від ТОВ «Б.М.К.-Білдінг» до ТОВ «АНКОС-ЕДВЕНС» в сумі 38 390 781 грн., та в подальшому від ТОВ «АНКОС-ЕДВЕНС» до ТОВ «Фінансова компанія «МАРЕ» в сумі 46 447 169 грн. Виконані платежі мають єдину логіку та послідовність, а також повторювалися неодноразово та в достатній кількості, для створення враження про виконання зобов`язань за вищевказаними договорами та для безоплатного отримання ТОВ «ПРОЗРІННЯ» належних на праві власності ТОВ «Б.М.К.-БІЛДІНГ» земельних ділянок.

Таким чином, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та невстановленими на даний час особами, використали реквізити банківських рахунків та провели фінансові операції для доведення свого злочинного умислу до кінця.

Як наслідок, ТОВ «Б.М.К.-БІЛДІНГ» кошти за продаж належних йому об`єктів нерухомого майна - двадцяти чотирьох земельних ділянок в цілому не отримано, хоча враження оплати ТОВ «ПРОЗРІННЯ» на банківські рахунки ТОВ «Б.М.К.-БІЛДІНГ» цих коштів було створено.

Дії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.

У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, підозрюється: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Бровари Київської області, громадянину України, 21.12.2021 складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України..Необхідність застосування органом досудового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовується наявністю ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України, а саме можливістю подальшого переховування підозрюваного від слідства, а також знищення, приховування речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків в кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

У судовому засіданні прокурор підтримав внесене клопотання, посилаючись на його обґрунтованість та необхідність у застосуванні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Захисник у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вказавши на те, що клопотання не містить виклад обставин, які б свідчили про наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України, необґрунтованості пред`явленої підозри, що в сукупності слугує підставами відмови у задоволенні клопотання.

Підозрюваний у кримінальному проваджені у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення підозрюваного, його захисника, прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.

Основні доводи внесеного стороною кримінального провадження клопотання зводяться до наявності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , а наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до вимог п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке може бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].

«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. [«Гаважук проти України», п. 63654]; [«Мурукін проти України», п. 34]; [«Буряга проти України», п. 54655]; [«Фельдман проти України», п. 68656].

Тримання під вартою у відповідності до пункту 1(с) статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття заявника під варту має бути конче необхідним для забезпечення його присутності в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети. (Рішення : «Ladent v. Poland», n. 55660; «Ambruszkiewicz v. Poland», n.n. 29-33661; «Хайредінов проти України», n. 28).

Затримання особи є настільки серйозним запобіжним заходом, що воно є виправданим, лише якщо інші, менш суворі, заходи були розглянуті та визнанні недостатніми для забезпечення захисту індивідуальних або суспільних інтересів, які можуть вимагати затримання відповідної особи. (Рішення : «X. v. Finland», n. 151).

ЄСПЛ визнав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Виходячи із правової позиції ЄСПЛ при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об`єктивно оцінюючи її переконливість. При цьому прокурор повинен довести, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам передбачених ст. 177 КПК України.

Між тим, долучені до матеріалів клопотання документи вказують на можливу подію складу інкримінованого злочину, про те вони в собі не містять даних на підтвердження ризиків задекларованих в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, прокурором не наведено обставин та не надано доказів того, що підозрюваний має намір переховуватись від органу досудового розслідування та суду або вчиняє будь-які дії для цього, може впливати на хід кримінального провадження незаконними діями, натомість у судовому засіданні підозрюваний зазначив, що наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду він не має, будь яким чином перешкоджати здійсненню досудового розслідування не буде, а відтак приходжу до висновку, що заявлені ризики стороною обвинувачення не містять доказового обґрунтування.

В ході розгляду клопотання слідчим суддею було встановлено, що виключних обставин для тримання ОСОБА_1 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та в судовому засіданні не доведено. Заявлені ризики в сукупності з тяжкістю злочину та даними про особу підозрюваного, не можуть слугувати підставами для тримання підозрюваного під вартою.

Враховуючи те, що прокурор не довів суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід, у вигляді особистого зобов`язання.

Також, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками, потерпілими, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 205, 206, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Харкевича В.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.

Застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками, потерпілими, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного обов`язків до 21.03.2022.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя С.В. Вовк