Рішення № 1046029, 20.03.2007, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц- 1041/ 2007 Головуючий в 1 інстанції - Боженко Л.В.

Категорія -19/21 Доповідач - Глущенко Н.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Дніпропетровської області г складі:

головуючого - Глущенко Н.Г.

суддів - Григорченка Е.І., Прозорової М.Л.

при секретарі - Білоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 9 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області, третя особа - ВАТ "Павлоградвугілля", про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області про стягнення страхової виплати за моральну шкоду /а. с. 2-4 /.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що він тривалий час працював на шахті "Павлоградська" ВАТ "Павлоградвугілля", де працював на підземних роботах ГРОЗ 5 розряду.

За час роботи на підприємстві в підземних та шкідливих умовах він був двічі травмований ( 24.04.1995 року - струс головного мозку та удар голови і 18.11.1997 року -відкритий перелом великої лівої берцової кістки) та отримав професійне захворювання -пиловий бронхіт 1 ст., емфізему легенів 1ст., легенева недостатність 1-2 ст., двосторонній плечелопатковий периартроз ПФС 2 ст., дефартроз ліктьових суглобів ПФ 1 ст. За висновком МСЕК від 13.10.2004 року йому вперше встановлено з 16.09.2004 року безстроково 3 групу інвалідності та первинно-повторно 55% втрати професійної працездатності, де: 30% - вперше по пиловому бронхіту, та 10% - вперше по дефартрозам і 15% - повторно по трудовому каліцтву ( 24.04.1995 року і 18.11.1997 року).

В зв'язку з отриманими травмами та професійним захворюванням він - позивач втратив працездатність, фактично став інвалідом, постійно відчуває наслідки травм та профзахворювання - як фізичні, так і моральні страждання, постійно відчуває фізичний біль, переслідує його постійна задишка і він задихається, стан здоров'я став незадовільним, відчуває незручності при веденні домашнього господарства, оскільки фактично він немає можливості займатися домашніми справами, що потребують навіть незначних фізичних зусиль, втратив впевненість у майбутньому, відчуває депресивний стан - все це спричиняє йому моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" позивач просив стягнути з відповідача на його користь 70000 грн. - суму страхової виплати за моральну шкоду виходячи з вимог ст.ст. 21,28,34 вище зазначеного Закону / а. с. 2-3 /.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти цих позовних вимог, а представник третьої особи - просив розглянути справу у відповідності діючим законом.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.10.2006 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені частково і з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області стягнено на користь позивача 41250 грн. страхової виплати за моральну шкоду / а. с. 44-45 /.

В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції ФССНВВПЗ України в м. Павлограді просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в позові, оскільки рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального закону /а. с. 45-47 /.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні згідно п3 ст.309 ЦПК України, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив вище зазначені обставини по справі та прийшов до обґрунтованого висновку, що в зв'язку трудовим каліцтвом та професійним захворюванням отриманими позивачем під час роботи на підприємстві в підземних та шкідливих умовах , в результаті якого йому вперше висновком МСЕК від 13.10.2004 року встановлено з 16.09.2004 року безстроково 3 групу інвалідності та вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню і повторно 15% втрати професійної працездатності по трудовому каліцтву (травми 24.04.1995 року та 18.11.1997 року, по яким позивачу вперше було встановлено втрату професійної працездатності за висновком МСЕК від 07.07.2003 року), що підтверджується зазначеними висновками МСЕК, актами про нещасні випадки від 27.04.1995 року і від 21.11.1998 року та актом розслідування професійного захворювання від 19.08.2004 року / а. с. 5-6,7-8,23,24-25,26-27 /, - позивачу спричинено моральну шкоду і вона підлягає відшкодуванню шляхом стягнення з відповідача страхової виплати за моральну шкоду у відповідності з вимогами ст.ст. 21,28,34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Доводи в апеляційній скарзі про те, що ст.77 Закону України "Про Державний бюджет 2006 року" призупинена виплата моральної шкоди з 1 січня 2006 року, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позивач втратив працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом та професійним захворюванням до 1 січня 2006 року, він був оглянутий у МСЕК, з встановленням розміру втрати працездатності та групи інвалідності, ще

07.07.2003 року - вперше по трудовому каліцтву і 13.10.2004 року - вперше по професійному захворюванню.

Не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача, як такі, що суперечать матеріалам справи та діючому матеріальному і процесуальному закону, - про те, що для вирішення питання, щодо наявності спричинення позивачу моральної шкоди ушкодженням здоров'я необхідні медичні знання, а тому для об'єктивного вирішення спору необхідний висновок медико-соціальної експертизи. До того ж під час розгляду справи відповідач не заявляв клопотання про проведення експертизи на предмет спричинення моральної шкоди.

Згідно ст. 212 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про безпідставність стягнення з нього страхових виплат за моральну шкоду на користь позивача також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони суперечать матеріалам справи, матеріальному та процесуальному закону. На підставі Закону № 1105-Х1У від 23.09.1999 року, який набрав чинності з 01.04.2001 року, обов'язок по відшкодуванню шкоди, у вигляді страхових виплат, покладено на спеціально створений для цього Фонд.

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими для вирішення спірного питання.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно зависив розмір страхової виплати за моральну шкоду. Виходячи з дійсних обставин справи та наслідків, які наступили, розміру втрати позивачем професійної працездатності, його групи інвалідності і того, що відповідач сплачує позивачу і інші страхові виплати, в тому числі і на лікування, - колегія суддів знаходить можливим зменшити цей розмір до 25000 грн., задовольнивши апеляційну скаргу частково.

Виходячи з вимог ст.ст. 79,88 ЦПК України та ст. 4 Декрету Кабміну України „ Про державне мито" судові витрати ( державне мито) слід віднести за рахунок держави, оскільки Фонд соціального страхування звільнений від сплати державного мита.

Однак, виходячи з вимог ст.ст. 79,81 ЦПК України та постанови Кабміну України від 21.12.2005 року № 1258 „ Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів" підлягають стягненню з відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 1 грн. 50 коп., оскільки судом першої інстанції при ухваленні рішення не було вирішене зазначене питання.

Керуючись ст.ст. 303, 307,309 ЦПК України, колегія суддів ,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області - задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 9 жовтня 2006 року в частині розміру страхової виплати за моральну шкоду - змінити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 25000 грн. /двадцять п'ять тисяч гривен / страхових виплат за моральну шкоду.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 1 грн. 50 коп., перерахування зазначених коштів зробити на їх одержувача - Відділ державного казначейства Бабушкінського району м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 24245686, УДКУ у Дніпропетровській області МФО 805012, рахунок 31212259700004, код платежу 22050000, символ звітності банку - код податкової інспекції 0462.

Судові витрати (державне мито) по справі віднести за рахунок держави.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.