Вирок № 104599822, 03.06.2022, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/895/20

Провадження № 1-кп/353/39/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2022 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого -судді Мотрук Л.І.

за участю: секретаря судового засідання Кулика А.В., Байдюка В.І., Круховської С.М.

прокурора Грищука В.І., Гарасимика Т.О., Ящуна А.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисників обвинуваченої адвокатів Кукушкіна І.Л., Драпака О.І.

потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілої адвоката Камінського І.П.

представника цивільного відповідача

АТ «ДержавнийОщадний банкуУкраїни» Комаровського С.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в залі суду кримінальне провадженняпро обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Обертин, Тлумацького району, Івано-Франківської області, зареєстрованій АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 , громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, вдові, не працюючій, раніше судимій:

- 11.01.2017 Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 20.03.2017 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 3 ст.191,ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч.1, ч.4 ст. 70 КК України, на 5 років 6 місяців позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності на строк 2 роки, звільненої умовно-достроково 26.11.2020 року, у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч.3 ст.191 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 вчинила умисні дії, що виразились у привласненні чужого майна, яке перебувало у її віданні, вчинені повторно.

Вказане кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Відповідно до наказу начальника Тлумацького відділення ощадного банку № 5 від 11.09.1978 року ОСОБА_3 (09.05.1981 року прізвище змінено на ОСОБА_4 , у зв`язку із одруженням) прийнято на посаду контролера ощадної каси № 6349/030 смт. Обертин Тлумацької центрзберкаси відділення Сбербанка СССР. Відповідно до наказу Тлумацького відділення ощадного банку № 9 к від 01.03.1991 року ОСОБА_1 переведено на посаду старшого контролера касира територіального відокремленого безбалансового відділення № 6349/030 смт. Обертин Тлумацького району Івано-Франківської області.

У зв`язку із реорганізацією філії Тлумацького відділення № 6349/030 ВАТ «Ощадбанк» шляхом її перетворення у територіальне відокремлене безбалансове відділення (далі ТВБВ) № 10008/052 філії Івано-Франківського управління ВАТ «Ощадбанк», відповідно до наказу начальника Івано-Франківського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України № 39-к від 23.03.2010 ОСОБА_1 прийнято (переведено) на посаду старшого контролера касира територіального відокремленого безбалансового відділення № 10008/052 філії Івано-Франківського обласного управління ВАТ «Ощадбанк», що в смт. Обертин, яку вона продовжувала обіймати до 26.03.2015 року.

Згідно посадової інструкції від 15.06.2011 року, до службових обов`язків ОСОБА_1 , як старшого контролера касира ТВБВ № 10008/052 філії Івано-Франківського управління АТ «Ощадбанк» входило: здійснення операцій з прийманням платежів; виконання операцій з приймання, визначення справжності та платіжності, перерахування, обліку, сортування, зберігання, видачі готівки та інших цінностей згідно нормативно-методичними документами Ощадбанку; контроль правильності складання вхідних та вихідних документів клієнтів; складання касової звітності; оплата валютних переказів фізичним особам; здійснення операцій згідно інструкцій «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті» та картрахунках в національній валюті, інше.

Відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність від 15.06.2011 року, укладеного АТ «Ощадбанк» зі старшим контролером-касиром ТВБВ №10008/052 ОСОБА_1 , остання прийняла на себе повну матеріальну відповідальність за безпеку збереження довірених їй установою банку цінностей і зобов`язана: обережно поводитись з переданими їй на зберігання або інші цілі матеріальними цінностями і вживати заходи щодо запобігання шкоди; своєчасно повідомляти адміністрацію установи банку про усі обставини, що загрожують безпеці зберігання довірених їй цінностей; суворо дотримуватись встановлених правил здійснення операцій з цінностями і їх зберігання; не розголошувати ніде, ніколи і ні за яких обставин відомі йому операції щодо зберігання цінностей, їх відправки, перевезення, охорони, сигналізації, а також службові доручення щодо каси.

Будучи наділеною наведеними вищевказаними повноваженнями, в січні 2012 року ОСОБА_1 вирішила заволодіти коштами її знайомої ОСОБА_2 , які знаходилися на поточному рахунку ПАТ «Ощадбанк».

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння коштами ОСОБА_2 , які знаходилися на відкритому на її ім`я рахунку ПАТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , в період з січня 2012 року по 06 березня 2015 року, старший контролер-касир ТВБВ № 10008/052 ОСОБА_1 , в порушення п. 2 посадової інструкції старшого контролера касира, п.п.5.42, 5.56, 5.50 Порядку відкриття, ведення та закриття рахунків фізичних осіб у національній валюті установами ПАТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління банку від 16.02.2004 року за № 17-2 зі змінами, п.п.3.10,4.4,4.5 Порядку відкриття, ведення закриття вкладних (депозитних) та поточних рахунків фізичних осіб, їх супроводження та подальший контроль за ними в установах банк, в яких впроваджена АБС «BARSWEB», затвердженого постановою правління ВАТ «Ощадбанк» від 22.10.2010 року за № 477, якими передбачено безпосередню участь клієнта в проведенні банківських операцій, пов`язаних зі зняттям коштів, та обов`язковому відображенні таких операцій у програмному комплексі автоматизованої банківської системи (далі АБС) «BARSWEB», шляхом виготовлення та видачі від імені клієнта банку підроблених розхідних касових документів (заяв на видачу готівки) здійснювала безпідставну видачу коштів, без участі та відома клієнта, з подальшим привласненням таких коштів, а також обліковувала в АБС «BARSWEB» такі незаконні операції.

Також, у вказаний період старший контролер-касир ТВБВ № 10008/052 ОСОБА_1 , в порушення п.п. 6.2, 6.3 вище вказаного Порядку подавала завідомо підроблені нею документи виготовлені від імені клієнта банку підроблені розхідні касові документи (заяви на видачу готівки) у складі щоденної звітності до Тлумацького ТВБВ № 10008/052 ПАТ «Державний Ощадбанк України», на яке покладено обов`язок супроводження вкладних (депозитних) операцій за рахунком фізичної особи та здійснення подальшого контролю за ним.

Одночасно,в ходіпривласнення коштівпотерпілої ОСОБА_2 , які знаходилися на рахунку в ПАТ «Ощадбанк», ОСОБА_1 в порушення Інструкції з організації парольного захисту в установах ВАТ «Державний ощадний банк України», затвердженої правлінням банку 11.04.2002 року, завідомо знаючи паролі інших контролерів касирів, які разом з нею працювали в ТВБВ № 10008/052, користувалась вказаними паролями без їх відома для проведення незаконних операцій у програмному комплексі АБС «BARSWEB».

Зокрема, у 2012 році ОСОБА_5 , користуюся довірливими відносинами, які у неї склалися із потерпілою ОСОБА_2 , жителькою смт. Обертин Тлумацького району Івано-Франківської області, вирішила привласнити її пенсійні кошти, які знаходилися на поточному рахунку № НОМЕР_1 , що був відкритий на ім`я ОСОБА_2 28.03.2010 року. Так, при усній бесіді із потерпілою ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , запевнила її, що відкриє депозитний рахунок у банку, на який буде переводити щомісячно її пенсійні кошти і також буде сплачувати комунальні послуги за користування електроенергією, послуги зв`язку та за спожитий газ. Ввійшовши таким чином у довіру до ОСОБА_2 та не маючи наміру виконувати в подальшому зобов`язання по відкриттю депозитного рахунку, ОСОБА_1 маючи доступу до АБС «BARSWEB», самостійно дізналася номер рахунку потерпілої, з метою привласнення її коштів, які знаходилися поточному рахунку № НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 , діючи повторно, перебуваючи в приміщення ТВБВ №1000/052, із використанням наявного доступу до АБС «BARSWEB», з метою заволодіння чужим майном, а саме коштами ОСОБА_2 незаконно вносила відомості в автоматизовану банківську систему про зняття коштів з рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_2 , про що склала завідомо неправдиві офіційні документи від її імені заяви на видачу готівки від 06.01.2012 на суму 935 грн., від 15.02.2012 на суму 935 грн., від 06.03.2012 на суму 930 грн., від 05.04.2012 на суму 950 грн., від 07.05.2012 на суму 1218 грн., від 13.06.2012 на суму 1090 грн., від 11.07.2012 на суму 1100 грн., від 10.08.2012 на суму 1098 грн., від 14.09.2012 на суму 1099 грн., від 19.11.2012 на суму 2220 грн., від 12.12.2012 на суму 1145 грн., від 24.01.2013 на суму 1150 грн., від 06.02.2013 на суму 1160 грн., від 07.03.2013 на суму 1160 грн., від 06.06.2013 на суму 1164 грн., від 08.07.2013 на суму 1150 грн., від 06.08.2013 на суму 1160 грн., від 06.09.2013 на суму 1105 грн., від 18.02.2014 на суму 6020 грн., від 13.03.2014 на суму 1220 грн., від 08.04.2014 на суму 1220 грн., від 07.05.2014 на суму 1360 грн., від 06.06.2014 на суму 1220 грн., від 07.07.2014 на суму 1220 грн., від 06.08.2014 на суму 1220 грн., від 05.09.2014 на суму 1220 грн., від 06.10.2014 на суму 1220 грн., від 06.11.2014 на суму 1220 грн., від 08.12.2014 на суму 1200 грн., від 08.01.2015 на суму 1200 грн., від 06.02.2015 на суму 1255 грн., від 06.03.2015 на суму 1200 грн. в яких у графі «підпис отримувача» зробила запис «неграмотна», у графі «підпис банку» підробила підпис контролера-касира ОСОБА_6 або контролера-касира ОСОБА_7 , та здійснила рукописні написи з тильної сторони на заявах про видачу готівки від імені фізичних осіб, які насправді не були присутніми під час складання нею вказаних документів та видачі коштів ОСОБА_2 , після чого незаконно отримувала у касі банківського відділення кошти в загальній сумі 42 764 грн., з яких 4987 грн 41 коп правомірно оплатила за комунальні послуги, оскільки з цього приводу була домовленість із ОСОБА_2 , а решту коштів в сумі 37776 грн 59 коп привласнила.

Отже, ОСОБА_1 привласнила кошти ОСОБА_2 , які знаходилися на поточному рахунку в ПАТ «Ощадбанк» в сумі 37776 грн 59 коп.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.191 КК України,тобтопривласнила чуже майно, яке перебувало у її віданні, вчинене повторно.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта згідно з вимогамист. 337 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України,визнала повністю,підтвердила обставинивчиненого неюкримінального правопорушеннявідповідно довикладеного таза обставин,наведених уобвинувальному актіта надалапоказання проте,що вонадійсно з січня 2012 року по березень 2015 року працювала на посаді контролера-касира у територіальному відокремленому безбалансовому відділенні № 10008/052 філії Івано-Франківського обласного управління ВАТ «Ощадбанк», що в смт. Обертин, Тлумацького району Івано-Франківської області. У зв`язку з тим, що їй не вистачало зарплати для проживання, вона у цей період, використовуючи наявний у неї доступу до АБС «BARSWEB», вносила відомості в автоматизовану банківську систему про зняття коштів з рахунку ОСОБА_2 та складала від імені останньої заяви на видачу готівки, де робила запис, що вона неграмотна, підробляла підписи контролерів-касирів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , після чого незаконно отримувала у касі банківського відділення кошти у розмірі 42 764 грн., з яких 4987 грн 41 коп оплатила за комунальні послуги, оскільки з цього приводу була домовленість із ОСОБА_2 , а решту коштів в сумі 37776 грн 59 коп привласнила собі. Просила її суворо не карати та врахувати судом при призначенні покарання те, що вона здійснює догляд за своїми батьками старечого віку, на даний час хворіє, моральну шкоду потерпілій відшкодувала повістю.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_8 просив суд суворо не карати обвинувачену, призначити їй основне покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення у межах санкції статті ч.3 ст. 191 КК України, а саме: 3 роки позбавлення волі та додаткове покарання строком на 1 рік.

Прокурор просиввизнати обвинуваченувинуватою увчиненні інкримінованогодіяння тапризначити покаранняу видіпозбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з позбавленнямправа обійматипосади пов`язаніз виконанняморганізаційно-розпорядчихта адміністративно-господарськихфункцій напідприємствах,установах,організаціях незалежновід формивласності настрок 1 (один) рік. Щодо вирішення цивільного позову зазначив, що позов слід задовольнити частково у межах стягнення збитків, які знайшли своє підтвердження на досудовому слідстві.

Представник потерпілої адвокат Камінський І.П. просив покарати обвинувачену на розсуд суду. Заначив, що обвинувачена повністю відшкодувала потерпілій ОСОБА_2 моральну шкоду, про що остання подала суду відповідну заяву. Матеріальну шкоду, яка зазначена у цивільному позові, просив стягнути з цивільного відповідача АТ «ДержавнийОщаднийбанкуУкраїни» у повному розмірі.

Представник цивільного відповідача АТ «Ощадбанк» в судовому засіданні просив покарати обвинувачену на розсуд суду, у задоволенні цивільного позову щодо стягнення з банку матеріальної шкоди у розмірі 89906 грн 32 коп відмовити повністю, з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Крім того пояснив, що саме обвинувачена привласнила кошти потерпілої, а тому вона має відповідати за цивільним позовом про відшкодування матеріальної шкоди. Розмір шкоди, який зазначений позивачем у сумі 89906 грн 32 коп є безпідставним і надуманим, оскільки досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_9 привласнила кошти ОСОБА_2 у розмірі 37776 грн. 59 коп. Вважає, що АТ «Ощадбанк» на даний воєнний час є об`єктом критичної інфраструктури, який підтримує функціонування всієї банківської системи в Україні, а тому стягнення з банку коштів є недоречним.

У відповідності до положень ч. 1ст. 91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Крім визнання вини обвинуваченою під час судового розгляду, її винуватісь повністю підтверджується, зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами в кримінальному провадженні, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_2 , яка показала, що вона з обвинуваченою була у добрих відносинах та між ними була домовленість, що ОСОБА_1 буде від її імені оплачувати всі комунальні послуги та зберігати всі її гроші у банку, оскільки вона є неграмотною, одинокою жінкою і боялася, щоб її не обікрали та не побили. З січня 2012 року по березень 2015 року вона жодних коштів не отримувала. Лише пізніше від інших людей у селі дізналася, що обвинувачена забирала людські гроші собі і лише тоді, у грудні 2017 року, звернулася у поліцію із заявою. Зазначила, що звернулася з цивільним позовом до обвинуваченої та АТ «ДержавнийОщадний банкуУкраїни»про відшкодування їй матеріальної та моральної шкоди. Проте, на даний час обвинувачена повністю відшкодувала їй моральну шкоду, а тому просила цивільний позов в частині стягнення з останньої моральної шкоди закрити. Цивільний позов до банку про стягнення матеріальної шкоди підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити. Щодо покарання обвинуваченої, то просила ОСОБА_1 покарати на розсуд суду;

-показаннями свідка ОСОБА_10 ,яка показала,що воназ липня2015року працюєна посадіголовного бухгалтераувідділенні філії Івано-Франківського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» у м.Тлумач. Їй відомо, що обвинувачена у той час працювала у відділенні банку у с.м.т. Обертин контролером-касиром. У березні 2015 року клієнти банку не змогли зняти кошти зі своїх рахунків та звернулися з відповідними заявами у прокуратуру. У банку проводилася ревізія та службове розслідування. Ревізією було встановлено, що обвинувачена знімала з рахунків кошти вкладників банку, привласнюючи їх, маючи доступ до банківської системи АБС «BARSWEB» Серед таких клієнтів банку була і потерпіла.

Показання потерпілої та свідка є чіткими та послідовними, узгоджуються між собою.

Також винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.191 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні, зібраними по справі в порядку ст. 84-86,91-93 КПК України, письмовими доказами, а саме:

-даними заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.12.2017 року, згідно якої ОСОБА_2 повідомила, що ОСОБА_1 у приміщенні Обертинської філії "Ощадбанк" шахрайським способом заволоділа її грошовими коштами в сумі близько 75000 грн та не повертає. ( а.к.п. 163, т.1 );

- даними заяви про залучення у кримінальному провадженні як потерпілої ОСОБА_2 від 11.01.2018 року (а.к.п.178, т.1);

- даними копії пенсійного посвідчення ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 , виданого 26.04.2005 року, згідно якого остання є пенсіонером. (а.к.п..180, т.1);

- даними відомостей з Тлумацького відділу Тлумацького об`єднаного управління Пенсійного Фонду України № 7 від 05.07.2017 року про виплату пенсії ОСОБА_2 у період з січня 2006 року по грудень 2014 року (а.к.п.181-189, т.1);

- даними інформації з Івано-Франківського обласного управління АТ «Ощадбанк» про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 за період з 26.03.2010 року по 12.09.2017 року, відкритому на ім`я ОСОБА_2 (а.к.п.166-174, т.1);

- даними довідки філії АТ «Прикарпаттяобленерго» Тлумацький РЕМ № 376 від 04.07.2017 року про оплату за спожиту електричну енергію по особовому рахунку ОСОБА_2 за період з 16.01.2006 року по 26.12.2014 року (а.к.п. 164, т.1);

- даними розрахунку Івано-Франківської філії «Укртелеком» центру обслуговування абонентів № 17 м.Тлумач суми заборгованості абонента ОСОБА_11 у період з січня 2007 року по січень 2016 року (а.к.п.191-199, т.1);

- даними інформаційної довідки АТ «Івано-Франківськгаз» № 76006-Сл-3913-0720 від 10.07.2020 року про оплату за спожитий газ споживачем ОСОБА_2 (а.к.п. 200-202, т.1);

- даними матеріалів виконання ухвали слідчого судді від 24.07.2018 року про надання тимчасового доступу до речей та документів (проведення виїмки) з АТ «Ощадбанк», а саме до тридцяти двох оригіналів заяв про видачу готівки за період з 06.01.2012 року по 06.03.2015 року (а.к.п. 203-212, т.1);

- даними постанови про приєднання речових доків та передачу їх на зберігання від 23.08.2018 року, згідно якої тридцять два оригінали заяв про видачу готівки за період з 06.01.2012 року по 06.03.2015 року визнано речовими доказами та приєднано їх до кримінального провадження (а.к.п. 211-212, т.1);

- даними матеріалів призначеної судово - почеркознавчої експертизи від 22.08.2019 року по підписах отримувача, які містяться на тридцяти двох вилучених оригіналах заяв про видачу готівки (а.к.п. 213-224, т.1);

- даними матеріалів виконання ухвали слідчого судді від 13.12.2019 року про надання тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження № 12015090240000084 від 12.03.2015 року, в яких містяться вилучені документи, що стосуються роботи (посади) ОСОБА_1 в ПАТ «Ощадбанк» (а.к.п. 225-229 т.1, а.к.п. 25-33, т.2);

- даними копій наказів про призначення на посаду, наказів про переміщення за посадою, наказів про перебування у відпустці касира Тлумацького відділення № 6349 АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 у період часу з 2005 року по 2015 рік, копії посадових інструкцій касира ОСОБА_1 та копії договорів по матеріальну відповідальність ОСОБА_1 (а.к.п. 111-149, т.2).

- даними матеріалів виконання ухвали слідчого судді від 09.04.2020 року про надання тимчасового доступу до документів, що містять інформацію про рух коштів по двох розрахункових рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_2 з АТ «Державний ощадбанк України» (а.к.п. 80-84, т.2);

- даними інформації з АТ «Державний ощадбанк України» про рух коштів з 26.03.2010 року по 06.03.2015 року по двох розрахункових рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_2 (а.к.п. 80-84, т.2);

- даними виписки з рахунку в національній валюті про рух коштів по пенсійному рахунку № НОМЕР_3 , відкритого на ім`я ОСОБА_2 в АТ «Ощадбанк» (а.к.п. 96-108, т.2);

- даними висновоку службового розслідування у зв`язку із зверненням до АТ «Ощадбанк» заступника начальника СВ Тлумацького ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області по факту зловживання під час виконання службових обов`язків колишнім працівником ТВБВ10008/052 с.м.т. Обертин, ОСОБА_1 від 17.06.2020 року, проведеним АТ «Ощадбанк», згідно якого встановлено грубі порушення банківських правил старшим контролером-касиром ОСОБА_1 , а саме: власноручно підробляла підписи в заявах на видачу готівки з метою подальшого привласнення коштів, (а.к.п. 95, т.2);

-даними висновку експерта Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз почеркознавчої експертизи № 239/392-400/526-537/20/28, № 240/401-43/510-525/20-28 від 20.03.2020 року, відповідно до якого рукописні тексти та підписи як отримувача на частині представлених на експертизу документів виконані ОСОБА_1 (а.к.п. 41-79, т.2);

Вищенаведений висновок експертизи є науково-обгрунтованим, а тому підстав ставити його під сумнів у суду немає. Окрім того, і сама обвинувачена та її захисник- адвокат Кукушкін І.Л. в судовому засіданні не заперечували вказаний висновок.

Таким чином,суд,враховуючи викладене,заслухавши учасниківсудового засіданнята оцінюючинадані сторонамикримінального провадженнядокази,кожен зточки зоруналежності,допустимості,достовірності,а їхсукупність -з точкизору достатностіта взаємозв`язку,приходить довисновку продоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні умиснихдій,що виразилисьу привласненнічужого майна,яке перебувалоу їївіданні,вчинені повторнота кваліфікуєїї діїза ч.3ст.191 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 в порядку п. 1 ч.1 ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, обвинуваченої ОСОБА_1 не встановлено.

Згідност. 12 КК Україникримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченою і передбачене ч. 3ст. 191 КК Україникласифікується як тяжкий злочин.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Конституції України діє принцип верховенства права. Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляд справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/13) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Виходячи з вищенаведеного, обираючи вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , виходячи з принципу законності,справедливості таіндивідуалізації покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення та її особу, а саме те, що вона раніше судима, проте дане кримінальне правопорушення вчинила в статусі особи, яка не мала кримінального покарання, є особою похилого віку, здійснює догляд за батьками старечого віку, має місце проживання та реєстрації, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується, а також обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодуванні моральнихзбитків потерпілій,думку останньої,яка ненаполягала суворомупокаранні,та відсутність обтяжуючих обставин,суд вважає дані обставини такими, що дають підстави призначити обвинуваченій покарання у межах санкції ч.3ст.191 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців з позбавленнямправа обійматипосади пов`язаніз виконанняморганізаційно-розпорядчихта адміністративно-господарськихфункцій напідприємствах,установах,організаціях незалежновід формивласності настрок 1рік.

Суд також враховує досудову доповідь Тлумацького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області від 18.01.2021 року, про те, що виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства може становити небезпеку для суспільства чи окремих осіб; виконання покарання у громаді можливе у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосуванні соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. (а.к.п. 103,104, т.1).

Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень та досягнення мети покарання.

Згідно правової позиції, викладеної упостанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.02.2021 року у справі №760/26543/17визначено, що положеннямист. 70 ККвизначені підстави, порядок та межіпризначення покарання за сукупністю злочинів. Відповідно до приписів ч. 4ст. 70 КК, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен щей в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання визначається за правилами, передбаченими частинами 1-3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. У такому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими вст. 72 цього Кодексу.

В той же час, призначення покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4ст. 70 КК, має ряд особливостей, з урахуванням яких, загальний алгоритм призначення покарання на підставі ч. 4ст. 70 ККпередбачає такі елементи: 1) одержання точних даних про покарання, призначене особі попереднім вироком/попередніми вироками та у разі відбуття призначеного покарання, точного визначення його відбутої частини; 2) призначення покарання за злочин, вчинений до постановлення попереднього вироку, а якщо вчинено декілька таких злочинів, які не охоплюються однією статтею чи частиноюстатті КК, то призначення покарання за кожен злочин окремо; 3) визначення покарання за сукупністю вказаних злочинів;4) призначення покарання за сукупністю злочинів, встановлених попереднім та новим вироками;5) зарахування в строк остаточного покарання, призначеного за сукупністю вчинених злочинів, покарання, відбутого за попереднім вироком/попередніми вироками, якщо таке зарахування можливе.

При цьому, призначаючи покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст.70 КК суд не вправі змінювати покарання, призначене попереднім (першим) вироком за окремий злочин. Він також не повинен ще раз призначати (дублювати) це покарання у новому (другому) вироку. В даному разі діє юридична презумпція законності й обґрунтованості попереднього вироку, яку суд підтверджує, застосовуючи ч. 4ст. 70 КК.

Враховуючи вищенаведене, оскільки обвинуваченапо вирокуКоломийського міськрайонногосуду Івано-Франківськоїобласті від20.03.2017року заст.191ч.3,358ч.3,4КК Українизасуджена допокарання увиді позбавленняволі настрок 5років 6місяців зпозбавленням праваобіймати посади,пов`язані звиконанням організаційно-розпорядчихта адміністративно-господарськихфункцій напідприємствах,установах,організаціях незалежновід формивласності настрок 2роки,від відбуванняякого 26.11.2020року умовно-достроковозвільнена наневідбутий строкпокарання -1рік 9місяців 2дні, відбута частина покарання - 3 роки 8 місяців 6 днів, то слід застосувати положення ч. 1-3,4 ст. 70 КК України при визначенні остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, так як обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення, за яке притягується по даному кримінальному провадженні, до постановлення попереднього вироку.

Крімтого,враховуючи нормуч.3ст.55КК України,якою визначено,що строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосуваннястатті 77цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком, то слід вважати, що ОСОБА_1 відбула додаткове покарання.

Вирішуючи цивільний позов суд виходить з наступного.

Частиною 1статті 128 КПК Українипередбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч.1ст.1177 ЦК Українишкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Потерпіла ОСОБА_2 звернулася з позовом до обвинуваченої ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди у розмірі 100000 грн та з позовом до АТ «Державний ощадний банк України» про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 89906 грн 32 коп завданих кримінальним правопорушенням.

Під час розгляду даного кримінального провадження потерпіла ОСОБА_2 подала до суду заяву, у якій просила її позовні вимоги до ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням закрити, оскільки остання повність відшкодувала їй завдані збитки.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Оскільки, відмова від позову в частині стягнення моральної шкоди не суперечить вимогам закону та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, то суд вважає, що слід прийняти відмову позивача та провадження в цій частині закрити.

Частино 1 статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.

На підтвердження своїх позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 89906 грн 32 коп потерпіла ОСОБА_2 надала суду довідку Тлумацького об`єднаного управління ПФУ Тлумацького відділу № 469/03 від 11.07.2018 року щодо розміру нарахованої пенсії за період з 2006 року по 2015 рік на загальну суму 89906 грн 32 коп.

Однак, суд вважає, що вищевказана довідка підтверджує лише розмір нарахування потерпілій пенсії за вказаний період, проте не є належним та допустимим доказом факту привласнення обвинуваченою пенсії саме у такому розмірі. Органом досудового розслідування доведено факт привласнення коштів потерпілої у сумі 37776 грн 59 коп, будь-яких інших доказів, які б підтверджували привласнення обвинуваченою коштів ще на суму 52129 грн 50 коп, потерпілою суду не надано.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає до часткового задоволення.

Слід стягнути з АТ «Державний ощадний банк України» в користь потерпілої ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 37776 грн 59 коп.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченої на користь держави.

Запобіжній захід відносно обвинуваченої на досудовому слідстві та під час розгляді провадження у суді не обирався.

Керуючись ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців з позбавленнямправа обійматипосади пов`язаніз виконанняморганізаційно-розпорядчихта адміністративно-господарськихфункцій напідприємствах,установах,організаціях незалежновід формивласності настрок 1 (один) рік.

На підставі ч. 4 ст.70КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання за даним вироком більш суворим покаранням, визначеним за вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 березня 2017 року, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленнямправа обійматипосади пов`язаніз виконанняморганізаційно-розпорядчихта адміністративно-господарськихфункцій напідприємствах,установах,організаціях незалежновід формивласності настрок 2 (два) роки.

Врахувати строк відбутого покарання за попереднім вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 березня 2017 року та вважати основне та додаткове покарання, яке призначене згідно вироку Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 03 червня 2022 року ОСОБА_1 відбутим.

Цивільний позовпотерпілої ОСОБА_2 до обвинуваченої ОСОБА_1 вчастині відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - закрити.

Цивільний позовпотерпілої ОСОБА_2 до АТ«Державний ощаднийбанк України»вчастині відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з АТ «Державний ощадний банк України» на користь потерпілої ОСОБА_2 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 37776 (тридцять сім тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 59 коп.

Речові докази по даному кримінальному провадженню, а саме:

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№12745083) від 06.01.2012 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№13647675) від 15.02.2012 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№14162508) від 06.03.2012 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№14886125) від 05.04.2012 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№15600952) від 07.05.2012 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№16600230) від 13.06.2012 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№17453821) від 11.07.2012 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№18302196) від 10.08.2012 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№19250188) від 14.09.2012 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№20977018) від 19.11.2012 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№21617319) від 12.12.2012 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№13647675) від 15.02.2012 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№22695898) від 24.01.2013 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№23047747) від 06.02.2013 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№23899118) від 07.03.2013 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№26376743) від 06.06.2013 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№27247626) від 08.07.2013 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№28114255) від 06.08.2013 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№29009684) від 06.09.2013 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№33880471) від 18.02.2014 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№34640408) від 13.03.2014 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№35394462) від 08.04.2014 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№36243281) від 07.05.2014 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№37154671) від 06.06.2014 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№38053348) від 07.07.2014 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№38968468) від 06.08.2014 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№40031837) від 05.09.2014 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№41416057) від 06.10.2014 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№42518449) від 06.11.2014 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№43657351) від 08.12.2014 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№44753025) від 08.01.2015 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№45830152) від 06.02.2015 року на 1 арк;

- заяву на видачу готівки ОСОБА_2 № 93842 (№47000192) від 06.03.2015 року на 1 арк -зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати за проведення експертизи в кримінальному провадженні в сумі 39225 (тридцять дев`ять тисяч двісті двадцять п`ять) грн 60 коп стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію даного вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.

ГоловуючийЛ. І. МОТРУК