Єдиний державний реєстр судових рішень
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
20 травня 2022 року м. Рівне№460/5720/21Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Морозюк О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1 ,
відповідача: представник Подгурський В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_2 доУправління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Рівненській області про визнання дій протиправними, скасування наказів, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Рівненській області про визнання протиправними дій щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності; скасування наказів №34-ОС та №3-С від 29.04.2021; зобов`язання поновити на посаді, розрахувати та виплатити втрачений внаслідок незаконного звільнення дохід за весь період вимушеного прогулу до моменту поновлення на посаді, виходячи з розміру грошового забезпечення на момент звільнення з посади та врахувати час вимушеного прогулу в строк вислуги років та в строк дії контракту на проходження служби.
Мотивуючи вимоги позову ОСОБА_2 зазначав, що згідно службової картки протягом проходження військової служби у відповідача на нього було накладено два дисциплінарні стягнення, а саме: 19.04.2021 догана, та 29.04.2021 сувора догана, за неналежне виконання службових обов`язків, про що його повідомлено не було. Відповідно до акта службового розслідування від 29.04.2021 підставою для призначення службового розслідування став факт невиходу на службу 16.04.2021. Позивач вказав, що відповідачем не дотримано мети службового розслідування, не встановлено обставини і причини правопорушення, ступінь вини позивача, які саме порушення функціональних обов`язків не вказано. Позивач зауважував, що його погане самопочуття та непритомність не були враховані відповідачем як поважна причина відсутності на службі. Наголошував, що відповідно до службової характеристики від 19.04.2021 він характеризується позитивно. Також зазначав, що відповідно до Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень. Просив позов задовольнити повністю.
Загальне позовне провадження у справі відкрито ухвалою суду від 01.06.2021.
Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена у відзиві на позов від 12.08.2021, відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення. Зазначав на обґрунтування такої позиції про те, що 19.04.2021 заступником начальника Управління ОСОБА_3 було особисто оголошено догану ОСОБА_2 за неприбуття на чергування 03.04.2021, тож твердження позивача про протилежне не відповідають дійсності. Положення Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України не зобов`язують командира ознайомлювати військовослужбовця з рапортомпро накладення на нього дисциплінарного стягнення чи з службовою карткою після кожного накладення дисциплінарного стягнення. Вказав, що 16.04.2021 позивач не прибув на службу, в результаті чого призначено службове розслідування. В акті службового розслідування повно і точно викладено всі його обставини. Відповідач зауважував, що погане самопочуття позивача було спровоковане спробою суїциду.Відповідач зазначив, що при застосуванні до позивача 29.04.2021 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, Управлінням було враховано попереднє застосування стягнення за таке ж порушення військової дисципліни. Повідомляв, що ОСОБА_2 було звільнено з військової служби не в порядку застосування донього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби черезслужбову невідповідність, а в порядку, визначеному підпунктом "ж" пункту 2 частинип`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" узв`язку із систематичним невиконанням умов контракту. Просив повністю відмовити в задоволенні позову.
У зв`язку з перебуванням головуючої судді у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, справу передано для розподілу до автоматизованої системи документообігу суду.
Відповідно до проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу 23.11.2021 передано в провадження судді Борискіна С.А.
Ухвалою суду від 25.11.2021 справу прийнято до розгляду судді Борискіна С.А. Призначено підготовче судове засідання у справі на 09.12.2021 на 10:30 год.
09.12.2021 підготовче судове засідання відкладено до 30.12.2021 на 11:00 год.
Ухвалою суду від 30.12.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.01.2022 на 09:30 год.
Викликано у судове засідання, призначене на 27.01.2022 на 09:30 год., свідків:
1) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 );
2) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 );
3) ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 );
4) ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ).
27.01.2022 судове засідання з розгляду справи по суті у справі не відбулося, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.
Ухвалою суду від 04.02.2022 судове засідання з розгляду справи по суті у справі №460/5720/21 відкладено до17.02.2022 на 09:30 год.
17.02.2022 судовий розгляд відкладено до 04.03.2022 до 09:30 год.
Ухвалою суду від 04.03.2022 судове засідання з розгляду справи по суті у справі №460/5720/21 відкладено до 08.04.2022 на 10:30 год.
Ухвалою суду від 08.04.2022 судове засідання з розгляду справи по суті у справі №460/5720/21 відкладено до 20.05.2022 на 11:00 год.
У судовому засіданні, призначеному на 20.05.2022, за результатами обговорення питання щодо необхідності виклику та допиту свідків, ухвалено рішення здійснити розгляд справи за наявними у справі доказами.
У судовому засіданні, призначеному на 20.05.2022, представник позивача позовні вимоги підтримав з наведених у позові підстав. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві. Просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.
ОСОБА_2 у період з 22.12.2018 по 30.04.2021 проходив військову службу в Управлінні Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Рівненській області.
Так, 16.10.2018 між позивачем та відповідачем укладено Контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України на посадах осіб офіцерського складу строком на п`ять років з 22.12.2018 по 21.12.2023.
Згідно з матеріалами справи, у період проходження служби ОСОБА_2 двічі не виходив на чергування, а саме: 03.04.2021 та 16.04.2021.
03.04.2021 позивач не прибув на чергування, у зв`язку із своїм халатним відношенням. Свою провину визнав. Вказане підтверджено пояснювальною запискою позивача від 03.04.2021.
Згідно з рапортом заступника начальника Управління Держспецзв`язку в Рівненській області Ковальчука Я.В. від 19.04.2021, ОСОБА_2 оголошено догану за порушення військової дисципліни та неналежне виконання службових обов`язків, зокрема порушення вимог наказу Управління Держспецзв`язку в Рівненській області від 25.03.2021 №17/ДСК-Г (неприбуття без поважних причин на чергування 03.04.2021).
Згідно з пояснювальною запискою ОСОБА_2 від 16.04.2021, він був усвідомлений та проінформований, що 16.04.2021 мав прибути з відпустки о 8:00 год. на місце служби та відрекомендуватися для безпосереднього начальника. Прокинувшись о 07:20 він почав збиратися на роботу, але мав погане самопочуття. О 08:04, зателефонувавши начальнику 2 сектору 1 відділу ОСОБА_4 та повідомивши його про це, був ним поставлений до відома, що позивачу необхідно або звернутися до сімейного лікаря або негайно прибути на місце служби. Також позивач вказав, що незважаючи на це попередження безпосереднього начальника, він у зв`язку із поганим самопочуттям, а також власною халатністю та службовою недбалістю вирішив залишитися вдома. Наковтавшисьрізних таблеток, відчув запаморочення в голові, потемніння в очах та втратив свідомість. Прийшовши до тями приблизно о 15:00, позивач повідомив, що побачив медиків, свого батька та колег по службі, які спільними зусиллями привели його до тями. Вказав, що свою провину визнає.
При цьому, зі змісту дослідженої судом довідки від 08.11.2021 №958 та копії карти виїзду швидкої медичної допомоги від 16.04.2021 Комунального підприємства "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Рівненської обласної ради судом встановлено, що 16.04.2021 о 15 год. 35 хв. на Центральну оперативну диспетчерську службу надійшов виклик № 228 до ОСОБА_2 , 25 років, за адресою: АДРЕСА_2 . Привід до виклику: "Передозування (гостре отруєння)". На момент огляду лікарем скаржився на слабке головокружіння. Хворий від госпіталізації відмовився, про що засвідчив особистим підписом у карті виїзду швидкої медичної допомоги. Залишений на поруки батька. Попередній діагноз: "суїцидальна спроба".
16.04.2021 начальник 2 сектору 1 відділу Управління Держспецзв`язку в Рівненській області Бородавко С.В. рапортом повідомив, що позивач після чергової відпустки не з`явився на службу. Про свою відсутність на місці служби не повідомив. В телефонній розмові він вказав, що вже тиждень хворий, в нього підвищена температура тіла до 38 градусів. Подальші спроби дотелефонуватися до позивача не були успішними, оскільки його телефон знаходився поза межами досяжності.
16.04.2021 комісією у складі: заступника начальника Управління полковника ОСОБА_3 , начальника Сектору кадрової роботи капітана ОСОБА_7 та начальника 1 відділуполковника Рожка Сергія Миколайовича, складено цей Акт про те, що 16.04.2021 iнженер 1 категорії за рахунок посади старшого інженера 2 сектору НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_2 не прибув на службу.
Підтвердження поважних причин відсутності на службі не виявлено.
Наказом Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Рівненській областівід 16.04.2021 №13 "Про призначення службового розслідування"вирішено провести службове розслідування за фактом порушення військової дисципліни ОСОБА_2 , а саме: не з`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу 16.04.2021 з відпустки.
У висновкуДовідки №1 про результати службового розслідування, складеної заступником начальника 2 відділу 2 управління Департаменту кадрової роботи та управління персоналом Адміністрації Держспецзв`язку Сторожиком О.В. 23.04.2021 за №12/02/02-671дск вказано, що, аналізуючи характерологічні особливості старшого лейтенанта ОСОБА_2 , а саме: наявність демонстративної акцентуаціїрис характеру, його стан в процесі надання медичної допомоги,медичних препаратів та суб`єктивноперебільшену значимість факту розриву відносин з дівчиною,можна зробити висновок про те, що суїцидальна спроба старшого лейтенанта ОСОБА_2 була інсценована і носила демонстративний характер вірогідно для спонукання його дівчинидовідновлення стосунків із ним.
29.04.2021 відповідачем складено Актпро результати проведення службового розслідування за фактом відсутності на службі старшого лейтенанта ОСОБА_2 , інженера 1 категорії, за рахунок посади старшого інженера 2 сектору 1 відділу Управління Держспецзв`язку в Рівненській області (далі Акт перевірки).
Згідно з Актом перевірки, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що суїцидальна спроба старшого лейтенанта ОСОБА_2 була інсценована і носила демонстративний характер.
Причиною неприбуття на службу старшого лейтенанта ОСОБА_2 . iнженера 1 категорії за рахунок посади старшого інженера 2 сектору 1 відділу є його особиста халатність та службова недбалість.
Серед порушених позивачем вимог чинного законодавства вказано: ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.1 Контракту про проходження громадянинами України військової служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України на посадах осіб офіцерського складу, п.4.4 Посадової інструкції iнженера 1 категорії за рахунок посади старшого інженера 2 сектору 1 відділу.
Комісія вирішила: відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування підтвердилися.
Враховуючи вищевикладене комісія пропонувала:
1. Службове розслідування закінчити. За неприбуття на службу без поважних причин притягнути старшого лейтенанта ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та оголосити "сувору догану" правами начальника Управління.
2. За неодноразове порушення військової дисципліни, що виразилась у відсутності на службі без поважних причин та наявність дисциплінарних стягнень з цього приводу, звільнити старшого лейтенанта ОСОБА_2 з військової служби за підпунктом "ж" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" підпунктом "ж" (у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем).
З матеріалами службового розслідування позивач був ознайомлений 29.04.2021. Заперечень, зауважень, клопотань не мав. Вказане підтверджено особистим підписом ОСОБА_2 в Акті перевірки.
Також в матеріалах справи міститься Лист бесіди з старшим лейтенантом ОСОБА_2 , інженером 1 категорії за рахунок посади старшого інженера 2 сектору 1 відділу Управління Держспецзв`язку в Рівненській області від 29.04.2021, з якого слідує, що 29.04.2021начальником Управління Держспецзв`язку в Рівненській області полковником ОСОБА_8 у присутності начальника 1 відділлу полковника Рожка С.М., головного спеціаліста-юрисконсульта підполковника юстиції Подгурського В.М. та начальника Сектору кадрової роботи капітана ОСОБА_7 проведено бесіду з позивачем з приводу подальшого проходження ним вiйськової служби в Управлінні Держспецзв`язку в Рівненській області, який у зв`язку з рішенням комiсiї із службового розслідування за фактом невиходу наслужбу (Акт про результати проведення службового розслідування вiд 29.04.2021 № 42/08-489) подається до звільнення за підпунктом "ж" (у зв`язку з систематичним невиконанням умов контрактy) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону у запас Збройних Сил України.
Календарна вислуга років на 30 квітня 2021 року складає: 06 років 08 місяців 29 днів.
Вказано, що ОСОБА_2 буде звільнений у запас Збройних Сил України і направлений на вiйськовий облік до Рівненського об`єднаного районного ТЦК та СП Рівненської області.
При цьому зазначено, що з доведеним ОСОБА_2 погодився, на неправомірні дії з боку керівництваУправління не скаржився.
Наказом начальника Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 29.04.2021 №3-С "Про дисциплінарне стягнення" за неналежне виконання службових обов`язків позивачу оголошено сувору догану.
Вказаний наказ містить підпис ОСОБА_2 про його ознайомлення.
29.04.2021 відповідачем складено подання до звільнення зі служби старшого лейтенанта ОСОБА_2 , яке підписане безпосереднім начальником позивача начальником 1 відділу Держспецзв`язку в Рівненській області Рожко С.М., за погодженням із начальником Управління Держспецзв`язку в Рівненській області Побережником І.В.
З поданням позивач був ознайомлений під підпис 29.04.2021.
Відповідно до витягу з наказу відповідача від 29.04.2021 №34-ОС "Про особовий склад" з 30.04.2021 ОСОБА_2 звільнено зі служби у запас за підпунктом "ж" (у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Підстава: подання до звільнення зі служби старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 29.04.2021; Акт про результати проведення службового розслідування від 29.04.2021.
За таких обставин позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" від 23.02.2006 №3475-ІV (далі Закон №3475-ІV) Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України має таку загальну структуру:центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв`язку, захисту інформації;територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв`язку, захисту інформації;територіальні підрозділи; Головне управління та підрозділи урядового фельд`єгерського зв`язку;навчальні, охорони здоров`я, санаторно-курортні та інші заклади, науково-дослідні, науково-виробничі та інші установи і організації.
Положеннями ст.11 Закону №3475-ІV визначено, що до особового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України належать військовослужбовці, державні службовці та інші працівники.
Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України затверджує Президент України.
Комплектування Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
На військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України поширюється дія статутів Збройних Сил України та законодавство України, що встановлює загальний порядок і умови проходження військової служби.
Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу. Дія цього Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Відповідно до ст.1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.
Згідно із ч.3 ст.5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Частиною 1 статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
У відповідності до ст.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:
а) зауваження;
б) догана;
в) сувора догана;
г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);
ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);
д) пониження в посаді;
е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);
є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);
ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Згідно із ст.83, 84 цього Статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Статтею 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
В межах спірних правовідносин позивач, серед іншого, не погоджується із діями відповідача щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності наказом від 29.04.2021 №3-С, яким йому оголошено сувору догану, зазначивши про те, що в ході службового розслідування порушено вимоги чинного законодавства, зокрема, Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, оскільки не уточнено причин і умов вчинення правопорушення, ступеню вини позивача, вимог функціональних обов`язків, що були порушені.
Як встановлено судом, підставою для службового розслідування став факт невиходу позивачем на чергування 16.04.2021 без поважних на те причин.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, затвердженої наказом Адміністрації Державної службиспеціального зв`язку та захистуінформації України від 06.11.2015 №668 (далі Інструкція №668) підставою для призначення службового розслідування може слугувати інформація, викладена в рапортах, заявах, скаргах особового складу Держспецзв`язку, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об`єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з`ясування обставин, за яких вони сталися.
Положеннями пункту 1 розділу V Інструкції №668 передбачено, що метою проведення службового розслідування є встановлення:1) обставин (часу, місця) і наслідків правопорушення (події), за фактом якого (якої) призначено службове розслідування;2) осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення;3) наявності причинного зв`язку між протиправними діями (бездіяльністю) особи (осіб), з приводу якої (яких) було призначено службове розслідування, та їх наслідками;4) причин правопорушення (події) та умов, що йому (їй) сприяли;5) порушення вимог законодавства, нормативно-правових актів та актів організаційно-розпорядчого характеру Адміністрації Держспецзв`язку, які було порушено;6) ступеня провини кожної з осіб, причетних до правопорушення (події), та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця, його ставлення до скоєного.
Підсумковим документом службового розслідування (письмовою доповіддю про результати його проведення) є акт про результати проведення службового розслідування (далі - Акт), який складається з вступної, описової та резолютивної частин (п.1 розділу VІІ Інструкції).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що службове розслідування за фактом порушення військової дисципліни ОСОБА_2 було призначене наказом відповідача від 16.04.2021 №13 на підставі рапорту начальника 2 сектору 1 відділу Управління Держспецзв`язку в Рівненській області підполковника Бородавки С.В. від 16.04.2021 з метою встановлення всіх обставин, причин та умов даного порушення.
В Акті про результати проведення службового розслідування за фактом відсутності на службі позивача, затвердженому начальником Управління Держспецзв`язку в Рівненській області 29.04.2021, детально викладені обставини проступку, визначені причинискоєного - особиста халатність та службова недбалість позивача, а також зазначено про відсутністьобставин, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності ОСОБА_2 , враховано визнання ним своєп вини та вказано вимоги чинного законодавства, положення контракту та посадовоїінструкції, що були порушені старшим лейтенантом ОСОБА_2 .
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивачем зазначалось про поважність причин невиходу на роботу через погане самопочуття, про що ОСОБА_2 повідомив свого безпосереднього начальника телефоном.
Згідно зі ст.254 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, військовослужбовці зобов`язанінегайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов`язанийнаправити хворого до медичного пункту.
Відповідно до пункту 3.4 розділу III Інструкції про порядок медичногозабезпечення в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, затвердженої наказом Адміністрації Держспецзв`язку від 01.04.2014 № 156, в разі відсутності за місцемпроходження служби або за місцем проживання (перебування) військовослужбовців Держспецзв`язку закладів охорони здоров`я Держспецзв`язку та інших закладів охорониздоров`я вони отримують медичну допомогу в державних або комунальних закладах охорониздоров`я.
Як встановлено судом, позивач,повідомивши про своє захворювання в телефонній розмові безпосередньому начальнику, який направив його до сімейного лікаря,не звернувся до лікаря, а бригаду швидкої допомоги викликали співробітники відповідача, внаслідок подій, викладених в Актi про результати проведення службового розслідування.
Відсутність на службі спричинена не захворюванням позивача, а внаслідок суїцидальної спроби, що підтверджено дослідженими судом доказами.
При цьому, довідкою про результати службового розслідування, складеною психологом ОСОБА_9 підтверджується, що суїцидальна спроба старшого лейтенанта ОСОБА_2 була інсценована і носила демонстративний характер вірогідно для спонукання його дівчини до відновлення стосунків із ним.
Оскільки в ході службового розслідування вину старшого лейтенанта ОСОБА_2 було повністю доведено, то командир, який призначив службове розслідування, підставно прийняв рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, визначивши вид дисциплінарного стягнення "сувора догана".
При цьому, під час обрання виду стягнення відповідачем було враховано, що 19.04.2021 до позивача вже застосовувалось стягнення у вигляді догани за неприбуття на чергування 03.04.2021, за таке ж неналежне виконання службових обов`язків.
Щодо тверджень позивача про те, що рапорт від 19.04.2021 про оголошення догани та наказ від 29.04.2021 №3-С про оголошення суворої догани не надавалися йому для ознайомлення, то суд зазначає таке.
Згідно із ст.97 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України про накладені дисциплінарні стягнення оголошується: офіцерському складу та військовослужбовцям військової служби за контрактом - особисто, у письмовому розпорядженні, на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, що вчинив правопорушення. Крім того, дисциплінарні стягнення можуть оголошуватися в письмовому наказі.
Як встановлено судом з матеріалів справи, 19.04.2021 заступником начальника Управління полковником ОСОБА_3 було оголошено особисто ОСОБА_2 догану за порушення військової дисципліни та неналежне виконання службових обов`язків у присутності начальника відділу полковника ОСОБА_6 , заступника начальника відділу підполковника ОСОБА_5 та безпосереднього начальника позивача начальника сектору підполковника ОСОБА_4 .
Дана обставина підтверджується письмовими поясненнями вищезазначених офіцерів, які були присутніми при оголошенні стягнення.
Отже, твердження позивача, викладене в позовній заяві, що про накладення нанього стягнення 19.04.2021 він не був повідомлений, не відповідає дійсності.
Факт ознайомлення позивача із накладенням на нього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани також підтверджений особистим підписом на оскаржуваному наказі від 29.04.2021 №3-С.
До того ж, положення Дисциплінарного статуту не зобов`язують командира (начальника) ознайомлювати військовослужбовця з рапортом про накладення на нього дисциплінарного стягнення.
Статею 109 Дисциплінарного статуту встановлено, що кожний військовослужбовець один раз на рік, а також у разі переведення на нове місце служби повинен ознайомитися із своєю службовою карткою й розписатися про це.
Дата ознайомлення ОСОБА_2 . зi своєю службовою карткою - 31.03.2021. Дисциплінарний статут не зобов`язує відповідача ознайомлювати вiйськовослужбовця зі службовою карткою після кожного накладення стягнення або оголошення заохочення.
За наведеного у сукупності, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо накладення стягнень на старшого лейтенанта ОСОБА_2 , відповідають вимогам чинного законодавства, вчинені з урахуванням характеру та обставин вчинення правопорушень, їх наслідків, попередньої поведінки військовослужбовця, тривалості військової служби та рівня знань про порядок служби.
Відповідно, підстави для визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 29.04.2021 №3-С "Про дисциплінарне стягнення" у суду відсутні.
Визначаючись щодо правомірності винесення наказу відповідача від 29.04.2021 №34-ОС "Про особовий склад", в частині звільнення зі служби ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.
Положенням про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, затвердженим Указом Президента України від 31.07.2015 №463/2015, визначено порядок проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі Положення №463/2015).
Так, відповідно до п. 2 Положення № 463/2015 громадяни проходять військову службу (навчання) за контрактом у Держспецзв`язку в добровільному порядку. Громадяни, які проходять військову службу в Держспецзв`язку, є військовослужбовцями Держспецзв`язку (далі - військовослужбовці).
Пунктом 6 Положення № 463/2015 визначено, що початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Пунктом 16 Положення № 463/2015 визначено, що з громадянином, який вступає на військову службу, укладається контракт - письмова угода між громадянином і державою, від імені якої виступає Держспецзв`язку, що встановлює правові відносини між зазначеними сторонами.
Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах, передбачених частиною п`ятою статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (п.140 Положення № 463/2015).
Військовослужбовець може бути звільнений з військової служби у зв`язку із систематичним невиконанням ним умов контракту на підставі підпункту "з" пункту 1, підпункту "ж" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", у разі якщо протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов`язків він два або більше разів притягувався до дисциплінарної відповідальності.
За потреби у разі звільнення військовослужбовця зі служби у зв`язку із систематичним невиконанням ним умов контракту може проводитися службове розслідування (п.149 вказаного Положення в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом "ж" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України"Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII встановлено, що у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби.
Як встановлено судом, позивача звільнено з військової служби в запас за пунктом "ж" (у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Суд зазначає, що під терміном "систематичне невиконання умов контракту" слід розуміти, що система має місце у разі вчинення військовослужбовцем дисциплінарного проступку після застосування до нього дисциплінарного стягнення, яке не втратило юридичної сили.
Матеріалами справи, зокрема службовою карткою, підтверджено, що на час винесення наказу про звільнення у позивача було два чинних дисциплінарних стягнення, а саме: "догана" та "сувора догана", накладених за неналежне виконання службових обов`язків протягом останнього року його служби.
Отже, при прийнятті наказу про звільнення ОСОБА_2 відповідач діяв у межах наданих йому повноважень, у спосіб визначений чинним законодавством, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, що відповідає ч.2ст.19 Конституції України.
Згідно з вимогами ч.1, 2ст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
При цьому, суд враховує, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України"від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).
У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Крім того, згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Рівненській області про визнання дій протиправними, скасування наказів, зобов`язання вчинення певних дій - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Рівненській області (вул. Відінськв, 4,м. Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 34781305)
Повний текст рішення складений 01 червня 2022 року
Суддя С.А. Борискін
Судове рішення № 104590882, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 20.05.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 460/5720/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: