Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/2506/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування наказу про проведення фактичної перевірки
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду 04 лютого 2022 року надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області з вимогою скасувати п.1 Додатку до наказу Головного управління ДПС в Одеській області №7-п від 10.01.2022 року «Про проведення фактичних перевірок» відносно ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Позовні вимоги фізична особа-підприємець ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що відповідачем було прийнято спірний наказ, проте, посадові особи Головного управління ДПС в Одеській області до проведення перевірки допущені не були. На думку позивача, оскаржуваний наказ містить істотні недоліки, які не дозволяють вважати його таким, що прийнятий з дотриманням вимог законодавства України.
Ухвалою судді від 09.02.2022 позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування наказу про проведення фактичної перевірки залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою від 15 квітня 2022 року суддя ухвалив прийняти до розгляду позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Відкрити провадження у адміністративній справі. Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
29 квітня 2022 року від Головного управління ДПС в Одеській області до суду (вх.№ЕП/11282/22) надійшов відзив на позовну заяву.
06 травня 2022 року від представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до суду (вх.№ЕС/1307/22) через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 10.05.2022 року відповідь на відзив представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що надійшла до суду 06.05.2022 (вх.№ЕС/1307/22) повернута без розгляду, оскільки позивачем відповідь на відзив подано суду без доказів надсилання (надання) відповідачу, тобто без додержання вимог частини першої статті 167 КАС України.
17.05.2022 року до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№16540/22) представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з одночасним клопотанням (вх.№ 16539/22) про поновлення строку на подачу відповіді на відзив.
Ухвалою суду від 18 травня 2022 року суд ухвалив клопотання представника позивача про поновлення строку для подачі відповіді на відзив задовольнити. Прийняти та приєднати до матеріалів справи №420/2506/22 відповідь на відзив представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адвоката Племениченко Г.В., що подана до суду 17.05.22 року (вх.№ 16540/22).
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено таке.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.10-13), ОСОБА_1 01.06.2011 зареєстрований фізичною особою-підприємцем, основним видом економічної діяльності якого є 47.30 Роздрібна торгівля пальним.
Матеріали справи містять лист Державної податкової служби України №28061/7/99-00-07-05-03-07 від 20.12.2021 (а.с.63), скерований на адресу головних управлінь ДПС в областях та м.Києві, відповідно до якого ДПС вважає за необхідне продовжити проведення контрольно-перевірочних заходів щодо суб`єктів господарювання та їх об`єктів роздрібної торгівлі пальним, по яких виторги та отримані доходи менші за мінімальні витрати. З метою виявлення таких об`єктів, ДПС проведено аналіз сум виторгів РРО за період з вересня по листопад 2021 року, та виявлено 544 об`єкти роздрібної торгівлі, де виторг від продажу пального та отриманий дохід менший за мінімальні витрати на утримання такого об`єкту. Враховуючи викладене, ДПС зобов`язує територіальні органи організувати та провести фактичні перевірки місць роздрібної торгівлі пальним за адресами, зазначеними у додатку 1 до цього листа (а.с.66).
Головне управління ДПС в Одеській області прийняло наказ від 10.01.2022 №7-п «Про проведення фактичних перевірок» (а.с.14), відповідно до якого на підставі ст.20, п.п.80.2.2, 80.2.3, 80.2.5 п.80.2 ст.80, п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, наказано: «Провести протягом січня-лютого 2022 року фактичні перевірки суб`єктів господарювання згідно з переліком, що додається, тривалістю 10 діб з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства в частині обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку».
Відповідно до витягу з додатку до наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 10.01.2022 №7-п «Про проведення фактичних перевірок» - «Перелік суб`єктів господарювання для проведення фактичних перевірок працівниками Головного управління ДПС в Одеській області (а.с.15), за №1: Найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по балькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) або назва об`єкта: ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ); Податкова адреса: АДРЕСА_1 ; адреса об`єкта (об`єктів), перевірка якого (яких) проводиться: Одеська область, Тарутинський район, смт Тарутине, Автодорога КПП с.Лісне, КПП с М.Ярославль, 1-й км КПП; дата початку перевірки: 01.02.2022; період діяльності, який буде перевірятися: з 07.04.2021 по дату закінчення перевірки; підстава для проведення перевірки, визначені податковим кодексом України: п.п.80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80.
Головним державним інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області на ім`я начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області скеровано доповідну записку від 27.01.2022 №231/15-32-07-06-07 (а.с.67), відповідно до якої повідомляється про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 .
02 лютого 2022 року посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області складено акт про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки №128/15-32-07-06 (а.с.16), відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 було відмовлено у допуску до проведення фактичної перевірки на підставі наказу №7-п від 10.01.2022.
Вважаючи спірний наказ в частині протиправним, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підстави призначення, обставини та порядок проведення фактичних перевірок визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України.
Судом зі змісту наказу Головного управління ДПС в Одеській області №7-п від 10.01.2022 року «Про проведення фактичних перевірок» відносно ФОП ОСОБА_1 встановлено, що на підставі статті 20, підпунктів 80.2.2, 80.2.3, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, наказано: «Провести протягом січня-лютого 2022 року фактичні перевірки суб`єктів господарювання згідно з переліком, що додається, тривалістю 10 діб з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства в частині обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку».
Відповідно до підпунктів 80.2.2, 80.2.3, 80.2.5 п.80.2 статті 80 Податкового кодексу України, Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
-у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (80.2.2);
- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (80.2.3);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (80.2.5).
Умовою допуску посадової особи контролюючого органу до проведення фактичних перевірок за наявності підстав для її проведення, відповідно до абз.3 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, є пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, такого документу, як копія наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює діяльність з роздрібної торгівлі пальним.
Згідно з підпунктами 19-1.1.14, 19-1.1.19, 19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, зокрема: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.
В свою чергу системний аналіз підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо, а саме:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами- лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Суд зазначає, що у даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Вказана правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, від 05.11.2018 у справі №803/988/17, від 20.03.2018 у справі №820/4766/17, від 22.05.2018 у справі №810/1394/16 та є обов`язковою для суду в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Слід зазначити, що метою перевірки є здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту етилового платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Контролюючий орган наділеній повноваженнями проводити фактичні перевірки за наявності передбачених законом обставин, зокрема, у разі здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального щодо дотримання платником податків законодавства під час здійснення господарської діяльності у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, в тому числі і пального.
Відповідно до приписів частини першої статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Таким чином, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленному законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі №810/1394/16, від 05.11.2018 року у справі №803/988/17, від 07.11.2019 року у справі №140/391/19, від 10.04.2020 року у справі №815/1978/18, від 22.04.2021 року у справі №805/3809/16-а.
За наведеного суд встановив, що у Головного управління ДПС в Одеській області були законодавчо обґрунтовані підстави для винесення наказу №7-п від 10.01.2022 року «Про проведення фактичних перевірок» відносно ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
В свою чергу, отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства для призначення фактичної перевірки необхідно в частині проведення контролю за виробництвом, обліком, зберіганням та транспортуванням спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків.
Зазначеного висновку прийшов Верховний Суд та виклав у постанові від 21.08.2021 у справі №140/14625/20.
Поряд з цим необхідно зазначити, що призначаючи фактичну перевірку щодо здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального фахівці контролюючого органу вправі здійснювати перевірку виключно з вказаних питань.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22 травня 2018 року по справі №810/1394/16, постанові від 05.11.2018 року у справі №803/988/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Головне управління ДПС в Одеській області мало право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством, у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів та рішення керівника контролюючого органу.
Поряд з тим, суд враховує, що в матеріалах справи міститься лист Державної податкової служби України №28061/7/99-00-07-05-03-07 від 20.12.2021 (а.с.63), скерований на адресу головних управлінь ДПС в областях та м.Києві, відповідно до якого ДПС вважає за необхідне продовжити проведення контрольно-перевірочних заходів щодо суб`єктів господарювання та їх об`єктів роздрібної торгівлі пальним, по яких виторги та отримані доходи менші за мінімальні витрати. З метою виявлення таких об`єктів, ДПС проведено аналіз сум виторгів РРО за період з вересня по листопад 2021 року, та виявлено 544 об`єкти роздрібної торгівлі, де виторг від продажу пального та отриманий дохід менший за мінімальні витрати на утримання такого об`єкту. Враховуючи викладене, ДПС зобов`язує територіальні органи організувати та провести фактичні перевірки місць роздрібної торгівлі пальним за адресами, зазначеними у додатку 1 до цього листа (а.с.66).
Отже покликання у спірному наказі №7-п від 10.01.2022 на підпункт 80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України являється правомірним.
Судом встановлено, що оскаржуваний наказ містить дату його видачі 10.01.2022, найменування контролюючого органу Головне управління ДПС в Одеській області, найменування та реквізити суб`єкта, який перевіряється (витяг з додатку до наказу); адресу господарського об`єкту, вид перевірки - фактична, підстави для проведення перевірки, визначені Податковим кодексом України; дату початку перевірки; тривалість перевірки; період діяльності, який буде перевірятися.
Крім того, даний наказ підписаний начальником Головного управління ДПС в Одеській області та скріплений печаткою контролюючого органу.
Таким чином, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення, зокрема фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).
В свою чергу в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 року у справі №460/1239/19, суд дійшов висновку, що не зазначення в наказі на проведення перевірки конкретної інформації, яка стала підставою для призначення перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом.
Тобто не зазначення в наказі яку саме інформацію отримало Головне управління ДПС в Одеській області, що стала у подальшому підставою для прийняття оскаржуваного наказу для проведення фактичної перевірки не є підставою для визнання його протиправним.
Таким чином, оскаржуваний наказ про проведення фактичної перевірки відповідає вимогам, встановленим Податкового кодексу України, був прийнятий без порушення визначеної чинним законодавством процедури призначення фактичної перевірки та за наявності передбаченої Податковим кодексом України підстави для її проведення.
При цьому, суд враховує висновок, викладений колегією суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у постанові від 14.12.2021 у справі №400/4500/21.
У контексті оцінки доводів позивача суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до приписів ст.139 КАС України у розподілі судових витрат підстав немає.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування наказу про проведення фактичної перевірки відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044, ЄДРПОУ 44069166).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА
.
Судове рішення № 104590791, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 02.06.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/2506/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: