Рішення № 104590566, 31.05.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року

справа №380/4539/22

провадження № П/380/4560/22

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючого судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Суліковської У.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Яценко С.А.,

представника відповідача Кожухар І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення головного управління ПФУ у Львівській області від 01.01.2022 за №282;

- зобов`язати Головне управління ПФУ у Львівській області перевести ОСОБА_1 з 21.12.2021 з пенсії за вислугу років призначеної відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за вислугою років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зарахувавши до календарної вислуги років на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця період служби в міжрегіональному відділі оперативного документування управління боротьби з фінансовими злочинами Головного управління ДФС у Львівській області з 01.04.2011 по 24.09.2021 та стаж роботи в Державній податковій службі з 03.02.1997 по 26.12.2001.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області рішенням від 01.01.2022 за №282 протиправно відмовило позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 року за № 2262- ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі документів, скерованих Головним управлінням ДФС у Львівській області. Позивачем скеровано на адресу відповідача і серед іншого витяг з Наказу від 13.12.2021 року, де на виконання рішення суду роботодавцем зазначено вислугу років в календарному обчисленні 26 років 07 місяців 00 днів та в пільговому обчисленні 31 рік 09 місяців 26 днів. Відповідно зазначена вислуга років дає право на перерахунок та виплату пенсії відповідно до п. «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших категорій осіб». З огляду на Рішення Пенсійного Фонду у Львівській області про відмову у такому перерахунку, позивач вважає таку бездіяльність протиправною і звернувся з позовом до суду.

Ухвалою суду від 25.02.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі доказами.

Відповідач позов не визнав, 06.04.2022 за вх. №4551ел та 08.04.2022 за №26160 подав до суду відзив на позовну заяву. Вказав, що відповідно до подання про призначення пенсії, позивача у відповідності до підпункту 2 пункту 10 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28.01.2021 №1150-ІХ «Про бюро економічної безпеки України», постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2021 №510 «Про утворення Бюро економічної Безпеки України», на виконання постанови КМУ від 21.07.2021 №761 звільнено з посади та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 підпункту «г» (через скорочення штатів). Вислуга років на 24.09.2021: у календарному обчисленні 22 роки 08 місяців 01 день; в пільговому обчисленні 27 років 10 місяців 27 днів; загальний страховий стаж 31 рік 06 місяців 03 дні. Відповідно до поданих документів, ОСОБА_1 з 25.09.2021 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ виходячи з 56% сум грошового забезпечення. Зазначив також, що наявність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про призначення пенсії унеможливлює призначення позивачу пенсію повторно. Стосовно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 у справі № 380/13083/21, вказав, що жодних зобов`язань на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не покладено. І навіть при наявності підтверджуючих документів про право позивача на пенсійне забезпечення в порядку п.»а» ст. 12 Закону -2262, не зобов`язує відповідач до врахування таких уже після призначення пенсії за пунктом «б» вказаного Закону.

Ухвалою суду від 19.04.2022 вирішено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи № 380/4539/22 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.

30.05.2022 за вх. №37398 від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів у справі.

Представником позивача в засіданні суду, яке відбулось 31.05.2022 долучено додаткові докази.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задоволити.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечила, просила суд відмовити у задоволенні позову.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

Відповідно до витягу з наказу Державної фіскальної служби України № 0069-о/д від 21.09.2021 «Про звільнення працівників податкової міліції», полковника податкової міліції ОСОБА_1 начальника міжрегіонального відділу оперативного документування управління боротьби з фінансовими злочинами Головного управління ДФС у Львівській області, звільнено з податкової міліції із постановкою на військовий облік за підпунктом 64 підпунктом «г» (через скорочення штатів).

Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить: 22 роки 08 місяців 01 день, в пільговому обчисленні 27 років 10 місяців 27 днів; загальний страховий стаж 31 рік 06 місяців 03 дні.

Управлінням оперативного документування Головного управління боротьби з фінансовими злочинами ДФС України оформлено подання про призначення пенсії та складено розрахунок вислуги років, відповідно до яких страховий стаж позивача, станом на 24.09.2021 для призначення пенсії складає 31 рік 06 місяців 03 дні, з них служба в Збройних Силах та податковій міліції в календарному обчисленні 22 роки 08 місяців 27 днів, страховий стаж 08 років 09 місяців 06 днів.

Згідно з протоколу за пенсійною справою 1305023676 (ДПА) від 25.09.2021 ОСОБА_1 , з 25.09.2021 призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону № 2262- ХІІ у розмірі 56 % сум грошового забезпечення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 у справі №380/13083/21 позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо відмови ОСОБА_1 у включенні до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи в Державній податковій службі з 03.02.1997 по 26.12.2001. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії стаж роботи в Державній податковій службі з 03.02.1997 по 26.12.2001, а також зобов`язано Державну фіскальну службу України здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошових виплат за час роботи в Державній фіскальній службі України з 27 грудня 2001 року із врахуванням у вислузі років стажу роботи в державній податковій службі з 03.02.1997 по 26.12.2001 з врахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення.

Згідно з витягу із наказу Державної фіскальної служби України від 13.12.2021 №3-о/д, внесено зміни до наказу Державної фіскальної служби України від 21.09.2021 №0069-о/д «Про звільнення працівників податкової міліції», встановивши вислугу років станом на 24 вересня 2021 року позивачу: в календарному обчисленні 26 років 07 місяців 00 днів; в пільговому обчисленні 31 рік 09 місяців 26 днів. Підстава: рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 у справі №380/13083/21.

Листом від 21.12.2021 за вих №37910/8 від 21.12.2021 Головним управлінням ДФС у Львівській області скеровано матеріали для призначення пенсії ОСОБА_1 .

Рішенням від 01.01.2022 за №282 відмовлено позивачу у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 у справі №380/13083/21 жодних зобов`язань на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області покладено не було.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на службі в податковій міліції, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, наданням передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

За змістом пункту «б» статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Згідно з пунктом «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону № 2262-ХІІ до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі Порядок № 393).

Відповідно до абзацу восьмого підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Також за змістом статті 8 Закону України від 20 травня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Суд встановив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі № 380/13083/21 ДФС України наказом Державної фіскальної служби України від 13.12.2021 №3-о/д, внесло зміни до наказу Державної фіскальної служби України від 21.09.2021 №0069-о/д «Про звільнення працівників податкової міліції», встановивши вислугу років станом на 24 вересня 2021 року позивачу: в календарному обчисленні 26 років 07 місяців 00 днів; в пільговому обчисленні 31 рік 09 місяців 26 днів.

Згідно листа Головного управління ДФС у Львівській області від 21.12.2021 № 37910/8 «Про скерування матеріалів для призначення пенсії» на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі № 380/13083/21 матеріали для призначення пенсії ОСОБА_1 , звільненому з податкової міліції Державної фіскальної служби України 21.09.2021 №0069-о/д, скеровані до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Таким чином, згідно скерованих Головним управлінням ДФС у Львівській області до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області документів календарна вислуга років позивача станом на день його звільнення зі служби в податковій поліції 24 вересня 2021 року для призначення пенсії складає 26 років 07 місяців 00 днів в календарному обчисленні, 31 рік 09 місяців 26 днів в пільговому обчисленні, що є достатньою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Втім, зазначені документи відповідач до уваги не взяв та фактично оминув вирішення питання щодо призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ на їх підставі, зазначивши у своєму рішенні від 01.01.2022 №282 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» лише про те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі № 380/13083/21 жодних зобов`язань щодо перерахунку пенсії на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не покладено, а тому підстави для переведення ОСОБА_1 на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262 відсутні.

Жодних обґрунтувань щодо того, з яких підстав пенсія за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ не підлягає призначенню позивачу згідно поданих Головним управлінням ДФС у Львівській області документів рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівські області від 01.01.2022 №282 не містить.

Натомість вже у відзиві на позовну заяву відповідач, як на підставу для не призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ згідно поданих ДФС України документів та заяви позивача покликається на відсутність у позивача станом на час звільнення зі служби в податковій міліції 24 вересня 2021 року необхідної календарної вислуги років, а саме 24 календарних років і більше, а також, що для отримання права на призначення пенсії за вислугу років обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі, а до цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні не передбачено.

Оцінюючи такі доводи відповідача, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у своїх постановах від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 10 липня 2019 року у справі № 1840/3347/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 295/7220/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 360/1432/19 та інших сформував правову позицію про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.

Водночас Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону № 2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Указана позиція в подальшому була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18.

Зокрема, за наслідками розгляду справи № 480/4241/18 Верховний Суд зробив наступні правові висновки:

« 1. В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

2. Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393».

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи зазначені правові висновки Верховного Суду до обставин цієї справи, суд наголошує на наступному.

Закон № 2262-XII як єдину, обов`язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.

Визначення у Законі № 2262-XII вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.

Отже, передбачена Законом № 2262-XII календарна вислуга це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік 365 календарних днів, календарний місяць 30 календарних днів).

В свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону № 2262-XII пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку № 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.

Таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII.

Більше того, як вже зазначив суд вище згідно скерованих Головним управлінням ДФС у Львівській області до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області документів календарна вислуга років позивача станом на день його звільнення зі служби в податковій поліції 21 вересня 2021 року для призначення пенсії складає 26 років 07 місяців 00 днів, що є достатньою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

З огляду на це твердження відповідача про відсутність у позивача необхідної календарної вислуги років станом на час звільнення зі служби в податковій міліції 21 вересня 2021 року, а також, що для отримання права на призначення пенсії за вислугу років обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі, а до цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні не передбачено, не ґрунтуються на законодавстві та фактичних обставинах справи, тому суд їх відхиляє.

Інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, сторони у справі не навели.

Таким чином, зважаючи на те, що позивач був звільнений зі служби в податкової міліції 21 вересня 2021 року та на момент його звільнення календарна вислуга років для призначення пенсії за вислугу років становить 26 років 07 місяців 00 днів, що підтверджується наказом ДФС від 13 грудня 2021 року № 3-о/д, позивач має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до положень пункту «а» статті 12 Закону № 2262-XII.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 01.01.2022 №282 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 , а тому, позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Тож з метою ефективного захисту порушених прав позивача необхідно зобов`язати відповідача перевести ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», шляхом переведення його з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням до календарної вислуги років позивача стажу роботи в міжрегіональному відділі оперативного документування управління боротьби з фінансовими злочинами Головного управління ДФС у Львівській області з 01.04.2011 по 24.09.2021 та стаж роботи в Державній податковій службі з 03.02.1997 по 26.12.2001

Щодо дати, з якої позивачу належить призначити пенсію відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ, суд враховує наступне.

Відповідно до пунктів 4, 6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року № 3-1 (далі Порядок № 3-1) заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.

Днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.

Пунктом 14 Порядку № 3-1 визначено, що орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

В той же час частиною 1 статті 50 Закону № 2262-ХІІ унормовано загальне правило, за яким пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів «а», «б» статті 12 цього Закону призначаються з наступного дня після звільнення зі служби.

Як свідчать матеріали справи пенсія позивачу за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ призначена з наступного дня після його звільнення зі служби, тобто з 24 вересня 2021 року.

Разом із тим із заявою (поданням) до відповідача про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ позивач звернувся 21 грудня 2021 року.

За таких обставин та, враховуючи те, що в межах предмету цього спору позивач не оскаржує первинне призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «б» статті 12 Закону № 2262-ХІІ, а спірним питанням є саме умови призначення пенсії за вислугу років, про зміну яких позивач, виходячи із заявочного принципу звернувся до органу Пенсійного фонду лише 21 грудня 2021 року, тому суд доходить висновку, що саме з цієї дати належить зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію згідно з пунктом «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Тому позовну вимогу у цій частині також належить задовольнити у повному обсязі.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абзац перший частини 1 статті 139 КАС України).

Суд встановив, що при зверненні з цим позовом до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн. Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь позивача належить стягнути 992,40 грн сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 01.01.2022 №282 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», шляхом переведення його з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням до календарної вислуги років позивача стажу роботи в міжрегіональному відділі оперативного документування управління боротьби з фінансовими злочинами Головного управління ДФС у Львівській області з 01.04.2011 по 24.09.2021 та стаж роботи в Державній податковій службі з 03.02.1997 по 26.12.2001.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02.06.2022.

Суддя Сподарик Н.І.