Рішення № 104589239, 31.05.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/3472/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач, пенсійний орган) про визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі Волинський обласний ТЦК та СП) про розмір грошового забезпечення від 15 листопада 2021 року №ХА18025 без обмеження максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність з 01 квітня 2019 року, з обов`язковим врахуванням зазначених у ній сум та видів грошового забезпечення; зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату щомісячного пенсійного забезпечення на підставі довідки Волинського обласного ТЦК та СП про розмір грошового забезпечення від 15 листопада 2021 року №ХА18025 без обмеження максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, за період з 01 квітня 2019 року по день проведення перерахунку (з урахуванням раніше виплачених сум).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 02 квітня 2012 року. На момент звільнення вислуга позивача складала 28 років, пенсію призначено в розмірі 80 процентів від сум грошового забезпечення.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі №140/14807/21, яке набрало законної сили 17 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року відповідно до нової довідки Волинського обласного ТЦК та СП про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 05 березня 2019 року та зобов`язано відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності (з урахуванням виплачених сум) з 01 квітня 2019 року відповідно до статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-XII), положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704), на підставі довідки Волинського обласного ТЦК та СП про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 15 листопада 2021 року №ХА 18025 із обов`язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії».

На виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ у Волинській області здійснило перерахунок пенсії із застосуванням обмеження її максимальним розміром.

З метою поновлення свого права на отримання пенсії в належному розмірі ОСОБА_1 07 квітня 2022 року звернувся до відповідача із заявою про здійснення виплати пенсії на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі №140/14807/21 без обмеження її максимальним розміром, однак ГУ ПФУ у Волинській області листом від 15 квітня 2022 року №4394-3535/С-02/8-0300/22 повідомило про те, що на момент виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі №140/14807/21 діє норма статті 43 Закону №2262-XII, якою передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Позивач вказує, що згідно із перерахунком пенсії від 07 квітня 2022 року у пенсійній справі №0301000376 підсумок пенсії (з надбавками) становить 25551,91 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії перерахована з 07 квітня 2022 року та становить 19340,00 грн, що свідчить про здійснення перерахунку розміру пенсії з обмеженням максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.

Уважає, що оскільки він вже отримував пенсію, яка перевищувала десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність та у розмірі 80 процентів від сум грошового забезпечення а відтак, будь-яке повторне обмеження пенсії порушує матеріальні права та є протиправним.

З наведених підстав ОСОБА_1 уважає дії відповідача протиправними та просить адміністративний позов задовольнити.

У відзиві на позовну заяву від 19 травня 2022 року №0300-0902-7/18427 відповідач позовні вимоги не визнав мотивуючи тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії по інвалідності згідно із Законом №2262-XII.

Здійснюючи перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі нової довідки від 15 листопада 2021 року №ХА18025 пенсію визначено у розмірі 80 процентів грошового забезпечення відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі №140/14807/21.

На думку пенсійного органу, такі дії є законними, оскільки вони відповідають чинним нормам законодавства та підстав для проведення перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром відсутні.

Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплат окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які стратили працездатність. Вказана норма на даний час є чинною та не визнана судом неконституційною.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII в цілому визнано неконституційним.

Згідно із пунктом другим резолютивної частини Рішення №7-рп/2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону №2262-XII втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення

Таким чином, з 20 грудня 2016 року була відсутня частина сьома статті 43 в Законі №2262-XII.

Однак, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII, який прийнятий 06 грудня 2016 року стаття 43 Закону №2262-XII знову доповнюється пунктом 7 яка на сьогоднішній день є чинною та в редакції Закону від 31 серпня 2018 року містить положення, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплат окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які стратили працездатність.

З урахуванням викладеного ГУ ПФУ у Волинській області просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 23-26).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) (арк. спр. 18).

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи інвалідів війни, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 від 02 квітня 2012 року серії НОМЕР_1 (арк. спр. 10).

Відповідно до посвідчення від 03 липня 2014 року серії НОМЕР_3 позивач має право на пільги, установлені законодавством України для ветеранів військової служби (арк. спр. 11).

Згідно із посвідченням від 23 вересня 2010 року серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни (арк. спр. 6).

Вказані обставини також підтверджуються довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії ВЛН № 0069059 (арк. спр. 7-8).

Згідно із розрахунком пенсії по інвалідності у пенсійній справі №0301000376 станом на 01 січня 2008 року пенсія позивача була обрахована в розмірі 80 процентів таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 40%, робота з таємними виробами, носіями, документами 15%, надбавка за особливо важливі завдання 550%, премія 10% (арк. спр. 25).

На виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103 (далі - Постанова №103) ГУ ПФУ у Волинській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року, виходячи із розміру 80 процентів наступних сум грошового забезпечення: посадовий оклад 6060,00 грн; оклад за військове звання 1480,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 50% - 3770,00 грн, усього 11310,00 грн (арк. спр. 26).

Як убачається із матеріалів справи Волинський обласний ТЦК та СП видав нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, про що повідомлено листом від 15 листопада 2021 року №3078/5.

Відповідно до довідки від 15 листопада 2021 року №ХА18025 розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за відповідною (аналогічною) його останній штатній посаді «начальник відділу мобілізаційного і обліку заступник ОВК» становить 21691,50 грн, в тому числі: посадовий оклад 6060,00 грн, оклад за військове звання 1480,00 грн, надбавка за вислугу років (50,00%) 3770,00 грн, надбавка за ОПС (65,00%) 7351,50 грн, надбавка за таємність (15,00%) 909,00 грн, премія (35,00%) 2121,00 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі №140/14807/21, яке набрало законної сили 17 лютого 2022 року, позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії по інвалідності відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови №704, на підставі довідки Волинського обласного ТЦК та СП про розмір грошового забезпечення від 15 листопада 2021 року №ХА18025 із обов`язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії; зобов`язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії по інвалідності (з урахуванням виплачених сум) з 01 квітня 2019 року відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови №704, на підставі довідки Волинського обласного ТЦК та СП про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 15 листопада 2021 року №ХА18025 із обов`язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (арк. спр. 14-16).

На виконання вказаного рішення суду, пенсійний орган здійснив з 01 квітня 2019 року перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Волинського обласного ТЦК та СП від 15 листопада 2021 року №ХА18025, її розмір, із урахуванням 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, після перерахунку склав 25551,91 грн, проте, така пенсія на даний час виплачується у розмірі 19340,00грн, що підтверджується перерахунками пенсії по інвалідності від 07 квітня 2022 року та від 19 травня 2022 року у пенсійній справі №030100376 (арк. спр. 12, 24).

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 щодо проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі №140/14807/21 без обмеження максимальним розміром, ГУ ПФУ у Волинській області листом від 15 квітня 2022 року №4394-3535/С-02/8-0300/22 повідомило, що на момент виконання вказаного рішення суду діє норма статі 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. З урахування прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01 грудня 2021 року на рівні 1934,00 грн, перерахований розмір пенсії позивача з квітня 2022 року склав 19340,00 грн (арк. спр. 13).

Позивач, уважаючи дії пенсійного органу щодо обмеження його пенсії максимальним розміром протиправними, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII частину сьому статті 43 Закону №2262-XII доповнено реченням такого змісту «Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

При цьому, Конституційний Суд України вказане рішення обґрунтував тим, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016, є втрата чинності із 20 грудня 2016 року частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.

Приписами частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ(у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 року) знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Проте, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.

Буквальне розуміння змін, внесених Законом №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-ХІІє відсутньою частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Отже, починаючи із 2017 року, стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містила норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Внесені Законом №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Вказані висновки узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, в постановах Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 380/12337/20від 21 грудня 2021 року у справі №120/3552/21-а, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17, від 10 жовтня 2019 року у справі №522/22798/17, від 08 серпня 2019 року у справі №522/3271/17, від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17.

Що стосується доводів пенсійного органу про те, що останній правомірно здійснює виплату позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром, оскільки таке обмеження передбачене статтею 2 Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі- Закон №3668-VI), яка є чинною і неконституційною не визнавалася, суд зазначає таке.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01 жовтня 2011 року.

Цим Законом №3668-VI, внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.

Водночас положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом №2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13 лютого 2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19 та від 27 січня 2022 року у справі №240/7087/20.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин у справі, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, з метою ефективного захисту порушених прав суд дійшов висновку про задоволення взаємопов`язаних позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку та виплати пенсії позивачу із застосуванням обмеження максимальним розміром, та зобов`язання відповідача здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії на підставі довідки Волинського обласного ТЦК та СП про розмір грошового забезпечення від 15 листопада 2021 року №ХА18025 без обмеження її максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 243, 244, 245, 246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо проведення ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 15 листопада 2021 року №ХА18025 із застосуванням обмеження максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 15 листопада 2021 року №ХА18025 без обмеження її максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 31 травня 2022 року