Рішення № 104586715, 05.05.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/17098/21

Провадження № 2-а/344/45/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Бородовського С.О.,

з участю секретаря Герлан Н.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора УПП в Івано-Франківській області Прокопчук Михайла Романовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся в суд з позовом, посилаючись на те, що 26.09.2021 інспектором УПП Прокопчуком М.Р. було винесено постанову серії ЕАО №4823561 від 26.09.2021 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про приятгнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Відповідно до змісту постанови 26.09.2021 о 17 год. 43 хв. в с. Гвізд на 275 км автошляху Н09 водія транспортного засобу PEUGEOT 807 д.н.з. НОМЕР_1 було зупинено за порушення швидкісного режиму в населеному пункті на 27 км/год. В ході перевірки документів водій відмовився пред`явити реєстраційні документи та ТЗ та посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.4 ПДР України та притягнув позивача, власника транспортного засобу PEUGEOT 807 д.н.з. НОМЕР_1 до відповідальності за ст.126 ч.1 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу 425 грн. З постановою позивач не згідний, правил дорожнього руху не порушував. Позивач зазначає, що є власником транспортного засобу PEUGEOT 807 д.н.з. НОМЕР_1 та на момент зупинки не був водієм транспортного засобу. Водієм на момент зупинки, згідно доданих відеодоказів, був ОСОБА_2 , якого зупинили поліцейські та звинуватили в порушенні п.12.4 ПДР (перевищення швидкісного режиму), щодо якого розпочався розгляд справи, якому було зачитано права, який писав клопотання, який відмовився пред`явити будь-які документи поліцейським, у зв`язку з чим був затриманий для з`ясування особи. Додані до матеріалів справи докази не підтверджують, що позивач був водієм, який скоїв адміністративні порушення зазначені в оскаржуваній постанові. В оскаржувані постанові відсутнє посилання на докази на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Єдиним доказом законності зупинки транспортного засобу за перевищення швидкості на 27 км/год є відеофіксація правопорушення не автоматичному режимі на прилад Трукам 008397. Згідно цього доказу порушення швидкісного режиму зафіксовано о 16 год. 50 хв., а транспортний засіб зупинено о 17 год. 43 хв. на цьому ж самому місці. При цьому особу, яка саме керувала транспортним засобом на момент відеофіксації порушення наявним доказом встановити неможливо. Справа про адміністративне правопорушення щодо позивача за його присутності не розглядалася, також відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП щодо позивача. Просив скасувати оскаржувану постанову та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Також позивач подав заяву, в якій просив визнати причини пропущення строку для звернення до суду за захистом права щодо оскарження постанови поважними та поновити пропущений за поважних причин строк для звернення до суду. В заяві вказано, що розгляд справи проводився за відсутності позивача, копію постанови та матеріали справи отримав лише 04.10.2021. 05.10.2021 позивачем було подано скаргу про скасування постанови до УПП в Івано-Франківській області. 13.10.2021 начальник УПП в Івано-Франківській області залишив скаргу без задоволення, лист отримав лише 20.10.2021. Зазначені обставини унеможливлювали звернення до суду раніше.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву. Згідно відзиву на позовну заяву представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову. У відзиві вказано, що 26.09.2021 інспектор УПП в Івано-Франківській області Прокопчук М.Р., спільно з напарником під час несення служби, перебуваючи на дорозі Н09 у с. Гвізд виявили транспортний засіб Пежо д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався в межах населеного пункту зі швидкістю 77 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху ТЗ на 27 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України. Відповідач, будучи при виконанні службових обов`язків при несенні служби, виявивши ТЗ, який порушив вимоги ПДР, зобов`язав зупинитися водія ТЗ, який вимогу інспекторів виконав та зупинився. Відповідач зазначив, що з відеоматеріалу нагрудної камери DM5020, зокрема відеофайлу 20210926201519001620.mov на момент, коли інспектор підійшов до водія транспортного засобу за кермом сидів пристебнутий паском безпеки водій ОСОБА_1 . Інспектор пред`явив законну вимогу до водія про пред`явлення документів, передбачених п.п. а, б, ґ п.2.1 ПДР. Водій-позивач ОСОБА_1 не забезпечив можливості інспектору ознайомитись з посвідченням водія та свідоцтвом про реєстрацію ТЗ, а в подальшому пересів на заднє сидіння автомобіля, таким чином, інспектор не мав можливості отримати необхідну інформацію, а саме серію документу, чи дані особи посвідчення водія. Відповідачем встановлено, підтверджено та доведено факт відмови від надання документів, передбачених п.2.1, за що передбачено відповідальність ч.1 ст.126 КУпАП. Після оголошення про початок розгляду справи інспектор зачитав позивачу його права, файл 20210926201519001630.mov. Інспектор під час розгляду справи та при винесенні оскаржуваної постанови посилався та ставив в основу обвинувачення та підстави до зупинки доказ отриманий шляхом фото- відеофіксації з приладу TruCam LTI 20/20, а також відеофіксацію на портативну нагрудну камеру поліцейського, про що вказано в постанові.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому вказано, що відповідач не спростував твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог. Відповідач стверджує, що о 16 год. 46 хв. за кермом транспортного засобу сидів пристебнутий паском безпеки ОСОБА_1 . На підставі чого відповідач робить висновок, що о 16 год. 50 хв. ОСОБА_1 бу водієм транспортного засобу, зафіксованого приладом Трукам 008397. Вважає аргумент відповідача необґрунтованим. Станом на 16 год. 46 хв. порушення швидкісного режиму зазначеного в оскаржувані постанові ще не відбулось, а знаходження ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу не надає йому статусу водія, який порушив або має намір порушити правила дорожнього руху. В матеріалах справи відсутні будь-які матеріали, які підтверджують доведені факти порушення ПДР України ОСОБА_1 . Позивач вважає, що постанова винесена з порушеннями вимог законодавства. Постанова не має підпису особи, яка її склала. Також не був повідомлений про місце розгляду та час розгляду справи про адміністративне правопорушення. В період зазначений в постанові з 17 год. 43 хв. по 17 год. 57 хв. поліцейський Прокопчук М.Р. з позивачем не спілкувався і жодних вимог не висував. В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач на законну вимогу не пред`явив відповідних документів. До постанови додається відео з приладу Трукам і фото з фіксацією моменту перевищення швидкості о 16 год. 50 хв. Також до постанови додається відео з нагрудного відео-реєстратора ДМ5020, на якому зафіксовано, що о 16 год. 50 хв. за кермом знаходився ОСОБА_3 , а також, що в період з 16 год. 46 хв. до 16 год. 56 хв. автомобіль стоїть нерухомим. Вважає, що відео- та фотоматеріали додані до постанови не відображають події за період з 17 год. 43 хв. по 17 год. 57 хв. зазначеного у тексті постанови.

Згідно з вимогами частини другої статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, враховуючи клопотання позивача та підстави, вказані позивачем у заяві, суд приходить до висновку про поновлення строку на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

26.09.2021 інспектором УПП в Івано-Франківській області Прокопчук М.Р. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4823561 від 26.09.2021, в якій зазначено про те, що 26.09.2021 17:43:55 с. Гвізд дорога Н09 275 км водія зупинено за порушення швидкісного режиму в населеному пункті на 27 км/год та рухався зі швидкістю 77 км/год. В ході перевірки документів водій відмовлявся пред`явити реєстраційні документи на ТЗ та посвідчення водія відповідної категорії. Чим порушив вимоги п.2.4.а ПДР. Відповідальність передбачена ч.1 ст.126 КУпАП. На позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року, № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

В розділі 2 ПДР закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За приписами пункту 2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року, № 3353-XII.

Так, водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України «Про дорожній рух»).

Виходячи з наведених правових норм, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлена відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, у вигляді накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У вказаних випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.

Ненадання на вимогу інспектора поліції реєстраційного документу на транспортний засіб та полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є адміністративним правопорушенням, що передбачене ч.1 ст.126 КупАП та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Оскаржувана постанова складена з огляду на те, що 26.09.2021 17:43:55 с. Гвізд дорога Н09 275 км водія зупинено за порушення швидкісного режиму в населеному пункті на 27 км/год, рухався зі швидкістю 77 км/год, та в ході перевірки документів водій відмовлявся пред`явити реєстраційні документи на ТЗ та посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.4.а ПДР.

Проте, відповідачем не доведено належними і допустимими доказами обставин, зазначених в оскаржуваній постанові.

Разом з тим, відносно позивача не виносилась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України, яке б пред`являлось позивачу перед прийняттям оскаржуваної постанови.

За встановлених обставин, вимога посадової особи відповідача до позивача про пред`явлення документів, в тому числі посвідчення водія та реєстраційного документу на транспортний засіб, є необґрунтованими.

Належні та допустимі докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, відсутні

Таким чином, наявні підстави для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача та закриття провадження про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.

Відповідач долучив до матеріалів даної справи диск із відеозаписами.

Однак вказані відеозаписи не дають можливість констатувати факт порушення саме позивачем вимоги п.2.4.а ПДР.

Також відеозапис приладу Трукам 008397 не дає можливість чітко й однозначно констатувати, що за кермом перебував саме позивач.

Однак, відповідачем не надано жодного доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

На наданому відповідачем фото з фіксацією моменту перевищення швидкості о 16 год. 50 хв., хто саме водій автомобіля не видно.

Також відповідачем додано відео з нагрудної камери ДМ5020, на якому зафіксовано, що о 16 год. 46 хв. за кермом знаходився не позивач, а інша особа.

В постанові зазначено про те, що 26.09.2021 17:43:55 с. Гвізд дорога Н09 275 км водія зупинено за порушення швидкісного режиму в населеному пункті на 27 км/год та рухався зі швидкістю 77 км/год., в ході перевірки документів водій відмовлявся пред`явити реєстраційні документи на ТЗ та посвідчення водія відповідної категорії.

Також не надано жодного доказу про вчинення позивачем адміністративного правопорушення в зазначений у постанові час.

Згідно з ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не виконано обов`язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано до суду доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, та, зокрема, доказів вчинення позивачем відповідного адміністративного правопорушення.

Таким чином, відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху.

Інших доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови відповідачем суду не надано.

Таким чином, постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд,-

В И Р І Ш И В :

поновити строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позов задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4823561 від 26.09.2021, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 454 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бородовський С.О.