Вирок № 104585137, 02.06.2022, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 539/2146/21

пров. № 1-кп/544/14/2022

В И Р О К

іменем України

02 червня2022 рокум. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого - судді Сайко О.О.,

за участі секретаря Костенко Т.В.,

розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів залісуду навул.Соборна,41матеріали кримінальногопровадження,унесеного доЄдиного реєструдосудових розслідувань(даліЄРДР)за №12021170570000205 від 05.04.2021, за обвинувальним актом стосовно

ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця смт.Краскіно Хасанського районуПриморського краю російської федерації, громадянина України,освіта середня,не одруженого? утриманцівне має, мешканця АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

який органами досудового розслідування обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2ст.121, ст.128 КК,

із участю сторін кримінального провадження із боку обвинувачення: прокурора Рожка І.С., потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представника потерпілого Ковжоги О.І.; із боку захисту обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Рябеки Р.М.,

У С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 05 квітня 2021 року, у період часу із 16:00 по 17:00 год, перебуваючи у квартирі за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 ,під час сварки із своєю матір`ю ОСОБА_4 штовхнув її долонею в груди, від чого вона впала на підлогу. Після цього, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 наніс не менше 8 ударів ногами по тулубу матері ОСОБА_5 , яка в цей час лежала на підлозі. В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_1 заподіяв своїй матері ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: переломів ребер справа: 2-7 по лініях від біля грудинної до середньо-ключичної лінії з крововиливами в м`які тканини в місцях переломів, переломи ребер зліва: перелом 2 ребра по середньо-ключичній лінії, 3-10 по лініях від середньо-ключичної до передньо-пахвової лінії, перелом 2 ребра по задньо-пахвовій лінії, 4-11 по лопаточній лінії, 3-10 по біляхребцецевій лінії всі переломи з вистоянням уламків у плевральну порожнину та ушкодженням тканини легені у крововиливами у м`які тканини в місцях переломів, вертикальний перелом тіла лівої лопатки вниз від ості до нижнього кута лопатки. Смерть ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи настала внаслідок закритої травми грудної клітки з множинними переломами ребер та ушкодженням легень, що супроводжувалася шоком-крововтратою.

Крім того, ОСОБА_1 06 квітня 2021 року близько 11:35 години, перебуваючи в приміщенні службового кабінету №224 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області в м. Лубни по вул. Монастирській,4, куди був запрошений оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 для опитування з приводу обставин смерті ОСОБА_4 , побачив на поверхні письмового столу канцелярські ножиці, після чого у нього виник умисел на вчинення самогубства. ОСОБА_1 , схопивши канцелярські ножиці, розклав їх та став наносити їх лезами удари у життєво важливу ділянку тіла - в область своєї шиї. Тоді ОСОБА_3 з метою запобігання вчинення ОСОБА_1 самогубства, став відбирати у останнього ножиці, схопившись за них по черзі пальцями лівої та правої руки. Незважаючи на те, що ОСОБА_3 тримав леза ножиць пальцями рук, ОСОБА_1 , не передбачаючи можливість нанесення лезами ножиць тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , хоча в обстановці, яка склалася, міг та повинен був передбачити їх настання, висмикнув леза ножиць із пальців рук ОСОБА_3 , тим самим спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді різаної рани по долонній поверхні першого пальця правої кисті з ушкодженням сухожилка згинача та різаної рани по долонній поверхні першого пальця лівої кисті з ушкодженням сухожилка згинача, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.121 КК Українивизнав повністю, у скоєнні злочину, передбаченого ст.128 КК Українине визнав. Пояснив суду, що 05.04.2021 він знаходився у своїй квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Він проживав там разом зі своєю матір`ю ОСОБА_4 . Він лежав хворий, а мати кудись вийшла на двір, а потім повернулася у квартиру за ключами. Між ними виникла сварки з приводу зникнення цих ключів. Вони почали їх шукати та знайшли їх в сумці матері. Тоді в нього «зірвало дах» і він штовхнув матір, вона вдарилася об поличку та впала на підлогу в коридорі. Після цього він наніс їй 3 удари ногами по тулубу. Мати лежала на животі та попросила, щоб він її підняв на ліжко. Він намагався її підняти, щоб віднести на ліжко, але її тіло вислизало і вона хрипіла та падала на підлогу, він її тягнув по підлозі десь 3,5 м. Після цього він 3 рази викликав екстрену службу швидкої допомоги. Коли лікарі приїхали та оглянули її, вони зафіксували, що мати померла. Тоді він зателефонував сестрі. Додатково пояснив, що раніше він матір ніколи не бив. Щиро розкаюється у вчиненому.

Винуватість обвинуваченого у спричиненні ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілої, крім його визнання такожпідтверджується:

Показаннями потерпілої ОСОБА_2 , яка пояснила, що обвинувачений її рідний брат. Про трагедію з матір`ю вона дізналася після 17 год. 05.04.2021. Їй зателефонувала сестра і сказала, що мами вже немає. Вони із сином пішли до квартири, де жили брат із мамою. Біля під`їзду стояла карета швидкої допомоги. Обвинувачений сидів у квартирі на дивані, мама лежала на підлозі. Її голова лежала на пуфику, на лобі були гематоми, садна на губі. Потім приїхала поліція та пізніше приїхала сестра з м.Гребінки. Спочатку вона не зрозуміла, що сталося, брат сидів засмучений. Мамі було 75 років, вона хворіла на аритмію, пересувалася з підпоркою. Потерпіла подумала, що мама впала. Наступного дня, коли вона отримувала тіло матері, їй надали медичний висновок, із якого слідувало, що мама померла від численних тілесних ушкоджень. Вона спочатку не повірила, тому що у брата з мамою були гарні відносини, він маму любив. Конфлікти у них виникали, але словесні. Брат був імпульсивним, егоїстичним. Наступного дня вона приносила брату у відділенні поліції передачу, коли його допитували, але вони не спілкувалися.

Свідок ОСОБА_7 показала суду, що 05.04.2021 вона прийшла додому з роботи і їй зателефонували з маминого номеру мобільного телефону. Дзвонив брат ОСОБА_1 і сказав, що мами немає. Сказав, що він прийшов додому, а вона лежить. Після цього вона передзвонила сестрі ОСОБА_2 та чоловіку. Коли вони з чоловіком приїхали до маминого будинку, там вже були працівники поліції і їх спочатку не впустили в квартиру. Пізніше вона потрапила в квартиру, брат сидів на кухні в кайданках. Вона його запитала «як він міг», на що той відповів, що це не він. Він сказав, що він не вбивав її. Зазначила, що з братом стосунки в них були натягнуті, з мамою вона посварилася і останній час вона до неї рідко приїжджала.

Відповідно до даних протоколу обшуку від 05.04.2021 в квартирі обвинуваченого за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено труп ОСОБА_4 , 1945 року народження, зафіксовані тілесні ушкодження на ньому (а.п.12-26 т.2).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 90 від 06.05.2021 ОСОБА_1 заподіяв своїй матері ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: переломів ребер справа: 2-7 по лініях від біля грудинної до середньо-ключичної лінії з крововиливами в м`які тканини в місцях переломів, переломи ребер зліва: перелом 2 ребра по середньо-ключичній лінії, 3-10 по лініях від середньо-ключичної до передньо-пахвової лінії, перелом 2 ребра по задньо-пахвовій лінії, 4-11 по лопаточній лінії, 3-10 по біляхребцевої лінії всі переломи з вистоянням уламків у плевральну порожнину та ушкодженням тканини легені у крововиливами у м`які тканини в місцях переломів, вертикальний перелом тіла лівої лопатки вниз від ості до нижнього кута лопатки, що утворилися від дії тупого твердого предмету, можливо в указаний в постанові строк (05.04.2021) і відносно до живої особи мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, а даному випадку привели до смерті потерпілої. Смерть ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи настала внаслідок закритої травми грудної клітки з множинними переломами ребер та ушкодженням легень, що супроводжувалася шоком-крововтратою. Смерть ОСОБА_4 могла настати ІНФОРМАЦІЯ_2 в період часу з 15.30 до 17.30 год. (а.п.126-128 т.1).

За даними протоколу проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_1 від 07.04.2021, останній пояснив та показав як він наносив тілесні ушкодження своїй матері ОСОБА_4 05.04.2021 за місцем свого проживання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (а.п. 37-48 т.2).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 90-1 від 06.05.2021, показання ОСОБА_1 , дані ним під час слідчого експерименту в якості підозрюваного 07.04.2021, в цілому не протирічать даним судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_4 в частині давності спричинення потерпілій тілесних ушкоджень та не протирічать в частині характеру і механізму спричинення потерпілій тілесних ушкоджень (1 групи), що спричинили її смерть (а.п.36 т.2).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 90-2 від 25.05.2021 заподіяні ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: переломів ребер справа: 2-7 по лініях від біля грудинної до середньо-ключичної лінії з крововиливами в м`які тканини в місцях переломів, переломи ребер зліва: перелом 2 ребра по середньо-ключичній лінії, 3-10 по лініях від середньо-ключичної до передньо-пахвової лінії, перелом 2 ребра по задньо-пахвовій лінії, 4-11 по лопаточній лінії, 3-10 по біляхребцевої лінії всі переломи з вистоянням уламків у плевральну порожнину та ушкодженням тканини легені у крововиливами у м`які тканини в місцях переломів, вертикальний перелом тіла лівої лопатки вниз від ості до нижнього кута лопатки зазначені ушкодження носять характер при життєвості, утворилися від дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути ноги сторонньої людини або інший предмет з подібними характеристиками, при чому в ділянку грудної клітини були спричинені не менше 8 травматичних діянь (а.п. 52-56 т.2).

Таким чином, винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у нанесеннітяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 , що спричинило її смерть, є доведеною, а його дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Обвинувачений свою винуватість у нанесенні потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень середньої тяжкості з необережності не визнав. Пояснив, що з 05 на 06 квітня 2021 року всю ніч знаходився у Лубенському відділі поліції. Вранці вони з оперуповноваженим відділу ОСОБА_3 вийшли на вулицю, а потім піднялися до нього в кабінет. Той повідомив йому, що прийшли результати експертизи тіла матері, тому сказав: «тепер тюрма тебе прийме». Тоді обвинувачений, маючи намір покінчити із життям, схопив канцелярські ножиці із столу та почав наносити ними собі удари в шию. Удари наносив собі на розмах разів 10-15, рану рвав пальцями. ОСОБА_6 почав кричати, кинув його на підлогу та вихопив у нього ножиці. Після цього підбігли інші працівники поліції, одягли на нього кайданки. Доповнив, що зміг нанести ножицями собі ударів 5, ОСОБА_6 тримав його рукою за шию, тому допускає, що міг нанести йому пошкодження пальців руки. Потерпілий сказав йому, що він порізав йому палець.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у нанесенні з необережності потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, його вина у вчиненому доведена наданими стороною обвинувачення і дослідженими під час судового розгляду доказами.

Потерпілий ОСОБА_3 усудовому засіданніпояснив,що він єоперуповноваженим відділукримінальної поліціїЛубенського РВПГУНП вПолтавській області.6 квітня 2021 року він прийшов на роботу близько 08 год. 30 хв., біля входу у чергову частину побачив оперативників, поспілкувався з ними. Там ще був інший співробітник поряд з ОСОБА_1 , він запропонував обвинуваченому випити каву чи чай і той погодився. За метрів 150 від райвідділу у кіоску він купив йому чай, а собі каву. Потім вони пішли знову у райвідділ, піднялися наверх, слідчого не було, вони зайшли до нього в кабінет. ОСОБА_8 розповідав йому обставини смерті матері. Близько 11 год. вони вийшли на вулицю, дійшли до центрального парку, ОСОБА_8 покурив, потерпілий розвернувся йти по своїх справах, але обвинувачений сказав, що розповість усе як було. Вони повернулися в райвідділ та піднялися в кабінет.

ОСОБА_8 сів зліва на стілець, потерпілий підійшов до столу, там стояв великий принтер і ОСОБА_6 не бачив його, тому пересів на диван. Обвинувачений став розповідати, що конфлікт з матір`ю стався через ключі. Потерпілий запитав чи напише той все на папері, він погодився. ОСОБА_6 встав до столу і боковим зором побачив, що ОСОБА_8 підбіг до столу, щось схопив, вже потім побачив, що то були ножиці. ОСОБА_8 став наносити собі удари. Кров стала бризкати. ОСОБА_6 підбіг до нього, лівою рукою схопив за шию, правою хотів за ножиці схопити, але вони були в крові, слизькі і в нього не вийшло, ще була одна спроба, не вийшло, і він схопив його за кисть правої руки. ОСОБА_8 продовжував себе бити, не знає скільки було ударів. Потім він перемістив ножиці в ліву руку. Потерпілий його схопив правою рукою за шию, а лівою за руку. Це тривало недовго, хвилин півтори. Потерпілий кричав « що ти робиш, зупинися». До виходу було метрів півтора, і вони так пересувалися до дверей. ОСОБА_6 відкрив двері і став кричати, щоб викликали швидку. Вони упали на підлогу, ОСОБА_8 упав на потерпілого, він його тримав ногами, бо він намагався вирватися. Далі прибігла спіробітниця відділу, потім начальник райвідділу та інші поліцейські. Два чоловіка тримало йому ноги, потерпілий лівою рукою тримав його руку. Він попросив, щоб його схопили за ліву руку, а він відкинув ножиці і тримав його руку, бо він намагався рвати рану руками. Потім обвинувачений заспокоївся, а потерпілий відчув у себе рану на руці та побачив кров. Він піднявся у відділ кадрів, там йому промили рану, ОСОБА_8 забирав автомобіль швидкої допомоги. Пояснив, що з 6 квітня по 1 серпня 2021 року він був на лікарняному, йому рекомендовано оперативне лікування, він проходив тривалий курс реабілітації.

Додатково пояснив, що під час їх боротьби, він кричав ОСОБА_8 , що той його ріже. Потерпілий хапав за вушки ножиців, а не за лезо.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що служить в Лубенському РВП ГУНП в Полтавській області та 06.04.2021 перебувала в добовому наряді. Її кабінет знаходиться поряд з кабінетом оперуповноваженого ОСОБА_3 . Близько 11 год. вона почула шум в коридорі, вийшла та побачила, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 впали на підлогу. ОСОБА_6 кликав на допомогу. ОСОБА_8 виривався, а ОСОБА_6 тримав його за шию, щоб він не стік кров`ю. Потім збіглися інші працівники відділу, а вона викликала швидку.Пізніше бачила, що у ОСОБА_6 були перебинтовані пальці рук. Він повідомив, що пальці йому порізав ОСОБА_8 ножицями. ОСОБА_10 вона не бачила, бо в коридорі було темно.

Відповідно до довідки КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» Лубенської міської ради від 08.04.2021 №1024/01-8 ОСОБА_1 був госпіталізований в хірургічне відділення 06.04.2021 з діагнозом: різана рана шиї ( а.п. 159 т.1).

Згідно даних журналу обліку осіб доставлених/запрошених до Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області за 06.04.2021 ОСОБА_1 був запрошений до відділу поліції 06.04.2021 в тому числі об 11.28 год. (а.п. 174-177 т.1).

Відповідно до наказу №106 від 24.02.2021 ОСОБА_3 призначений на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ( а.п.163 т.1).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 06.04.2021, місцем заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 є приміщення службового кабінету №224 та коридору на другому поверсі Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області в м. Лубни Полтавської області по вул. Монастирська,4. В ході огляду на підлозі в коридорі біля службового кабінету №30 були виявлені та вилучені ножиці з пластиковою ручкою червоного кольору, на яких зафіксовані сліди з РБК. Також сліди РБК зафіксовані на підлозі в коридорі, па аркуші паперу та на підвіконні, на підлозі кабінету №224 (а.п.162-170 т.1).

Із висновку судово-медичної експертизи № 86 від 07.04.2021 року вбачається, щоу ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді різаної рани в області шиї зліва в середній третині, саден в області підборіддя, нижньої щелепи, надгортанника, на шиї, подряпин в області шиї, по тильній поверхні правої кисті та садна по долонній поверхні, які утворилися від дії гострого предмету, можливо від дії леза ножиць, ушкодження могли утворитися в указаний у постанові строк 06.04.2021 і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (а.п. 189-190 т.1).

Відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи від 13.04.2021 у потерпілого ОСОБА_3 були відібрані зразки крові (а.п.194-195 т.1).

За висновком судово-імунологічної експертизи від 13.04.2021 №509 кров ОСОБА_3 відноситься до 0 (І) групи з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосеролгічною системою АВО (а.п.199 т.1).

За висновком судово-імунологічної експертизи від 19.05.2021 №622 кров ОСОБА_1 відноситься до А (ІІ) групи з ізогемаглютинінами анти-В за ізосеролгічною системою АВО (а.п.59-60 т.2).

За висновком судово-імунологічної експертизи від 18.05.2021 № 624 у змивах з підвіконника та з підлоги, вилучених під час огляду місця події, наданих на дослідження, надана кров людини, де при серологічному дослідженню виявлений антиген Н. Кров у цих слідах може походити від особи з групою 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосеролгічною системою АВО, в тому числі від ОСОБА_3 , крові якого властивий антиген Н (а.п.202-203 т.1).

За висновком судово-цитологічної експертизи від 03.06.2021 №139, якщо кров в досліджених слідах на вилучених в ході огляду місця події ножицях з пластиковою ручкою червоного кольору,походить від однієї особи, то вона могла виникнути від чоловіка, в крові якого вони знаходяться, у тому числі і від ОСОБА_1 , якщо ці сліди утворилилися від двох та більше осіб, то ними могли бути чоловіки з різною комбінацією антигенів А і Н ізосеролгічної системи АВО. В даному випадку домішки крові від ОСОБА_3 не виключається, якщо на момент скоєння злочину в останнього були пошкодження у вигляді зовнішньої кровотечі (а.п.236-238 т.2).

За даними протоколу проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_1 від 07.04.2021, останній пояснив та показав як він у приміщенні службового кабінету №224 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області в м. Лубни по вул. Монастирській,4, та в коридорі приміщення намагався покінчити життя самогубством, наносячи собі удари лезами канцелярських ножиць в область шиї, як ОСОБА_3 схопив його за руку, а обвинувачений переклав ножиці у ліву руку та продовжував себе бити у праву бокову поверхню шиї. Як саме він наніс удар по руках працівника поліції не пам`ятає. (а.п. 37-48 т.2).

За висновком судово-медичної експертизи №157 від 27.05.2021 у потерпілого ОСОБА_3 встановлені тілесні ушкодження у вигляді різаної рани по долонній поверхні 1-го пальця правої кисті з ушкодженням сухожилка згинача, різаної рани по долонній поверхні 1-го пальця лівої кисті з ушкодженням сухожилка згинача, які утворилися від дії гострого предмету з ріжучими властивостями, можливо у вказаний у постанові строк і по ступеню тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я (а.п.216-217 т.1).

За висновком повторної судово-медичної експертизи №27 від 29.03.2022 у потерпілого ОСОБА_3 встановлені тілесні ушкодження у вигляді двох ран по долонній поверхні перших пальців обох кистей з ушкодженням сухожилка згинача кожна, двох ран м`яких тканин по тильній поверхні правої кисті в проекції головки другої п`ясткової кістки і основної фаланги п`ятого пальця, закрита черепно-мозкова травма струс головного мозку, забій правої виличної ділянки, садно обличчя. Рани обох кистей утворилися від дії колюче-ріжучого предмету, яким могли бути вістря та леза бранш ножиць, наданих на експертизу. Закрита черепно-мозкова травма утворилися від удару в праву частину обличчя тупим предметом, що могло мати місце при ударі головою сторонньої особи. Всі тілесні ушкодження в сукупності у ОСОБА_3 могли утворитися під час боротьби, як це вказано в матеріалах кримінального провадження. Згідно з методичними рекомендаціями при травмі сухожилка пальця на рівні зап`ястка і кисті показане оперативне лікування, термін іммобілізації складає 5-7 тижнів. При проведенні додаткової судово-медичної експертизи у ОСОБА_3 в ділянці основи перших пальців обох кистей виявлено шрами з деформацією м`яких тканин, які обмежують рухи перших пальців. Процент постійної (стійкої) втрати загальної працездатності у підекспертного складає 10%. Тілесні ушкодження у ОСОБА_3 у вигляді ран по долонній поверхні перших пальців обох кистей з ушкодженням сухожилка згинача кожна, по ступеню тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критеріях: тривалого (більше ніж 21 день) розладу здоров`я та стійкої втрати загальної працездатності до однієї третини (а.п. 1-11 т.3).

Таким чином, зібрані у справі докази є належними, відповідають вимогам допустимості, достатності і достовірності.За таких обставин, саме зазначені вище докази, дають суду усі підстави вважати достовірно встановленими обставини, що були зазначені в обвинувальному акті, а також вважати повністю доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України.

Суб`єктивна сторона цього злочину є основним елементом, за яким він відрізняється від заподіяння тяжкого чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, відповідальність за яке настає застаттями 121і122:вона характеризуєтьсянеобережністю увиді злочинноїсамовпевненості абозлочинної недбалості.Заподіяння тілеснихушкоджень внаслідокзлочинної недбалості слідвідмежовувати від невинногозаподіяння шкоди(колиособа непередбачала настаннявідповідних наслідків,не повиннабула і(або)не моглайого передбачати). Злочинна недбалість означає, що особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.

Суд не приймає до уваги доводи захисту про те, що обвинувачений не вчиняв злочину, передбаченого ст. 128 КК України, оскільки не міг передбачити, що заподіянням собі тілесних ушкоджень при спробі самогубства він може завдати їх іншій особі. Обвинувачений наніс собі ножицями в область шиї не менше 5 ударів та продовжував їх наносити, в той час коли потерпілий ОСОБА_3 вже тримав його руками за шию. Обвинувачений у суді пояснив, що допускав, що своїми діями міг заподіяти ОСОБА_6 тілесні ушкодження, але не припиняв своїх дій по спробі самогубства до того часу, поки на допомогу ОСОБА_6 не прибігли інші співробітники відділу поліції та не допомогли вирвати із рук обвинуваченого ножиці. Таким чином обвинувачений у вказаній ситуації повинен був і міг передбачити нанесення тілесних ушкоджень потерпілому при спробі останнього перешкодити вчинити ОСОБА_8 самогубства, використовуючи для цього гострий ріжучий предмет. Непрофесійність дій потерпілого ОСОБА_3 при виконанні своїх службових обов`язків не є предметом розгляду цього провадження та на кваліфікацію злочину не впливає.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 по факту заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ст.128 КК України, як заподіяння необережних середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Згідно зі статтями 50,65КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому, розглядаючи питання призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, Європейський суд з прав людини вказує, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи» (справа «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд ураховує тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, дані про його особу.

Вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення: за ст.128 КК України- належить до нетяжких злочинів, за ч.2ст.121КК України - до тяжкого злочину.

Згідно із висновкамисудово-психіатричної експертизи № 178 від 19.05.2021 року обвинувачений ОСОБА_1 на даний час будь-яким психічним захворюванням, іншим хворобливим станом психіки не страждає, не виявляє ознак недоумства і не перебуває в стані тимчасового розладу психічної діяльності, може усвідомлювати свої діє та керувати ними. В період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних діянь, будь-яким психічним захворюванням не страждав, не виявляв ознак недоумства і не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності, тому міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, що відноситься до інкримінованого йому протиправного діяння щодо потерпілого ОСОБА_3 06.04.2021, ОСОБА_1 виявляв ознаки тимчасового психічного розладу у вигляді короткочасної депресивної реакції в межах розладу адаптації, що не позбавляв його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під дію ч.2-3 ст.19та ст.20 КК України обвинувачений не підпадає, може постати перед слідством та судом. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. На момент вчинення інкримінованого йому діяння обвинувачений не перебував у стані фізіологічного афекту, який міг би суттєво вплинути на його свідомість і поведінку (а.п.230-239, т.1).

Як особа ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, постійного місця роботи не має, алкогольною та наркотичною залежністю не страждає, на диспансерному обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.п.176, 177, т.1).

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Обставиною, які обтяжує покарання ОСОБА_1 згідно п.6 ч.1ст. 67 КК Українисуд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку (матері ОСОБА_4 ).

Із урахуванням викладеного, враховуючи також думку потерпілих щодо покарання обвинуваченого,зокрема потерпіла ОСОБА_2 вибачила свого брата за вчинене, суд уважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покаранняза ст.128 ККу виді одного року позбавлення волі та ч.2ст.121КК України у вигляді семи років позбавлення волі у межах санкції указаних статтей КК. Таке покарання, на думку суду, в повній мірі буде відповідати засадам призначення покарання, особі обвинуваченого, конкретним обставинам скоєних злочинів і буде відповідати критеріям необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.

Обвинувачений скоїв сукупність кримінальних правопорушень, і суд, відповідно до приписів частини 1 статті 70 КК, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Також при призначенні покарання ОСОБА_1 , суд зазначає про відсутність підстав для застосуванняст. 69 КК України, оскільки вказана норма закону може бути застосована судом при призначенні покарання у випадку наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням особи винного.Підстави для звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням відсутні.

Під час досудового розслідування до обвинуваченого ухвалою слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 06.04.2021 був застосований запобіжний захід у вигляді взяття під варту, який продовжений ухвалою суду до 25.06.2021.

Оскільки суд обирає обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, тому з метою забезпечення виконання вироку суду, до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого запобіжний захід тримання під вартою повинен бути продовжений.

Відповідно дост. 209 КПК Україниособа єзатриманою змоменту,коли вонасилою абочерез підкореннянаказу змушеназалишатися порядіз уповноваженоюслужбовою особоючи вприміщенні,визначеному уповноваженоюслужбовою особою. Як було встановлено в судовому засіданні показаннями свідків, ОСОБА_1 під час проведення обшуку його житла 05.04.2021 перебував у квартирі в кайданках, тобто був обмежений у вільному пересуванні, а потім його доправили до відділу поліції, де він провів цілу ніч. Тобто фактично його затримання відбулося 05.04.2021 з 22 год. Саме з цього часу слід рахувати початок відбуття покарання обвинуваченим ОСОБА_1 .

Долю речових доказів, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Лубенського РВП ГУНП України в Полтавській області, необхідно вирішити згідно вимогст.100 КПК України: мобільні телефони, одяг, що належали померлій ОСОБА_4 повернути потерпілій ОСОБА_2 , канцелярські ножиці Лубенському РВП ГУНП в Полтавській області, інші речі, які не представляють цінностіпідлягають знищенню,диск із відеозйомкою слідчого експерименту та обшуку місця події повинні зберігатись при матеріалах справи,як носій інформації.

Витрат на залучення експертів в даному кримінальному провадженні немає.

Потерпілий ОСОБА_3 заявив цивільний позов до обвинуваченого, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь матеріальну шкоду в сумі 2956 грн, яка полягає у витратах, що були понесені потерпілим на проведення медичних досліджень та на придбання ліків для проходження курсу лікування травми, спричиненої внаслідок нанесених йому обвинуваченим тілесних ушкоджень. Крім того, потерпілий просить стягнути завдану йому обвинуваченим моральну шкоду у сумі 80 000 грн, яка полягала у фізичному болі та душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку із спричиненням йому тілесних ушкоджень при виконанні службових обов`язків. Зазначає, що він втратив спокій, психологічну рівновагу, цей факт створив перешкоди для нього для спілкування із знайомими, у повсякденній роботі з правоохоронними органами. Стан здоров`я його не поліпшується, він перебуває на лікарняному та продовжує курс лікування для відновлення роботи пальців рук. Потерпілий не може працювати, майже нічого не може робити руками, а ні працювати, а ні робити звичайні справи. В подальшому його чекає повний курс реабілітації, що потягне додаткові витрати.

У судовому засіданні потерпілий та його представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Обвинувачений заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди є необґрунтованими, оскільки винним у скоєнні кримінального правопорушення відносно потерпілого ОСОБА_3 він себе не визнає.

Розглянувши цивільний позов ОСОБА_3 , суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.Відповідно до ч.1ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє у ньому.

Відповідно до ч.1ст.1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1ст.1195 ЦК Українифізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Згідно висновку лікаря невролога (а.п.85 т.1) вбачається, що під час консультації та обстеження у лікаря ОСОБА_3 призначено лікування, у тому числі такими медичними препаратами як дермофібразе крем, нейромідін, юнігамма. За направленням лікаря потерпілий також пройшов обстеження МРТ головного мозку. З огляду на викладене, суд вбачає обґрунтованими витрати на придбання ліків за товарним чеком від 15.06.2021 на суму 1226 грн (а.п. 89 т. 1), та витрати на проведення МРТ в сумі 1730 грн, шо підтверджується розрахунком оплати медичної допомоги № 598485 від 09.06.2021 (а.п.86,88 т.1), а всього на суму 2956 грн.

Щодо відшкодування моральної шкоди суд зазначає таке.

В силу положень ч.1ст.1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно приписів п.1 ч.2ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, ураховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках.

При визначенні розміру шкоди враховуються вимоги розумності та справедливості.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що діями обвинуваченого потерпілому ОСОБА_3 була завдана моральна шкода, яка полягає у фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням його здоров`я, отриманими середньої тяжкості тілесними ушкодженнями, внаслідок чого він відчував фізичний біль та страждання, проходив медичне обстеження та тривале лікування та потребує подальшого лікування та реабілітації. Крім того, внаслідок завданої шкоди здоров`ю потерпілий втратив 10% стійкої загальної працездатності. Все це негативно вплинуло на його моральний стан, життєві зв`язки, порушило звичайний уклад особистого та професійного життя.

З урахуванням того, що винними діями обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 було завдано моральної шкоди, така шкода підлягає відшкодуванню самим обвинуваченим.

Виходячи з викладеного та конкретних обставин справи, суд враховує характер та тривалість фізичних і моральних страждань потерпілого внаслідок ушкодження його здоров`я, принцип розумності, виваженості і справедливості, та вважає, що з врахуванням зазначених обставин позов про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню частково в розмірі 30 000 грн. Дана сума, на думку суду, пропорційна та адекватна тим стражданням, яких зазнав потерпілий ОСОБА_3 в результаті отриманих тілесних ушкоджень.

З огляду на викладене цивільний позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст.ст.120,124 КПК Українивитрати на правову допомогу, тобто витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого та цивільного позивача, які надають правову допомогу за договором, несе потерпілий, цивільний позивач. І в разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, адвокат Ковжога О.І. надавав правову допомогу потерпілому ОСОБА_3 .

Так в матеріалах справи наявні докази про понесення потерпілим витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 гривень. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником потерпілого у даному кримінальному провадженні адвокатом Ковжогою О.І. подано суду: договір від 17.06.2021 про надання правової допомоги, ордер про надання правової допомоги; квитанції від 17.06.2021, відповідно до якої ОСОБА_3 сплатив адвокату гонорар в розмірі 15 000 грн за договором про надання правової допомоги, розрахунок суми гонорару за надання правової допомоги, акт виконаних робіт від 01.06.2022 згідно умов договору про надання правової допомоги від 17 червня 2021 року. Зважаючи на викладене, виходячи із співмірності наданих послуг та виконання робіт представником потерпілого, суд вважає, що потерпілим доведено понесення ним витрат за надання правничої допомоги у розмірі 15000 грн, тому вказані кошти підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст.373,374 КПК, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною 2статті 121КК України та статтею 128 КК України,призначивши покарання:

застаттею 128 Кримінального кодексу України-у виді одного року позбавлення волі;

за частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України- у виді позбавлення волі на строк сім років.

На підставі ч. 1ст. 70 Кримінального кодексу Українипризначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ст.128та ч.2 ст.121 КК України,шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у видіпозбавлення волі на строк сімроків.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 05 квітня 2021 року. Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбуття покарання попереднє ув`язнення з 05 квітня 2021 року по 02 червня 2022 року включно з розрахунку: один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі за правилами, визначеними у ч.5ст.72 КК України.

Запобіжний захід у вигляді взяття під варту, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 06.04.2021- продовжити до набрання вироком законної сили.

Речові докази у кримінальному провадженні, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Лубенського РВП ГУНП України в Полтавській області: мобільний телефон «Сігма», мобільний телефон «Самсунг», кофту сірого кольору повернути потерпілій ОСОБА_2 ; виріз килиму, біологічні зразки крові, змиви із рук та зрізи нігтів ОСОБА_1 , змиви крові із підвіконня та підлоги, біологічні зразки крові ОСОБА_3 , ОСОБА_4 знищити; ножиці повернути Лубенському РВП ГУНП в Полтавській області, диски із відеозйомкою слідчого експерименту та обшуку місця події - залишити при матеріалах справи,як носій інформації.

Позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , у відшкодування матеріальної шкоди 2956 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят шість ) грн. та 30000 ( тридцять тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди, 15000 ( п`ятнадцять тисяч) грн. у відшкодування витрат за надання правничої допомоги, а всього стягнути 47 956 (сорок сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) грн.

Вирок суду може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, обвинуваченому, який перебуває під вартою - з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуюча

О.О. Сайко