Рішення № 104577133, 01.06.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2022 року Чернігів Справа № 620/18063/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої суддіЖитняк Л.О.,

за участі секретаряСтасюк Т.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивачаХайтова П.В.,

представника відповідачаЮщенко Т.Н.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у м.Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позов до Центрального відділу державної виконавчої служби у м.Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), в якому просить:

-визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від22.11.2021 №67608762, яка винесена старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у м.Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Ющенко Тетяною Павлівною;

-визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні від01.11.2021 №67321419, яка винесена старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у м.Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Ющенко Тетяною Павлівною.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.11.2021 не проводилось примусове вселення стягувача, а державний виконавець встановив факт самостійного виконання рішення суду позивачем у добровільному порядку. При цьому, на час винесення постанови про стягнення виконавчого збору державним виконавцем не було проведено перевірку факту самостійного виконання рішення суду боржником, а цей факт був засвідчений актом державного виконавця від19.11.2021.

Ухвалою від23.05.2022 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та встановлено відповідачу 2денний термін, з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позов.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на безпідставність вимог позивача, в судовому засіданні свої заперечення підтримав.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Старшим державним виконавцем Центрального ВДВС у м. Чернігові Північно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ющенко Тетяною Павлівною, 01.11.2021 відкрито виконавче провадження №67321419 на підставі виконавчого листа виданого 22.10.2021 у справі №750/3232/21 про вселення ОСОБА_2 до квартири АДРЕСА_1 .

Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження № 67321419 від01.11.2021 державний виконавець зазначає, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом десяти днів.

Також 01.11.2021 винесена постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 12000грн.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження та супровідний лист в якому було зазначено, що перевірка виконання рішення суду буде проведена 15.11.2021 о 09 год. 00 хв, направлена рекомендованим листом позивачу 08.11.2021 та отримана ним 10.11.2021, що підтверджується скріншотом з сайту Укрпошти.

11.11.2021 позивач надав до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) заяву у виконавчому провадженні від01.11.2021 №67321419 в якій просив рахувати строк добровільного виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова по цивільній справі №750/3232/21, яке набрало законної сили 05.10.2021, з часу отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження №67321419, а саме з 10.11.2021 та повідомити стягувача, ОСОБА_2 про безперешкодне вселення до квартири АДРЕСА_1 за її можливістю та бажанням (а.с.22-24).

На час розгляду справи в суді відповідь на заяву від11.11.2021 у виконавчому провадженні від01.11.2021 №67321419 не отримана.

15.11.2021 о 09 год. 00 хв. державним виконавцем була проведена перевірка виконання рішення суду за адресою АДРЕСА_2 , а саме виконання боржником рішення про вселення стягувача самостійно. Згідно акту державного виконавця від15.11.2021 встановлено: боржником рішення суду, щодо вселення стягувача не виконано.

16.11.2021 державним виконавцем була винесена вимога виконавця, в якій він повідомляв стягувача і боржника, що 29.11.2021 о 09 год. 00 хв. відбудеться примусове вселення стягувача до квартири АДРЕСА_1 . Цього ж дня, до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надійшла заява від боржника, в якій боржник просить перевірити 19.11.2021 о 09 год. 00 хв. виконання ним рішення суду, а саме виконання боржником рішення про самостійне вселення стягувача.

Стягувач був повідомлений про перевірку телефонним дзвінком від державного виконавця 17.11.2021.

19.11.2021 о 09 год. 00 хв. з виходом на місце, за адресою: АДРЕСА_2 для перевірки рішення суду, а саме виконання боржником рішення про вселення стягувача, встановлено фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом та згідно п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Оскільки виконавчий збір у розмірі 12000 грн боржником не сплачено, його винесено в окреме виконавче провадження, про що було зазначено в постанові про закінчення виконавчого провадження та 22.11.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67608762, щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 12000 грн по постанові від01.11.2021 №67321419.

Позивач вважаючи, що добровільно протягом 10 днів виконав рішення суду, а тому відсутні підстави для стягнення з нього виконавчого збору, звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

В силу прямої дії ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок виконання судових рішень визначений Законом України від02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Згідно із ст.1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.26 Закону, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст.27 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частина 3 ст.27 Закону визначає, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Статтею 10 Закону передбачає заходи примусового виконання рішень, а саме такими заходами є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст.42 Закону , кошти виконавчого провадження складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому ст.27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 ч.1 цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувана, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Іншими заходами примусового характеру, що передбачені цим Законом, у разі виконання рішення немайнового характеру можуть бути заходи, які передбачені ст.64-67 Закону.

Статтею 67 Закону врегульовано питання виконання рішення про вселення стягувача.

Державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про вселення стягувача.

У разі невиконання боржником рішення про вселення стягувача самостійно державний виконавець виконує його примусово. Примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому.

Державний виконавець зобов`язаний письмово повідомити боржника і стягувача про день і час примусового вселення. Боржник вважається повідомленим про примусове вселення стягувача, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися вселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового вселення, під час виконання рішення про вселення не є перешкодою для вселення стягувача.

Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є фактичне виконання судового рішення та вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

В даному випадку такими діями є забезпечення державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому.

А отже, за своїм змістом, виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до виконання рішення.

Тобто, фактичне стягнення виконавчого збору можливе лише у випадку фактичного виконання рішення суду, яке відбулося за сприяння відповідних дій виконавця, зокрема заходів примусового виконання рішення. В свою чергу наведене означає про неможливість стягнення виконавчого збору у випадках самостійного та своєчасного виконання боржником судового рішення. А отже, суд визнає безпідставним посилання відповідача на вчинення ним заходів примусового виконання рішення.

Виходячи з ч.9 ст.27 Закону, виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Фактичні обставини справи свідчать про виконання позивачем рішення суду після відкриття виконавчого провадження.

Проте, в даному випадку варто звернути увагу, що чинним законодавством не передбачено порядку примусового вселення в житлове приміщення громадян поза їх наміром та бажанням.

Матеріалами справи не підтверджується, що після набрання законної сили рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова по цивільній справі №750/3232/21, а саме 05.10.2021, ОСОБА_2 намагалась потрапити до квартири АДРЕСА_1 , а позивачем чинились перешкоди по вселенню стягувача до квартири АДРЕСА_1 після 05.10.2021. Крім того, як зазначає позивач, у стягувача є в наявності номер його мобільного телефону, а за період часу з 05.10.2021 до дати вселення стягувача 19.11.2021, жодних телефонних дзвінків від ОСОБА_2 до нього не надходило.

А отже враховуючи, що перевірка самостійного вселення стягувача у відповідності до акта державного виконавця від19.11.2021 відбувалася саме 19.11.2021, а постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору винесена 01.11.2021, на час винесення зазначеної постанови державним виконавцем взагалі не встановлювався факт можливості самостійного виконання боржником рішення Деснянського районного суду.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до вимоги ч.1 ст.28 Закону документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, вимоги зазначеної статті відповідачем порушені, оскільки копія постанови про відкриття виконавчого провадження та супровідний лист в якому було зазначено, що перевірка виконання рішення суду буде проведена 15.11.2021 о 09 год. 00 хв, направлена рекомендованим листом позивачу 08.11.2021.

За визначенням ч.1 ст.11 Закону строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем.

Згідно ст.32 Закону за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Враховуючи наведене, суд вважає, що за встановленого факту порушення строків направлення постанови про відкриття виконавчого провадження та отримання її позивачем лише 10.11.2021, що вплинуло на можливість вчиняти певні дії протягом законодавчо визначено десятиденного строку на самостійне виконання рішення суду, та враховуючи подання ним відповідної заяви, відповідач, з метою недопущення негативних наслідків, передбачені чинним законодавством дії не вчинив.

А отже, перевірка виконання рішення суду 15.11.2021 проведена з порушенням строку, наслідком чого є винесення протиправної вимоги виконавця.

Наведене в сукупності дає підстави для висновку про самостійне виконання рішення суду боржником протягом встановленого 10-денного строку, відсутності факту вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень та вчинення передбачених Законом дій, що в свою чергу свідчить про безпідставність стягнення з позивача виконавчого збору.

Згідно ч.1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Оскільки спір вирішено на користь позивача, враховуючи положення ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачену суму судового збору належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у м.Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від22.11.2021 №67608762, яка винесена старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у м.Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Ющенко Тетяною Павлівною.

Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №67321419 від01.11.2021, яка винесена старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у м.Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Ющенко Тетяною Павлівною.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу державної виконавчої служби у м.Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 908,00грн (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення суду складено 01.06.2022.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач Центральний відділ державної виконавчої служби у м.Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (вул.Шевченка, 116, м.Чернігів, 14030, код ЄДРПОУ 36931595).

Суддя Л.О. Житняк