Рішення № 104575525, 02.06.2022, Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 2/714/64/22

ЄУН: 714/1100/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2022 р. м.Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого-судді: Костишин Н.Я.

секретар судового засідання Ротар М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Герцаївського районного суду Чернівецької області з позовом до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позовна заява обґрунтована тим, що 09.02.2021 року, близько 13 год. 50 хв., в с.Остриця Чернівецького району Чернівецької області, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «MERSEDES - BENZ Sprinter», номерний знак НОМЕР_1 , виїжджаючи з другорядної вулиці на головну, не надав перевагу в русі автомобілю марки «Hyundai Н100», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , в результаті чого відбулось зіткнення даних транспортних засобів. Внаслідок даної дорожньо-транспортноі пригоди пасажиру автомобіля «Hyundai Н100» ОСОБА_3 було спричинено тілесні ушкодження, а зазначеним автомобілям було спричинено механічні пошкодження. По вказаному факту Герцаївським відділенням №2 (м.Герци) СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021262020000103. По результатам проведених слідчих дій 18.03.2021 року слідчий Герцаївського ВП виніс постанову про закриття кримінального провадження, у зв`язку з відсутністю в діянні водіїв складу кримінального правопорушення, на підставі ч.1. п.2. ст.284 КПК України.

Постановою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 24.02.2021 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

На момент зазначеної автопригоди цивільна відповідальність водія автомобіля марки «MERSEDES - BENZ Sprinter», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 була застрахована в ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» поліс №АО/2859587.

21.05.2021 року ОСОБА_1 надав до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» заяву про страхове відшкодування, з додатками, яка зареєстрована у страховика в справі під №1064.

Через деякий час ОСОБА_1 зателефонував представник ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» для узгодження суми. В свою чергу ОСОБА_1 написав заяву про узгодження суми страхового відшкодування та направив страховику.

Проте, по теперішній час страхове відшкодування ОСОБА_1 так і не виплачено.

У зв`язку з наведеним, позивач просить позов задовольнити, стягнути з ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» на його користь страхове відшкодування в сумі 65 516,67 грн.; витрати на залучення евакуатора в сумі 2 000 грн.; пеню за прострочення виплати страхового відшкодування у сумі 2 698,79 грн.; витрати на професійну правничу допомогу - 12 000 грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» на його користь моральну шкоду у сумі 3 375 грн. (5% від страхового відшкодування), у зв`язку з тим, що він не отримав виплати страхового відшкодування, був змушений прикладати додаткові зусилля для відновлення свого автомобіля, що виразилось в порушенні звичайного устрою його життя.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його представником ОСОБА_5 подано до суду заяву, в якій він підтримує позовні вимоги, просить справу розглянути за його та позивача відсутності.

Представник відповідача ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, про дату, місце та час слухання справи був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не подав. За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно з ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього процесуальний кодекс України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За вимогами Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що 09.02.2021 року, близько 13 год. 50 хв., в с.Остриця Чернівецького району Чернівецької області, водій транспортного засобу марки «MERSEDES - BENZ Sprinter», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , виїжджаючи з другорядної дороги на головну дорогу, не надав перевагу в русі транспортному засобу марки «Hyundai Н100», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , створив аварійну ситуацію, в результаті чого транспортний засіб марки «Hyundai Н100», номерний знак НОМЕР_2 , здійснив зіткнення з автомобілем марки «Renault Kerax 370.33», номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 , внаслідок ДТП автомобілі отримали часткові пошкодження.

Постановою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 14.04.2021 року у справі №714/346/21, яка набрала законної сили 27.04.2021 року, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою

З огляду на викладене та відповідно до положення ст.82 ЦПК України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 14.04.2021 року, яка набрала законної сили, відповідно до яких ОСОБА_2 визнано винуватим у дорожньо-транспортній пригоді.

На момент ДТП транспортний засіб «MERSEDES - BENZ Sprinter», номерний знак НОМЕР_1 , був застрахований в ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.», відповідно до полісу ОСЦПВ №АО/2859587.

21.05.2021 року позивачем на адресу ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» була направлена заява про виплату страхового відшкодування, що підтверджується квитанцією про оплату поштового відправлення.

Згідно висновку експерта за № СЕ-19/126-21/1964-АВ від 16.03.2021 року вартість матеріального збитку, завданого в результаті пошкодження автомобіля марки «Hyundai Н100», номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, становить 65 516,67 грн. (шістдесят п`ять тисяч п`ятсот шістнадцять гривень 67 коп.).

З ксерокопії квитанції №09.02-2 від 09.02.2021 року вбачається, що позивачем було сплачено ФОП ОСОБА_7 2 000 грн. за послуги евакуатора.

Таким чином, спір між сторонами виник з приводу невиплати ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» позивачу, як потерпілому від ДТП, страхового відшкодування в порядку ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з огляду на те, що цивільно-правова відповідальність винної особи була застрахована у відповідача ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай».

Статтею 1187 ЦК України передбачені підстави і порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, частиною першої цієї статті встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Частиною другої статті встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом обов`язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела.

Володілець джерела підвищеної небезпеки може бути звільнений судом від відповідальності у двох випадках: якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок дії непереборної сили або умислу потерпілого.

У першому випадку слід довести: наявність обставин непереборної сили; її надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов; причинний зв`язок між даною обставиною і завданою шкодою. У даному випадку ризик невідшкодування шкоди покладається на самого потерпілого.

Разом з тим, метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Як визначено ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Отже, законом встановлено порядок відшкодування шкоди у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України..

Згідно п.34.1 ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до п.36.1 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до вимог п.36.4. ст.36 зазначеного вище Закону, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування).

Згідно полісу ОСЦПВ №АО/2859587, розмір стахової суми за шкоду, заподіяну майну становить 130 000 грн.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що 21.05.2021 року ОСОБА_1 на адресу ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» була направлена заява про виплату страхового відшкодування.

Станом на день ухвалення рішення у справі ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» не надано доказів виплати на користь позивача суми страхового відшкодування.

З урахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з ТДВ «Ю.Ес.Ай.» на користь позивача 65 516,67 грн. суми невиплаченого страхового відшкодування за пошкодження автомобіля та 2 000 грн. на залучення евакуатора, загалом 67 516,67 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з ТДВ «Ю.ЕС.АЙ.» на свою користь пеню за прострочення виплати страхового відшкодування у сумі 2 698,79 грн. за 87 днів прострочення платежу (за період з 21.08.2021 року по 15.11.2021 року); моральну шкоду у сумі 3 375 грн.; витрати на правову допомогу в сумі 12 000 грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн.

Згідно з п.3 ч.1 ст.611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до п.36.5 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що позивачем до суду надано лише докази направлення на адресу ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» заяви про виплату страхового відшкодування, натомість позивачем не доведено обставин отримання такої заяви відповідачем (доказів отримання заяви відповідачем позивачем до суду не надано), то суд відповідно не може встановити початок періоду з якого підлягає нарахуванню пеня за порушення строків виплати грошового зобов`язання, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення пені в розмірі 2 698,79 грн. за період з 21.08.2021 року по 15.11.2021 року задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, суд дійшов до такого.

Відповідно до частин першої - третьої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з положеннями частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, що її завдала за наявності її вини.

У своїй позовній заяві позивач посилається на те, що оскільки він не отримав виплати страхового відшкодування, був змушений прикладати додаткові зусилля для відновлення свого автомобіля, що виразилось в порушенні звичайного устрою його життя, а тому враховуючи принцип виваженості, розумності та справедливості просить стягнути з відповідача на його користь 3 375 грн. відшкодування моральної шкоди (5% від страхового відшкодування).

Разом з тим, позивачем не надано доказів перенесених душевних (моральних) страждань, в чому вони виразилися та чим доводиться визначений позивачем розмір.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку у необхідності відмови у задоволенні позовної заяви в частині стягнення моральної шкоди з ТДВ «Ю.ЕС.АЙ.».

Вирішуючи питання про судові витрати, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних в розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами статті 141 ЦПК України при розподілі судових витрат судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 20.05.2021 року було укладено Договір про надання правової допомоги №б/н з адвокатом Бандуровським Б.П., відповідно до п.5.1 якого за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі передбаченому додатками до договору. З наданого додатку до договору б/н про надання правової (правничої) допомоги від 22.03.2022 року та звіту про надані послуги у зв`язку з розглядом справи №714/1100/21 вартість гонорару адвоката за надання правничої допомоги складає 12 000 грн.

Враховуючи складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт, керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, а також беручи до уваги те, що відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд дійшов висновку про доведеність позивачем суми понесених витрат на правничу допомогу.

З урахуванням наведеного, а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність стягнення суми правничої допомоги пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 11 006,40 грн. = 12 000,00 х 91,72 %.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, а ним при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн., то у порядку передбаченому ст.141 ЦПК України він підлягає стягненню з відповідача ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню: 67 516,67 грн. х 100% : 73 604,86 грн. ціни позову = 91,72 % тобто 91,72 % від суми сплаченого судового збору (91,72 % х 908,00 грн. : 100 %), що складає 832,81 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 280, 282, 284, 287 ч.4, 288 ч.2, 289, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» (ЄДРПОУ - 32404600), що розташоване в м.Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд.4, корпус 6А, на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ), що проживає в с.Димка Чернівецького району Чернівецької області, страхове відшкодування у розмірі 67 516,67 грн. (шістдесят сім тисяч п`ятсот шістнадцять гривень 67 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати: судовий збір в сумі 832,81 грн. (вісімсот тридцять дві гривні 81 коп.) та витрати на професійну правничу допомого в сумі 11 006,40 грн. (одинадцять тисяч шість гривень 40 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя