Ухвала суду № 104573931, 01.06.2022, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/98/22

Провадження № 1-кп/581/18/22

У Х В А Л А

про відмову у затверджені угоди про примирення

01 червня 2022 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумсьпкої області в складі: головуючого судді Бутенка Д.В., за участі секретаря судового засідання Бочкун Л.І., сторін кримінального провадження: прокурора Лук`яненка Ю.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого Склярова С.Л ., представника потерпілого Ізюменка В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Липова Долина кримінальне провадження №12021200470000661, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 листопада 2021 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, одруженого, працюючого на посаді механізатора СВК «Агрофірма «Семенівська», не перебуваючого на «Д» обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, учасника бойових дій, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України

в с т а н о в и в :

Сутність уточненого обвинувачення та зміст угоди про примирення, укладеної між обвинуваченим та представником потерпілого.

За змістом уточненого на стадії судового розгляду обвинувачення, обвинуваченому ОСОБА_1 , інкримінується те, що він маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, згідно з вироком Липоводолинського районного суду від 01 жовтня 2021 року, на шлях виправлення не став та повторно обвинувачується у вчиненні незакінченого замаху на вчинення крадіжки майна, за нижчеописаних обставин.

Так, ОСОБА_1 15 листопада 2021 року, близько о 16 год. 00 хв. приїхав до лісу, який розташований в кварталі 7, виділ 16 на території Семенівського старостинського округу, Роменського району, Сумської області, що перебуває в користуванні Липоводолинського дочірного агролісогосподарського підприємства «Липоводолинський агролісгосп» (ЄДРПОУ 23825714), що розташоване за адресою: Сумська область, Роменський район, сел. Липова Долина, вул. Полтавська, 35, заздалегідь знаючи, що діє неправомірно, з метою особистого збагачення, діючи із корисливим мотивом, таємно, вирішив вчинити крадіжку дерева - чужого майна, шляхом його спилу та перевезення додому.

У цей же час, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на крадіжку дерева, діючи із корисливим умислом, таємно, повторно, неправомірно, без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог законодавства щодо права власності особи, у порушення вимог Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 зі змінами, ст. 69 Лісового кодексу України, не маючи лісорубного квитка (ордера) на здійснення порубки дерев, за допомогою бензопилу марки Vitals моделі BKZ 451 8п 15 kit з маркувальною таблицею Vitals НОМЕР_1 , червоно - чорного кольору, повністю відокремивши від кореня до ступеню припинення росту 1 дерево - дуб сухостійний, діаметром 56x60 см.

Надалі, заздалегідь заготовлений ОСОБА_1 стовбур дерева - дуб сухостійний діаметром 60x57 см., довжиною 15,3 м., загальним об`ємом 1,4 м куб, що складав одне ціле із пнем діаметром 56x60 см., останній, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на крадіжку вказаної деревини - майна потерпілого, із застосуванням колісного трактора марки МТЗ - 80, реєстраційний номер НОМЕР_2 , синього кольору, власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серія НОМЕР_3 є ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_2 , приєднав до трактора та намагався вивезти за межі лісу (вкрасти), який розташований в кварталі 7, виділ 16, але був виявлений працівниками поліції та його протиправні дії були припинені.

Таким чином, ОСОБА_1 не вчинив всіх дій, які вважав необхідних для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі.

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №СЕ -19/119/-22/14977 - ТВ від 21 січня 2022 року, вартість виявленої на місці події деревини - 1,4 м куб першої групи дров паливних твердої породи на умовах франко -верхній склад (франко ліс) складає 911 грн. 40 коп. (651 грн. X 1,4 м куб). Таким чином, ОСОБА_1 вчинив замах на викрадення чужого майна - 1,4 м куб першої групи дров паливних твердої породи на умовах франко - верхній склад (франко ліс), належного Липоводолинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Липоводолинський агролісгосп» Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс», ЄДРПОУ 23825714, сел. Липова Долина, вул. Полтавська, 36, в розмірі 911 грн. 40 коп.

За вчинені умисні, протиправні дії, ОСОБА_1 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, а саме незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, кваліфікуючого ознакою якого є вчинення повторно.

У ході судового розгляду між представником потерпілого та обвинуваченим підписано угоду про примирення від 01 червня 2022 року. За умовами даної угоди обвинувачений ОСОБА_1 примирився з представником потерпілого та вибачився за скоєне, повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому діяння; сторони погодились на призначення обвинуваченому покарання за вчинений ним злочин, а саме: за вчинення кримінального правопорушення (нетяжкого злочину), передбаченого ч.3 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України, отримана від обвинуваченого згода на призначення саме такого виду покарання, обвинувачений визнав винуватість у вчиненому правопорушенні.

Позиція сторін кримінального провадження відносно підписаної між представником потерпілого та обвинуваченим угоди примирення

Прокурор Лук`яненко Ю.В. не заперечував проти затвердження угоди про примирення потерпілого з обвинуваченим, підтвердив беззастережне визнання ОСОБА_1 факту вчинення ним інкримінованого йому нетяжкого злочину, наявності щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, а також відсутність обставини, які обтяжують покарання, узгодженого між сторонами виду покарання, яке взмозі виконати обвинувачений, роз`яснення йому відповідних наслідків затвердження даної угоди, наявність дійсного волевиявлення обвинуваченого та представника потерпілого на укладення зазначеної угоди.

ОСОБА_1 суду підтвердив, що він визнає себе винуватим у тому, що здійснив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна Липоводолинського дочірного агролісогосподарського підприємства «Липоводолинський агролісгосп» Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс», вчиненого повторно. Підтвердив, що він із потерпілою стороною підписав угоду про примирення, на нього ніхто не тиснув при її підписанні, погоджується з покаранням у виді штрафу, так як є здатним сплатити 1700 грн. із отримуваного ним доходу по основному місцю роботи.

Захисник обвинуваченого Скляров С.Л., підтримав позицію його підзахисного щодо необхідності затвердження угоди про визнання винуватості, згоду сторони захисту із кваліфікацією дій його підзахисного, умови угоди погоджені добровільно і відповідають інтересам ОСОБА_1 .

Представник потерпілого Ізюменко В.Г. підтримав необхідність затвердження судом угоди про примирення, підтвердив факт добровільного зізнання обвинуваченого у вчиненому, відсутності як такої завданої шкоди, та його дійсне волевиявлення на підписання та узгодження умов зазначеної угоди.

Норми, права, які підлягають застосуванню при розгляді угоди про примирення

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Частиною 3 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

У ст. 471 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про примирення. Згідно з вимогами ст. 474 КПК України якщо угоду досягнуто обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язковою участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права,свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Висновки суду з приводу угоди про примирення, укладеної між обвинуваченим та потерпілим

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обставини кримінального провадження та перевіривши зміст угоди про примирення, поданої на затвердження суду, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови в її затвердженні, виходячи з нижченаведеного.

Із аналіз змісту угоди про примирення, підписаної між обвинуваченим ОСОБА_1 та представником потерпілого Ізюменком В.Г. убачається те, що обвинувачений повністю і беззастережно визнав винуватість у вчиненні ним незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, він примирився з представником потерпілого, вибачившись за скоєне, сторони кримінального провадження визнали правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, а також вони погодилися на призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із залишенням заявленого цивільного позову без розгляду.

Разом із цим, як убачається із досліджених матеріалів справи щодо характеризуючих відомостей про обвинуваченого, відносно ОСОБА_1 01 жовтня 2021 року Липоводолинським районним судом Сумської області ухвалювався обвинувальний вирок за ч.1 ст. 185 КК України із призначенням йому покарання у виді штрафу в розмірі 1020 грн. Даний вирок набрав законної сили та штраф за вчинений обвинуваченим кримінальний проступок був сплачений ним 08 листопада 2021 року на стадії виконання вироку під час перебування засудженого на обліку у місцевому органі пробації, що хронологічно згідно зі зміненим обвинуваченням передує вчиненню підзахисним інкримінованого йому нетяжкого злочину за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України (арк. пров. 176-178,225-230). Разом із цим, засуджений ОСОБА_1 за вчинення кримінального проступку за вищевказаним вироком, відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 89 КК України, вважається такою особою, що не має судимості, одразу після сплати ним штрафу по відповідному вироку без установлення будь-яких строків для погашення такої судимості чи інших додаткових умов (відповідний правовий висновок сформульований у постанові ВП ВС від 07.12.2021 року у справі № 617/775/20). Із урахуванням наведеного, суд уважає, що станом на день сформульованого прокурором уточненого обвинувачення, тобто станом на 15 листопада 2021 року, обвинувачений ОСОБА_1 вже не був особою із судимістю за вчинений кримінальний проступок за ч.1 ст. 185 КК України, судимість вже була погашеною в силу норм вищенаведеного закону і як наслідок згідно з нормами ч.4 ст. 32 КК України у сутності сформульованого обвинувачення ставиться під сумнів наявність кваліфікуючої ознаки повторності. Із огляду на наведене, у тексті угоди обвинуваченим та представником потерпілого і що також не ураховувалося прокурором, який підтримує обвинувачення у даному провадженні, наведена сумнівна кваліфікація дії обвинуваченого, яка не може бути прийнята судом при перевірці змісту самої угоди при її затвердженні на стадії судового розгляду.

Також за змістом норми ст.471 КПК України у тексті угоди про примирення повинні зазначатися не тільки узгоджений вид покарання, а й умови, які визначають підстави та вимоги для застосування того чи іншого виду покарання з урахуванням приписів ст. 65 КК України. При цьому, у тексті підписаної сторонами угоди не наведено посилань на підстави для застосування при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 основного покарання із застосуванням ст. 69 КК України з призначенням іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст. 185 ч.2 КК України, а саме сукупність кількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, та окремо істотних обставин, що знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Отже, сторони внесли до змісту угоди про примирення положення, які не узгоджуються із вимогами кримінального закону щодо призначення відповідного покарання обвинуваченому у даній справі.

Крім цього, у змісті угоди сторонами визначено, що матеріальна шкода злочином потерпілій стороні не завдана, а заявлений представником позивача цивільний позов сторони погодилися залишити без розгляду, проте у змісті зміненого обвинувачення зазначаються відомості про те, що в експертному порядку висновком товарознавчої експертизи підтверджена вартість виявленої на місці події деревини 1,4 м3 в розмірі 911 грн. 40 коп., яка є розміром шкоди завданої потерпілому в особі Липоводолинського ДАП «Липоводолинський агролісгосп». Тобто у змісті самої угоди наведені взаємо виключні положення, що є неприйнятним із огляду на положення ст. 471 КПК України.

Із урахуванням вищенаведеного, суд уважає, що умови поданої на затвердження суду угоди про примирення суперечать вимогам кримінального та кримінально-процесуального законів, а тому у її затвердженні слід відмовити, продовживши судове провадження у загальному порядку.

Керуючись ст. ст. 372, 471, 474, 475 КПК України, суд

постановив:

Відмовити в затвердженні угоди про примирення, укладеної 01 червня 2022 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та представником потерпілого ДП «Липоводолинський агролісгосп» Ізюменком Василем Григоровичем.

Призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку на узгоджений зі сторонами час.

Роз`яснити сторонам провадження те, що повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні цими учасниками справи не допускається.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. В. Бутенко