Ухвала суду № 104573788, 02.06.2022, Зарічний районний суд м. Суми

Справа №591/1913/21

Провадження № 2-др/591/33/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2022року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Сидоренко А.П.

з участю секретаря судового засідання - Чмуневич М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Цуркана Віктора Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 23 травня 2022 року позовну заяву АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу залишено без розгляду в зв`язку з заявою позивача про залишення заяви без розгляду.

24 травня 2022 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Цуркана В.І. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, згідно якої просить вирішити питання про компенсацію здійснених судових витрат стороною відповідача, пов`язаних з розглядом цивільної справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача, зі стягненням з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі фактично внесеної оплати на суму 7500 грн. 00 коп. та 33 грн. 00 коп. судових витрат по поштовому супроводженню відзиву разом з доказами по справі.

Заяву обгрунтовує тим, що в провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебувала цивільна справа за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ціна позову визначена в розмірі 32721 грн. 64 коп. Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 05 вересня 2015 року.

Починаючи з 23 лютого 2022 року правове супроводження відповідача ОСОБА_1 здійснювалося адвокатом Цурканом В.І. на підставі договору про правничу допомогу.

В межах судового розгляду цивільної справи за предметністю позову до сторони позивача АТ КБ «Приватбанк» здійснений адвокатський запит, по справі підготовлений та поданий відзив на позовну заяву, подана заява про застосування строку позовної давності (застосування спливу строків позовної давності), клопотання про витребування документальних доказів по справі, які сторона відповідача позбавлена можливості надати суду з об`єктивних підстав та незалежних від сторони відповідача причин (за сприянням суду), заяви та клопотання, спрямовані на об`єктивний розгляд цивільної справи та справедливого вирішення позову застосовані заходи по поштовому супроводженню відзиву на позов разом з додатками до сторони позивача.

Стороною відповідача позовні вимоги не визнавалися і не визнаються за їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 23 травня 2022 року в ході судового розгляду цивільної справи позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» залишений без розгляду за ініціативою сторони позивача.

Залишення без розгляду позовної заяви ініційоване АТ КБ «ПРИВАТБАНК» після адвокатського запиту, відмову у видачі повної, прозорої та достовірної інформації по суті виниклого спору, виявлення чисельних порушень прав ОСОБА_1 , як клієнта банківської установи, виявлення порушень чинного законодавства саме з боку АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Саме після доведення всіх обставин виниклого спору, доведення відсутності підстав для задоволення позову, стороною позивача перед судовим засіданням 23 травня 2022 року ініційовано питання про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 26 травня 2022 року заява ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Цуркана В.І. про ухвалення додаткового рішення призначена до розгляду в судовому засіданні 02 червня 2022 року о 10 год. 00 хв.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином. Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності заявника та його представника, просить заяву задовольнити в повному обсязі.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що 23 лютого 2022 року ОСОБА_1 уклав договір про правничу допомогу з адвокатом Цурканом В.І. (а.с. 187-190).

Відповідно до акту приймання-передачі (звіт) виконаних робіт за договором про правничу допомогу від 23 травня 2022 року адвокатом Цурканом В.І. надано ОСОБА_1 професійну правничу допомогу на загальну суму 7500 грн. 00 коп. (а.с. 184-185).

Згідно копії розрахункової квитанції ОСОБА_1 проведено розрахунок з адвокатом Цурканом В.І. на суму 7500 грн. 00 коп.(а.с. 186).

Крім того, відповідачем ОСОБА_1 понесено витрати по оплаті поштового відправлення документів по суті спору в загальному розмірі 33 грн. 00 коп.(а.с. 193).

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами першою-третьою статті 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних адвокатом робіт.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Однак, відповідно до ч.5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Згідно з частиною шостою статті 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зазначені положення гарантують особі право на звернення до суду за захистом та право на позов. ЦПК України передбачає компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача.

Звернення до суду із позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Добросовісні дії позивачів, спрямовані на захист їх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 листопада 2020 року у справі № 359/9512/17 зробив висновок, що з системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142 , частини дев`ятої статі 141 ЦПК України вбачається, що необґрунтовані дії позивачів як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивачів, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі (ч.2 ст.44 ЦПК України).

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч.3 ст.44 ЦПК України).

Під час судового розгляду не встановлено наявність підстав для визнання дій позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» необґрунтованими, оскільки звернення до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання своїми процесуальними правами, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем судові витрати.

Доводи заявника про те, що доведення обставин виниклого спору, відсутності підстав для його задоволення стало причиною подачі позивачем до суду заяви про залишення його позову без розгляду, не вказують на недобросовісні дії позивача, які б свідчили про зловживання процесуальними правами.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що зазначені представником відповідача вимоги про стягнення компенсації здійснених судових витрат є необґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 137, 141, 142 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Цуркана Віктора Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з моменту її складання апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.П.Сидоренко