Ухвала суду № 104571903, 02.06.2022, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/4386/21

Провадження № 1-кп/242/388/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2022 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Хацько Н.О., за участю секретаря судового засідання Клименко А.В., прокурора Черноусової Н.Г., захисників Герасимця М.В., Старика А.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12021050140000011 від 13.01.2021 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Авдіївка, Донецької області, громадянина України, до арешту не працював, на утримані непрацездатних осів не має, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, раніше судимий, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та проживає за адресою АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Авдіївка, Донецької області, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, не працює, на утримані непрацездатних осіб не має, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 та проживає за адресою АДРЕСА_3 ,

обвинуваченої за ч. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Селидівського міського суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження № 242/4386/21 відносно ОСОБА_1 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України та ОСОБА_2 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання, яке надійшло до суду 30.05.2022 року про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177КПК України ризики, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, не зменшились. Також зазначила, що в письмовому клопотанні дата складання є технічною опискою, вважати 30.05.2022 року.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Герасимець М.В. у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, та просили обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Захисник Старик А.О. в судовому засіданні підримав думку обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 24.03.2022 року, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» до 60 діб, а саме: до 23.05.2022 року включно.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 23.05.2022 року, розгляд питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 не вирішувався з технічних причин, роз`яснено ст. 615 КПК України, та вважається продовженим строк тримання під вартою до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.

Вирішуючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.331КПК України підчас судовогорозгляду судза клопотаннямсторони обвинуваченняабо захистумає правосвоєю ухвалоюзмінити,скасувати абообрати запобіжнийзахід щодообвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Статтею 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» від23лютого 2006року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Поміж іншим Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.

Крім того, продовження тримання під вартою може бути виправдано за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта проти Італії», «Харченко проти України»).

Суд звертає увагу, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Тоді як наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися, тяжкість покарання, яка загрожує йому у разі визнання винуватим та те, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, суд звертає увагу, що по справі не досліджено докази та не допитані свідки.

Враховуючи вищевикладене, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше судимий, неодружений, до затримання не працював, дітей та непрацездантих осіб на утрианні не має, що в сукупості свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та неможливості на теперішній час застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, виходячи з положень ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст. ст. 5, 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 60 діб, тобто до 29.07.2022 року включно.

Відповідно до ст. 183 КПК України з урахуванням обставин вчинених кримінальних правопорушень, особи обвинуваченого, майнового стану обвинуваченого, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» дорівнює 74 430 грн. 00 коп. (2481 грн. 00 коп. Х 30).

Керуючись ст. ст. 177-178, 331 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)» до 60 діб, тобто до 29.07.2022 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 74 430 (сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять) грн. 00 коп., які необхідно внести на рахунок: розрахунковий рахунок: UA828201720355259003000011792, отримувач: територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ; ЄДРПОУ: 26288796.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, тобто до 29.07.2022 року.

Роз`яснитиобвинуваченому,що уразі внесеннязастави увизначеному уданій ухвалірозмірі,оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави: 1) прибувати до прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена в Донецькому апеляційному суді протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Н.О. Хацько