Ухвала суду № 104571036, 01.06.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/3744/22

Справа № 522/6510/22

УХВАЛА

01 червня 2022 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Бондар В.Я., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Південий» про визнання права власності в порядку спадкування та усунення перешкод у користуванні власністю,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до Одеської міської ради, публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Південий» про визнання права власності в порядку спадкування та усунення перешкод у користуванні власністю.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суддя встановив наступне.

У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Позивачами заявлено вимогу майнового характеру та немайнового характеру, при цьому судовий збір сплачено лише за вимогу майнового характеру.

Згідно ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, за одну вимогу немайнового характеру, сума судового збору становить 992,40 грн.

Статтею 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд вбачає, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати суду документи на підтвердження оплати судового збору у визначеному розмірі 992,40 грн. за вимогу немайнового характеру.

Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Приморського районного суду м. Одеси через канцелярію суду.

Крім того, разом з позовом позивач подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на індивідуальний банківський сейф № 034 у відділенні ПАТ «АБ «Південний» № 15-35, орендований ОСОБА_2 на підставі договору оренди індивідуального банківського сейфу № 1286/1535-2019 та шляхом заборони публічному акціонерному товариству «Акціонерний банк «Південний» (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1; код ЄДРПОУ: 20953647) в особі відділення № 15-35 (65007. м. Одеса, вул. Преображенська, 67) вчиняти дії щодо: відкриття індивідуального банківського сейфу № НОМЕР_1 у відділенні ПАТ «АЬ «Південний» № 15-35, орендованого ОСОБА_2 на підставі договору оренди індивідуального банківського сейфу № 1286/1535-2019, без участі ОСОБА_1 (або її представника), та надання судового рішення про розкриття банківської таємниці; вилучення змісту індивідуального банківського сейфу № НОМЕР_1 , орендованого ОСОБА_2 на підставі договору оренди індивідуального банківського сейфу № 1286/1535-2019 та його передачі до сховища цінностей Банку.

Заява мотивована тим, що зазначене забезпечення позову дозволить уникнути ризиків, з якими пов`язано подання позовної заяви щодо визнання за позивачем в порядку спадкування права власності на майно, яке належало за життя ОСОБА_2 .

Суддя, дослідивши заяву про забезпечення позову, дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктам 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що сам по собі індивідуальний банківський сейф, арешт на який просить накласти позивач, не є предметом даного спору, оскільки лише його вміст є предметом спору.

Також суду не надано жодних доказів, які б свідчили про наміри банку відкрити зазначений індивідуальний сейф та вилучити його вміст.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у забезпеченні позову.

Керуючись ст.ст. 151, 153, 175, 177, 185, 258, 260, 353, 354, п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень розділу ХІІІ ЦПК України ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради, публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Південий» про визнання права власності в порядку спадкування та усунення перешкод у користуванні власністю залишити без руху.

Встановити позивачам десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків. У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає оскарженню лише в частині відмови у забезпеченні позову шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.Я. Бондар