Рішення № 104569883, 02.06.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/4401/21

2/760/5734/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі:головуючого судді -Букіної О.М.

при секретарі -Скаженик Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пулюя 2» про відшкодування шкоди,-

в с т а н о в и в:

У січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом в суд до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пулюя 2» про відшкодування шкоди.

Свої вимоги мотивує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житлову квартиру від 14 вересня 2007 року №6754821.

21 серпня 2020 року за адресою АДРЕСА_1 відбулося залиття квартири АДРЕСА_1 з технічного поверху будинку. За результатами обстеження квартири АДРЕСА_1 , комісією ОСББ «Пулюя 2» було складено відповідний акт №1 від 30 серпня 2020 року про наслідки залиття житлового приміщення.

Відповідно до вищевказаного акту на день обстеження квартири

АДРЕСА_1

4,0 м2; - Вбудована шафа з ДСП, 1 секція розміром 400на600на2000 (h) мм з трьома полицями; - Підлоговий килим .

Також згідно акту було здійснено опис обсягу заподіяної шкоди.

Відповідно до вказаного акту від 30 серпня 2020 року причиною залиття вказано наступне: деформація труби холодного водопостачання по заводському шву магістральної водопровідної труби, яка знаходиться на верхньому технічному поверсі будинку. Таким чином, причиною залиття квартири АДРЕСА_1 стало руйнування технічного шву частини водопровідної мережі.

У зв`язку з затопленням квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 звернувся до експертної компанії ТОВ «Українська експертна компанія» для оцінки завданої шкоди.

Згідно результатів звіту №06-10.2020 від 02.22.2020 про оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття житлового приміщення, було встановлено, що вартість матеріальних збитків, завданих ОСОБА_1 , як власнику квартири АДРЕСА_1 становить 30 253, 44 грн.

Позивач просить стягнути на його користь з відповідача завдану матеріальну шкоду в розмірі 30 253,44 грн., 3000,00 гривень витрат за проведення дослідження та 15000,00 гривень витрат на правничу допомогу та суму судового збору - 908,00 грн.

22.02.2021 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою суду від 22.02.2021 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали від 22.02.2021, також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками, яку останній отримав 27.04.2021.

13.05.2021 до суду від відповідача - Голови правління ОСББ «Пулюя 2» надійшов відзив на позовну заяву.

В обґрунтування своїх вимог, відповідач зазначає, що ОСББ «Пулюя 2» не визнає позовні вимоги позивача ОСОБА_1 вважаючи їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам закону, не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому не можуть бути задоволені. В акті №1 від 30 серпня 2020 року вказано, що причиною протікання труби холодного водопостачання була деформація по заводському шву магістральної водопровідної труби, що передбачає наявність виробничого дефекту в трубі. У відповіді на звернення вих. №120 від 17 вересня 2020 року вказано, що відповідна труба має заводський дефект, а отже ОСББ «Пулюя 2» ніякого відношення до причин залиття квартири не має. Наголосила, що звіт, поданий позивачем не є належним та допустимим доказом в розумінні ЦПК України, оскільки містить багато неточностей і щодо адреси приміщення, і щодо кімнат у вказаному приміщенні.

Окрім того, голова правління ОСББ «Пулюя 2» вказує, що ОСББ не є суб`єктом господарювання, а отже й вимоги до нього пред`являтися не можуть. ОСББ не є власником багатоквартирного будинку чи його спільного майна, а є об`єднанням співвласників, а не їх заміною. ОСББ - це форма управління багатоквартирним будинком, а не його управитель. Тобто ОСББ не несе обов`язків, покладених на управителя - суб`єкта господарювання у відповідності з профільним законодавством.

У зв`язку з вищевикладеним просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

26.05.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній наполягав на задоволенні викладених в позовній заяві вимог.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житлову квартиру від 14 вересня 2007 року №6754821 (а.с. 10-11).

21 серпня 2020 року за адресою АДРЕСА_1 відбулося залиття квартири АДРЕСА_1 з технічного поверху будинку.

За результатами обстеження квартири АДРЕСА_1 , комісією ОСББ «Пулюя 2» було складено відповідний акт №1 від 30 серпня 2020 року про наслідки залиття житлового приміщення (а.с. 16-17).

Відповідно до вищевказаного акту на день обстеження квартири АДРЕСА_1 були встановлені наступні пошкодження внаслідок залиття:

-Стеля (вінілові фарбовані шпалери), загальною площею 5,2 м.2;

-Підлога (ламінат 32 класу з підложкою), загальною площею 16,6 м2;

-Стіни (вінілові шпалери), загальною площею 4,0 м2;

-Вбудована шафа з ДСП, 1 секція розміром 400х600х2000 (h) мм з трьома полицями;

-Підлоговий кімнатний килим.

Також згідно акту було здійснено опис обсягу заподіяної шкоди.

Відповідно до вказаного акту від 30 серпня 2020 року причиною залиття вказано наступне: деформація труби холодного водопостачання по заводському шву магістральної водопровідної труби, яка знаходиться на верхньому технічному поверсі будинку. Таким чином, причиною залиття квартири АДРЕСА_1 стало руйнування технічного шву частини водопровідної мережі.

Окрім того, згідно листа №120 від 17.09.2020 ОСББ «Пулюя 2» повідомило про те, що в день затоплення голова Правління та сантехнік потрапили на технічний поверх, де виявили тріщину в трубі, усунули поломку, видалили воду з технічного поверху та відновили водопостачання (а.с. 18).

Внаслідок вказаного вище залиття , позивачу, як власнику квартири АДРЕСА_1 було спричинено матеріальної шкоди, а тому останній звернувся до експертної компанії ТОВ «Українська експертна компанія» для оцінки завданої шкоди.

Згідно результатів звіту №06-10.2020 від 02.22.2020 про оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття житлового приміщення, було встановлено, що вартість матеріальних збитків, завданих ОСОБА_1 , як власнику квартири АДРЕСА_1 становить 30 253, 44 грн. (а.с. 19-77).

Позивач просить стягнути з відповідача завдану матеріальну шкоду у розмірі 30 253,44 грн. та 3000,00 грн. понесених витрат за проведення дослідження.

Суд знаходить доводи позивача щодо стягнення матеріальної шкоди з відповідача обґрунтованими, за підстав.

Так, відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, як их особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частини 1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як встановлено вище, 21 серпня 2020 року за адресою АДРЕСА_1 відбулося залиття квартири АДРЕСА_1 з технічного поверху будинку. За результатами обстеження квартири АДРЕСА_1 , комісією ОСББ «Пулюя 2» було складено відповідний акт №1 від 30 серпня 2020 року про наслідки та причини залиття житлового приміщення (а.с. 16-17).

В акті зазначено, що залиття квартири АДРЕСА_1 відбулось через деформацію труби холодного водопостачання по заводському шву магістральної водопровідної труби, яка знаходиться на верхньому технічному поверсі будинку. Таким чином, причиною залиття квартири АДРЕСА_1 стало руйнування технічного шву частини водопровідної мережі.

Представник відповідача - Голова правління ОСББ «Пулюя 2» у відзиві на позов зазначила, що ОСББ не є суб`єктом господарювання, а отже й вимоги до нього пред`являтися не можуть. ОСББ не є власником багатоквартирного будинку чи його спільного майна, а є об`єднанням співвласників, а не їх заміною. ОСББ - це форма управління багатоквартирним будинком, а не його управитель.

На думку відповідача, ОСББ не несе обов`язків, покладених на управителя - суб`єкта господарювання у відповідності з профільним законодавством, тому вважає, що позов задоволенню не підлягає.

У ст.ст. 1,4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Майно об`єднання утворюється з: майна, переданого йому співвласниками у власність; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Майно, придбане об`єднанням за рахунок внесків та платежів співвласників, є їхньою спільною власністю.

Відповідно до ч. 1 п. 14 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Відповідно до ч.2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання зобов`язане: забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам.

Так, будинок за адресою: АДРЕСА_1 до 23.12.2018 знаходився на обслуговуванні в ТОВ «Перший український експертний центр».

28.11.2018 вказане товариство оголосило про припинення дії Договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в односторонньому порядку.

04.12.2018 ОСББ «Пулюя 2» звернулося до ТОВ «Перший український експертний центр» із зверненням щодо передачі технічної документації на будинок.

У відповідь на адвокатській запит ТОВ «Перший український експертний центр» листом №1361 від 22.12.2020 повідомило про те, що з 29.12.2018 припинило обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_1 та вказано, що на момент припинення обслуговування обладнання, системи та елементи житлового будинку працювали і знаходились в технічно-справному стані (а.с. 80-81).

Згідно листа №220 від 02.01.2021 року ОСББ «Пулюя» повідомило про те, що управління будинком здійснюється на підставі Статуту, який було прийнято на загальних зборах співвласників ОСББ, які пройшли 15.01.2019 та прийнято рішення про самостійне управління будинком (а.с. 89).

Згідно п.2.1. Статуту ОСББ «Пулюя 2», затвердженого Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №2» протоколом №3 від 31 січня 2019 року метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх зобов`язань, належне управління, утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством (а.с. 105-115).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач у силу закону та Статуту має нести відповідальність за належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, в тому числі технічних приміщень та внутрішньо будинкових мереж.

З огляду на викладене вище та оцінюючи матеріли справи, суд вважає, що оскільки залиття відбулося внаслідок прориву внутрішньо будинкової магістральної труби холодного водопостачання з технічного поверху будинку, а тому відповідальність за спричинену шкоду внаслідок залиття має нести ОСББ «Пулюя 2».

Та обставина, що в акті про залиття зазначено причину прорив по заводського шва, жодним чином не звільняє відповідача від обов`язку щодо відшкодування шкоди в силу вимог ст.1166 ЦК України, оскільки доказів того, що таке залиття відбулося з вини інших осіб, суду не надано.

Крім того, як свідчать матеріли справи на час прийняття будинку на управління ОСББ, обладнання, системи та елементи житлового будинку працювали і знаходились в технічно-справному стані (а.с. 80-81).

На підтвердження своїх доводів щодо розміру завданої майнової шкоди, позивач надав суду звіт про оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття житлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , складений 02.11.2020 ТОВ «Українська експерта компанія» (а.с. 19-33).

З наданого висновку вбачається, що розмір матеріального збитку складає 30 253,44 гривень.

Відповідач не надав суду доказів на спростування вартості вказаного вище відновлювального ремонту та завданого розміру шкоди позивачу .

За таких обставин, при визначенні розміру завданої шкоди, суд вважає за можливе покласти в основу рішення наданий позивачем висновок, як такий, що узгоджується з дослідженими у суді матеріалами справи.

Крім того, стягненню з відповідача підлягає понесені позивачем витрати за складання висновку про вартість майнової шкоди в сумі 3000,00 гривень, що підтверджується копією рахунку-фактури №СФ-000022 від 03.11.2020 та квитанцією « 0.0.1901853430.1 від 12.11.2020(а.с. 66-67).

У позовній заяві позивач просить суд стягнути із відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 2, 3 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано суду копію договору про надання правової допомоги № 01Б-1/143 від 29.10.2020, копію додаткової угоди №1 від 29.10.2020, копію розрахунку №1 від 17.02.2021, копію рахунку №6.02 від 17.02.2021, копію квитанції №ПН2055036 від 17.02.2021, копію акту виконаних робіт №6.02 від 17.02.2021 (а.с. 123-130).

З копії акту виконаних робіт №6.02 від 17.02.2021 вбачається, що заявленими послугами є: 1) аналіз діючого законодавства, матеріалів справи та надання консультації; 2) написання адвокатських запитів до ОСББ «Пулюя 2; 3) написання адвокатських запитів до ТОВ «Перший Український експертний центр»; 4) написання адвокатського запиту до ФОП ОСОБА_2 ; підготовка та подання позовної заяви до суду.

Вартість наданих послуг становить 15 000,00 грн. (11 000,00 грн. - письмові консультації, запити та 4 000,00 грн. - написання позовної заяви та подання її до суду).

Вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення витрат на правову допомогу та обґрунтованості таких витрат суд враховує наступне.

У п.п. 113-117 рішення ЄСПЛ у справі «Бєлоусов проти України» від 07 листопада 2013 року, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що навіть у разі не сплати заявником адвокатського гонорару на час розгляду справи, витрати за цим гонораром є «фактично понесеними», оскільки заявник має сплатити такий гонорар згідно із договірними зобов`язаннями.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом п. 4.1 договору про надання правової допомоги №25/02/2020-01 від 25 лютого 2020 року клієнт сплачує адвокатському бюро гонорар у відповідному розмірі (порядку, строках на умовах) згідно додаткової угоди до цього договору, що є невід`ємним додатком до даного договору або на підставі акту виконаних робіт, протягом трьох днів після виставлення адвокатським бюро рахунку по акту виконаних робіт.

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року по справі 755/9215/15-ц ВП ВС роз`яснила, що положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» 536/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд вважає, що заявлені, так і понесені витрати не є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, що також не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Крім того, суд вважає, що підготовка запитів та скарги для подачі позову у розмірі всього 9 годин є завищеним за кількістю витраченого часу та фактично охоплюється загальною послугою, яка передбачає вивчення матеріалів, формування правової позиції та підготовка позовної заяви для подачі до суду.

За вказаних вище обставин, суд вважає виправданими та такими, що відповідають критерію реальності, розумності та співмірності наступні послуги: аналіз діючого законодавства, матеріалів справи та надання консультацій-2 години, підготовка запитів-2 години, підготовка та подання позовної заяви для подачі до суду -4 год., що становить 8000,00 грн.

За вказаних вище обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн., що на думку суду є обґрунтованим, та відповідає принципу розумності.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 908 гривні 00 копійок.

Керуючись ст.ст.11, 16, 22, 1166, 1192 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133,137, 141, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пулюя 2» про відшкодування шкоди, задовольнити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пулюя 2» (03048, м. Київ, вул. Пулюя, 2, ЄДРПО: 40564802) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) завдану майнову шкоду в розмірі 30 253,44 гривні, витрати на проведення висновку про вартість майнової шкоди в розмірі 3 000,00 гривень.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пулюя 2» ( 03048, м. Київ, вул. Пулюя, 2, ЄДРПО: 40564802) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. та судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 02.06.2022.

Суддя: О.М. Букіна