Єдиний державний реєстр судових рішень
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/55509/18-а
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Соколову О.М.,
при секретарі Матвійчуку В.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог заступник директора Департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименко Роман Васильович про скасування постанови заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименка Романа Васильовича від 05.10.2018 про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В :
До Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог заступник директора Департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименко Роман Васильович про скасування постанови заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименка Романа Васильовича від 05.10.2018 про накладення адміністративного стягнення.
Позивач свої вимоги мотивує тим, що 05.10.2018 року заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименком Романом Васильовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення та постановлено притягти ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1 700,00 грн. за порушення ч.1 ст. 76 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позивач вважає вищезазначену постанову від 05.10.2018 р. про накладення адміністративного стягнення неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки винесена з грубим порушенням вимог законодавства.
Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 14.11.2018 р. відкрито провадження в справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.
28.01.2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Разом з цим, представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважаєються повідомленою про розгляд справи належним чином.
Третя особа в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України, третя особа вважаєються повідомленою про розгляд справи належним чином.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Так, у провадженні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, перебуває виконавче провадження №55583162 від 22.01.2018 року з примусового виконання виконавчого листа Святошинського районного суду м.Києва №759/16206/14-ц, боржником в якому є ПрАТ «Компанія «Райз», а стягувачем - компанія «NIBULON S.A.».
Відповідно до вказано виконавчого листа суд вирішив, визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 року №4323А(і), згідно з яким рішення арбітражного суду першого рівня змінюється, відповідно до висновків цього рішення.
Як вбачається з матеріалів справи 05.10.2018 року заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименком Романом Васильовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення та постановлено притягти ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1 700,00 грн. за порушення ч.1 ст. 76 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.. 244-21 КУпАП Органи державної виконавчої служби розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з невиконанням законних вимог державного виконавця (стаття 188-13). Від імені органів державної виконавчої служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальники органів державної виконавчої служби, яким безпосередньо підпорядковані державні виконавці.
Так пунктом 5 ХІV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 ( у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5) ( далі Інструкція) передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності зазначеної особи заяву може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло письмове повідомлення про відкладення розгляду справи. В той же час, Начальник органу державної виконавчої служби при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення з`ясовує, зокрема, сповіщення осіб,які беруть участь у розгляді справи, про час і місце розгляду.
Однак, в матеріалах справи не міститься докази належного повідомлення Позивача про розгляд справи. Зі змісту оскаржуваної Постанови, вбачається, що безпосередньо позивача, як фізичну особу не було завчасно та належним чином повідомлено про час і місце розгляду адміністративної справи. Оскаржувана постанова містить посилання про те, що керівнику ПрАТ «Компанія «Райз» направлено виклик-повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення та яке отримане боржником 04.10.2018 року, підтвердженням тому є фіскальний чек №0100164127880. Проте вказане повідомлення було направлено на адресу:м.Київ, проспект Перемоги, 121-В, яка є відмінною від адреси Позивача, а саме: Київська обл., м. Васильків, в/м №11. Інших доказів належного повідомлення Позивача про час і місце розгляду адміністративної справи в матеріалах не містяться.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи боржником в ВП №55583162 є ПрАТ «Компанія «Райз», а стягувачем - компанія «NIBULON S.A.».
Відповідно до статті 14 ЗУ «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 15 вказано вище Закону сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
За змістом Виклику державного виконавця вбачається, що виклик був адресований керівнику боржника ПрАТ «Компагія «Райз», проте в свою чергу матеріали адміністративної справи не містять Виклику державного виконавця від 30.08.2018 року, який був би адресований Позивачу,як фізичній особі.
В той же час і оскаржувана Постанова і Протокол №4 про адміністративне правопорушення ґрунтується на тому , що саме фізичною особою - ОСОБА_1 було порушено вимоги ч.1 ст. 76 ЗУ «Про виконавче провадження» та статті 188-13 КУпАП.
Так судом встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником і Публічного акціонерного товариства «Компаня «Райз» ( на момент відкриття виконавчого провадження ВП № 55583162) і Приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз» ( на момент винесення оспаорюваної постанови від 05.10.2018 року про накладення адміністративного стягненя) є ОСОБА_1 .
Проте, оскаржувана Постанова не містить жодного посилання на те, що адміністративного стягнення застосовується до посадової особи-керівника боржника ПрАТ «Компанія «Райз».
Відповідно до Додатку 13 Інструкції, наводиться зразок Постанови про накладення адміністративного стягнення,зміст якої передбачає, зокрема внесення таких даних: посада, місце роботи особи,яка притягається до адміністративної відповідальності. В свою чергу оскаржувана Постанова у наведеному розділі не містимо даних про те, що до відповідальності притягується саме посадова особа боржника - ПрАТ «Компанія «Райз».
А відтак суд приходить до висновку, що до адміністративної відповідальності притягнуто Позивача, як фізичну особу, яка не вчиняла жодного правопорушення.
Проте, як вбачається, позивача не було повідомлено про розгляд вказаної справи, за результатом якої винесено оскаржувану постанову, у зв`язку з чим позивач не зміг скористатись своїм правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, що дає підстави для визнання вказаної постанови протиправною та її скасування
Частина 1 ст. 9 КУпАП вказує, що адміністративним правопорушенням ( проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В розумінні ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до п.1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що навіть у випадку здійснення Виклику державним виконавцем його, як фізичної особи, виконати таку вимогу державного виконавця не вбачалось за можливе, оскільки за замістом виклику вимагалось з`явитися до відділу примусового виконання рішень департаменту ДВС 11.09.2018 року о 10.00 год., проте, в той же час, відповідно до повістки слідчого СУ ГУ НП у м.Києві Нечваль М.Ю. від 06.09.2018 року здійснено виклик громадянина України ОСОБА_1 з необхідністю з`явитися 11.09.2018 року о 10.30 год. В каб.510 до СУ ГУ НП у м.Києві для участі у проведенні допиту у кримінальному провадженні №12018100000000653 в якості свідка.
Як вбачається з матеріалів справи Постанова від 05.10.2018 року заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименком Романом Васильовичем про накладення адміністративного стягнення винесена на підставі Протоколу № 4 про адміністративне правопорушення від 24.09.2018 року.
У відповідності до ч.5 п.5 Інструкції начальник органу державної виконавчої служби при підготовці розгляду справи про адміністративне правопорушення з`ясовує правильність складання протоколу державним виконавцем. За результатами розгляду справи начальник органу державної виконавчої служби виносить одну з таких постанов: постанова про накладення адміністративного стягнення; постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Тобто, в разі виявлення, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, грубих порушень при складанні державним виконавцем протоколу про адміністративне правопорушення начальник органу державної виконавчої служби виносить постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, в разі, якщо протокол про адміністративне правопорушення, відносно встановленої особи, складений пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту самого правопорушення, це вважається грубим порушенням зі сторони державного виконавця, яким складено протокол та в подальшому є підставою з боку начальник органу державної виконавчої служби винести постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Так з матеріалів справи вбачається, що державний виконавець,Викликом державного виконавця №55583162/20.1-4/23 від 30.08.2018 року, зобов`язав керівника - ПрАТ «Компанія «Райз», а не фізичну особу - ОСОБА_1 з`явитися до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС.
Протокол про адміністративне правопорушення з підстав не з`явлення на виклик,відносно саме керівника боржника мав бути складений протягом двадцяти чотирьох годин з часу отримання відповідної вимоги боржником.
Так, Протокол №4 про адміністративне правопорушення в розділі дата, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, містить запис, в якому зазначено дату вчинення правопорушення, а саме - 11.09.2018 року.
Проте, в порушення ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол №4 про адміністративне правопорушення,з підстав того, що керівник боржника не з`явився на виклик, був складений державним виконавцем лише 24.09.2018 року.
В свою чергу Протокол №4не містить даних про посаду, місце роботи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, Додаток 11 до Інструкції наводить зразок Протоколу про адміністративне правопорушення зміст якої передбачає, зокрема, внесення таких даних: реквізити виконавчого провадження ( характер стягнення, сторони виконавчого провадження),вт якому встановлені порушення. В свою чергу Протокол №4 у вказаному розділі не містить всієї інформації, зокрема не вказано сторін виконавчого провадження, не зазначені реквізити виконавчого провадження, зокрема суми, яка підлягає стягненню.
За таких обставин суд приходить до висновку, що Протокол №4 про адміністративне правопорушення був складений з грубими порушеннями, а у зв`язку з тим, що заступник директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України не перевірив правильність складання протоколу державним виконавцем, постанова про накладення адміністративного стягнення від 05.10.2018 року вважається протиправною.
Згідно ч.1 ст.11 КАС України,розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач у судове засідання не з`явився, заперечень або ж будь-яких письмових доказів суду не надав, хоча саме він повинен довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності.
Згідно із статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.72 ч.1 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, відповідач жодного об`єктивного доказу, який б свідчив про правомірність свого рішення, не надав і доказів, які б спростовували б доводи позивача суду не надав.
За вказаних обставин та об`єктивно оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що у відповідача не було законних підстав для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Отже, наявні у справі докази, неподання відповідачем допустимих доказів правомірності свого рішення, вказують на наявність всіх підстав для задоволення позову та скасування постанови.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 288 КУпАП, позивач був звільнений від сплати судового збору.
Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, яка містить одну вимогу, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 704, 80 грн., враховуючи положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» та пункту 1 частини третьої статті 4, 139 КАС України.
Так, відповідно до ст. 139 КАС України, суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст. 251, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 72, 77, 244-246, 293, 295, 382 КАС України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог заступник директора Департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименко Роман Васильович про скасування постанови заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименка Романа Васильовича від 05.10.2018 про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименка Романа Васильовича від 05.10.2018 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1 700,00 грн. на ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Бродівським РВ УМВС України у Львівській обл., 23.12.1997 р.
Відповідач: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України:01001, м.Київ, вул.. Архітектора Городецького, буд. 13, ідентифікаційний код юридичної особи:00015622.
Третя особа:Заступник директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Клименко Роман Васильович: м.Київ, вул. Січових Стрільців, 73.
Повний текст судового рішення складено та підписано 30.11.2021.
Суддя О.М.Соколов
Судове рішення № 104569788, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 30.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/55509/18-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: