Вирок № 104566678, 01.06.2022, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/471/22

1-кп/385/49/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.2022 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого - судді Ханас М.М.,

з участю секретаря судового засідання Хмельовської І.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Гайвороні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022121240000037 від 08.05.2022 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гайворона Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацевлаштованого, який відноситься до осіб з інвалідністю ІІІ групи, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 249 КК України,

з участю сторін судового провадження:

прокурора Корнійчук А.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1

та його захисника - адвоката Савранчука С.Л.,

в с т а н о в и в:

08.05.2022 року, близько 03 години 00 хвилин, на річці Південний Буг в межах Гайворонського водосховища (за координатами місцезнаходження: 48'20'3''пн.ш. 29'49'12,2'' сх. д.) поблизу дачного кооперативу с. Солгутове Голованівського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою зайняття незаконним добувним рибним промислом, не маючи на це належного законного дозволу, виданого компетентним органом, за допомогою заздалегідь принесених із собою заборонених для зайняття сіткоснастевих риболовних засобів - місінових сіток різного розміру (51 м. х 3,1 м., 57 м. х 0,95 м.) порушуючи вимоги ст. ст. 27, 52-1, 63 Закону України «Про тваринний світ», п.п. 3.14, 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 року, п. 14 ст. 11 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення любительського та спортивного рибальства», усвідомлюючи протиправність своїх дій, за допомогою вищевказаного забороненого знаряддя лову, умисно здійснив незаконний вилов риби в період нересту з річки Південний Буг, а саме таких видів: «карась сріблястий» у кількості 22 одиниці, загальною вагою 6,8 кг.; «лящ» - 8 одиниць, загальною вагою 4,8 кг.; «сом» - 2 одиниці, загальною вагою 1,2 кг.; «короп (сазан)» - 2 одиниці, загальною вагою 4,4 кг.; «рак» - одна одиниця, вагою 0,03 кг., чим заподіяв навколишньому природному середовищу істотну шкоду.

Відповідно до п. 11.2 наказу № 33 від 18.03.1999 року Державного комітету рибного господарства України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.05.1999 року за № 326/3619 «Про затвердження Правил промислового рибальства рибогосподарських водних об`єктах України» період заборони на лов видів водних живих ресурсів у річці Південний Буг з усіма притоками встановлено з 1 квітня до 31 травня щороку.

Внаслідок умисних незаконних дій ОСОБА_1 державі в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) заподіяно майнову шкоду в розмірі 68 952 грн., яка розрахована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року № 1209 (із змінами внесеними, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 06.10.2021 року) «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів».

Разом із обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості від 25.05.2022 року, укладена між прокурором Гайворонського відділу Голованівської окружної прокуратури Корнійчук А.С. та обвинуваченим ОСОБА_1 в присутності захисника Савранчука С.Л. та зі згоди представника потерпілої юридичної особи Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) - Штуфри В.В. Згідно даної угоди ОСОБА_1 беззастережно та повністю визнав винуватість у вчиненому та сторони дійшли згоди щодо призначення останньому покарання за ч.1 ст. 249 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень. При цьому, обираючи вид і міру покарання обвинуваченому, сторони врахували ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення ОСОБА_1 , що визнано обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено. ОСОБА_1 роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди та він дав згоду на її затвердження.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Представник потерпілої юридичної особи Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) - Штуфра В.В. у підготовче судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив проводити підготовче судове засідання у відсутності представника потерпілої юридичної особи.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому. Ствердив, що розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат Савранчук С.Л. просив затвердити дану угоду.

Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Розглядаючи в порядку ч.3 ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні зокрема щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 згідно із ст. 12 КК України є проступком.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, та просив її затвердити.

Також обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні пояснив, що повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, і не оспорює всі істотні для даного кримінального провадження обставини та правову кваліфікацію його дій, погоджується з укладеною угодою та розуміє наслідки її укладення, затвердження та невиконання, дав згоду на застосування узгодженого виду та міри покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди.

Судом на виконання вимог ст. 474 КПК України, а також шляхом опитування учасників судового провадження з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, укладеної з прокурором Корнійчук А.С., характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч.4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, та наслідки їх невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Ухвалюючи вирок, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, суд дійшов до такого висновку.

ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, а саме у вчиненні незаконного зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбачених КК України.

Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення (проступку), а саме штраф, що відповідає санкції ч.1 ст. 249 КК України.

Таким чином, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної 25.05.2022 року між прокурором Гайворонського відділу Голованівської окружної прокуратури Корнійчук А.С. та обвинуваченим ОСОБА_1 у присутності його захисника та зі згоди представника потерпілої юридичної особи Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) - Штуфра В.В., її форма та зміст відповідають вимогам КПК України і КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 10 травня 2022 року слід скасувати.

Керуючись ст. ст. 314, 368-371, 373, 374, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25.05.2022 року між прокурором Гайворонського відділу Голованівської окружної прокуратури Корнійчук Аліною Святославівною, обвинуваченим ОСОБА_1 та захисником Савранчуком Сергієм Леонідовичем, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022121240000037 від 08.05.2022 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 249 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Арешт, накладений на рибу - карась сріблястий - 22 штуки, вагою 6,8 кг; лящ - 8 штук, вагою 4,8 кг; сом - 2 штуки, вагою 1,2 кг; короп (сазан) - 2 штуки, вагою - 4,4 кг; водні безхребетні - рак - 1 штука, вагою 0,03 кг, місінову сітку довжиною 51 м, висотою 3,1 м; місінову сітку довжиною 57 м, висотою 0,95 м, згідно ухвали слідчого судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 10 травня 2022 року - скасувати.

Речові докази по справі, а саме: рибу - карась сріблястий - 22 штуки, загальною вагою 6,8 кг.; лящ - 8 штук, загальною вагою 4,8 кг.; сом - 2 штуки, загальною вагою 1,2 кг.; короп (сазан) - 2 штуки, загальною вагою 4,4 кг.; водні безхребетні - рак - 1 штука, вагою 0,03 кг.; дві місінові сітки: місінову сітку довжиною 51 м, висотою 3,1 м, місінову сітку довжиною 57 м, висотою 0,95 м, які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів відділення поліції № 1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області, після набрання вироком законної сили безоплатно вилучити у власність держави на підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України (спеціальна конфіскація).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суд.

Суддя М. М. Ханас

Дата документу 01.06.2022