Ухвала суду № 104566340, 31.05.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6260/22

Провадження № 1-кс/344/2651/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2022 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Кіндратишин Л.Р., з участю секретаря судового засідання Литвин Х.В., прокурора Гринди І.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Мотринця І.М., Кінаш М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, клопотання старшого слідчого Пятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, Притули Святослава Миколайовича про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022140040000005 від 20.01.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді директора ДП "Надвірнянське лісове господарство" одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, депутата Яремчанської міської ради VIII Демократичного скокання, раніше не судимого, -

В С Т А Н О В И ЛА :

30.05.2022 слідчий Притула С.М., за погодженням прокурора Гринди І.І., звернувся із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022140040000005 від 20.01.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до слідчого судді. Клопотання обґрунтовано тим, що 20.01.2022 приблизно о 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки Renault модель Duster реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись проїзною частиною дороги із сполученням «Мукачево-Львів» по вул. Грушевського, що у с. Лоєва, Надвірнянського району Івано-Франківської області, у напрямку до м. Мукачево, правою передньою частиною автомобіля вчинив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалася узбіччя у протилежному напряму до руху автомобіля. Внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді внутрішньої кровотечі, тупої травми живота та печінки, струсу головного мозку, забою м`яких тканин голови та обличчя, політравми.

В подальшому ОСОБА_1 усвідомлюючи, що потерпіла ОСОБА_2 на яку він вчинив наїзд перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство та внаслідок іншого безпорадного стану, маючи змогу надати допомогу покинув місце ДТП. Потерпіла ОСОБА_2 внаслідок отриманих травм 21.01.222 померла у приміщенні Надвірнянської ЦРЛ.

21.01.2022 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду службового автомобіля ДП «Надвірнянське лісове господарство» Renault Duster р.н. НОМЕР_1 від 20-21 січня 2022 року, протоколом огляду місця події від 20 січня 2022 року, лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 №09 від 21.01.2022, відеозаписами із камер відеоспостереження в смт. Делятин та м. Надвірна, показаннями потерпілої ОСОБА_3 , протоколом проведення слідчого експерименту із потерпілою ОСОБА_3 , висновком медико-криміналістичної експертизи від 04.03.2022 №51, висновком інженерно-траснспортної експертизи від 28.02.2022 №509/22-28, висновком трасологічної експертизи від 04.03.2022 №СЕ-19/109-22/820-ТР, висновком судової інженерно-транспортної експертизи від 02.03.2022 №515/22-28, висновком молекулярно-генетичної експертизи від 09.03.2022 №СЕ-19/114-22/1825-БД, висновком молекулярно-генетичної експертизи від 10.03.2022 №СЕ-19/114-22/1826-БД, висновком молекулярно-генетичної експертизи від 09.03.2022 №СЕ-19/114-22/1827-БД, протоколом додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 23.03.2022, протоколом слідчого експерименту від 23.03.2022 та іншими доказами, зібраними в ході досудового розслідування даного кримінального провадження.

22.01.2022 підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 11.03.2022 включно. Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.03.2022 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави продовжено до 12.04.2022, вподальгшому продовжено до 06.06.2022.

На даний час, з метою виконання завдань кримінального провадження, виникла необхідність у продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких відповідно до санкцій ч. 3 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені у п. п. 1, 3, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідка, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Наявність вказаних ризиків підтверджена ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою від 22.01.2022 у справі №344/1081/22.

Так, 20.01.2022 ОСОБА_1 після вчинення наїзду на малолітнього пішохода ОСОБА_2 не зупинився, достовірно при цьому знаючи, що внаслідок наїзду поставив її в небезпечний для життя стан, не вжив можливих заходів для надання їй домедичної допомоги, не викликав бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги та не відвіз потерпілу до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом. Натомість, ОСОБА_1 втік із місця дорожньо-транспортної пригоди та поспіхом попрямував до місця свого проживання.

Вказане свідчить про небажання ОСОБА_1 нести відповідальність за свої вчинки та низький рівень моральності, що в свою чергу свідчить про значний ризик переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування, а в подальшому у від суду.

Крім цього, ОСОБА_1 володіє також і матеріальними засобами, які дадуть можливість йому переховуватись, оскільки відповідно до декларації кандидата на посаду, поданою ОСОБА_1 до НАЗК від 05.09.2021 у його власності та у власності членів його сім`ї перебуває значна кількість дороговартісного рухомого та нерухомого майна, а сукупний дохід ОСОБА_1 та членів його сім`ї складає 5 261 272 грн.

Водночас, наявність соціальних зв`язків за місцем проживання не дає змоги запобігти ризику переховування від органу досудового розслідування і суду, оскільки дохід ОСОБА_1 за 2020 рік становить 60 850 грн., тобто відсутність ОСОБА_1 за місцем свого проживання у зв`язку із переховуванням не вплине на майновий стан його сім`ї, що також свідчить про наявність обґрунтованого ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Оскільки підозрюваний ОСОБА_1 на даний час перебуває на посаді директора ДП «Надвірнянське лісове господарство», є депутатом Яремчанської міської ради, останній володіє широким колом зв`язків на території свого проживання та роботи, в тому числі й серед працівників державних, правоохоронних та контролюючих органів місцевого та загальнодержавного рівня, органів місцевого самоврядування. Враховуючи, що вказане кримінальне правопорушення якраз вчинено на цій території, то наявність таких зв`язків дає змогу ОСОБА_1 відшукати та незаконно впливати на свідків та очевидців вчиненого ним кримінального правопорушення, які ще на даний час не встановлені та не допитані органом досудового розслідування з метою схиляння їх до дачі неправдивих показань.

Також, наявність таких зв`язків дасть змогу ОСОБА_1 вплинути і на свідків, які вже допитані у кримінальному провадженні, оскільки враховуючи положення ч. 2 ст. 23 КПК України про те, що не можуть бути визнанні доказами відомості, що містяться в показання речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, зазначений ризик існує, так як вказані вище особи не були допитані в ході судового розгляду даного кримінального провадження та до проведення такого допиту можуть змінити свої показання, які вони надавали під час досудового розслідування.

Як зазначалось вище, ОСОБА_1 на даний час перебуває на посаді директора ДП «Надвірнянське лісове господарство», є депутатом Яремчанської міської ради та володіє міцними робочими та позаробочими зв`язками з працівниками державних, правоохоронних та контролюючих органів місцевого та загальнодержавного рівня, органів місцевого самоврядування, що в свою чергу може бути використано ОСОБА_1 для впливу на досудове розслідування кримінального провадження та його подальший судовий розгляд.

Запобігти вищевказаним ризикам шляхом застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, неможливо. Заявлені ризики на даний час продовжують існувати та не зменшились, зокрема з урахуванням воєнного стану. У кримінальному провадженні проведено значну кількість слідчих (розшукових) та процесуальних дій, однак через складність завершити досудове розслідування до вказаного строку не виявляється за можливе, оскільки для повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні необхідно: отримати висновок призначеної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_2 ; отримати висновок судової автотехнічної експертизи; отримати висновок експертизи матеріалів та речовин; з врахуванням отриманих в ході проведення слідчих (розшукових) дій провести остаточну правову кваліфікацію кримінальних правопорушень та скласти остаточні повідомлення про підозру про вчинення кримінальних правопорушень;

Перелічені вище слідчі та процесуальні дії мають доказове значення у провадженні є необхідними для об`єктивного розслідування кримінального провадження.

31.05.2022 через канцелярію суду було подано заперечення захисника Мотринця І.М. на клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , просить замінити запобіжний захід тримання під вартою на особисту поруку. Із доводами досудового слідства сторона захисту категорично не згідна.

Зазначає, що ОСОБА_1 не мав на меті переховуватись від органів досудового слідства та суду, адже після вчинення ДТП поїхав додому, хоча мав можливість виїхати за межі області та країни. Вказує, що залишив місце ДТП не надавши першу допомогу потерпілій у зв`язку з тим, що не побачив та не відчув, що скоїв наїзд на пішохода. До того ж підозрюваний активно співпрацює з органом досудового слідства щодо встановлення істини по справі.

ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, перебуває на посаді директора ДП "Надвірнянське лісове господарство", є депутатом Яремчанської міської ради, раніше не судимий, позитивно характеризується, має постійне місце проживання міцну сім`ю, яка окрім нього складається з дружини та двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Захисник зазначає, що на даний час усі свідки у справі допитані, жодний вплив на них не був використаний, та вже й не може бути використаний.

ОСОБА_1 перебуває на посаді директора ДП "Надвірнянське лісове господарство" та є депутатом Яремчанської міської ради, володіє міцними робочими та позаробочими зв`язками з працівниками державних, правоохоронних та контролюючих органів місцевого та загальнодержавного рівня, відтак міг би використати своє соціальне становище з першого дня слідства, однак до сьогоднішнього дня цього не зробив, а досудове розслідування знаходиться на стадії завершення. Таким чином вважає, що будь-яких загроз перешкодити досудовому слідству якимось чином немає.

Захисник зазначає, що в Україні введено воєнний стан, виїзд за межі країни громалян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється. Згідно з вимогами законодавства не застосовуються до визначених категорій, однак під жодну з категорій ОСОБА_1 не підпадає.

Вважає, що особливо слід врахувати, що новим фактом у справі, який не існував на час обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою, а потім його продовження, є те, що від потерпілих - батьків загиблої ОСОБА_2 , на ім`я слідчого подано заяви про відсутність у них притензій до ОСОБА_1 та міститься клопотання про звільнення його з-під варти.

Крім того, ОСОБА_6 , який є головою міської організації політична партія "Сила Людей", виявив бажання взяти підозрюваного на особисту поруку, такі заяви також подали працівники Івано-Франківської обласної організації професійної спілки працівників лісового господарства, депутати Яремчанської міської ради. Цей факт свідчить про те, що ОСОБА_1 заслуговує на те, щоб йому була обрана міра запобіжного заходу не пов`язана з триманням під вартою.

Прокурор просив клопотання задоволити з викладених мотивів. Зазначив, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам. При цьому, зазначив, що клопотання сторони захисту про передачу підозрюваного на особисту поруку не підлягає задоволенню. Щодо думки потерпілих, то така може була врахована при продовженні запобіжного заходу і може бути врахована вподальшому як пом`якшуюча обставина.

Захисник Мотринець І.М. у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого, з мотивів викладених у запереченні. Просив передати ОСОБА_1 на поруки, вислухати і врахувати думку потерпілих.

Захисник Кінаш М.А. заперечила проти клопотання прокурора через безпідставність, зокрема вказала, що ризики, які б дозволяли продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні. Просила передати ОСОБА_1 на особисту поруку голові міської організації політичної партії "Сила людей" ОСОБА_6 .

Підозрюваний вказав, що жодних ризиків, які б виправдовували його подальше утримання під вартою немає, ні на кого впливати він не має наміру, шкоду ним відшкодовануо потерпілим. Просив врахувати думку потерпілих та застосувати особисту поруку як запобіжний захід.

Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначила, що є потерпілою у даному кримінальному провадженні, ніяких притензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 , який є підозрюваним не має та в подальшому мати не буде. Просила не тримати його під вартою. Про що свідчить, заява від 25.01.2022.

Потерпілий ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначив, що є потерпілим у даному кримінальному провадженні, ніяких притензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 , який є підозрюваним не має та в подальшому мати не буде. Просив не тримати його під вартою. Про що свідчить, заява від 25.01.2022.

ОСОБА_6 , який є головою міської організації політична партія "Сила Людей", вказав, що підтримує своє клопотання про передачу ОСОБА_1 на поруки.

Слідчий суддя, заслухавши доводи учасників розгляду клопотання, дослідивши надані матеріали, дійшла наступного висновку.

Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022140040000005 від 20.01.2022, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України..

21.01.2022 ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні злочину на підставі ч. 4 ст. 208 КПК України.

21.01.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, а саме : у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в залишенні без допомоги особи, яке перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство та внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, мав змогу надати їй допомогу,а також у разі, коли він сам постаив потерпілого в небезпечний для життя стан, що спричинило смерть.

Ухвалою слідчого судді від 22.01.2022 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави до 11.03.2022.

Постановою керівника Івано-Франківської обласної прокуратури від 02.03.2022 продовждено стоку досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022140040000005 від 20.01.2022 до 3-х місяців, тобто до 21.04.2022.

Ухвалою слідчого судді від 04.03.2022 продовжено підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12.04.2022 , без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді від 07.04.202 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022140040000005 від 20.01.2022, до п`яти місяців, тобто до 21.06.2022.

Ухвалою слідчого судді від 08.04.202 продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 до 06.06.2022, включно.

Положеннями ч. 3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, підтвердилась встановлена при застосуванні запобіжного заходу наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, яка, зокрема, підтверджується долученими до клопотання доказами: протоколом огляду від 20-21.01.2022, протоколом огляду місця події від 20.01.2022, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 21.01.2022, постановою про призначення судово-медичної експертизи від 21.01.2022, лікарським свідоцтвом про смерть №09 ОСОБА_2 від 21.01.2022, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 27.01.2022, висновком експерта №51, висновком екперта за результатами інженерно-транспортної експертизи №509/22-28 від 28.02.2022, висновком експерта №СЕ-19/109-2/820-ТР від 04.03.2022, протоколом додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 23.03.2022, постановою про призначення судово-медичної експертизи від 25.04.2022, постановою про залучення експертів до проведення комісійної судово-медичної експертизи від 10.05.2022.

Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК, також були перевірені слідчим суддею при продовженні вказаного запобіжного заходу.

Питання доведеності чи недоведеності вини у вчиненні злочину є прерогативою суду, який розглядатиме справу по висунутому можливому майбутньому обвинуваченню та буде встановлювати вказані обставини при розгляді справи по суті.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, зокрема, що стосується показів свідків, потерпілих.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно, ставити під сумнів як кваліфікацію дій підозрюваного, так і обґрунтованість самої підозри на даному етапі розслідування за даних умов, підстав не має.

Докази зібрані під час досудового розслідування, які вивчені слідчим суддею надають можливість пересвідчитись у достовірності припущень слідчого на вказаній стадії кримінального процесу.

Разом з тим, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 , який є директором ДП "Надвірнянське лісове господарство ", депутатом Яремчанської міської ради, що підтверджується довідкою від 30.05.2022 №247/03-16-1, одружений з ОСОБА_9 , має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Такі дані також були враховані при застосуванні, продовжені вказаного запобіжного заходу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі Ілійков проти Болгарії (заява №33977/96 від 26 липня 2001 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів .

У рішенні по справі W. проти Швейцарії (заява №14379/88 від 26.01.1993) Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Наведені обставини разом із суворістю можливого покарання можуть схилити підозрюваного також і до втечі.

Слідчий суддя враховуює, що існують ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати свідків, потерпілих, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Такий ризик як вплив на свідків, потерпілих, існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілих та дослідження їх судом.

Ризик як можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду наявений, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, останній може виїхати за межі Івано-Франківської області, України чи іншим чином переховуватися з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу. Враховуючи, зокрема те, що ОСОБА_1 інкримінуються обставини за яких, останній достовірно знаючи, що внаслідок наїзду поставив її в небезпечний для життя стан, не вжив можливих заходів для надання їй домедичної допомоги, не викликав бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги та не відвіз потерпілу до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом і був затриманий через день після вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.

Підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. ОСОБА_1 з огляду на займану посаду.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Однак, слідчий суддя враховує те, що для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних дій, зокрема: провести комісійну судово-медичну експертизу, визначити правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, скласти обвинувальний акт.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки про яку зазначено у заперечені на клопотанні, на думку слідчого судді, в даному випадку буде неефективним з огляду на те, що істотною відмінністю цього запобіжного заходу від особистого зобов`язання є те, що реалізація особистої поруки передбачає менше обмеження прав і свобод підозрюваного, обвинуваченого, ніж інші запобіжні заходи, зокрема, особисте зобов`язання, яке також на думку слідчого судді в даному конкретному випадку не спроможне забезпечити досягнення цілей у кримінальному провадженні та нівелювати наявні ризики.

Разом з тим, клопотання щодо зміни запобіжного заходу у вигляді особистої поруки сторона захисту не позбавлена подати у порядку та з дотриманням вимог ст. 201 КПК України.

Застосування ж запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на думку слідчого судді, також не гарантуватиме виконання покладених на підозрюваного обов`язків, оскільки як вже зазначено, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, зокрема ч.3 ст. 135 КК України, здійснивши наїзд на малолітню, залишив її у небезпечному для життя стані.

Обрання запобіжного заходу у вигляді застави, а не як альтернативного запобіжного заходу, є неможливим з огляду на те, що сплата розміру застави підозрюваним і подальше звільнення підозрюваного з-під варти не гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити дієвість даного провадження.

Поряд з цим, не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особа, думку потерпілих, у яких відсутні претензії до підозрюваного, та беручи до уваги відсутність підстав, які б свідчили про зміну чи скасування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 06.06.2022, а обставини на зміну ризиків у бік їх зменшення, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задоволити, продовжити строк тримання ОСОБА_1 під вартою до 21.06.2022, в межах строку досудового розслідування, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження з урахуванням вказаних вище умов.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 3 ст. 135 КК України, що спричинили загибель загибель малолітньої дитини, вважаю, що розмір застави слід не визначати.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання задоволити.

Продовжити дію запобіжного заходу - тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 21 червня 2022 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконанн покарань (№12).

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб, родичів.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Гринду І.І.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали складено 01 червня 2022 року.

Слідчий суддя

Івано-Франківського міського суду Леся КІНДРАТИШИН