Ухвала суду № 104566233, 31.05.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6355/22

Провадження № 1-кс/344/2674/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Польська М.В., з участю секретаря Федоришин М.З., прокурора Смітюха В.О., підозрюваного ОСОБА_1 , та його захисника Халуса М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження №42022091780000031 від 07.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 солдат ОСОБА_1 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_1 26.02.2022 прийнятий на військову службу за призовом під час мобілізації і призначений на посаду стрільця 2-го відділення 2-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти (резервної) військової частини НОМЕР_1 НГУ.

Однак, солдат ОСОБА_1 26.03.2022 о 08 год. 30 хв., діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, не з`явився вчасно на службу до розташування військової частини НОМЕР_1 НГУ ( АДРЕСА_1 ) та незаконно, без поважних причин перебував поза її розташуванням до 13 год. 00 хв. 10.05.2022, проводячи час на власний розсуд за місцем постійного проживання м. Калуш, Івано-Франківської області.

Отже, своїми вищеописаними діями солдат ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану.

Під час розшукових заходів, які здійснювались командуванням військової частини НОМЕР_1 НГУ та правоохоронними органами по місцю проживання ОСОБА_1 встановлено, що останній переховується від органів військового управління та правоохоронних органів.

10 травня 2022 року прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, ОСОБА_1 повідомлено про підозру в порядку ст.ст. 111, 136 та 278 КПК України у спосіб, передбачений цим Кодексом.

Військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 НГУ солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Калуш Івано-Франківської області, громадянин України, українець, з середньо-спеціальною освітою, не одружений, раніше судимий, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюється у нез`явленні вчасно на службу без поважних причин, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років.

Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину містяться в матеріалах кримінального провадження та викладені в показаннях військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , матеріалах службового розслідування військової частини НОМЕР_1 НГУ з приводу безпідставного нез`явлення на службу ОСОБА_1 , інформуваннях військової частини НОМЕР_1 НГУ, з яких вбачається, що ОСОБА_1 безпідставно, в умовах воєнного стану не з`явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 НГУ.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити розмір застави в межах норми вимог КПК України за тяжкістю злочину.

Захисник у судовому засіданні вказав, що ризики нічим не підтверджені та є припущенням. Так, підзахисний наміру переховуватись не має, свідки допитані, тому вплив на них неможливий, вчиняти інше кримінальне правопорушення не буде, оскільки жаліє про скоєне. Відтак, просив клопотання задовольнити частково та обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, адже коштів на внесення застави теж не має.

Підозрюваний підтримав думку захисника, щиро розкаявся у вчиненому та просив застосувати щодо нього цілодобовий домашній арешт, причини неявки за мобілізацією не пояснив.

Заслухавши прокурора, підозрюваного і його захисника, та дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.

На даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, останній усвідомлює про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення, тому може виїхати за межі Івано-Франківської області з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння, оскільки ОСОБА_1 раніше засуджений за кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуванням покарання з випробовуванням із встановлення іспитового строку 2 роки, який на момент вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України тривав, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу;

- п. 3 незаконно впивати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки про них ОСОБА_1 відомо та які являються його співслужбовцями ;

- п. 4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема не з`являтися на виклики, посилаючись на нібито форс-мажорні чи поважні обставини;

- п. 5 вчинити інше кримінальне правопорушення (нез`явлення на військову службу або дезертирство, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем Національної Гвардії України та у разі незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний продовжити проходження військової служби).

Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Калуш Івано-Франківської області, громадянин України, українець, з середньо-спеціальною освітою, не одружений, раніше судимий (26.11.2020р. за ч.3 ст.185 КК України, з іспитовим строком на 2 роки), зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1 (c) Конвенції, передбачає наявність обставин, або відомостей, як переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».

Обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 повністю підтверджується доказами зібраними під час досудового розслідування, а саме: показаннях військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , матеріалах службового розслідування військової частини НОМЕР_1 НГУ з приводу безпідставного нез`явлення на службу ОСОБА_1 , інформуваннях військової частини НОМЕР_1 НГУ, з яких вбачається, що ОСОБА_1 безпідставно, в умовах воєнного стану не з`явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 НГУ.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запобіжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у виняткових випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого та за нього передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час існують, а твердження сторони захисту спростовуються матеріалами клопотання.

Підсумовуючи наведене, слідчий суддя вважає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти наведеним ризикам, а відтак не будуть здатними і забезпечити дієвість даного кримінального провадження.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого злочину, міцність соціальних зв`язків підозрюваного та характеризуючи його особу дані, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні частково підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити.

Окрім того, слідчий суддя звертає увагу, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан та Указом Президента України №69/2022 оголошено загальну мобілізацію. Відтак такі дії підозрюваного є неприйнятними для захисту та оборони держави, а в період загострення воєнних дій в Україні можуть спричинити небезпеку для інших військовозобов`язаних, які вже стоять на захисті від агресії рф, та як наслідок непоправну шкоди вцілому.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Водночас, в переліку таких видів злочину, кримінальне правопорушення за ч.5 ст.407 КК України не перебуває. А за ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України), зважаючи на обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, розмір завданих злочином збитків, характеристику підозрюваного та його майновий стан, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього, то слідчий суддя, вважає за необхідне визначити розмір застави в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень.

На переконання слідчого судді з отриманих пояснень та доказів внесення застави саме в такому розмірі зможе в повній мірі гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків під час досудового розслідування.

За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Таким чином строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту взяття під варту, а саме з 31 травня 2022 року.

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 41 день до 10 липня 2022 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).

Розмір застави визначити в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код отримувача: 26289647, банк:ДКСУ України, м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA158201720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора або суду, за кожною вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

3) утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками, в даному кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали до 10 липня 2022 року включно.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 01 червня 2022 року.

Слідчий суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА