Ухвала суду № 104565730, 01.06.2022, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/501/22

Провадження № 2-з/177/32/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2022 м. Кривий Ріг

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А. розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі про визнання трудових відносин припиненими, зобов`язання видати наказ про звільнення, проведення розрахунку та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 31.05.2022звернулася досуду ззаяву прозабезпечення позовушляхом накладенняарешту нагрошові кошти ТОВ «ОЛІМП ПРЕМІУМ ГРУП», що знаходяться на банківських рахунках в будь-якій установі на території України в розмірі, що забезпечують виконання майнових вимог позивача в сумі 58266,74 грн або її еквівалент у будь-якій іншій іноземній валюті.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає про те, що 10.02.2022 між нею та ТОВ «ОЛІМП ПРЕМІУМ ГРУП» укладено трудовий договір № OLMP-LLC-04/22, згідно з якого вона прийнята на посаду головного бухгалтера за сумісництвом строком на 1 рік, з 11.02.2022 по 11.02.2023. З квітня 2022 відповідач перестав виплачувати заробітну плату, почав перешкоджати виконувати обов`язки головного бухгалтера, однак наказу про відсторонення від роботи чи звільнення видано не було. Враховуючи те, що відповідач не виплачував заробітну плату, хоча фактично позивач працювала і виконувала свої обов`язки за трудовим договором, остання 28.04.2022 звернулася з заявою про звільнення з посади головного бухгалтера з 12.05.2022, у зв`язку з порушенням норм діючого законодавства про працю, на підставі ст. 39 КЗпП, виплати заборгованості з заробітної плати, остаточного розрахунку, компенсації за невикористану відпустку і вихідної допомоги. Проте, відповідач вказану заяву проігнорував, що змусило відповідача звернутися до суду з позовною заявою.

ОСОБА_1 вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів за захистом яких позивач звернулася до суду, адже у разі задоволення позову і відсутності грошових коштів на рахунках відповідача в Україні, у подальшому може виникнути необхідність застосувати додаткові заходи для захисту своїх прав.

Як визначено п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається до суду з одночасним поданням позову - до суду, до якого подається позовна заява за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Оскільки ОСОБА_1 проживає в Криворізькому районі Дніпропетровської області, тому суд приходить до висновку, що вказана заява підсудна Криворізькому районному суду Дніпропетровської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно доч.ч.1,2ст.149ЦПК України,суд зазаявою учасникасправи маєправо вжитипередбачені ст.150цього Кодексузаходи забезпеченняпозову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення такого, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9 визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Мета забезпечення позову це хоч і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер (постанова Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 755/1357/18).

Положеннями ст. 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і що знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (постанови Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 361/3399/20, від 11.11.2020 у справі № 932/14900/19, від 04.06.2020 у справі № 200/12227/17).

Арештовані кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських установах або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, у яких вони відкриті, надаються суду заявником (постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 320/3560/18).

У той же час, заявником не зазначено відомості про наявність у відповідача рахунків, їх номери та назви відповідних установ, у яких вони відкриті, що позбавляє суд можливості застосувати обраний заявником спосіб забезпечення позову.

З урахуванням наведеного та відсутності відомостей про наявність у відповідача рахунків, їх номери та назви відповідних установ, у яких вони відкриті, відсутності достатнього обґрунтування та належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, зокрема, виведення грошових коштів з рахунків підприємства та можливий продаж товариства третім особам, відсутні правові підстави для забезпечення позову в обраний заявником спосіб. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви.

З урахуванням наведеного, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 149-153, 260-261 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенізаяви ОСОБА_1 про забезпеченняпозову шляхомнакладення арештуна грошовікошти ТОВ «ОЛІМП ПРЕМІУМ ГРУП», що знаходяться на банківських рахунках в будь-якій установі на території України в розмірі, що забезпечують виконання майнових вимог позивача в сумі 58266,74 грн або її еквівалент у будь-якій іншій іноземній валюті, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: