Рішення № 104565472, 24.05.2022, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1532/21

Провадження №2/157/72/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2022 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання Вавдіюк Т.О.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Камінь-Каширської міської ради Волинської області про нарахування та виплату грошової компенсації за не використані дні щорічної відпустки при звільненні,

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом, в якому просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки за період роботи з 2002 року по 2015 рік (за 501 календарний день). В обґрунтування вимог зазначає, що з 1 жовтня 1994 року по 10 листопада 2015 року працювала на виборній посаді секретарем Черченської сільської ради та з 2 березня 2016 року по 18 грудня 2020 року секретарем виконавчого комітету Черченської сільської ради. 18 грудня 2020 року її повноваження секретаря виконавчого комітету завершилися відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні». При звільненні орган місцевого самоврядування перед нею мав заборгованість за не використану відпустку в кількості 501 календарний день за період роботи з 2002 по 2015 роки та в кількості 214 календарних днів за період роботи з 2016 по 2020 роки. 18 березня 2021 року на її рахунок надійшли кошти в сумі 54060 грн. 05 коп. Порівнюючи обсяги виплачених коштів за не використану відпустку вона виявила, що відповідач має перед нею заборгованість за не використану відпустку за період роботи з 2002 по 2015 роки в кількості 501 календарний день. Розрахунок не використаної відпустки за вищевказаний період роботи в кількості 501 календарний день надала їй в.о. головного бухгалтера сільської рада Ліпич С.І., яка повідомила про те, що бухгалтерія міської ради до уваги розрахунок не взяла, оскільки вона звільнена 10 листопада 2015 року. У 2002-2020 роках змін у найменуванні, підпорядкуванні, напрямках діяльності та структурі Черченської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області не було. Рішенням Камінь-Каширської міської ради «Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Камінь-Каширської міської ради» від 04 грудня 2020 року №2/26, Черченську сільську раду реорганізовано шляхом приєднання до Камінь-Каширської міської ради, в результаті чого майно, права та обов`язки Черченської сільської ради перейшли до Камінь-Каширської міської ради. В день її звільнення 10 листопада 2015 року та 18 грудня 2020 року ніхто письмово не повідомив їй про нараховані суми та не здійснив виплату належних їй коштів, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України. Вона має право на отримання не виплаченої їй компенсації за не використані дні відпустки за період роботи з 2002 по 2015 роки, всього за 501 календарний день, така компенсація мала бути виплачена у день її звільнення, але цього зроблено не було. 18 серпня 2021 року вона звернулася до голови Камінь-Каширської міської ради із питанням виплати їй не виплаченої заборгованості по не використаній відпустці за період з 2002 по 2015 роки. 27 серпня 2021 року Камінь-Каширська міська рада повідомила, що їй було нараховано компенсацію за не використанні дні відпустки в сумі 67155 грн. 34 коп., сума до видачі становить 54060 грн. 05 коп. за період з 2016 по 2020 роки. 23 вересня 2021 року вона повторно звернулася до голови Камінь-Каширської міської ради, звертаючи увагу на те, що зазначена компенсація нарахована за не використані дні відпустки за період роботи з 2016 року по 2020 рік, а не за не використані дні відпустки у кількості 501 календарний день за період роботи з 2002 року по 2015 рік. На своє повторне звернення отримала відповідь, згідно з якою повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання не розглядаються, однак це було звернення, яке стосувалося виплати компенсації на не використані дні відпустки у інший період.

Ухвалою судді від 22 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження, постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Міським головою Камінь-Каширської міської ради Волинської області Пасем В.І. 10 грудня 2021 року подано відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у задоволені позовних вимог та в обґрунтування заперечень посилається на те, що згідно з клопотанням головного бухгалтера Черченської сільської ради Камінь-Каширського району від 09 березня 2021 року «Про виплату компенсації за не використані дні щорічної відпустки посадовим особам Черченської сільської ради» Камінь-Каширська міська рада здійснила повний розрахунок за не використані дні щорічної відпустки з ОСОБА_1 , яка 10 листопада 2015 року була звільнена з посади секретаря Черченської сільської ради у зв`язку з закінченням строку повноважень. Сільський голова, який набув повноважень в день відкриття першої сесії 10 листопада 2015 року (останній робочий день ОСОБА_1 ) був зобов`язаний здійснити розрахунок за не використані дні відпустки. ОСОБА_1 знала про наявність у неї невикористаної відпустки за період з 2002 по 2015 роки, про що вона стверджує у своїй позовній заяві, однак остання не наводить доказів, якими підтверджується факт її звернення при звільненні 10 листопада 2015 року із вимогою про виплату компенсації за не використані дні відпустки, що може свідчити про відсутність не використаних днів відпустки. Грошова компенсація за не використану відпустку за роки, які не передували звільненню, можлива лише у випадку, якщо працівник доведе, що він не використовував відпустки саме з незалежних від нього причин. У матеріалах позовної заяви відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 не використала щорічні відпустки з 2002 по 2015 роки саме з об`єктивних та незалежних від неї причин.

Позивачкою подано відповідь на відзив, у якому вона зазначає, що у Камінь-Каширській міській раді знаходяться на зберіганні всі розпорядження сільського голови, особові рахунки працівників сільської ради та відомості нарахування заробітної плати працівників Черченської сільської ради, за якими можна перевірити коли і в яких відпустках вона перебувала. Відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та державних адміністрацій» рішенням Камінь-Каширської міської ради «Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Камінь-Каширської міської ради» від 04 грудня 2020 року № 2/26 Черченську сільську раду реорганізовано шляхом приєднання до Камінь-Каширської міської ради. В.о. головного бухгалтера сільської ради ОСОБА_3 їй пояснила, що на вимогу працівників міської ради робила два розрахунки щодо компенсації їй (позивачці) заборгованості по коштах за не використані відпустки за період роботи з 2002 по 2015 роки в кількості 501 календарний день та за період роботи з 2016 по 2020 роки в кількості 214 календарних днів. Розрахунок не використаної відпустки за період роботи 2002 по 2015 роки в кількості 501 календарний день працівниками міської ради безпідставно повернуто. Підстав для не нарахування і невиплати їй компенсації за всі не використані дні щорічної відпустки у зазначений в позовній заяві період немає.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з наведених у позовній заяві підстав та просила їх задовольнити, пояснила, що працюючи на посаді секретаря Черченської сільської ради неодноразово усно зверталася до голови цієї сільської ради ОСОБА_4 з проханням надати їй щорічну відпустку, однак сільський голова відмовляв їй, оскільки постійно була робота, а коштів на оплату праці іншого працівника, який би її замінив, не було.

Представник відповідача Камінь-Каширської міської ради Грисюк О.І. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала із викладених у відзиві підстав, просила відмовити у задоволенні позову та пояснила, що міська рада повністю виплатила позивачці компенсацію за не використану щорічну відпустку за період з 2016 по 2020 роки, а компенсація за період з 2002 по 2015 роки за 501 календарний день не виплаченої відпустки мала бути виплачена позивачці раніше, а зараз це зробити міська рада не може, оскільки відсутня належним чином оформлена бухгалтерська документація, зокрема, відсутні належно оформлені особові рахунки працівників.

Заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, свідка, з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 обіймала посаду секретаря Черченської сільської ради з 15 квітня 2002 року по 10 листопада 2015 року, тобто по день звільнення у зв`язку із закінченням строку повноважень ради, п. 1 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», що підтверджується копією трудової книжки.

За вказаний період роботи нею не було використано усіх днів щорічної основної відпустки. У 2002 році вона перебувала у щорічній основній відпустці 5 календарних днів, залишок не використаної відпуски склав 25 днів, у 2003 році 14 календарних днів, залишок 16 календарних днів, у 2004 році 15 календарних днів, залишок 20 календарних днів, у 2005 році 16 календарних днів, залишок склав 21 календарний день, а з 2006 по 2015 роки у відпустці не перебувала, і тому не використана відпустка становить 419 календарних днів, а всього не було використано щорічної відпустки за період роботи з 2002 року по 2015 рік - 501 календарний день. Зазначені обставини підтверджуються наданим позивачкою розрахунком за підписом в.о. головного бухгалтера Черченської сільської ради Ліпич С.І. (а.с. 18, 20), який відповідачем жодними доказами не спростовано.

З метою отримання не виплаченої грошової компенсації за не використану щорічну відпустку позивачка зверталася до міського голови Камінь-Каширської міської ради Пася В.І. із заявою від 18 серпня 2021 року (а.с. 14), та їй було роз`яснено, що їй нараховано компенсацію за не використані дні відпустки в розмірі 67155 грн. 34 коп., сума до видачі, яка перерахована на її банківський рахунок, становить 54060 грн. 05 коп.

Згідно з розпорядженням міського голови Камінь-Каширської міської ради Пася В.І. від 9 березня 2021 року № 73 «Про виплату компенсації за невикористані дні щорічної відпустки посадовим особам Черченської сільської ради» (а.с. 42) позивачці ОСОБА_1 вирішено виплатити компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки кількістю 214 календарних днів за період з 02 березня 2016 року по 18 грудня 2020 року.

Згідно з розрахунками в.о. головного бухгалтера Черченської сільської ради Ліпич С.І. кількість днів не використаної відпустки секретарем виконавчого комітету вказаної сільської ради ОСОБА_1 за період з 02 березня 2016 року по 18 грудня 2020 року становить 214 календарних днів, за період з 2002 по 2015 роки 501 календарний день (а.с. 18, 20).

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що працювала в.о. бухгалтера в Черченській сільській раді разом із позивачкою, яка займала посаду секретаря цієї сільської ради, після звільнення ОСОБА_1 на прохання посадових осіб Камінь-Каширської міської ради вона подавала в Камінь-Каширську міську раду розрахунок не використаної секретарем Черченської сільської ради ОСОБА_1 щорічної відпустки за період з 2002 по 2020 роки, однак пізніше, на прохання працівників міської ради, переробила такий розрахунок, нарахувала компенсацію за не використану позивачкою щорічну відпустку у кількості 214 календарних днів (а.с.18) за період роботи з 2016 по 2020 роки у розмірі 67155 грн. 34 коп., а також нею був проведений розрахунок компенсації за не використану відпустку позивачкою за період роботи останньої з 2002 року по 2015 рік в кількості 501 календарний день у сумі 157218 грн. 81 коп. (а.с. 20, 60), однак цей розрахунок не був взятий міською радою до уваги, при обчисленні кількості днів не використаної відпустки та розрахунку розміру компенсації вона користувалася книгою розпоряджень Черченської сільської ради та особовими рахунками на працівника.

З рішення Камінь-Каширської міської ради VІІІ скликання від 4 грудня 2020 року № 2/26 «Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Камінь-Каширської міської ради» (а.с. 12) та додатку 1 до цього рішення (а.с. 13) вбачається, що Черченську сільську раду Камінь-Каширського району було реорганізовано шляхом приєднання до Камінь-Каширської міської ради, остання є правонаступником всього майна, прав та обов`язків вказаної сільської ради.

Згідно з ч. 1 ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Аналогічна норма права міститься у ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки».

Згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно з правовою позицію Верховного Суду, наведеною у постанові від 23 січня 2018 року у справі № 554/10872/15-ц (провадження № 61-992 св 17), в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 4 травня 2018 року у справі №808/858/16 (адміністративне провадження №К/9901/13508/18), в якій зазначено, що грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки є частиною заробітної плати, а тому звернення до суду з вимогами про зобов`язання її виплатити не обмежується будь-яким строком, а також у постанові Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-1395цс16.

Доказів про виплату позивачці компенсації за не використані дні щорічної відпустки кількістю 501 календарний день за період роботи з 2002 року по 10 листопада 2015 року, тобто по день звільнення, відповідач суду не надав, а тому, з огляду на вищенаведене та виходячи із обраного позивачкою способу захисту порушеного права і положення ч. 1 ст. 13 ЦПК України, згідно з яким суд розглядає справу в межах заявлених особою вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 138 ЦПК України також визначено такий вид витрат, як витрати, пов`язані з явкою до суду до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу покладається у разі задоволення позову на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера № 1 від 12 січня 2022 року, розрахунком вартості наданої правничої допомоги, позивачкою понесені витрати, пов`язані з наданням професійно правничої допомогою та витрати, пов`язані з явкою представник позивачки до суду, загальний розмір яких становить 4000 грн.

З вказаного розрахунку вбачається, що адвокатом Прадищук Л.М. була надана професійна правнича допомога позивачці, яка полягала у представництві інтересів останньої у суді 12 січня 2022 року та 4 лютого 2022 року, що підтверджується журналом судового засідання, та вартість цієї допомоги становить 2650 грн., в ознайомленні з матеріалами справи, на що було затрачено 30 хв., вартість склала 350 грн., підготовка клопотань та витребування доказів, на що затрачено 1 год. і вартість допомоги склала 916 грн. 80 коп., а також для представництва адвокатом інтересів позивачки у судових засіданнях 12 січня 2022 року та 4 лютого 2022 року були витрачені кошти, пов`язані з явкою до суду, у розмірі 283 грн. 20 коп., що підтверджується чеками, та загальний розмір витрат, що були понесені позивачкою склав 4000 грн.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із того, що справа не є складною, а також з обсягу вищезазначених наданих адвокатом послуг та необхідного часу для їх надання, значення справи для сторін, обсягу і складності складених процесуальних документів, і дійшов висновку, що такі витрати у заявленому позивачкою розмірі є обґрунтованими і пропорційними до предмета спору, та ці витрати, а також витрати, пов`язані з явкою представник позивачки до суду, належить стягнути з відповідача на користь позивачки.

Оскільки позов задоволено у повному об`ємі, а позивачка при подачі позову до суду від сплати судового збору звільнена, тому з урахування вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 908 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 27, 78-81, 137, 138, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Камінь-Каширської міської ради Волинської області (місцезнаходження: вул. Воля, 2, м. Камінь-Каширський, Волинська область, ЄДРПОУ - 34836909) про нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні, - задовольнити.

Зобов`язати Камінь-Каширську міську раду нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 501 календарний день невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 2002 року по 10 листопада 2015 року.

Стягнути з Камінь-Каширської міської ради на користь ОСОБА_1 4000 (чотири тисячі) гривень судових витрат.

Стягнути з Камінь-Каширської міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата виготовлення повного тексту рішення 30 травня 2022 року.

Головуючий: О. В. Антонюк