Рішення № 10456438, 05.07.2010, Київський районний суд м. Сімферополя

Справа № 2-3540/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2010 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі: головуючого, судді Харченко І.О., при секретарі Мевлюдовій Ф.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування, тощо -

в с т а н о в и в :

02.02.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на його користь страхове відшкодування 44298 грн. 64 коп., судові витрати 320 грн., у тому числі 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу, 200 грн. оплата послуг нотаріуса. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем Договору добровільного страхування наземного транспорту, відповідач зобов'язаний був у разі настання страхового випадку виплатити позивачу страхове відшкодування, але відповідач свої зобов'язання за договором не виконав.

12.05.2010 року представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування 44298 грн. 64 коп., судові витрати 300 грн., у тому числі 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу, 180 грн. оплата послуг нотаріуса.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у її задоволенні. Пояснила, що вироком Алуштинського міського суду від 18.11.2008 року ОСОБА_1 визнано винним у ДТП, що було викликано грубим порушенням правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілого. А такий випадок не є страховим, у звязку з чим страхове відшкодування не здійснюється відповідно до п. 10.1.5, 10.1.11 Договору страхування.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 липня 2007 року між позивачем ОСОБА_1 та ЗАТ «Страхова група «ТАС» було укладено договір № ДСНТ\-210114972601 Добровільного страхування наземного транспорту - належного на праві власності позивачу автомобіля «Деу-Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 79 85). Строк дії договору до 11.07.2008 року.

Відповідно до п. 4 Договору, обєктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що повязані з володінням, користуванням та розпорядженням зазначеним у договорі транспортним засобом.

У пункті 5.1. Договору зазначено перелік страхових випадків, одним з яких є зіткнення транспортних засобів під час руху хоча б одного з них.

05 квітня 2008 року близько 16 години на 701 км + 400 м автодороги Харків-Сімферополь Алушта Ялта в населеному пункті, ОСОБА_1, керуючі транспортним засобом «Деу-Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, що рухався на зустріч по своїй смузі руху. В наслідок цієї ДТП, автомобіль позивача було пошкоджено.

Вироком Алуштинського міського суду АР Крим від 18.11.2008 року ОСОБА_1 визнано винним у ДТП, як особу, що скоїла злочин, що передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

Позивач одразу після ДТП повідомив відповідача про пошкодження застрахованого транспортного засобу, звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування, надав документи за фактом ДТП та пошкодженнях, спричинених автомобілю. Однак відповідач листом від 08.01.2009 року № Г2700/10202 відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування у повному обсязі. Свою відмову відповідач обґрунтовував тим, що вироком Алуштинського міського суду ОСОБА_1 визнано винним у ДТП, що є підставою для відмови у здійсненні страхових виплат на підставі п.п. 5.1.11, 5.1.5 Правил страхування, п.п. 10.1.11, 10.1.5 Договору страхування.

Однак, суд погоджується з позивачем та вважає невиплату страхового відшкодування необґрунтованою, виходячи з такого.

Відповідно до п.п. 10.1.5, 10.1.11 Договору страхування, до страхових випадків не відносяться і виплати страхового відшкодування не здійснюються при знищенні, пошкодженні, незаконному заволодінні транспортним засобом внаслідок або під час: - непідкорення владі (втечі з місця пригоди, переслідування працівниками ДАІ), вчинення навмисних адміністративно або кримінально-карних дій (тобто дій, що підпадають під юрисдикцію або Кодексу України про адміністративні правопорушення або Кримінального кодексу України); - навмисного порушення страхувальником нормативних документів України та інших держав, на території страхування яких трапився випадок, що стосуються експлуатації транспортного засобу та дорожнього руху.

Як вбачається з цих положень Договору страхування, підставами для відмови могли бути лише навмисні дії позивача. Проте, вироком суду, позивач визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Субєктивна сторона цього злочину характеризується виною у формі необережності. Умислу у діях позивача не виявлено.

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Оскільки сторони письмово домовилися про те, що вчинення саме навмисних адміністративно або кримінально-карних дій (тобто дій, що підпадають під юрисдикцію або Кодексу України про адміністративні правопорушення або Кримінального кодексу України) є правовою підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування при знищенні, пошкодженні, незаконному заволодінні транспортним засобом, то цей припис є обов`язковим як для самих сторін, так і для суду, до якого вони звертаються за вирішенням спору.

За таких обставин, відповідач відповідно до п. 6.1, 6.2, 14.1.2, 14.3 Договору страхування, має сплати позивачу страхове відшкодування за страховий випадок, що мав місце - 05.04.2008 року.

Матеріальна шкода, завдана позивачу внаслідок пошкодження транспортного засобу, згідно до авто товарознавчого дослідження від 05.09.2008 року становить 44521 грн. 25 коп. В судовому засіданні представник відповідача не заявив про незгоду з таким розміром матеріального відшкодування, не заявив суду клопотання про призначення відповідної експертизи. За таких обставин, відповідач повинен сплатити позивачу страхове відшкодування за мінусом франшизи - 222 грн. 61 коп. (0,5 % від страхової суми), у розмірі 44298 грн. 64 коп.

Відповідно до приписів ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в Київському районному суді м. Сімферополь 120 грн.; та на користь держави судовий збір в сумі - 444 грн. 18 коп.

Позивачем заявлено про відшкодування йому витрат послуг нотаріуса, але відповідно до ст. 79 ЦПК України, вони не віднесені до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи і до таких витрат не застосовуються правила гл. 8 ЦПК України, а отже вони не підлягають відшкодуванню.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що вимоги позивача щодо перерахування стягнутих на його користь грошей на імя його представника ОСОБА_4 не ґрунтуються на законі, оскільки суд задовольняючи позов стягує все присуджене саме на імя позовича, а вже в процесі виконання рішення суду державним виконавцем, на підставі наданих йому документів, довіреностей, клопотань, тощо, й вирішується питання про отримувача грошей.

На підставі ст.ст. 1, 20 Закону України «Про страхування», ст.ст. 626-629 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування, тощо - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062 м. Київ, Святошинський район, проспект Перемоги, будинок 65, ідентифікаційний код 30115243)) грошові кошти за Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № ДСНТ/-210114972601 від 11.07.2007 року в сумі 44298 (Сорок чотири тисячі двісті девяносто вісім) грн. 64 коп., витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Київським районним судом м. Сімферополь - 120 грн. 00 коп., а всього 44418 грн. 64 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062 м. Київ, Святошинський район, проспект Перемоги, будинок 65, ідентифікаційний код 30115243) на користь держави судовий збір в сумі 444 грн. 18 коп.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя: