Ухвала суду № 104563406, 31.05.2022, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 31.05.2022 Справа № 554/3099/22

У Х В А Л А

31 травня 2022 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А. Г.

за участі:

секретаря судового засідання Кононенко А. С.

прокурора Зашупіної Ю. В.

захисника Карнаух С. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві кримінальне провадження № 12022221170000707 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хеівані м. Гагра Республіки Грузія, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта середня, не працюючого, судимого

27 січня 2013 року Московським районним судом м. Харкова за ст. 69, ч. 5 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі постанови Первомайського міського суду Харківської області від 04 березня 2005 року звільненого 14 березня 2005 року умовно - достроково на невідбуду частину покарання строком 03 місяці 22 дні;

25 березня 2013 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 307, ст. ст. 69, 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 27 червня 2014 року на підставі ст. 7 Закону України «Про амністію»;

03 серпня 2018 року Апеляційним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження № 12022221170000707 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні прокурор оголосила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , мотивуючи його тим, що отримані на етапі досудового розслідування відомості вказують на причетність останнього до вчинення особливо тяжкого злочину, тобто пред`явлена йому підозра є обґрунтованою. Крім цього, зазначила, що на цей час наявні достатні підстави вважати, що в разі обрання більш м`якого запобіжного заходу обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення покарання за вчинене, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні, внаслідок чого вони можуть змінити показання або відмовитись від давання показань, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, при цьому посилалася на характеристику особи обвинуваченого, який раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, не працевлаштований та не має міцних соціальних зв`язків. Таким чином, зазначила, що жоден більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Захисник обвинуваченого заперечувала проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , вважаючи що підстави для цього відсутні, а ризики прокурором не доведені, у зв`язку з чим просила змінити стосовно останнього запобіжний захід на домашній арешт.

В силу об`єктивних та незалежних від суду причин, обвинувачений ОСОБА_1 до суду для участі в судовому засіданні доставлений не був. В матеріалах справи міститься довідка начальника Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» про те, що в установі відсутній доступ до глобальної мережі інтернет у зв`язку з пошкодженням кабельної мережі, тому проведення судового засідання в режимі відеоконференції з обвинуваченим не є можливим, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості заслухати думку обвинуваченого щодо заявленого в судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою. Враховуючи запровадження воєнного стану в Україні, а також перебування обвинуваченого ОСОБА_1 в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», що в м. Харкові, де на цей час проводяться активні бойові дії, суд вважає за необхідне розглянути питання про продовження строку тримання його під вартою за участі захисника за відсутності самого обвинуваченого.

Заслухавши думку прокурора та захисника обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені вище дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні достатні підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 з мотивів, наведених прокурором.

Так, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України з огляду на наявність посилання прокурора на перелік доказів, що містяться в матеріалах кримінального провадження, а також на той факт, що обвинувачений частково визнав вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.

Крім цього, суд приймає до уваги пояснення прокурора щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу щодо останнього та які продовжують існувати й на цей час, так як сам факт перебування обвинуваченого в умовах ізоляції, на думку суду, не міг відмінити або змінити його настільки, що зникла суспільна небезпечність вчиненого діяння і особи обвинуваченого або змінились обставини, які б виключали можливість повторення вчинення ним аналогічних дій.

При вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини у відповідності до вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, у тому числі тяжкість злочину, який відповідно до положеньКримінального кодексу України відносяться до особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, його суспільну небезпечність та обставини вчинення, а також особу обвинуваченого, який не має постійного місця проживання, законних джерел отримання заробітку та сталих соціальних зв`язків.

Приймаючи до уваги викладене, з метою запобігання ризикам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, передбачених ст. 177 КПК України та про які зазначає прокурор в своєму клопотанні, суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити належної поведінки обвинуваченого, а відтак суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого.

При цьому суд враховує, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.

З оглядуна викладене,суд вважаєза необхіднезадовольнити клопотанняпрокурора пропродовження строкутримання підвартою обвинуваченого ОСОБА_1 без визначення розміру застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 372 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 29 липня 2022 року.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити уповноваженій службовійособі Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду, протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня вручення її копії.

Повний текст ухвали складено та оголошено о 17 годині 31 травня 2022 року.

Суддя А. Г. Савченко