Рішення № 104562845, 01.06.2022, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/153/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

1 червня 2022 року смт. Романів

Романівський районнийсуд Житомирськоїобласті вскладі суддіКірічука М.М.,з участюсекретаря судовогозасідання ПанасюкК.О.,розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженняз повідомленнямсторін увідкритому судовомузасіданні взалі судуадміністративну справуза позовом адвоката ЧорноусаАнатолія Андрійовичав інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В :

9 лютого 2022року адвокат Чорноус А.А. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Романівськогорайонного судуЖитомирської області з позовомдо Головного управління національної поліції в Житомирській області, в якому просить скасувати постанову поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №5 Житомирського районного управління поліції ГУНП у Житомирській області сержанта поліції Корнійчука Юрія Володимировича від 25 січня 2022 року серії БАБ №158112 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення(даліКУпАП) та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400,00 грн. за те, що вона 8 січня 2022року о22годині 25 хвилин по вул.Шевченка вс. Стовпів Житомирськоїобласті, передала в керування транспортний засіб AUDI A6 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 , який не мав прав керувати транспортним засобом та не мав посвідчення водія відповідної категорії на право керування цим транспортним засобом, чим порушила підпункт «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України).

Представник позивача у позовній заяві заперечує факт вчинення ОСОБА_1 зазначеного адміністративного правопорушення. Також зазначає, що дії інспектора патрульної поліції щодо винесення оскаржуваної постанови були незаконними та такими, що грубо порушили права позивача. Відсутні будь які докази вчинення вищезазначеного правопорушення, не здійснювалась аудіо-, відеофіксація правопорушення. Крім цього, в оскаржувальній постаноні зазначено, що порушення відбулося 8 січня 2022 року в с. Стовпів, а постанова складена 25 січня 2022 року в смт. Романів у відсутності ОСОБА_3 без роз`яснення належним чином прав особі, яка притягується до відповідальності, не забезпечено право давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права та не вручена копія постанови про накладення адміністративного стягнення, а надіслана поштою на адресу позивача через значний проміжок часу жителем м. Житомира.

10 травня 2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що позов є безпідставним та необґрунтованим, дії працівника поліції законні, відео фіксація адміністративного правопорушення здійснювалась, але на момент написання відзиву у зв`язку з великим проміжком часу з дня винесення постанови відео з реєстратора службового автомобіля не збереглося, у зв`язку з тим, що строк зберігання відеозаписів становить 30 діб.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, заявивши клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Представник позивача просив позов задовольнити з підстав зазначених в ньому, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Судом встановлено,що 25січня 2022року поліцейським секторуреагування патрульної поліції відділення поліції №5 Житомирського РУПГУНП вЖитомирській областіКорнійчуком Ю.В. було винесено постанову, згідно якої ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення штраф у розмірі 3400,00 грн.

Зі змістувказаної постановивбачається,що 8 січня 2022року о22годині 25 хвилин по вул.Шевченка вс. Стовпів Житомирськоїобласті, ОСОБА_1 передала в керування транспортний засіб AUDI A6 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 , який не мав прав керувати транспортним засобом та не мав посвідчення водія відповідної категорії на право керування цим транспортним засобом, чим порушила підпункт «а» пункту 2.1 ПДР України.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконання про необхідність задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Частиною 2статті 126КУпАПвстановлено,щокерування транспортнимзасобом особою,яка немає правакерування такимтранспортним засобом,або передачакерування транспортнимзасобом особі,яка немає правакерування такимтранспортним засобом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частина друга статті 126 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою правопорушення.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Законом України від 14 липня 2015 року № 596-УІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» статтю 258 КУпАП було доповнено новою частиною, якою розширено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається на місці вчинення правопорушення.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

У справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення Конституційний суд України в своєму рішенні від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 (далі - Рішення) зазначив, що провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення.

Також у Рішенні зазначено, що КУпАП визначає систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності (пункт 2.2 Рішення).

Щодо можливості притягнення особи до відповідальності у так званому у скороченому провадженні, у Рішенні зазначено , що скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

Тобто, позиція суду полягає у тому, що навіть у випадку, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, стадія фіксації адміністравного правопорушення та формування матеріалів справи є обов"язковою і має передувати такому розгляду справи.

Отже, після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов`язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.

Якщо особа заявляє обґрунтовані клопотання про ознайомлення зі справою, про допуск захисника, про приєднання доказів тощо, то ці клопотання мають бути розглянуті, а права особи, яка притягується до відповідальності, забезпечені.

Лише після цього особа, яка розглядає справу, має оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Це пов`язано з тим, що силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

З наведених норм вбачається, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Таким чином, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності містить інформацію про здійснення відео фіксації, але доказ відео фіксації правопорушення суду надано не було.

В порушення частини третьої статті 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеофіксацію правопорушення.

Інших доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення судом у цій справі не встановлено, а позивач не визнає вчинення нею адміністративного правопорушення.

Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується жодним доказом.

Частиною 3 статті 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З наявної в матеріалах справи квитанції від 9 лютого 2022 року № 11 вбачається, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 496,20 грн, який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управлінняНаціональноїполіціїв Житомирськійобласті на користь позивача.

Частиною 3 статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду.

Витрати на професійну правничу допомогу регулюються статті 134 КАС України.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 3 вказаної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (пунктом 4 статті 134 КАС України).

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України, тобто розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (частини 2, 3 статті 30 вищевказаного Закону).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас, суд наголошує, що заявлена представником сума витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5600,00 грн в даній справі, є завищена.

Відповідно до розрахунку вартость таких виконаних робіт становить: 400,00 грн за роз`яснення правової позиції та чинного законодавства, 1200,00 грн за ознайомлення з судовою практикою та законодавством, 2000, 00 грн за підготовку позовної заяви та додатків до неї, за участь у судових засіданнях 2000,00 грн.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 8 лютого 2022 року обсяг наданої правової допомоги включає в себе: вивчення судової практики та чинного законодавства, ознайомлено з нею клієнта та підготовлено адміністративний позов з додатком відповідних документів.

Оцінивши надані представником позивача докази щодо витрат на оплату правничої допомоги, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню, оскільки з аналізу перелічених наданих послуг адвокатом, судом встановлено, що тільки послуги щодо складання позовної заяви стосуються меж розгляду даної справи та становлять 2000,00 грн.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями132, 134, 241-246, 268, 271, 286КАС України,суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) - задовольнити.

Визнати протиправноюта скасувати постанову поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №5 Житомирського районного управління поліції ГУНП у Житомирській області сержанта поліції Корнійчука Юрія Володимировича від 25 січня 2022 року серії БАБ №158112 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управлінняНаціональноїполіціїв Житомирськійобласті (місцезнаходження: м. Житомир, вул. Старий Бульвар, 5/37; ідентифікаційний код юридичної особи - 40108625) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 496,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Кірічук