Ухвала суду № 104561589, 31.05.2022, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

31 травня 2022 року м. ХарківСправа № 258з-22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 149; код ЄДРПОУ: 00131954 ) про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

30.05.2022 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд:

- зупинити дію п. 1 (розділу Вирішили) рішення Наглядової ради акціонерного товариства Харківобленерго від 27 травня 2022 року про припинення з дати, наступної за датою прийняття цього рішення, на підставі підпункту 7.3.4 контракту у зв`язку з порушенням умов контракту, повноважень члена дирекції Акціонерного товариства Харківобленерго Кравцова В`ячеслава Анатолійовича Директора з управління персоналом та розірвання укладеного з ним контракту від 16 вересня 2020 року, яке оформлено протоколом № 5/2022;

- заборонити Наглядовій Раді Акціонерного товариства Харківобленерго в особі Голови наглядової ради та / або заступникам Голови наглядової ради, або іншим посадовим особам, що входять до складу наглядової ради, виконавчого органу дирекції товариства та виконуючому обов`язки Генерального директора Акціонерного товариства Харківобленерго, або іншій посадовій особі товариства, яка тимчасово виконує обов`язки Генерального директора виконувати п. 1 (розділу Вирішили) рішення Наглядової ради акціонерного товариства Харківобленерго від 27 травня 2022 року шляхом розірвання трудового контракту, видання наказів, розпоряджень та інших організаційно-розпорядчих документів, прийняття кадрових рішень з питань трудових відносин, надання розпоряджень та/або вказівок, які є обов`язковими для виконання особами, які знаходяться у трудових відносинах із АТ Харківобленерго та уповноваженими представниками Товариства про припинення з дати, наступної за датою прийняття цього рішення, на підставі підпункту 7.3.4 контракту у зв`язку з порушенням умов контракту, повноважень члена дирекції Акціонерного товариства Харківобленерго Кравцова В`ячеслава Анатолійовича - Директора з управління персоналом та розірвання укладеного з ним контракту від 16 вересня 2020 року, яке оформлено протоколом № 5/2022.

- заборонити Акціонерному товариству Харківобленерго в особі виконавчого органу - дирекції та виконуючому обов`язки Генерального директора Акціонерного товариства Харківобленерго вчиняти дії спрямовані на розкриття особливої інформації відповідно до вимог рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Про затвердження Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів 03.12.2013 № 2826 зміну складу посадових осіб емітента в частині розкриття (складення, подання тощо) особливої інформації, яка стосується припинення з дати, наступної за датою прийняття цього рішення на підставі підпункту 7.3.4 контракту у зв`язку з порушенням умов контракту повноважень члена дирекції Акціонерного товариства Харківобленерго Кравцова В`ячеслава Анатолійовича - Директора з управління персоналом та розірвання укладеного з ним контракту від 16 вересня 2020 року, яке оформлено протоколом Наглядової ради Акціонерного товариства Харківобленерго № 5/2022 від 27 травня 2022 року.

Також, 31.05.2022 через канцелярію суду від заявника надійшли письмові пояснення (вх.№5163 від 31.05.2022) з додатками, а саме: копією протоколу від 27.05.2022 з електронними цифровими підписами та копією Статуту АТ «Харківобленерго».

Суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, виходить з наступного.

Відповідно дост.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 137 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 1статті 138 Господарського процесуального кодексу Українизаява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Частиною 1статті 140 Господарського процесуального кодексу Українивизначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 137 ГПК України).

Відповідно до п.3 ч.1ст.139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Тобто, імперативними приписами ч.1ст.139 ГПК Українивизначено обов`язкові вимоги, які ставляться та яким повинна відповідати заява про вжиття заходів забезпечення позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як вказано у п.1постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, зазначення у заяві про забезпечення обґрунтованості такого забезпечення та доведення, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення є обов`язковим.

Разом з цим, виходячи з аналізуПостанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Таким чином, зазначення у заяві про забезпечення позову обґрунтованості такого забезпечення та доведення, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення є обов`язковим.

Заявник має намір звернутися до суду із позовом про визнання недійсним з моменту прийняття п.1 рішення Наглядової ради Акціонерного товариства «Харківобленерго» від 27 травня 2022 року «Припинити з дати, наступної за датою прийняття цього рішення, на підставі підпункту 7.3.4 контракту у зв`язку з порушенням умов контракту, повноваження члена дирекції Акціонерного товариства «Харківобленерго» Кравцова В`ячеслава Анатолійовича - Директора з управління персоналом та розірвати укладений з ним контракт від 16 вересня 2020 року», яке оформлено протоколом № 5/2022.

Так, відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 20 Господарського процесуального кодексу Українигосподарські суди розглядають справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.

Отже, спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними у розумінні пункту 3 частини першоїстатті 20 ГПК Українинезалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правиламиГПК України.

Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьоїстатті 99 ЦК України(у попередній редакції, яка діяла до набрання чинностіЗаконом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів") зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Велика Палата Верховного Суду від10 вересня 2019 року у справі№921/36/18 зробила висновок, що вимога про визнання недійсним рішення Наглядової ради приватного акціонерного товариства, яким позивача було відсторонено від виконання повноважень директора товариства, є такою, що виникла з корпоративних відносин, а отже, її вирішення належить до юрисдикції господарського суду.

Урішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011у справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленогост.55 Конституції України.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, але не виключно задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення та уникнення негативних наслідків в результаті невжиття таких заходів.

Крім цього, при здійсненні судочинства суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

У рішенні від 31.07.2003 по справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Спір, про який зазначає заявник в заяві про забезпечення позову до подання позову, є немайновим, а тому суд повинен досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 29.08.2019 у справі №917/258/19, від 22.07.2019 у справі №914/120/19, від 27.05.2019 у справі №923/65/19.

При цьому, розглядаючи заяву про забезпечення позову до подачі позову суд в силу приписів ст.136,140 ГПК Українине розглядає і не вирішує питань щодо обґрунтованості майбутніх позовних вимог. Питання обґрунтованості позовних вимог буде предметом окремого дослідження судом після подачі заявником відповідного позову на стадії розгляду спору по суті.

Відповідно до ч.1ст.77 ГПК Україниобставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (заява № 16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1998 та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії" від 09.06.1998).

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Водночас у статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених у статті 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування доводів необхідності вжиття заходів забезпечення позову до його подання до заяви ОСОБА_1 надано копії: протоколу від 27.05.2022, який підписаний електронним цифровим підписом усіх підписантів наглядової ради, статуту АТ "Харківобленерго", контракту від 16.09.2020, паспорта заявника, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, заяви від 28.02.22 про встановлення дистанційного режиму роботи, наказу від 28.02.22 №152к про запровадження дистанційної роботи ОСОБА_1 , протоколу засідання дирекції від 24.02.22, роздруківку наказу Мінреінтеграції від 20.05.22 №98 з додатком, витяг із сайту Вікіпедія та скріншот телеграм-каналу Суспільне Харків від 28.02.22.

Відповідно до положень ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів заяви, Рішенням наглядової ради, оформленим протоколом №5/2022 від 27 травня 2022 року, припинено з дати, наступної за датою прийняття цього рішення, на підставі підпункту 7.3.4 контракту у зв`язку з порушенням умов контракту, повноваження члена дирекції Акціонерного товариства «Харківобленерго» Кравцова В`ячеслава Анатолійовича директора з управління персоналом та розірвано укладений з ним контракт від 16 вересня 2020 року.

Таке звільнення (припинення повноважень), на думку заявника, є незаконним, оскільки відповідно до умов трудового законодавства та трудового контракту його може бути достроково розірвано за умови наявності обставин, які свідчать про порушення умов контракту та обставин, що ці порушення були вчинені без поважних причин. Як стверджує заявник, таких обставин під час прийняття спірного рішення наглядової ради в даному випадку не існувало, а тому таке рішення є недійсним та підлягає скасуванню.

Стаття 99 Цивільного кодексу Українивизначає, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другоїстатті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.

Згідно ч.1 ст.51 Закону України «Про акціонерні товариства», наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Частиною 2 ст.58 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

У відповідності до частини першоїстатті 61 Закону України "Про акціонерні товариства"повноваження голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) припиняються за рішенням наглядової ради "з одночасним прийняттям рішення про призначення голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) або особи, яка тимчасово здійснюватиме його повноваження, якщо статутом акціонерного товариства це питання не віднесено до компетенції загальних зборів.

Повноваження члена виконавчого органу припиняються за рішенням наглядової ради, якщо статутом товариства це питання не віднесено до компетенції загальних зборів.

Підстави припинення повноважень голови та/або члена виконавчого органу встановлюються законом, статутом товариства, а також контрактом, укладеним з головою та/або членом виконавчого органу.

Так , відповідно до п.18.5. Статуту, Дирекція підзвітна загальним зборам і Наглядовій раді, організовує виконання їх рішення.

Суд зазначає, що одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимогстатті 2 Господарського процесуального кодексу Україниє саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

За висновками суду, виконання рішення Наглядової ради Акціонерного товариства «Харківобленерго», оформленого Протоколом №5/2022 від 27 травня 2022 року та вчинення дій спрямованих на припинення повноважень члена дирекції Акціонерного товариства Харківобленерго ОСОБА_1 Директора з управління персоналом та розірвання укладеного з ним контракту від 16 вересня 2020 року, до вирішення у судовому порядкуспору про правомірність вказаного рішення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист права, за яким заявникзвернувся до суду, оскільки такий захист, у випадку невжиття заявленого заходу, не зможе відбутися в межах розгляду однієї справи та потребуватиме нових звернень до суду з іншими позовами.

Надавши оцінку наведеним заявником обґрунтуванням суд дійшов висновку пронаявність обґрунтованих підстав для вжиття заходів до забезпечення позову.

На переконання суду встановлення обставин щодоправомірності рішення Наглядової ради Акціонерного товариства «Харківобленерго», оформленого Протоколом №№ 5/2022 від 27 травня 2022 року впливає направазаявника.

Разом з тим, оцінка правомірності прийняття рішення Наглядової ради Акціонерного товариства «Харківобленерго», оформленого Протоколом №5/2022 від 27 травня 2022 року може бути дана лише за результатами вирішення судомвідповідного спору.

За змістом нормГосподарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Судом враховано, що обрані заявником заходизабезпечення позову є тимчасовими, на період вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких заявник має намірзвернутися до суду.

Судом врахованоприписич.5, 10ст.137 ГПК України,згідно із якими не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборонипроводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства; зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Водночас, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборониНаглядовій раді Акціонерного товариства «Харківобленерго» вчиняти дії, спрямовані на звільнення, відсторонення, припинення повноважень ОСОБА_1 до вирішення по суті спору у даній справі,стосуються безпосередньо предмету спору, а саме рішення Наглядової ради Акціонерного товариства «Харківобленерго», оформленого Протоколом №5/2022 від 27 травня 2022 року.

При цьому, вжиттям заходів забезпечення позову, судом не забороняється проводити загальні збори акціонерів Товариства або учасників господарського товариства та приймати ними рішення.

З урахуванням викладеного, обрані заявником заходизабезпечення позовувідповідаютьвимогам процесуального законодавства, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів осіб, які можуть набути статуту учасниківсудового процесу.

Окрім того,міжзазначеними заходамизабезпечення позову і предметом позовної вимоги наявний зв`язок, доведено обставини щодо ймовірності істотного ускладнення чи унеможливлення ефективно захистити або поновити права або інтереси заявника, за захистом яких він має намірзвернутисядо суду, без вжиття такихзаходів.

З урахуванням вище наведеного, у даному випадку, за висновками суду, застосування обранихзаявником заходів забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушенняправ та законних інтересів суб`єкта господарювання.

З огляду на обґрунтування наведені заявником, оскільки обрані заходи до забезпечення позову спрямовані на ефективний захистпорушеного права позивача, за захистом якого він має намір звернутися до суду, суд прийшоввисновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справішляхом заборонишляхом:

- зупинення дію п. 1 (розділу Вирішили) рішення Наглядової ради акціонерного товариства Харківобленерго від 27 травня 2022 року про припинення з дати, наступної за датою прийняття цього рішення, на підставі підпункту 7.3.4 контракту у зв`язку з порушенням умов контракту, повноважень члена дирекції Акціонерного товариства Харківобленерго Кравцова В`ячеслава Анатолійовича Директора з управління персоналом та розірвання укладеного з ним контракту від 16 вересня 2020 року, яке оформлено протоколом № 5/2022;

- заборони Наглядовій Раді Акціонерного товариства Харківобленерго в особі Голови наглядової ради та / або заступникам Голови наглядової ради, або іншим посадовим особам, що входять до складу наглядової ради, виконавчого органу дирекції товариства та виконуючому обовязки Генерального директора Акціонерного товариства Харківобленерго, або іншій посадовій особі товариства, яка тимчасово виконує обов`язки Генерального директора виконувати п 1 (розділу Вирішили) рішення Наглядової ради акціонерного товариства Харківобленерго від 27 травня 2022 року шляхом розірвання трудового контракту, видання наказів, розпоряджень та інших організаційно-розпорядчих документів, прийняття кадрових рішень з питань трудових відносин, надання розпоряджень та/або вказівок, які є обов`язковими для виконання особами, які знаходяться у трудових відносинах із АТ Харківобленерго та уповноваженими представниками Товариства про припинення з дати, наступної за датою прийняття цього рішення, на підставі підпункту 7.3.4 контракту у зв`язку з порушенням умов контракту, повноважень члена дирекції Акціонерного товариства Харківобленерго Кравцова В`ячеслава Анатолійовича - Директора з управління персоналом та розірвання укладеного з ним контракту від 16 вересня 2020 року, яке оформлено протоколом № 5/2022.

- заборони Акціонерному товариству Харківобленерго в особі виконавчого органу - дирекції та виконуючому обов`язки Генерального директора Акціонерного товариства Харківобленерго вчиняти дії спрямовані на розкриття особливої інформації відповідно до вимог рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Про затвердження Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів 03.12.2013 № 2826 зміну складу посадових осіб емітента в частині розкриття (складення, подання тощо) особливої інформації, яка стосується припинення з дати, наступної за датою прийняття цього рішення на підставі підпункту 7.3.4 контракту у зв`язку з порушенням умов контракту повноважень члена дирекції Акціонерного товариства Харківобленерго Кравцова В`ячеслава Анатолійовича - Директора з управління персоналом та розірвання укладеного з ним контракту від 16 вересня 2020 року, яке оформлено протоколом Наглядової ради Акціонерного товариства Харківобленерго № 5/2022 від 27 травня 2022 року;

до вирішення по суті спору у даній справі.

Згідно із приписами ч. 6ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.136,137,138,140,232,235Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити.

Застосувати заходи забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії п.1 (розділу Вирішили) рішення Наглядової ради акціонерного товариства Харківобленерго від 27 травня 2022 року про припинення з дати, наступної за датою прийняття цього рішення, на підставі підпункту 7.3.4 контракту у зв`язку з порушенням умов контракту, повноважень члена дирекції Акціонерного товариства Харківобленерго Кравцова В`ячеслава Анатолійовича Директора з управління персоналом та розірвання укладеного з ним контракту від 16 вересня 2020 року, яке оформлено протоколом № 5/2022;

- заборони Наглядовій Раді Акціонерного товариства Харківобленерго в особі Голови наглядової ради та / або заступникам Голови наглядової ради, або іншим посадовим особам, що входять до складу наглядової ради, виконавчого органу дирекції товариства та виконуючому обовязки Генерального директора Акціонерного товариства Харківобленерго, або іншій посадовій особі товариства, яка тимчасово виконує обов`язки Генерального директора виконувати п 1 (розділу Вирішили) рішення Наглядової ради акціонерного товариства Харківобленерго від 27 травня 2022 року шляхом розірвання трудового контракту, видання наказів, розпоряджень та інших організаційно-розпорядчих документів, прийняття кадрових рішень з питань трудових відносин, надання розпоряджень та/або вказівок, які є обов`язковими для виконання особами, які знаходяться у трудових відносинах із АТ Харківобленерго та уповноваженими представниками Товариства про припинення з дати, наступної за датою прийняття цього рішення, на підставі підпункту 7.3.4 контракту у зв`язку з порушенням умов контракту, повноважень члена дирекції Акціонерного товариства Харківобленерго Кравцова В`ячеслава Анатолійовича - Директора з управління персоналом та розірвання укладеного з ним контракту від 16 вересня 2020 року, яке оформлено протоколом № 5/2022.

- заборони Акціонерному товариству Харківобленерго в особі виконавчого органу - дирекції та виконуючому обов`язки Генерального директора Акціонерного товариства Харківобленерго вчиняти дії спрямовані на розкриття особливої інформації відповідно до вимог рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Про затвердження Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів 03.12.2013 № 2826 зміну складу посадових осіб емітента в частині розкриття (складення, подання тощо) особливої інформації, яка стосується припинення з дати, наступної за датою прийняття цього рішення на підставі підпункту 7.3.4 контракту у зв`язку з порушенням умов контракту повноважень члена дирекції Акціонерного товариства Харківобленерго Кравцова В`ячеслава Анатолійовича - Директора з управління персоналом та розірвання укладеного з ним контракту від 16 вересня 2020 року, яке оформлено протоколом Наглядової ради Акціонерного товариства Харківобленерго № 5/2022 від 27 травня 2022 року.

Ухвала з урахуванням п.2 ч.1ст.3 Закону України «Про виконавче провадження»має статус виконавчого документа.

В силуст.124 Конституції УкраїнитаГосподарського процесуального кодексу Україниця ухвала є обов`язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

Стягувачем за даною ухвалою є: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )

Боржником за даною ухвалою є: Акціонерне товариство Харківобленерго(код ЄДРПОУ: 00131954; 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 149).

Ухвала набирає законної сили "31" травня 2022 року та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку, передбаченомуЗаконом України «Про виконавче провадження», в строк до "01" червня 2025 року включно.

Ухвала може бути оскаржена в строки та порядку, передбаченомуст.254-257 ГПК України.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвалу складено та підписано 31.05.2022.

СуддяТ.О. Пономаренко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.