Рішення № 104561394, 31.05.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2022 Справа № 914/211/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Колодій У.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Західнафтозбут, м.Львів

до відповідача: Дочірнього підприємства Львівський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м.Львів

про стягнення заборгованості.

Ціна позову 1323431,92грн.

За участю представників:

від позивача: Федорчук Марія Петрівна адвокат;

відповідача: не з`явився;

Заяв про відвід не поступало.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю Західнафтозбут до Дочірнього підприємства Львівський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України про стягнення заборгованості в сумі 1323431,92грн.

Ухвалою суду від 31.01.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 01.03.2022р. Ухвалами суду від 01.03.2022р., від 05.04.2022р. продовжено строк підготовчого провадження у справі та розгляд справи призначено на 26.04.2022р. Ухвалою суду від 26.04.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 10.05.2022р.Ухвалою суду від 10.05.2022р. відкладено розгляд справи на 31.05.2022р.

13.05.2022р. позивачем подано клопотання за вх.№10000/22 від 13.05.2022р. про надання інформації по справі.

В судове засідання 31.05.2022р. позивач явку повноважного представника забезпечив, який надав пояснення по справі та позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просить їх задоволити.

В судове засідання 31.05.2022р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву не подано, жодних заяв чи клопотань від відповідача не поступало. Причини неявки не повідомлено, хоча судом належно виконано обов`язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, за адресою зазначеною у ЄДР ЮО, ФОП та ГФ та у позовній заяві, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції, внесенням до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвал суду та поштовою рекомендованою кореспонденцією №7901414542061, яка отримана адресатом (відповідачем).

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважного представника відповідача не обов`язковою, та те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст.ст. 202 ГПК України, та строки розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач у порушення умов договору купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) №25/03 від 25.03.2021р. оплати згідно видаткових накладних №226 від 17.04.2021р., №227 від 17.04.2021р., №262 від 08.05.2021р., №365 від 27.07.2021р., №387 від 04.08.2021р., №408 від 11.08.2021р., №427 від 26.08.2021р., №457 від 10.09.2021р. в повному обсязі не здійснив, тому позивач просить суд стягнути з відповідача 1323431,92грн. заборгованості.

Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.

Обставини, встановлені судом.

25.03.2021року Товариством з обмеженою відповідальністю Західнафтозбут (постачальник) та Дочірнім підприємством Львівський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (покупець) укладено договір купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) №25/03, згідно із п.п. 1.1, 1.2 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити наступні товари 09130000-9 Нафта і дистиляти, найменування сировини дизельне паливо (налив,талони) (надалі іменується - товар). Найменування (номенклатура, асортимент) товару дизельне паливо (налив,талони) кількість товару, що підлягає поставці згідно умов цього договору становить дизельне паливо (налив) - 135 000,00літри, дизельне паливо (талони) - 5 000,00літри. Кількість товару є орієнтовною, остаточна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором визначається відповідно до заявок покупця, оформлених згідно вимог цього договору. Покупець на свій розсуд, керуючись власними господарськими потребами визначає загальну кількість заявок на поставку товару та не зобов`язаний замовляти товар на всю суму, визначену сторонами як ціна договору.

Специфікацією до договору №25/03 від 25.03.2021р. сторони визначили товар: дизельне паливо (налив) в кількості 135000л., ціною за літр 26,63грн. з ПДВ, на загальну суму 3595050,00грн. з ПДВ; дизельне паливо (налив) в кількості 5000л., ціною за літр 26,63грн. з ПДВ, на загальну суму 133150,00грн. з ПДВ; всього на загальну суму 3728200,00грн. (з ПДВ). Специфікація погоджена, підписана обома сторонами та скріплена їх печатками.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3 договору №25/03 від 25.03.2021р. сторони дійшли згоди, що розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом: оплати покупцем рахунку постачальника за умови отримання від нього всіх документів, зазначених у пункті 4.2 договору, проте у будь-якому випадку після отримання покупцем повного розрахунку від замовника на відповідні цілі. Рахунок приймається до оплати при отриманні товару та всіх документів, що підтверджують належну якість товару (сертифікат або паспорт якості), видаткових накладних, у яких вказуються дані про виробничий підрозділ покупця, який безпосередньо отримав партію товару, ТТН та інших первинних документів, передбачених для даного виду товару постачальник має зареєструвати податкову накладну в єдиному електронному реєстрі у передбачені чинним законодавством строки. Сторони свідчать, що покупець зобов`язується розрахуватися з постачальником за отриманий товар на протязі 120 календарних днів з моменту отримання від постачальника документів, зазначених в п. 4.1., п. 4.2. цього договору, проте в будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від замовника на відповідні цілі.

Згідно із п. 5.5 договору №25/03 від 25.03.2021р. датою передачі товару від продавця покупцю, вважається дата підписання видаткової накладної на товар, що засвідчує реальне отримання товару за кількістю та якістю матеріально-відповідальними (уповноваженими) особами, які визначені сторонами та виконання постачальником умов договору.

За умовами п.п. 6.1.1 договору №25/03 від 25.03.2021р., покупець зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Відповідно до п. 10.1 договору №25/03 від 25.03.2021р., договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021р.

На виконання умов договору №25/03 від 25.03.2021р. позивач передав, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму 3723431,92грн., що підтверджується видатковими накладними №226 від 17.04.2021р. на суму 98531,00грн з ПДВ, №227 від 17.04.2021р. на суму 806889,00грн з ПДВ, №262 від 08.05.2021р. на суму 772456,41грн з ПДВ, №365 від 27.07.2021р. на суму 133150,00грн з ПДВ, №387 від 04.08.2021р. на суму 374018,35грн з ПДВ, №408 від 11.08.2021р. на суму 476438,40грн з ПДВ, №427 від 26.08.2021р. на суму 864439,32грн з ПДВ, №457 від 10.09.2021р. на суму 197509,44грн з ПДВ, які підписано сторонами та скріплено їх печатками без жодних зауважень і заперечень.

Також поставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) №04/1 від 17.04.2021р., №04/2 від 17.04.2021р., №05/1 від 08.05.2021р., №08/1 від 04.08.2021р., №08/2 від 11.08.2021р., №08/3 від 26.04.2021р., №09/1 від 10.09.2021р., які підписано сторонами та скріплено їх печатками без жодних зауважень і заперечень.

Позивач зазначає, що відповідачем здійснено часткову оплату за отриманий товар на загальну суму 2400000,00грн., що визнається сторонами у підписаному обома сторонами та скріпленими їх печатками акті звірки взаємних розрахунків станом на 13.01.2022р.

Відтак, на виконання своїх зобов`язань за договором №25/03 від 25.03.2021р. відповідач оплати в повному обсязі не провів, тому у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1323431,92грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Заборгованість в розмірі 1323431,92грн. визначена обома сторонами та погоджена в акті звірки взаєморозрахунків складеному станом на 13.01.2022р., який підписано та скріплено печатками обох сторін.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 1323431,92грн.

Позивачем у позовній заяві визначено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у вигляді гонорару у фіксованому розмірі 20000,00грн.

У клопотанні за вх.№6864/22 від 29.03.2022р., яке скеровано відповідачу, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00грн.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від відповідача не поступало.

За приписами статті 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об`єднання. Від імені адвокатського об`єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об`єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об`єднання. Адвокатське об`єднання може залучати до виконання укладених об`єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об`єднання зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі №904/4507/18).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивача надав: договір №148 від 10.01.2022р. про надання правової допомоги, додаткову угоду до договору №148 від 10.01.2022р., рахунок №ЗНЗ-08/02/2 від 08.02.2022р. на суму 20000,00грн., платіжне доручення №2080 від 11.02.2022р. на суму 20000,00грн., ордер на надання правничої допомоги серія ВС №1129358, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ОД №003851 від 19.06.2019р.

Пунктом 4.1 сторони у договорі №148 від 10.01.2022р. про надання правової допомоги визначили, що за послуги, що надаються у відповідності із умовами цього договору, клієнт сплачує гонорар у фіксованому розмірі 20000,00грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами ст.129 ГПК України, оцінивши відповідність обсягу роботи адвоката з представництва інтересів позивача розміру гонорару, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи, а також враховуючи заявлену до стягнення позивачем суму витрат на правову допомогу, господарський суд дійшов висновку про обґрунтування заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що зазначені у позовній заяві обставини, що є предметом доказування у справі, визнаються судом встановленими та доведеними та позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими, не спростованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Згідно із п.1 ч.4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з Дочірнього підприємства Львівський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (79053, м.Львів, вул.Володимира Великого, буд.54, ідентифікаційний код 31978981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Західнафтозбут (79018, м.Львів, вул.Федьковича Ю., буд.57, ідентифікаційний код 40617513) 1323431,92грн. основного боргу, 10000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу та 19851,48грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 01.06.2022р.

Суддя Іванчук С.В.