Рішення № 104556946, 31.05.2022, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/7210/21

пр.№ 2/464/561/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2022 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

суддя Тімченко О.В.

справа № 464/7210/21

учасники справи:

позивач Львівське міське комунальне підприємство «ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО»

відповідач ОСОБА_1

вимоги: визнання договору укладеним

представники учасників справи:

представник позивача Трофимчук О.В.

Обставини справи

Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить визнати укладеним договір № 6586/А від 01 квітня 2021 року про постачання теплової енергії в гарячій воді до об`єкту споживача загальною опалювальною площею 66,50 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , покликаючись на такий обов`язок останнього як споживача послуг.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями таку передано на розгляд судді Тімченко О.В.

Ухвалою суду від 08 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Заперечень проти такого порядку розгляду справи не надходило.

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав відсутності доказів на підтвердження споживання теплової енергії в гарячій воді у належних йому нежитлових приміщеннях, а відповідно відсутності обов`язку по укладенню відповідного договору. Указане викладено у відзиві на позов.

Позивачем подано відповідь на відзив та додаткові пояснення.

Надано підтвердження надіслання документів іншим учасникам справи відповідно до вимог цивільного судочинства.

Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Мотиви та висновки суду

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України). Згідно із ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено та відповідачем не заперечується, що він є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_2 загальною площею 66,5 кв.м. Указане підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30 червня 2021 року за № 263712508.

Позивачем ЛМКП «Львівтеплоенерго» за вказаною адресою надаються послуги з постачання гарячої води, про що свідчать надані позивачем: бухгалтерська відомість, службова записка, схема теплових мереж та акти про включення системи теплоспоживання за 2020-2021 роки.

Позивач скерував відповідачу для підписання два примірники договору № 6586/А від 01 квітня 2021 року про постачання теплової енергії в гарячій воді, який відповідачем не підписано та один примірник позивачу не повернуто.

Як визначено ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст.ст.1, 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Виходячи з приписів ст.12, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Матеріали справи не містять доказів, що запропонований позивачем проект договору про постачання теплової енергії в гарячій воді відповідає типовому або примірному договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами. У матеріалах справи відсутнє підтвердження відмови споживача - відповідача по справі від укладення договору та ним не надано протоколу заперечень, а тому такий договір вважається укладеним в редакції виконавця комунальної послуги.

З наведеного можна дійти висновку, що права позивача захищені вищенаведеними нормами закону та захисту в судовому порядку не потребують.

Водночас ураховуються положення ст.ст.319, 322 ЦК України, відповідно до яких власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вирішуючи даний позов, суд також бере до уваги постанову Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 639/10591/14-ц, якою зроблено висновок, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно із ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підсумовуючи викладене, позивачем не наведено фактичних даних та переконливо не доведено, що є його процесуальним обов`язком, наявності правових підстав для визнання договору укладеним.

Аналізуючи, передбачене ст.55 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа указує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Згідно із ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При розгляді даної справи судом не встановлено порушення, невизнання чи оспорення відповідачем прав позивача. Сам факт звернення позивача до суду не свідчить про порушення його прав, таке підлягає доказуванню у встановленому законом порядку. Доводи позивача не підтверджені об`єктивними доказами, зводяться до власного суб`єктивного тлумачення обставин справи та чинного законодавства, а твердження відповідача не впливають на таке вирішення справи.

У матеріалах справи відсутні відомості, що б спростовували даний висновок суду, який узгоджується із такими засадами цивільного судочинства як справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України).

Судові витрати

У зв`язку із відмовою в позові судові витрати до відшкодування позивачу не підлягають (ст.141 ЦПК України).

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні позову.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору залишити по понесеним.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, у такому разі суд підписує рішення без його проголошення.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Учасники справи:

позивач Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», код за ЄДРПОУ 05506460, м.Львів, вул.Д.Апостола, 1

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3

Повне судове рішення складено 31 травня 2022 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя Олена ТІМЧЕНКО