Рішення № 104554090, 17.05.2022, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/198/22

Провадження № 2/390/347/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"17" травня 2022 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Терещенка Д.В.,

при секретарі - Абрамовій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кропивницький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області з позовом, в якому просить: визнати виконавчий напис №9713 вчинений 14.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованості за кредитним договором в розмірі 20228,80 грн, таким, що не підлягає виконанню; стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати. В обґрунтування позову зазначено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Т.В. перебуває виконавче провадження №66357985 щодо примусового стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (далі - ТОВ «Фінфорс») заборгованості в розмірі 20228,80 грн на підставі виконавчого напису №9713 вчиненого 14.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною. Позивач вважає вказаний виконавчий напис таким що не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів, нотаріусу не було подано жодних документів, що підтверджують безспірність заборгованості, адже сума боргу, яка підлягає стягненню, не відповідає дійсності, що свідчить про відсутність безспірності розміру вказаної заборгованості. Також оспорюваний виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням норм закону та на підставі нормативного документа, що втратив чинність. До того ж позивач зазначає, що її жодним чином не було проінформовано про позицію відповідача щодо існування заборгованості та її розміру, чим в свою чергу, вона була позбавлена права вжити заходів щодо досудового врегулювання даного спору або оскаржити вимогу в судовому порядку, виставити письмове заперечення стягувачу чи нотаріусу, тощо. Крім того в позові позивач просить стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі, а саме витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн.

Від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява, в якій він просить провести розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи і ухвалення рішення (а.с.34).

Відповідач ТОВ «Фінфорс» в судове засідання свого представника не направили, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позов не подали.

Третя особа приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомила, пояснень щодо позову не подала.

Від третьої особи приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Т.В. надійшла заява про розгляд справи без її участі, всі питання, які будуть вирішуватись судом, відносить на розсуд суду (а.с.33).

Суд ухвалює рішення по справі при заочному розгляді, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що 14 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, вчинено виконавчий напис №9713. Відповідно до вказаного виконавчого напису з громадянки України, якою є ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - невідомо, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце роботи невідоме, яка є Боржником за кредитним договором 691701-А від 30 жовтня 2019 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», ідентифікаційний код юридичної особи 40071779, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, па підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами №40071779-67 від 09 вересня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», ідентифікаційний код юридичної особи 41717584, місцезнаходження: 01042, м. Київ, Іоанна Павла ІІ, буд.4/6, корпус В, кабінет 508-2, реквізити: № НОМЕР_2 в АТ «ОТП БАНК», МФО 300528, далі іменований - Стягувач, заборгованість за Кредитним договором 691701-А від 30 жовтня 2019 року. Строк платежу за Кредитним договором 691701-А від 30 жовтня 2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 09 вересня 2020 року по 16 квітня 2021 року. Сума заборгованості складає 20028,20 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 8000,00 грн; прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 9240,00 грн; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн; строкова заборгованість за комісією становить 0,00 грн; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 грн; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 2788,80 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача за домовленістю сторін. Загальна сума, що підлягає стягненню - 20028,80 грн (двадцять тисяч двадцять вісім гривень вісімдесят копійок) (а.с.7).

02.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьовою Тетяною Валентинівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вищезазначеним виконавчим написом - ВП №66357985. Згідно якої стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», боржником - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , сума заборгованості 20028,80 грн (а.с.8).

07.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьовою Тетяною Валентинівною у ВП №66357985 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.9-10)

Відповідно до ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Законом України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, в редакції від 29.11.2001 року, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року з наступними змінами.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Згідно з ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат», зі змінами, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.

Частиною 1 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 3.2, 3.5 Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999. Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.

Як вбачається зі змісту спірного виконавчого напису, під час його вчинення приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. керувалась ст. 87 Закону України «Про нотаріат», та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Пунктом 2 Розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині п.1 та п.2 зазначеної постанови.

Відповідно до ч.2 ст.265 КАС України у разі визнання рішенням суду нормативно-правового акта протиправним та нечинним, такий нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року, справа № 910/13233/17.

Тобто, приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису, залишено поза увагою, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі визнані не чинними, з дня їх прийняття.

Крім того, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України від 5 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, які також знайшли своє відображення в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 320/8269/15-ц від 16 травня 2018 року, в якій Великою Палатою Верховного Суду наголошено на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Згідно із приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Під час вирішення спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у зазначеному спорі, підлягають перевірці доводи сторін в повному обсязі з приводу того, чи мав на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису, боржник безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Пунктом 1 вищевказаного Переліку, в редакції станом на 29.11.2001 року, у підпункті (б) передбачено, що для одержання виконавчого напису, подаються також документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Проте ні відповідачем, ні третьою особою - приватним нотаріусом не надано суду доказів, які надавались стягувачем приватному нотаріусу Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. на підтвердження наявності, безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов`язання боржника ОСОБА_1 , а тому суд приходить до висновку, що пред`явлена до стягнення сума заборгованості не могла бути перевірена нотаріусом на предмет її безспірності.

Крім того, як вбачається з спірного виконавчого напису кредит надавався позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», а вимогу про стягнення боргу пред`явлено іншим стягувачем - ТОВ «Фінфорс». Однак позивач в позові зазначає, що будь-яких документів, на підставі яких був винесений виконавчий напис приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. не отримувала. Жодних доказів на спростування позиції позивача ні ТОВ «Фінфорс», ні приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. суду не надано. Також, з наявних у справі документів неможливо встановити, момент виникнення у ТОВ «Фінфорс»прав відносно ОСОБА_1 , а також те чи мав на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису, боржник безспірну заборгованість саме перед стягувачем - ТОВ «Фінфорс», тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.

Згідно із положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. при вчиненні виконавчого напису не пересвідчилась у безспірності вимог до ОСОБА_1 та вчинила виконавчий напис без дотримання вимог ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», що є підставою для визнання виконавчого напису, вчиненого 14 травня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 9713, таким, що не підлягає виконанню, а тому позовні вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами суд приходить до наступних висновків.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, судові витрати у виді судового збору в розмірі 992,40 грн стягуються з відповідача на користь позивача.

Частини 2, 3 ст.137 ЦПК України передбачають, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Тобто витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем в позові зазначено, що нею понесено витрати на правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн, проте в подальшому ні позивачем, ні її представником не дотримано вищевказаних вимог закону і не надано суду жодних доказів на підтвердження вказаних витрат. Жодних заяв від сторони позивача, щодо подання доказів про розмір витрат, які позивач сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом цієї справи, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду не надходило.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем та її представником не надано належних доказів на підтвердження витрат на правову допомогу, а тому вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», керуючись ст.ст. 4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 95, 137, 141, 235, 258-260, 263-265, 272, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 14 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за № 9713 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованості у розмірі 20028,80 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 992,40 грн.

В частині стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», юридична адреса: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, б. 4/6, корпус В, каб. 508-2, код ЄДРПОУ 41717584.

Третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, місцезнаходження: АДРЕСА_2

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівна, місцезнаходження: 25006, м. Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, 43.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області Д.В. Терещенко