Ухвала суду № 104552676, 31.05.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8386/19

1-кп/212/93/22

У Х В А Л А

про запобіжний захід

31 травня 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд містаКривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Ваврушак Н. М., секретаря судового засіданняАдамян В.А., за участі прокурора Бордюг О.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого - адвоката Пізняк В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.309, ч.2 ст.307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , посилаючись на ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу.

Обвинувачений заперечував проти клопотання прокурора, вказав про наявність родини, постійного місця проживання, можливості працевлаштуватися.

Захисник-адвокат ПізнякВ.І. просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи заявлені клопотання, суд враховує, що ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаного з незаконним збутом наркотичних засобів, за яке передбачене покарання до десяти років позбавлення волі, та три обвинувачення за незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, в той час, коли в суді на розгляді перебувало два інших кримінальних провадження, за якими кримінальні правопорушення вчинені одразу після звільнення з місць позбавлення волі.

Суд враховуєвік тастан здоров`яобвинуваченого ОСОБА_1 , а також те, що він до затримання проживав з матір`ю, не працював, доходу не мав, раніше судимий.

У клопотанні прокурор посилається на те, що на теперішній час існують ризики, що були підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Відповідно до ст.177 КПК України, суд зазначає, що з врахуванням обвинуваченого, якому, окрім іншого інкримінується скоєння злочину, в тому числі тяжкого, та з урахуванням всіх зазначених вище критеріїв в сукупності, на даний час достатньо підстав вважати, що обвинувачений з огляду на моральні якості можє ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,продовжувати злочинну діяльність.

При цьому, суд зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07. 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Судом враховується і той факт, що в Україні оголошено воєнний станчерез вторгнення Росії в Україну, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Оцінюючи наведені обставини, суд вважає, що існують ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого, а саме ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, переховування від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків, а тому інший більш м`який запобіжний захід не може в повній мірі запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Уданому випадку суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи особистості, та має усунути загрози скоєння нових злочинів та ризик переховування від суду.

Посилання сторони захисту на зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешті, є безпідставним, оскільки такий захід не може запобігти вищевказаним ризикам.

Суд,дійшовши висновкупро продовженняіснування вказанихвище ризиків,виходячи зКонвенції прозахист правлюдини іосновоположних свободта вимогстатті 199КПК України,вважає,що обранийвідносно обвинуваченогозапобіжний західвідповідає характеруі тяжкостідіянь,яке інкримінуються,а разомз іншим,допомагає уникнутиризиків,існування якихдоведено,і якіне зменшилися,є реальними,тому судприходить довисновку пропродовження строкутримання підвартою обвинуваченомустроком на60днів звизначенням розмірузастави напідставі ст.ст.182,183КПК України, двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 49620,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.177, 178, 372КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити захід забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою до 29.07.2022 року включно.

Одночасно визначитизаставу ОСОБА_1 у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, щов сумі становить 49620,00 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Дніпропетровській області протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого, у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати на виклики до суду, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, не відлучатись із населеного пункту, де він мешкає.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 29.07.2022 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі установи виконання покарання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, вважається такими, що до останнього застосовано запобіжний захід у виді застави, та він зобов`язаний виконувати покладені обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Відмовити обвинуваченому та його захиснику у клопотанні про зміну запобіжного заходу.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя Н. М. Ваврушак