Ухвала суду № 104550920, 31.05.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/6076/22

1-кс/760/2027/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва Макуха А.А., при секретарі Букаткіній О.С., за участю прокурора Дяченко О.О., захисника Іщенка О.Б., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в режимі відеоконференції клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві Мартим'янової М.Ю., за погодженням з прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва Тостановським В.Ю., на підставі матеріалів досудового розслідування №12022100090001172, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.05.2022, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Гостомель Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , вдівця, не працюючого, раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

слідчий звернувся до слідчого судді за погодженням із прокурором з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В клопотанні слідчим зазначено, ОСОБА_1 , будучи неодноразово притягнутим до кримінальної відповідальності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та повторно вчинив новий корисливий злочин на території Солом`янського району м. Києва, в період запровадженого на території України воєнного стану.

Так, 27.05.2022 року близько о 19:00 години за адресою: м. Київ, вул. Іскрівська, 3, перебуваючи в приміщенні салону краси «Арні Студіо» у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна, в період запровадженого на території України воєнного стану, шляхом вільного доступу, а саме на мобільний телефон марки "Xiomi Redmi Note 10 Pro 6"IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , вартістю 9000 гривень, який належить потерпілій ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна, в період запровадженого на території України воєнного стану, ОСОБА_1 , впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, перебуваючи біля робочого місця адміністратора у вказаному салоні, взяв зі столу мобільний телефон марки "Xiomi Redmi Note 10 Pro 6"IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який помістив до зовнішньої кишені власної куртки.

В подальшому, ОСОБА_1 , утримуючи при собі викрадений мобільний телефон, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 , матеріальної шкоди на загальну суму 9000 гривень.

Таким чином, встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто у повторному, таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення 28.05.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100090001172 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та розпочато досудове розслідування.

28.05.2022 о 14.00 год. ОСОБА_1 було затримано в порядку ст.208 КПК України.

29.05.2022 о 13.55 год. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.

За твердженням слідчого, вина ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

В діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та відповідно до ст.12 КК України віднесено до тяжких злочинів, санкція якого передбачає у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Слідчий вказує, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , є ризик того, що може значний термін переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 не працюючий, не має постійного джерела доходу, тобто не має міцних соціальних зв`язків, а санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, та те, що він вже вчиняв корисливі злочини; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має постійного джерела доходу, не працює, суспільно-корисною працею не займається, а тому з метою наживи може продовжити свою протиправну діяльність та вчиняти нові умисні корисливі кримінальні правопорушення й надалі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме зникнути та перебувати тривалий час у розшуку, що підтверджується вищезазначеними матеріалами досудового розслідування.

Враховуючи вище викладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення та у відповідності до ст.ст. 177-178 КПК України слідчий зазначає, що обрання більш м`якої міри запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 , не є доцільним, оскільки враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може призвести до вчинення підозрюваним інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

При цьому, враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, нездатність застави у межах, визначених ч.5 ст.182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, є необхідним визначити останньому, як альтернативу, розмір застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 , покладених на нього процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Також прокурор в судовому засіданні просила долучити до матеріалів клопотання повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_1 , яке було вручено о 09.31 год. 31.05.2022 та копію витягу з ЄРДР.

Захисник в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечував, просив обрати будь - який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Також заперечив щодо доручення прокурором документів, посилаючись на те, що вони не вручені стороні захисту.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Вивчивши матеріли клопотання, заслухавши думку всіх учасників судового процесу, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів клопотання, СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100090001172 від 28.05.2022 за ч.4 ст.185 КК України.

28.05.2022 о 14.00 год. ОСОБА_1 було затримано в порядку ст.208 КПК України.

29.05.2022 о 13.55 год. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.

Матеріалами справи встановлено, що в діях підозрюваного ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Таким чином, відповідно до ст.12 КК України підозрюваний ОСОБА_1 , вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч.4 ст.185 КК України, карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.

За твердженням слідчого, підозрюваний ОСОБА_1 , не будучи обмежений у вільному пересуванні може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також скоїти інші кримінальні правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно зі ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.

Слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Так, у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Заява N 42310/04) Справа від 21.04.2011 йдеться, що суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Крім того,обрання стосовно підозрюваного такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не передбачає необхідності щодо подання чітких доказів, про що сказано у рішенні Європейського суду з прав людини «Феррарі-Браво проти Італії» (Ferrari-Bravo v Italy) (ріш.), 9627/81, 14 березня 1984, DR 37, 15 «3. Комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому й має тримання під вартою».

Про те саме йдеться й у рішенні ЄСПЛ «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v United Kingdom), 14310/88, 28 жовтня 1994 р. Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

При вирішені питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Крім того, слідчий суддя враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії досудового розслідування та існування ризиків можливого ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування та суду і в тому числі перешкоджання ним кримінальному провадженню, суд з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Вказане вище дає підстави вважати, що саме такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, а тому клопотання підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Таким чином, оскільки кримінальне правопорушення, у скоєні якого підозрюється ОСОБА_1 вважається тяжким, розмір застави щодо нього не може перевищувати вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладених обставин, а також досліджених в судовому засіданні доказів, вивчених матеріалів, що характеризують підозрюваного, стан його здоров`я, а також розмір заподіяного ним матеріального збитку, слідчий суддя вважає за доцільне згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України визначати в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620 грн. (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 206, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого, - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 14.00 год. 28.05.2022 року.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 14.00 год. 26.07.2022 року.

Розмір застави визначити у сумі 49 620 грн. (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою … (назва суду) … від …(дата ухвали) … по справі №…, кримінальне провадження №…», та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду м. Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом її дії.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

В іншій частині клопотання відмовити.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, у разі внесення застави, визначити у 60 днів з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити протягом дії даної ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва Тостановського В.Ю.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя А.А. Макуха