Ухвала суду № 104550441, 31.05.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12295/22-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року суддя Печерського районного суду м. Києва Соколов О.М. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмежено відповідальністю «Фінфорс», Приватного нотаріусу Бучанського районного нотаріального округу Грисюк Олени Василівни, третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшов вищевказаний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмежено відповідальністю «Фінфорс», Приватного нотаріусу Бучанського районного нотаріального округу Грисюк Олени Василівни, третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю, що її слід залишити без руху для усунення недоліків, з наступних підстав.

Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

З пункту 26 Постанови пленуму ВСУ від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»: Особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Нотаріуси, що посвідчували правочини, залучаються до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, якщо позивач обґрунтовує недійсність правочину посиланням на неправомірні дії нотаріуса.»

Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Згідно Закону «Про нотаріат» нотаріус, який вчинив виконавчий напис, не є належним відповідачем у справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач вказує відповідачем - 2 Приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олену Василівну, однак вказана особа не може бути відповідачем у даній справі, так як є не належним відповідачем.

Згідно ч. 6 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи

Разом з тим, звертаючись до суду із позовною заявою позивач не визначила статус третіх осіб.

Враховуючи викладене, позивачу слід усунути вказані недоліки, визначити коло осіб, які беруть участь у справі, а також визначити статус третіх осіб та надати примірники позову з урахуванням вказаних недоліків.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачем не надано документів, що підтверджують оплату судового збору за подання позову у розмірах, визначених відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Разом з тим, позивачем разом з позовною заявою подано клопотання щодо звільнення від сплати судового збору, у зв`язку з важким майновим станом позивача.

Однак з цією позицією позивача суд не погоджується, з огляду на наступне.

При вирішенні питання, щодо наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору у цій справі, суду необхідні обґрунтовані доводи або документи, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно суд, виходячи із наведених заявником обґрунтувань та наданих доказів, може відстрочити, розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір, звільнити від сплати або, за відсутності підстав для задоволення клопотання (заяви), відмовити у задоволенні.

Умови, за наявності яких, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від їх сплати судового збору закріплені у ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а саме: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно зі статтею 136 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору.

Так, позивач, посилається в обґрунтуванні клопотання про звільнення від сплати судового збору на те, що має на утриманні доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні дохід від роботодавця не отримує, підприємницьку діяльність не здійснює, що не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, крім того заявником не надано суду доказів наявності обставин, передбачених ч.1 ст. 8 Закону України « Про судовий збір».

Відтак, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року складає 2481 грн гривні.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. за немайнову вимогу та подати до суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору.

Враховуючи викладене, позивачу слід усунути вказані вище недоліки, сплатити судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру, подати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору відповідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України та надати примірники позовної заяви з усунутими недоліками для суду та відповідно до кількості учасників у справі.

Частиною 1 ст. 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 175,177,185, 260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмежено відповідальністю «Фінфорс», Приватного нотаріусу Бучанського районного нотаріального округу Грисюк Олени Василівни, третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху, та надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ними копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення вказаних в ній недоліків.

У разі, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Соколов