Рішення № 104548512, 31.05.2022, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/1736/21

Провадження № 2/536/129/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31травня 2022року Кременчуцькийрайонний судПолтавської областіу складі:головуючої суддіДаніліної Ж.О.,за участюсекретаря ПоколотиО.В.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні умісті Кременчукза правиламиспрощеного позовногопровадження цивільнусправу запозовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, суд

УСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі ?ТДВ СК «Альфа-Гарант») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у сумі 35 000,00 грн, судових витрат зі сплати судового збору у сумі 2 270,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13 серпня 2020 року відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі ? ДТП) за участю автомобілів ВАЗ і BMW, внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження. Відповідно до постанови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 вересня 2020 року у справі №537/2877/20 дорожньо-транспортна пригода сталася у зв`язку з порушенням відповідачем Правил дорожнього руху. Крім того, цією ж постановою установлено, що відповідач 13 серпня 2021 року керував транспортним засобом ВАЗ 21061, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, наслідком чого стало встановлення судом вини відповідача у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Цивільно-правова відповідальність відповідача станом на день ДТП була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант». За завдану внаслідок ДТП відповідачем шкоду ТДВ СК«Альфа-Гарант»сплатило на користь потерпілого, власника автомобіля BMW, страхове відшкодування у розмірі 35 000,00 грн.

Позивач стверджує, що в момент ДТП відповідач перебував у стані алкогольного сп`яніння, тому відповідно до законодавства України він повинен відшкодувати позивачу витрати, пов`язані зі сплатою страхового відшкодування у розмірі 35 000,00 грн.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі №536/1736/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено дату судового засідання.

Представник позивача Грідін В. В. в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти прийняття судом заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся належним чином ? засобами рекомендованого повідомлення поштового зв`язку, а також шляхом публікації оголошення на веб-сайті Кременчуцького районного суду Полтавської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. При цьому, відповідач не повідомив причини неявки, до суду не звертався із заявою про відкладення розгляду справи.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

В установлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, тому відповідно до частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ураховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом установлено, що 02 вересня 2019 року між позивачем ТДВ СК«Альфа-Гарант»та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір (поліс) №АО/5850676 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до умов якого забезпеченим транспортним засобом є ВАЗ 21061, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 вересня 2020 року у справі №537/2877/20 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за частиною 1 статті 130, статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та стягнуто з ОСОБА_1 штраф у розмірі 10 200,00 грн на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

У вказаній постанові суду установлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21061, державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння та не дотримався безпечної дистанції і допустив зіткнення з автомобілем BMW, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду нього, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

До позовної заяви долучено протокол огляду колісного транспортного засобу від 17 липня 2020 року, який містить перелік деталей та опис їх пошкоджень транспортного засобу BMW, державний номерний знак НОМЕР_3 .

У відповідності до Угоди про розмір страхового відшкодування від 27 вересня 2020 року, укладеної між ТДВ СК«Альфа-Гарант»та ОСОБА_3 ,розрахунку страховоговідшкодування згідноугоди тастрахового акта №ЦВ/20/4900 від 04 вересня 2020 року розмір страхового відшкодування потерпілому ОСОБА_3 (транспортний засіб BMW, державний номерний знак НОМЕР_3 ) склав 35 000,00 грн.

Зазначене страхове відшкодування виплачено позивачем потерпілому ОСОБА_3 у сумі 35 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №11222 від 04 вересня 2020 року.

Відповідачем будь-яких доказів на спростування розрахунку матеріальної шкоди чи обов`язку щодо її відшкодування не надано.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно підпункту а) підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України установлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, згідно із пунктом 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Ураховуючи підтвердження факту керування транспортним засобом особою, винною у скоєнні ДТП, в стані алкогольного сп`яніння, що є підставою для стягнення з цієї особи відшкодованого матеріального збитку в порядку регресу на підставі підпункту «а» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за відсутності заперечень відповідача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ТДВ СК«Альфа-Гарант»про стягненняз відповідача ОСОБА_1 витрат по сплаті страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 35 000,00 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 5 000, 00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до положень статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Згідно з частиною 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підтвердження витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, до позовної заяви додано наступні документи: витяг з договору про надання правничої допомоги від 14 травня 2019 року, укладений між ТДВ СК «Альфа-Гарант» та Адвокатським бюро «Грідін і Партнери» в особі керуючого Грідіна В. В., завдання-доручення №135 від 05 липня 2021 року до договору про надання правничої допомоги від 14 травня 2019 року, платіжне доручення від 07 липня 2021 року про сплату правничої допомоги, акт прийому-передачі наданої правничої допомоги від 23 вересня 2021 року та детальний розрахунок і опис робіт (наданих послуг) від 23 вересня 2021 року, виконаних за договором про надання правничої допомоги від 14 травня 2019 року.

Клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до суду не надходило.

Таким чином, установивши, що витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем є співмірними зі складністю цієї справи і підтверджені належними доказами, суд дійшов висновку про можливість їх стягнення з відповідача на користь позивача у сумі 5 000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Ураховуючи, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

Керуючись статтями 12, 81, 83, 89, 133, 137, 141, 258, 282, 284, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» грошові кошти у сумі 35 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» витрати зі сплати судового збору у сумі 2 270,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня складення його повного тексту. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач ? Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (код ЄДРПОУ 32382598), місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26.

Відповідач ? ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

СуддяЖ. О. Даніліна