Рішення № 104547444, 26.05.2022, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/4096/21

Провадження № 2/362/799/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

26 травня 2022 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ковбеля М.М.,

з участю секретаря - Сілецької М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Державного підприємства "Державний насіннєвий фонд України" до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що Між Державним підприємством «Державний резервний насіннєвий фонд України» та ОСОБА_1 28 листопада 2016 року укладено договір № 16 безвідсоткової поворотної допомоги (надалі Договір). Відповідно до вищевказаного Договору у зв`язку з тим, що позичальник перебуває в трудових відносинах з підприємством, позика в розмірі 100000,00 гривень надається йому на безвідсотковій основі. Строк надання позики 3 роки. Але при звільненні працівника згідно пунктів 6.2, 6.3 Договору позика повертається на розрахунковий рахунок Позикодавця в порядку визначеному згідно додатку № 1 до Договору № 16 від 28.11.2016 року.

Як зазначає позивач, згідно її. 6.4 Договору в разі не повернення позики в строки, справа передається до суду. ОСОБА_1 звільнився з Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» 19.01.2018р. та не має трудових відносин з підприємством, умови Договору не виконує, позику не повертає. Не зважаючи на те, що договірні відносини між ОСОБА_1 та Державним підприємством «Державний резервний насіннєвий фонд України» закінчились у січні 2018 року гр. ОСОБА_1 з 01.02.2018 р. по 31.07.2021 р. позику не повертає, має заборгованість в розмірі 60 800,00 грн., мирного вирішення спору уникає. Індекс інфляції з 01.02.2018 р. по 31.07.2021 р., на думку позивача, складає 15 605, 20 грн., а три відсотки від простроченої суми з 01.02.2018 р. по 31.07.2021 р складає 4 628,94 грн.

14.06.2021 року ухвалою суду з урахуванням ч. 4 ст. 19 ЦПК України вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи призначення судового засідання у спрощеному провадженні.

Представник позивача подав до суду клопотання, в якому просить проводити розгляд справи без його участі, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та проти винесення судом заочного рішення у справі не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, у встановлений судом строк відповідач не подав відзиву на позов, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечив проти такого вирішення справи.

Зважаючи на вищевикладене, суд ухвалив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, ухваливши заочне рішення на підставі наявних матеріалів справи.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з`ясованих обставин дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Державним підприємством «Державний резервний насіннєвий фонд України» та ОСОБА_1 28 листопада 2016 року укладено договір № 16 безвідсоткової поворотної допомоги .

Відповідно до вищевказаного Договору у зв`язку з тим, що позичальник перебуває в трудових відносинах з підприємством, позика в розмірі 100000,00 гривень надається йому на безвідсотковій основі. Строк надання позики 3 роки.

Відповідно до наказу №4-к/тр від 19.01.2018 року, ОСОБА_1 звільнено на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України

Але при звільненні працівника згідно пунктів 6.2, 6.3 Договору позика повертається на розрахунковий рахунок Позикодавця в порядку визначеному згідно додатку № 1 до Договору № 16 від 28.11.2016 року.

При цьому додатку № 1 до Договору № 16 від 28.11.2016 року, на який позивач посилається як на доказ, позивачем до позовної заяви не додано, що позбавляє суд можливості взяти даний доказ до уваги.

Більш того, позивач зазначає, що індекс інфляції з 01.02.2018 р. по 31.07.2021 р. складає 15 605, 20 грн., а три відсотки від простроченої суми з 01.02.2018 р. по 31.07.2021 р складає 4 628,94 грн., однак розрахунок зазначених сум не надано.

Відповідно до положень ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту ст. 62 Конституції України вбачається, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи відсутність додатку № 1 до Договору № 16 від 28.11.2016 року, на який посилається позивач, та відсутність розрахунку заборгованості, зокрема розрахунку індексу інфляції та 3 відсотків річних, суд не має змоги зробити висновок про обґрунтованість доводів позивача, викладених у позові, а тому приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню .

Розподіл судових витрат між сторонами вирішити за правилами ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 526, 634, 1054 ЦК України, ст.ст. 141, 280-282, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, якщо такі не було подано.

Суддя М.М. Ковбель