Рішення № 104544547, 30.05.2022, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/6183/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області, про визнання протиправною та скасування постанови про застосування штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову № 307050 від 15.09.2021 року Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 34000,00 грн;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувана постанова, про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" прийнята відповідачем із порушенням норм діючого законодавства, без урахування властивостей вантажу, а також відсутності у перевізника обов`язку отримувати дозвіл на перевезення подільного вантажу.

Позивач не погоджується із винесеною постановою, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

2. Представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Зазначив, що результатами рейдової перевірки встановлено перевищення вагових обмежень транспортного засобу позивача, зокрема: на здвоєну вісь 19,35 т, що становить - 20,94 %, що перевищує нормативно визначені 16 т, відтак посадовими особами відповідача винесено постанову, про застосування адміністративно-господарського штрафу, за порушення абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", яка на переконання відповідача є правомірною та не підлягає скасуванню.

Заперечив також, щодо аргументів позивача з приводу того, що на перевезення подільного вантажу, видача дозволу не передбачена законом. При цьому зазначив, що чинним законодавством, яке регулює спірні правовідносини не встановлено жодних виключень щодо обов`язковості наявності дозволу на рух в залежності від виду вантажу, який перевозиться.

Звертав увагу суду, що в даному випадку навантаження на здвоєні осі перевищує гранично допустимі 2%. Отже, оскільки навантаження на здвоєну вісь транспортного засобу склала 19,35 т замість належного та допустимого навантаження, вже з урахуванням похибки 2%, а відтак дії посадових осіб відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови правомірні.

3. Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в обґрунтування якої наведені переважно подібні аргументи, які викладені в позовній заяві.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТВИНИ.

1. Рейдова перевірка здійснювалось на підставі направлення на рейдову перевірку № 011367 від 19.07.2021 року та графіка проведення рейдових перевірок Дністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в Чернівецькій області в період з 19.07.2021 року по 25.07.2021 року.

2. Під час здійснення габаритно - вагового контролю транспортного засобу марки КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на підставі чеку зважування № 00772 від 22.07.2021 року зафіксовано перевищення нормативно визначених вагових параметрів транспортного засобу із вантажем на здвоєну вісь, а саме - 19,35 т, при нормативно визначених 16,00 т, та відсутності у водія при здійсненні перевезення вантажу оформленого дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень.

3. За результатами проведення габаритно - вагового контролю інспекторами Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено довідку про результати здійснення габаритно - вагового контролю № 0064670 від 22.07.2021 року та акт № 0061073, про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 22.07.2021 року, на підставі яких проведено розрахунок від 22.07.2021 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нарахована плата за проїзд в сумі 197,82 євро. (а.с.11,13)

4. За результатами проведення рейдової перевірки посадовими особами відповідача складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт № 296268 від 22.07.2021 року, зі змісту якого встановлено, що автомобілем марки КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснено перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень на здвоєну вісь, а саме 19,35 т, при нормативно визначених 16,00 т., що на 20,94 % перевищує нормативно встановлені вимоги, та відсутність у водія позивача при здійсненні перевезення вантажу оформленого дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень, тобто документів передбачених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових параметрів, відповідальність за яке передбачено абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт ". (а.с. 16)

5. Відповідно до матеріалів справи судом також встановлено, що транспортний засіб позивача здійснював перевезення пиломатеріалів - дошок обрізних.

6. 15.09.2021 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідачем винесено постанову №307050, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000 грн, за порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 16 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".(а.с.18)

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001 року (далі - Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до вимог статті 6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

2.Пунктом першим Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 (далі - Положення № 103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до пункту 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

3. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно з абзацом 1 пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

4. Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

5.Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Відповідно до пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (пункт 18 Порядку №879).

Крім того, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України (пункти 20, 21 Порядку №879).

6. Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі - Правила дорожнього руху).

Водночас, абзацом 1 пункту 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється (абзац 3 пункту 22.5 Правил дорожнього руху).

7. Як встановлено судом, позивачем допущено порушення щодо навантаження на здвоєну вісь, а саме: навантаження на здвоєну вісь 19,37 т. при нормативно допустимих 16 т.

У зв`язку з виявленими порушеннями відповідачем накладено на позивача адміністративно-господарський штраф за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт").

При цьому, позивач посилається на те, що чинним законодавством не передбачається видача дозволу на перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами, а лише може бути застосовано відповідальність у вигляді плати за проїзд.

Надаючи оцінку зазначеним аргументам, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В свою чергу, зі змісту пункту 3 Порядку №879 випливає, що транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Отже, законодавцем передбачено критичну похибку в розмірі 2%, що еквівалентно 220 кг. на одиничну вісь, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого, який під час транспортування здатний зсуватися. При цьому визначення вантажу, як подільного, передбачає організацію перевезення такого вантажу з дотриманням встановлених законом вимог щодо допустимого навантаження на вісі.

Відтак, здійснюючи перевезення сипучого (подільного) вантажу, перевізником повинно враховуватись, що під час руху по дорозі можливе пересипання вантажу та зміна ваги по осям, попри це перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження.

Згідно пунктів 8.14-8.15 Глави 8 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.2014 року (далі - Правила №363), завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.

Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Відповідно до пунктів 12.1, 12.5 Глави 12 Правил № 363 при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Пунктами 8.20, 8.21 Глави 8 Правил №363 визначено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.

Таким чином, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема подільного вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пунктів 23-24 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб: після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Отже, що під час фіксації транспортного засобу з перевищенням вагових параметрів перевізник або його уповноважена особа мають право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Тобто, це право перевізника, а не обов`язок працівників Укртрансбезпеки. Саме перевізник має бути зацікавлений у дотриманні всіх норм перевезення вантажу.

Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 року у справі №814/1460/16, на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, зауважив, що чинним законодавством забороняється перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами (пункт 22.5 Правил дорожнього руху), тому дозвіл на рух такого вантажу не видається, а може лише бути застосована відповідальність у виді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів.

Таким чином, навіть у разі перевезення подільного вантажу, перевізник повинен дотримуватись вимог щодо граничних вагових параметрів транспортного засобу під час руху автомобільними дорогами та нести відповідальність за недотримання таких вимог.

Аналогічні висновки зокрема наведені у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021 року у справі №120/633/20-а, від 31.03.2021 року у справі № 560/5299/20.

8. Суд вважає за необхідне також зазначити і те, що зважування транспортного засобу проводилось за допомогою ваги автомобільної для зважування CHEKLODE FREEWEIGH заводський номер НОМЕР_2 , виробник "CENTRAL WEIGHING", Англія. На засіб вимірювальної техніки видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 17.11.2020 року №34-00/3361 з терміном дії до 17.11.2021 року. За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 29329-92.

Враховуючи те, що зазначене свідоцтво було є чинним на момент зважування автомобіля, відтак в суду відсутні сумніви щодо справності такої ваги та, відповідно, щодо правильності результатів зважування транспортного засобу позивача.

9. Враховуючи наведене вище в контексті встановлених обставин у справі, а також беручи до уваги те, що позивачем здійснено перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, суд дійшов висновку, про правомірність оскаржуваної постанови.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів представників сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення, та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати відповідно до статті 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області- відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ФОП ОСОБА_1 (с. Лопушна, Вижницький район, Чернівецька область, 59241, код РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Відповідач - Придністровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області (вул.Руська, 248-У, м. Чернівці, 58023, код ЄДРПОУ: 39816845).

Суддя О.В. Боднарюк