Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2022 року Справа № 280/2475/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Келюх К.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач ) в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо виплати з 01.12.2019 ОСОБА_1 пенсії, обмеживши її максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, виходячи із розрахунку грошового забезпечення, вказаного у довідці №33/28-182 від 18.05.2021, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.12.2019.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2021 року в справі № 280/4961/21 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019, проте обмежив розмір пенсіїдесятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. Позивач вважає такі дії протиправними, а тому звертається до суду з позовом про визнання їх протиправними та зобов`язання відповідача здійснити перерахунокпенсії без обмеження її максимальним розміром.
Ухвалою суду від 21.02.2022 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
19.05.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII) максимальний розмірпенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги,пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат допенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Розмір пенсії позивача перевищує передбачений законом максимальний розмір. У зв`язку з наведеним просить в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2021 у справі № 280/4961/21 Управління здійснило перерахунок пенсіїпозивача з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області» №33/28-182 від 18.05.2021.
З розрахунку пенсії позивача судом встановлено, що позивачу перераховано пенсію з 70% сум відповідного грошового забезпечення в розмірі 27097,45 грн., однак, її максимальний розмір обмежено до 19340,00 грн.
Позивач звернувся до Управління із заявою, в якій зазначив, що згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2021 у справі № 280/4961/21 Управлінням проведено перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії, однак при обчисленні пенсії обраховано основний розмір пенсії менший ніж 70% грошового забезпечення (вислуга років 36), а саме, обмежено десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. Просив здійснити перерахунок пенсії, виходячи із обчислення основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення (вислуга років 36) та її виплату без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
Управління листом №0800-0203-8/6414 від 24.01.2022 повідомило позивача, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/4961/21 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №33/28-182, у розмірі 70 % сум грошового забезпечення з урахуванням вимог ст.43 Закону №2262-ХІІ. Зазначеним рішенням суду на Управління не покладено зобов`язань щодо проведення перерахунку пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром під час перерахунку пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізький області" №33/28-182 від 18.05.2021, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі частиною 3 статті 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним Законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, є Закон № 2262-ХІІ.
Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини п`ятої статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011) максимальний розмірпенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додатковоїпенсії, цільової грошової допомоги,пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину п`яту статті 43 Закону №2262-XII доповнено реченням такого змісту:«Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії(з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії,цільової грошової допомоги,пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 12.04.2016 №1080-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» частина п`ятастатті 43 Закону №2262-ХІІстала вважатись частиною сьомою.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмірпенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії,цільової грошової допомоги,пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії,встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії,цільової грошової допомоги, пенсіїза особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсіївстановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі №7-рп/2016 є втрата чинності із 20.12.2016 частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.
Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1774-VIII) передбачено, що у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року (пункт 10 вказаного Закону). Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону №1774-VIII, встановлено, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.
Поряд з тим рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційною перше речення та друге речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто усю частину сьому названої статті. Втрата з 20.12.2016 чинності частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму, яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною в цілому частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII така норма вважається відсутньою у тексті Закону. При цьому після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення зміни до першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII аналогічного змісту новими законами не вносились.
Отже, з 2017стаття 43 вказаного Закону не містить норм про обмеженняпенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а внесені Законом №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18, від 31.03.2021 у справі №815/3000/17.
Аргументи відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсіїпозивача не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин та правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм права.
На думку суду, відповідач не довів, що обмежуючи розмірпенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, діяв відповідно до закону. Тому такі його дії є протиправними.
При цьому, посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №580/234/19, від 05.11.2020 у справі №440/2423/19 є не релевантними, оскільки у згадуваних справах спірні правовідносини стосувались застосування норм Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ при обчисленні пенсії колишнім працівникам органів прокуратури, у той час як у даній справі до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон №2262-XII.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що належним способом захисту порушеного права за встановленими у даній справі обставинами є визнання протиправними дій Управління щодо перерахунку з 01.12.2019 пенсії позивача із застосуванням обмеження максимальним розміромта зобов`язання відповідача здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області» від 18.05.2021 № 33/28-182 без обмеження її максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Позивач звільнений від сплати судового збору в силу положень статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", інших витрат не заявив, у зв`язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо перерахунку та виплати з 01.12.2019 ОСОБА_1 пенсії із застосуванням обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплатупенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установиТериторіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області від 18.05.2021 № 33/28-182 без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.
Повне судове рішення складено 30.05.2022.
Суддя М.О. Семененко
Судове рішення № 104542501, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 30.05.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 280/2475/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: