Ухвала суду № 104538211, 30.05.2022, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"30" травня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/960/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Петрова В.С., розглянувши заяву Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси (вх. 2-380/22 від 27.05.2022 р.) про забезпечення позову у справі № 916/960/22 за позовом Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Квантум про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права приватної власності, припинення права приватної власності та зобов`язання звільнити земельну ділянку шляхом знесення самочинно зведеного об`єкту незавершеного будівництва, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Київської окружної прокуратури м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Квантум про:

-визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Роздобудько Юлії Сергіївни від 04.10.2021 р. за індексним номером 60744861 про реєстрацію права приватної власності ТОВ Компанія Квантум на незавершене будівництво автомобільної мийки самообслуговування на 8 постів з технічною будівлею за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2471070451100);

-припинення права приватної власності ТОВ Компанія Квантум на незавершене будівництво автомобільної мийки самообслуговування на 8 постів з технічною будівлею за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2471070451100);

-зобов`язання ТОВ Компанія Квантум звільнити земельну ділянку площею 0,1520 га з кадастровим номером 5110136900:32:008:0009 за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53 шляхом знесення розташованого на ній самочинно зведеного об`єкта незавершеного будівництва - автомобільної мийки самообслуговування на 8 постів з технічною будівлею.

В обґрунтування позовних вимог керівник прокуратури посилається на те, що реєстрація права приватної власності ТОВ Компанія Квантум на незавершене будівництво автомобільної мийки самообслуговування на 8 постів з технічною будівлею за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53 проведена в порушення ст.ст. 10, 18, 24, 27-1 Закону України Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за відсутності документа, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт, без перевірки інформації з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва про результати проведення технічної інвентаризації, на підставі технічного паспорту та висновку, які в дійсності не видавались. Крім того прокурор зазначає, що реєстрація спірного об`єкта незавершеного будівництва порушує право територіальної громади міста Одеси на володіння та розпорядження земельною ділянкою, на якій розміщено такий спірний об`єкт нерухомого майна, та яка станом на дату подання позову належить до земель комунальної форми власності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2022 р. позов Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/960/22, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 27.06.2022 р.

Разом з позовною заявою Керівник Київської окружної прокуратури м. Одеси звернувся до господарського суду із заявою про забезпечення позову, згідно якої заявник просить суд:

- заборонити ТОВ Компанія Квантум, а також будь-яким фізичним та юридичним особам проведення будь-яких будівельних робіт щодо об`єкта незавершеного будівництва автомобільної мийки самообслуговування на 8 постів з технічною будівлею на земельній ділянці з кадастровим номером 5110136900:32:008:0009 за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2471070451100);

- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта незавершеного будівництва автомобільної мийки самообслуговування на 8 постів з технічною будівлею на земельній ділянці з кадастровим номером 5110136900:32:008:0009 за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2471070451100).

В обґрунтування вказаної заяви про забезпечення позову заявник вказує, що рішенням державного реєстратора Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Роздобудько Юлії Сергіївни від 04.10.2021 р. за індексним номером 60744861 зареєстровано право приватної власності ТОВ Компанія Квантум на незавершене будівництво автомобільної мийки самообслуговування на 8 постів з технічною будівлею за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2471070451100), яке є незаконним, оскільки прийнято в порушення ст.ст. 10, 18, 24, 27-1 Закону України Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за відсутності документа, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт, без перевірки інформації з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва про результати проведення технічної інвентаризації, на підставі технічного паспорту та висновку, які в дійсності не видавались, та не є документами, які підтверджують виникнення чи припинення прав, відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 24.05.2001 р. за № 127. При цьому прокурор зазначає, що рішенням Господарського суду Одеської області від 23.07.2021 р. у справі № 916/731/21 частково задоволено позов Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ТОВ Компанія Квантум, а саме скасовано державну реєстрацію права власності товариства на земельну ділянку загальною площею 0,1520 га, вартістю 11070499,00 грн., з кадастровим номером 5110136900:32:008:0009, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53, та витребувано спірну земельну ділянку на користь територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради. Також заявник додає, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 зазначене рішення Господарського суду Одеської області залишено без змін (рішення суду набрало законної сили 25.11.2021 року). За ствердженнями прокурора, відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на виконання вищевказаного судового рішення 22.12.2021 р. внесено відомості про припинення права власності ТОВ Компанія Квантум на земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900:32:008:0009 за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53, та зареєстровано право власності за територіальною громадою м. Одеси. Таким чином, як вказує заявник, станом на теперішній час земельна ділянка за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53 є власністю територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради. Так, прокурор вважає, що у зв`язку із пред`явленням позову по даній справі відповідач може здійснити відчуження на користь третіх осіб спірного об`єкта незавершеного будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53 з метою ухилення від можливої цивільної відповідальності, а також проведення будівельних робіт з подальшим здійсненням реєстраційних змін в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що є підставами для застосування заходів забезпечення позову. На думку прокурора, невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи навіть унеможливить виконання рішення суду та можливість реального поновлення порушених інтересів держави. Таким чином, прокурор наголошує, що можливе подальше відчуження відповідачем під час розгляду цієї справи спірного об`єкта незавершеного будівництва третім особам, що не є сторонами за цим позовом, зміна спірного об`єкту шляхом проведення будівельних робіт з подальшим внесенням реєстраційних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно унеможливить реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде постановлене на користь позивача. З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги зв`язок між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, можливості подальшого відчуження спірного об`єкта незавершеного будівництва на користь третіх осіб, що не є сторонами по справі, а також проведення будівельних робіт, вчинення інших реєстраційних змін стосовно спірного об`єкту нерухомого майна, що призведене до неможливості ефективного поновлення державних інтересів, на думку заявника, наявні обґрунтовані доводи щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Так, за ствердженнями прокурора, забезпечення позову в даному випадку виступає запорукою виконання рішення суду у разі ухвалення його на користь прокурора, а тому вимоги про забезпечення позову є співмірними з позовними вимогами.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову в порядку ст. 136-140 ГПК України та матеріали справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При вжитті таких заходів суд повинен з`ясувати наявність зв`язку між конкретним видом забезпечувальних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Крім того, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Так, предметом позову по даній справі є вимоги немайнового характеру, а саме: визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Роздобудько Юлії Сергіївни від 04.10.2021 р. за індексним номером 60744861 про реєстрацію права приватної власності ТОВ Компанія Квантум на незавершене будівництво автомобільної мийки самообслуговування на 8 постів з технічною будівлею за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2471070451100); припинення права приватної власності ТОВ Компанія Квантум на незавершене будівництво автомобільної мийки самообслуговування на 8 постів з технічною будівлею за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53; зобов`язання ТОВ Компанія Квантум звільнити земельну ділянку площею 0,1520 га з кадастровим номером 5110136900:32:008:0009 за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53 шляхом знесення розташованого на ній самочинно зведеного об`єкта незавершеного будівництва - автомобільної мийки самообслуговування на 8 постів з технічною будівлею. Таким чином, у даному випадку, має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом прав яких прокурор звернувся до господарського суду.

При цьому господарський суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення балансу інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Наведена правова позиція викладена і у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18, і у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 року у справі № 916/3245/19, від 16.10.2019 року у справі № 904/2285/19.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

При цьому, законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 року у справі № 916/2786/17, та положень ч. 1 ст. 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України, дає підстави дійти до висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч. 2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарським процесуальним кодексом України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

При цьому суд зазначає, що підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, також має бути підтверджена відповідними доказами, які б підтверджували обставини, на які посилається заявник, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість того, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії, було зазначено що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Наразі господарський суд зазначає, що обставини щодо наявності/відсутності обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд встановлює під час ухвалення рішення по суті спору, разом цим, матеріали позовної заяви прокурора та заяви про забезпечення позову містять відповідні обґрунтування, на підтвердження яких надано докази та які суд має оцінити, вирішуючи питання про наявність/відсутність підстав саме для вжиття заходів забезпечення позову.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі рішення державного реєстратора Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Роздобудько Юлії Сергіївни від 04.10.2021 р. за індексним номером 60744861 зареєстровано право приватної власності ТОВ Компанія Квантум на незавершене будівництво автомобільної мийки самообслуговування на 8 постів з технічною будівлею за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2471070451100), при цьому підставою для такої державної реєстрації стали: технічний паспорт та висновок щодо технічного стану об`єкта нерухомого майна № 600/16/21 від 01.07.2021 р., видані ФОП Петак Іриною Василівною.

Так, звертаючись до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Квантум, прокурор наполягає на тому, що державна реєстрація права приватної власності ТОВ Компанія Квантум на незавершене будівництво автомобільної мийки самообслуговування на 8 постів з технічною будівлею за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53, яка відбулась на підставі рішення державного реєстратора Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Роздобудько Юлії Сергіївни від 04.10.2021 р. за індексним номером 60744861, є незаконною, оскільки вказане рішення прийнято в порушення ст.ст. 10, 18, 24, 27-1 Закону України Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за відсутності документа, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт, без перевірки інформації з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва про результати проведення технічної інвентаризації, на підставі технічного паспорту та висновку, які в дійсності не видавались. Крім того, реєстрація спірного об`єкта незавершеного будівництва порушує право територіальної громади міста Одеси на володіння та розпорядження земельною ділянкою, на якій розміщено такий спірний об`єкт нерухомого майна, та яка станом на дату подання позову належить до земель комунальної форми власності.

Таким чином, з огляду на предмет позову, а саме вирішення питання про припинення права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Квантум на незавершене будівництво автомобільної мийки самообслуговування на 8 постів з технічною будівлею за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53 та підстави такого припинення, господарський суд вважає обґрунтованими посилання заявника щодо можливості відчуження відповідачем такого об`єкту незавершеного будівництва на користь третіх осіб, наслідком чого, у разі задоволення позову у даній справі, виконання рішення суду буде неможливим. З огляду на вказане господарський суд вважає такий вид забезпечення позову як заборона органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта незавершеного будівництва, обґрунтованим та співмірним із предметом та підставами позову у даній справі.

Щодо вимоги прокурора забезпечити позов шляхом заборони ТОВ Компанія Квантум, а також будь-яким фізичним та юридичним особам проведення будь-яких будівельних робіт щодо об`єкта незавершеного будівництва автомобільної мийки самообслуговування на 8 постів з технічною будівлею на земельній ділянці з кадастровим номером 5110136900:32:008:0009 за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53, то господарський суд зауважує, що прокурором в даному випадку взагалі не надано будь-яких доказів того, що відповідач або будь-які треті особи здійснюють або мають намір здійснювати будь-які будівельні чи інші роботи, як то докази укладення відповідачем договорів підряду, завезення будівельних матеріалів тощо. Тобто, в даному випадку, необхідність забезпечення позову у справі вищезазначеним способом взагалі нічим не мотивована та не підтверджена, оскільки заявник зазначає лише про потенційну вірогідність вчинення відповідачем або будь-якими іншими фізичним та юридичним особам вказаних дій, що є неприпустимим для забезпечення позову, а тому господарський суд вважає заяву Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси в цій частині необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Частинами 1 та 4 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Квантум у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, вказана особа не позбавлена права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1.Заяву Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси (вх. 2-380/22 від 27.05.2022 р.) у справі № 916/960/22 задовольнити частково.

2.Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта незавершеного будівництва автомобільної мийки самообслуговування на 8 постів з технічною будівлею на земельній ділянці з кадастровим номером 5110136900:32:008:0009 за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2471070451100).

3.Стягувачем за цією ухвалою є Київська окружна прокуратура м. Одеси (65059, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 10; код ЄДРПОУ Одеської обласної прокуратури 03528552).

4.Боржником за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Квантум (65033, м. Одеса, вул. Желябова, буд. 3; код ЄРДПОУ 31068996).

Ухвала набирає чинності з дня її постановлення.

Ухвалу дійсна для пред`явлення до виконання до органу державної виконавчої служби протягом строку, встановленого Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвалу може бути оскаржено у 10-денний термін з дня її постановлення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя Петров Володимир Степанович