Рішення № 104535131, 31.05.2022, Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа №731/531/21

Провадження №2/731/17/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2022 року смт Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Коваленка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 Варвинського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою в її інтересах адвокатом Зарічною Ларисою Анатоліївною, до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», про визнання недійсним кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В:

18 листопада 2021 року до Варвинського районного суду Чернігівської області надійшла вказана позовна заява.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що у жовтні 2020 року, під час переїзду з міста Чернігова до смт Варва, у неї було викрадено сумку з особистими речами, у якій знаходилися, зокрема: паспорт громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків та кредитні картки. Коли вона звернулась до Варвинського відділу поліції, їй порекомендували подати до міграційної служби заяву про втрату паспорта та видачу нового, що нею і було здійснено.

В подальшому, з жовтня 2020 року вона почала отримувати смс-повідомлення з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором, який нею не укладався. Згодом, почали телефонувати невідомі особи, які представлялися співробітниками ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», та погрожуючи вимагали сплатити їм невідому кредитну заборгованість. 16 січня 2021 року з сервісу кредитних історій позивач з`ясувала, що 03 жовтня 2020 року шляхом неправомірних дій від її імені було оформлено кредитний договір №3071869 з ТОВ «МІОЛАН» про надання коштів. Пізніше, у травні 2021 року, з листа ТОВ ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» позивач дізналася, що на підставі Договору відступлення права вимоги №64-МЛ, право вимоги за спірним кредитним договором перейшло до даного товариства. Заборгованість за яким, станом на 27 липня 2021 року становить - 52 908, 90 грн.

Позивач стверджує, що вказаний кредитний договір №3071869 від 03 жовтня 2020 року укладений з ТОВ «МІОЛАН» від її імені шахрайським способом, оскільки вказаний правочин не відповідає її внутрішній волі, що свідчить про його недійсність.

На підставі її заяви внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом заволодіння грошовими коштами шляхом обману.

Позивач вказує, що вона не укладала з ТОВ «МІОЛАН» кредитного договору №3071869 від 03 жовтня 2020 року, не вчиняла ніяких інших дій для отримання за цим договором кредитних коштів ні в письмовому, ні в електронному вигляді, ні в будь-який інший спосіб, як і не здійснювала жодних дій, що могли б призвести до укладення цього договору від її імені третіми особами.

У зв`язку з цим, позивач вважає правомірним звернутися до суду з вказаним позовом та просить суд визнати недійсним Кредитний договір №3071869 від 03 жовтня 2020 року укладений між ТОВ «МІОЛАН» та нею. Також просить суд вирішити питання щодо розподілу судових витрат стягнувши з відповідача на її користь понесені по справі судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 10 000, 00 грн.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 23 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 28 грудня 2021 року, яке в подальшому, з підстав заявленого клопотання представника позивача щодо необхідності надання до суду додаткових доказів, було відкладене на 31 січня 2022 року.

18 травня 2022 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», - Малюги І.І. на електронну адресу суду, надійшла заява про здійснення розгляду справи за відсутності їх представника, відповідно до змісту яких просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 175-178).

16 грудня 2021 року від представника відповідача ТОВ «МІЛОАН», - Вініченко О.В. на адресу суду, надійшов відзив на позовну заяву з додатками, відповідно до змісту якого, відповідач заявлені позовні вимоги не визнає, у зв`язку з цим, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовує свою позицію зокрема тим, що твердження позивача щодо втрати нею у жовтні 2020 року паспорта не доведені позивачем, оскільки відкрите кримінальне провадження по факту шахрайських дій щодо неї не є безумовним доказом втрати даного документа. Більше того, відповідач посилається на фотозображення, яке було здійснене під час укладення спірного договору для ідентифікації позичальника, на якому відображені позивач разом з належним їй паспортом. Також, відповідач вказує, що за спірним договором неодноразово сплачувалися відсотки за користування кредитом для його часткового погашення, та 7 (сім) разів вчинялися дії для продовження строку дії договору, що на переконання відповідача є свідченням, що вказані дії здійснювалися особисто позивачем. Кредитний договір №3071869 від 03 жовтня 2020 року було укладено відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Зокрема, положення ст. 11, 12 вказаного Закону передбачають, що електронний договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, і кожний примірник договору, підписаний з накладеним на нього підписом з використанням або електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або електронного підпису одноразовим ідентифікатором, або аналога власноручного підпису, є оригіналом. У змісті договорі узгоджено всі істотні умови, які притаманні Кредитному договору. Вказані умови були акцептовані позивачем, перед ознайомлення з їх змістом, що свідчить про приєднання позивача до умов публічного договору щодо правил оформлення та видачі кредитних коштів, підписавши договір за допомогою одноразового ідентифікатора. При цьому жодних доказів на підтвердження того, що позивач не укладала вищевказаний договір, матеріали справи не містять. Крім того, відповідач вважає, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту свого права, адже позиція позивача обґрунтовується відсутністю в неї відповідної волі та дій на укладення даного договору, а тому позивач просить визнати неукладений договір, тобто такий, що не відбувся - недійсним (а.с. 42-102).

Судове засідання, призначене на 31 січня 2022 року, з підстав заявленого клопотання представника позивача Зарічної Л.А. (а.с. 120), було відкладене на 25 лютого 2022 року. З підстав відсутності явки учасників справи дане судове засідання не відбулося та було відкладене на 28 березня 2022 року.

На підставі розпорядження голови Верховного Суду № 2/0/9-22 від 08 березня 2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» заяву було передано до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області.

Проте цивільна справа за позовною заявою не приймалася до провадження Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області та у вказаному суді не розглядалася.

Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 04 травня 2022 року № 27/0/9-22 «Про відновлення територіальної підсудності судових справ судів Чернігівської області» відновлено територіальну підсудність Варвинського районного суду Чернігівської області.

16 травня 2022 року заяву повернуто з Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області до Варвинського районного суду Чернігівської області для розгляду за територіальною підсудністю.

У зв`язку з цим, Варвинським районним судом Чернігівської області в межах даної цивільної справи було призначено судовий розгляд на 31 травня 2022 року.

Представник позивача, - адвокат Зарічна Л.А. в судове засідання не з`явилася, звернулася до суду з заявою про здійснення розгляду справи без її участі, та без участі позивача ОСОБА_1 , заявлені позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні (а.с. 174).

Відповідач ТОВ «МІЛОАН» свого представника у судове засідання не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, у змісті відзиву на позовну заяву наполягали на здійсненні розгляду справи без їх участі (а.с. 173).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» свого представника у судове засідання також не направили, звернувшись до суду з заявою щодо здійсненні розгляду справи без їх участі (а.с. 176).

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши позиції сторін та Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Мілоан», яке є фінансовою установою на підставі Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серії ІК №176 від 14 липня 2016 року, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має Ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, видану Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (а.с. 46).

На підставі відповідної Анкети-заяви на кредит №3071869 (а.с. 6, 59), 03 жовтня 2020 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №3071869, за умовами якого позивач отримала кошти у розмірі - 5 000 грн, строком на 30 днів (з 03 жовтня 2020 року до 02 листопада 2020 року), зі сплатою відповідної комісії та відсотків за користування кредитом, в свою чергу ОСОБА_1 зобов`язується повернути кошти кредиту та сплатити проценти за користування ними (а.с. 7-9, п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.5.1, 1.5.2, 1.6 Кредитного договору №3071869, а.с. 7-9).

Кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1 Кредитного договору №3071869).

Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п. 1.4 Договору (п. 2.4.1 Кредитного договору №3071869).

Позичальник підтверджує, що: до укладення цього Договору отримав від Товариства інформацію, зазначену в ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», зокрема в ч. 2 ст. 12 цього Закону та в Законі України «Про захист прав споживачів»; до підписання цього Договору ознайомився з усіма його умовами (у т.ч. викладеними у п. 6.3) Правилами надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства miolan.ua та є невід`ємною частиною цього договору (п. 5.1 Кредитного договору №3071869).

Цей Кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства (п. 6.1 Кредитного договору №3071869).

Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього Кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником Товариству через Веб-сайт або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер НОМЕР_1 . Після укладення це Кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником Товариству (п. 6.2 Кредитного договору №3071869).

Приймаючи пропозицію Товариства про укладення цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами та Графіком розрахунків) Договору в цілому та підтверджує, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на Веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього договору; вся інформація надана Товариству в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною (п. 6.3 Кредитного договору №3071869).

Укладення Товариством кредитним договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.4, 6.5 Кредитного договору №3071869).

Цей Кредитний договір (індивідуальна частини) є самостійним кредитним договором (правочином), що містить усі істотні умови, укладений у порядку, спосіб та формі, що відповідає вимогам законодавства. Визнання недійсним, неукладеним, нікчемним будь-якого додатку, документу, що є частиною цього Договору або окремих умов цього Кредитного договору (індивідуальна частина) не має наслідком недійсність, нікчемність або неукладеність цього Кредитного договору в цілому і сторони підтверджують, що уклали б цей Кредитний договір і без включення до нього умов, що визнані недійсними, нікчемними, неукладеними (п. 9.1 Кредитного договору №3071869).

У розділі 10 договору «Реквізити сторін» вказано ідентифікуючі відомості ТОВ «МІЛОАН», а також ідентифікуючі відомості позичальника, зокрема: прізвище, ім`я та по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дані паспорта, адреса проживання, контактний номера телефону та електронна пошта.

Як вбачається із вищезазначеного договору між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Даним договором чітко визначені зобов`язання сторін.

Відповідно до Додатку №1 до кредитного договору №3071869 від 03 жовтня 2020 року встановлено Графік розрахунків, згідно з яким встановлено дату платежу 02 листопада 2020 року до сплати: кредит у розмірі 5 000 грн; комісія за надання кредиту 500 грн; проценти 1 875 грн; разом 7 375 грн (а.с. 10).

Кредитний договір укладався в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.

Для укладання вищевказаного електронного кредитного договору сторони вчинили наступні дії в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та поза нею:

10.03.2020 року 4:21:00 введення позичальником даних по заяві;

10.03.2020 року 4:21:00 заяву відправлено позичальником на розгляд;

10.03.2020 року 4:21:00 автоматичні перевірки по заяві;

10.03.2020 року 4:21:00 перевірка позичальника за даними БКІ;

10.03.2020 року 4:21:00 скорингова оцінка позичальника;

10.03.2020 року 4:21:00 позичальнику відправлено SMS повідомлення з ідентифікатором (кодом) для підписування акцепту та укладення договору;

10.03.2020 року 4:21:00 позичальником підписано одноразовим ідентифікатором та відправлено Товариству електронне повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір (акцепт);

10.03.2020 року 4:22:00 друкована форма укладеного кредитного договору розміщена в особистому кабінеті Позичальника;

10.03.2020 року 4:22:00 Кредитні кошти перераховано на карту Позичальника (а.с. 62).

В підтвердження обставин щодо підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір №3071869 від 03 жовтня 2020 року у формі електронного правочину надано довідку про Інформацію з електронного файлу (LogFile застосування коду) (а.с. 61).

Відповідно до платіжного доручення №29634475 від платника ТОВ «МІЛОАН» на картковий рахунок отримувача ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) № НОМЕР_3 , 03 жовтня 2020 року перераховано 5 000 грн, призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ МІЛОАН, згідно договору 3071869 (а.с. 68).

11 березня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №64-МЛ, згідно якого до останніх перейшло право вимоги, в тому числі, за кредитним договором №3071869 від 03 жовтня 2020 року, що доводиться копіями відповідного договору, акту приймання передачі Реєстру боржників від 11 березня 2021 року до Договору відступлення прав вимоги №64-МЛ від 11 березня 2021 року, Виписки з реєстру боржників Договору відступлення прав вимоги №64-МЛ від 11 березня 2021 року (а.с. 88, 89, 90).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 1 статті 215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частина 12 ст. 11 вказаного Закону передбачає, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, позивачем таких доказів не надано, хоча в силу положень статей 12, 81 ЦПК України це є її процесуальним обов`язком.

Наведене узгоджується з правовим висновком, сформованим у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 23 березня 2020 року № 404/502/18.

Сам по собі факт внесення в ЄРДР відомостей по факту заволодіння грошовими коштами позивача шляхом обману, що доводиться копією відповідного повідомлення Прилуцької місцевої прокуратури (а.с. 13 зворот), не підтверджує наведених у позовній заяві обставин, адже зміст фабули не містить відомостей щодо інших неправомірних дій вчинених по відношенню до позивача, зокрема, що пов`язані з взломом її телефону чи акаунтів в інтернет-мережі.

Суд також бере до уваги, що з метою погашення відповідної заборгованості та наміру пролонгації кредитного договору №3071869 позичальником ОСОБА_1 неодноразово здійснювалися відповідні виплати на користь відповідача ТОВ «МІОЛАН», що доводиться відповідними меморіальними ордерами: №32076318 від 02 листопада 2020 року на суму 537 грн (а.с. 69); №32408311 від 06 листопада 2020 року на суму 546 грн (а.с. 70); №33240561 від 16 листопада 2020 року на суму 694 грн (а.с. 71); №33241475 від 16 листопада 2020 року на суму 900 грн (а.с. 72); №33874624 від 24 листопада 2020 року на суму 1 281 грн (а.с. 73); №33874697 від 24 листопада 2020 року на суму 3 000 грн (а.с. 74); №34972752 від 08 грудня 2020 року на суму 480 грн (а.с. 75); №35430610 від 14 грудня 2020 року на суму 529 грн (а.с. 76); №36099244 від 23 грудня 2020 року на суму 631 грн (а.с. 77), що узгоджується з відповідною випискою банку ТВБВ №10026/0657 філії - Головного управління по м. Києву та Київської області по рахунку № НОМЕР_4 , яка належна позивачу - ОСОБА_1 (а.с. 134-149).

Також, з матеріалів відзиву вбачається, що позичальник під час оформлення спірного Кредитного договору надала свої паспортні дані, в тому числі, відповідні фотозображення позичальника, яка тримає в руках паспорт серії НОМЕР_5 , належний ОСОБА_1 (а.с. 93, 94).

За таких підстав, суд приходить до переконання, що позивач ОСОБА_1 не довела, що не підписувала договір про надання фінансового кредиту за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, а також не довела, що в неї було викрадено паспорт громадянина України, реєстраційний номер платника податків та кредитні картки, як і не підтвердила, що вона втратила мобільний телефон з номерами: НОМЕР_6 та картку № НОМЕР_3 , не надала суду жодних доказів на підтвердження протиправних дій будь-яких осіб при укладанні цього договору, в тому числі шахрайських дій третіх осіб щодо використання її персональних даних, а також доказів того, що розрахунковий рахунок, на який було перераховано кошти, їй не належить, а тому аналізуючи правовідносини, що склалися між сторонами та правові норми, що їх регулюють, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, враховуючи, що без входу позивача на веб-сайт товариства і здійснення нею всього алгоритму дій, необхідних для отримання кредиту, кредитний договір між нею та відповідачем не був би укладений, що свідчить про відсутність правових підстав для визнання спірного договору недійсним.

Сторона позивача оспорює факт укладання ОСОБА_1 03 жовтня 2020 року Кредитного договору №3071869, посилаючись на те, що позивачем не було надіслано жодної заяви на отримання кредитних коштів, а також не вчинено жодних дій для отримання кредитних коштів ТОВ «МІОЛАН», що свідчить про відсутність волевиявлення виникнення правовідносин. Однак, на переконання суду неукладеність і недійсність договору тягнуть за собою різні правові наслідки.

Крім того, зважаючи на відступлення прав вимоги від ТОВ «МІОЛАН» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», суб`єктний склад відповідачів, на переконання суду, визначено позивачем невірно.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі відмови у позові судові витрати покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 141, 247, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), поданої в її інтересах адвокатом Зарічною Ларисою Анатоліївною (юридична адреса: 17500, м. Прилуки Чернігівської області, пров. Прорізний, 1А), до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» (юридична адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21; код ЄДРПОУ 40484607), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, б. 1, корпус 28; код ЄДРПОУ 35234236), про визнання недійсним кредитного договору, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І.Савенко