Ухвала суду № 104522963, 30.05.2022, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/1675/22

провадження 1-кп/216/585/22

УХВАЛА

іменем України

30 травня 2022 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді Цимбалістенко О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Кравець А.С.,

прокурора Ламан С.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Калюпіна Ю.В.

представника потерпілої Лисенко О.А.

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Центрально-Міського районного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022041630000037 від 02 квітня 2022 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Тамарино Бориславського району Херсонської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, військовослужбовця за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , стрільця 2 відділення 1 взводу 3 стрілкової роти зведеного батальйону, у військовому званні «молодшого сержанта», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадження Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 1 ст. 115 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого до 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1ст. 177 КПК Україниі підстав для зміни та скасування даного запобіжного заходу немає.

В підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.

Захисник та сам обвинувачений з клопотанням прокурора не погодилися. Захисник обвинуваченого подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу і просив суд обрати обвинуваченому інший, запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Посилався на необґрунтованість обвинувачення, а саме на неправильну кваліфікацію дій обвинуваченого, які на думку захисту мають бути кваліфіковані за ч.1 ст. 119 КК України, що відноситься до не тяжких злочинів. Зазначив про необґрунтованість ризиків, оскільки обвинуваченому не має сенсу здійснювати вплив на свідків, які надають показання на його користь. Просив взяти до уваги відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є військовослужбовцем та у разі зміни запобіжного заходу готовий продовжити службу, має дружину та неповнолітнього сина, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання.

Потерпіла та її представник підтримали клопотання прокурора, проти клопотання захисника заперечували.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступних висновків:

За вимогамист. 315 КПК Українипід час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

При вирішенні питання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначенихстаттею 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначеністаттею 178 КПК України.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

04 квітня 2022 року до підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Бутенко М.В. застосовано запобіжний захід у вигляді триманням під вартою строком до 31 травня 2022 року.

Прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 до 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, визначені раніше та передбачені п.п.1,3 ч.1ст. 177 КПК Україниі підстав для скасування запобіжного заходу немає.

Захисником заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу, оскільки ризики передбачені п.п.1,3 ч.1ст.177КПК України на цей час не доведені, а дії обвинуваченого кваліфіковані не вірно.

Суд, в межах поданих клопотаннь враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, які на даний час не зменшились.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Суд бере до уваги, наявність у обвинуваченого неповнолітньої дитини (вказана обставина сторонами кримінального провадження не оспорюється). однак, суд вважає що ця обставина та позитивні характеристики не здатна суттєво невілювати наявність вищезазначеного ризику.

Надаючи оцінку можливості переховуватися ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду, суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання до 12 років позбавлення волі за ч. 5 ст. 426-1КК України та до 15 років позбавлення волі ч. 1 ст. 115 КК України , що у свою чергу позбавляє обвинуваченого можливості у подальшому бути звільненим від кримінальної відповідальності з випробуванням, може вдатися до відповідних дій не зважаючи на міцність соціальних зв`язків.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілих, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК.

За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони обвинуваченого або інших зацікавлених осіб, як на свідків та потерпілого, так і на експертів та спеціалістів, які також можуть бути допитані в ході судового слідства.

При цьому суд не бере до уваги, доводи сторони захисту, щодо наявності показань свідків на користь обвинуваченого, оскільки жодних документів на підтвердження вказаних обставин стороною захисту не надано та на етапі проведення підготовчого судового засідання суд позбавлений можливості оцінити вказані показання.

Щодо посилання захисту на невірність кваліфікації, суд звертає увагу, що питання доведеності обвинувачення та правильності кваліфікації є предметом судового розгляду та не можуть бути встановлені в ході підготовчого судового засідання.

Під час розгляду клопотання прокурора, та клопотання захисника судом досліджена можливість щодо обрання менш суворого запобіжного заходу відносно обвинуваченого, однак, враховуючи наявність ризиків, передбачених п.1,3 ч. 1ст. 177 КПК України, та оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожуватиме обвинуваченому у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, відсутність постійного місця проживання в м. Кривий Ріг, суд, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, приходить до висновку, що застосування більш м`якого запобіжного заходу неможливе, а тому, продовжує строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 177,178,183,315,369КПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 строк тримання під вартою у Криворізької установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області (№3) на 60 днів тобто до 28.07.2022 включно.

Встановити строк дії даної ухвали до 28.07.2022 включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали вручити учасникам судового процесу та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення в частині виконання щодо міри запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя О.В. Цимбалістенко