Ухвала суду № 104522276, 27.05.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питання відводу судді

27 травня 2022 року м.Київ № 320/7101/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про відвід судді Лисенко В.І. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту Білоцерківської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку одноразової виплати до 5 травня за 2020 рік та зобов`язати Управління соціального захисту Білоцерківської міської ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок одноразової виплати до 5 травня з врахуванням норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону від 25.12.1998 №367-ХІУ.

Ухвалою суду від 18.06.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин пропуску такого строку.

16.07.2021, на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від позивача до суду надійшла заява про поновлення строку на звернення до суду в якій позивач просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити пропущений строк звернення до суду.

Ухвалою суду від 21.07.2021 позовну заяву повернуто позивачеві у зв`язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду з вищевказаними вимогами та відсутністю обґрунтованого клопотання для визнання причин пропуску поважними.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021 ухвалу суду від 21.07.2021 скасовано та направлено справу для продовження розгляду.

02.05.2022 адміністративна справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І.

Ухвалою суду від 10.05.2022 відкрито спрощено позовне провадження у справі без виклику сторін.

27.05.2022, від позивача надійшла заява про відвід судді Лисенко В.І., яка мотивована тим, що суд вже приймав рішення у даній справі, яке було скасовано, та наразі судом створюються штучні перепони для розгляду даної справи шляхом витребування у позивача матеріалів позовної заяви від 07.06.2021, які він не отримував після повернення позовної заяви. Вказані обставини у сукупності викликають у позивача об`єктивні сумніви в неупередженості, професійності судді та здатності розглядати судові спори з дотриманням при цьому засад судочинства та принципів справедливості.

Розглянувши заяву про відвід, суд встановив наступне.

Відповідно ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Порядок подання заяви про відвід визначений, зокрема, ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (її) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Практика Європейського Суду свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").

ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі «Білуха проти України»).

Суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Таким чином, не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 (справа №800/592/17) та від 01.10.2018 (справа №9901/673/18).

Згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, наданого в пункті 10 постанови "Про незалежність судової влади" №8 від 13 червня 2007, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею рішенням, а так само вчинення ним процесуальних дій, не повинно розглядатися у якості підстави для відводу, а передбачає право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Зі змісту заяви про відвід вбачається, що його заявлено у зв`язку з непогодженням позивача з продовженням розгляду даної справи суддею Лисенко В.І. після скасування ухвали про повернення позовної заяви позивача, оскільки обставини, які були викладені в ухвалі про повернення позовної заяви протирічать сталій практиці Верховного Суду. Тому поведінка судді у прийнятті до розгляду та відкритті провадження у справі викликає сумнів у його неупередженості або об`єктивності.

Отже, однією з підстав для відводу судді є незгода позивача з продовженням суддею Лисенко В.І. розгляду справи після скасування ухвали судом апеляційної інстанції.

На таке твердження позивача, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 21 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду, передача судової справи (матеріалів кримінального провадження) раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті проводиться модулем автоматизованого розподілу щодо судових справ, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження) та ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, таким чином суддя приходить до висновку, що не має жодних порушень у розподілі справи.

Також, за приписами ст.ст. 36-37 КАС України вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

У даному випадку, заявлені підстави для відводу судді не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки не стосуються особистого відношення судді до результатів розгляду справи, а тільки відображають власну позицію заявника.

Більш того, будь-яких належних доказів, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та безсторонності судді до заяви про відвід не надано.

Також, у своїй заяві позивач стверджує, що суд умисно затягує розгляд нескладної справи майже на два роки.

Проте, суд звертає увагу, що ухвалою про повернення позовної заяви від 21.07.2021 роз`яснено позивачеві про право повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом та про право оскарження в апеляційному порядку відповідного рішення суду.

Однак, після оскарження позивачем вищевказаної ухвали, справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду із суду апеляційної інстанції на продовження розгляду лише 02.05.2022, була розподілена між суддями та передана судді Лисенко В.І.

У свою чергу, ухвалою суду від 10.05.2022 позивачеві поновлено строк звернення до суду з даним позовом, відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання.

В спростування заявленого відводу, з метою встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), якими позивач обґрунтовує вимоги, для правильного вирішення справи, в ухвалі про відкриття провадження у справі суддя витребував у відповідача: довідку про розмір нарахованої позивачу допомоги до 05 травня у 2020 році; письмові пояснення та докази про те, яким органом здійснюється нарахування та виплата грошової допомоги до 5 травня (відповідачем або іншим), чи заведено справу на позивача з виплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня, чи перебуває позивач на обліку в Управлінні соціального захисту населення як отримувач такої; копії матеріалів, які використовувались під час нарахування та виплати позивачу щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня в 2020 році (подання, списки тощо).

Також, цією ухвалою було зобов`язано позивача надіслати до суду матеріали позовної заяви від 07.06.2021, повернуті на підставі ухвали Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2021, оскільки вони відсутні у матеріалах справи за наслідками апеляційного розгляду справи.

Суд звертає увагу позивача, що в ухвалі суду від 10.05.2022 запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Також, запропоновано позивачеві протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, а відповідачеві подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Таким чином, судом вчинено дії для з`ясування всіх обставин з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Між тим, станом, на час розгляду заяви про відвід, дана справа перебуває у провадженні судді сімнадцять днів, а в силу приписів ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження, якщо судове засідання не проводиться, розпочинається через тридцять днів.

Відтак, враховуючи вищевикладене, а також те, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що позивачем не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при вирішенні даної справи.

Частиною третьою ст. 40 КАС України визначено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи необґрунтованість заявленого позивачем ОСОБА_1 відводу судді Лисенко В.І., питання про відвід судді відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 236, 241, 248, 256 КАС України, суддя

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Лисенко В.І. у справі №320/7101/21, - визнати необґрунтованою.

Матеріали адміністративної справи №320/7101/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Лисенко В.І.