Рішення № 104521140, 18.05.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 року Справа № 160/1809/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засіданняАлєксєєнко К.С. за участі: позивача: представника позивача: представника відповідача: не прибув не прибув не прибув розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання чинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2022 року (до відділення поштового зв`язку таку подано 21 січня 2022 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), додаткової доплати до грошового забезпечення за періоди з 10 грудня 2020 р. по 01 січня 2021 року та за період з 15 лютого 2021 року по 15 січня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни»;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), додаткову доплату до грошового забезпечення за періоди з 10 грудня 2020 р. по 01 січня 2021 року та за період з 15 лютого 2021 року по 15 січня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни»;

- стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ: 40108646) (за рахунок бюджетних асигнувань до Департаменту патрульної поліції України) судові витрати, а саме, судовий збір який було сплачено за подання позовної заяви та витрати на правову допомогу що складають 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень).

Означені позовні вимоги вмотивовані протиправною бездіяльністю Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ: 40108646) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), додаткової доплати до грошового забезпечення за періоди з 10 грудня 2020 р. по 01 січня 2021 року та за період з 15 лютого 2021 року по 15 січня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни».

Департамент патрульної поліції в поданому відзиві позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив відмовити в їх задоволенні. Відповідач зазначив, що відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року № 375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року № 375) установлено, що у період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованого часу у зазначених умовах. Відтак, у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 та наказу МВС України від 03.06.2020 року № 431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», враховуючи обмежений обсяг фінансування на виплату доплати до грошового забезпечення поліцейським, керівником ДПП прийнято рішення про включення працівників ДПП, в тому числі і позивача для виплати додаткової доплати до грошового забезпечення, визначеної постановою.Отже, вимога позивача, щодо ненарахування є необгрунтованою. Тому як позивач не заперечує, що остання у 2020 та 2021 роках отримувала додаткову доплачу до грошового забезпечення, визначену постановою, що свідчить про те, що останній була нарахована вищезазначена додаткова доплата до грошового забезпечення. Означеними нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та ДПП визначено лише граничний розмір доплати поліцейським, які забезпечували правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов`язків мали безпосередній контакт з населенням,- до 50 відсотків грошового забезпечення. Натомість, обов`язкового або мінімального розміру доплати поліцейським які забезпечували правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов`язків мали безпосередній контакт з населенням, не встановлено. Визначення розміру доплати поліцейським, які у зв`язку із виконанням службових обов`язків у період дії карантину мали безпосередній контакт з населенням, належить до компетенції керівника ДПП та залежить від виконання поліцейським завдань щодо забезпечення правопорядку і безпеки громадян під час дії карантину, відпрацьованого часу в зазначених умовах, та від бюджетних асигнувань для цих цілей. Таким чином, прийняття рішення про встановлення додаткової доплати поліцейським, які у зв`язку із виконанням службових обов`язків у період дії карантину мали безпосередній контакт з населенням, у граничному розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення, є дискреційним повноваженням керівника органу поліції. Згідно абз. 2 п. 4, п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади. Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними Бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів. Виплата грошового забезпечення поліцейським ДПП проводиться виключно за рахунок коштів Державного бюджету України у межах затверджених кошторисом бюджетних асигнувань.

Згідно статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. та протягом 30 днів з дня його відміни» установлено, що на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (далі - додаткова доплата). Згідно пункту 4 Постанови 375 - 2020 перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику. Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади. Таким чином персональний перелік поліцейських ДПП, яким встановлюється доплата, визначається виключно начальником ДПП. Згідно пункту 5 Постанови 375 - 2020 доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів. Таким чином додаткова доплата не має обов`язкового характеру виплати, її встановлення залежить від наявності та розміру виділених на орган поліції бюджетних асигнувань за відповідною бюджетною програмою, та встановлюється керівником органу поліції у межах виділених асигнувань поліцейським, які залучались до виконання завдань із запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, покладених на Національну поліцію. Виплата додаткової доплати, визначеної Постановою № 375 - 2020, проводиться не за основною бюджетною програмою, передбаченою для виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції (бюджетна програма 1007020 "Забезпечення діяльності підрозділів, установ та закладів Національної поліції України ), а за окремими бюджетними програмами, визначеними Кабінетом Міністрів України, із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою SARS-CoV-2, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 року № 485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницької о складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я» Міністерству внутрішніх справ України було виділено 2 701 125,3 тис. грн., зокрема Національній поліції - 2 249 861 тис. грн. на безповоротній основі із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для здійснення доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину. Пунктом 2 Постанови № 485-2020 затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я. У підпункті 2 пункту 3 Постанови № 485-2020 зазначено, що Міністерству фінансів необхідно забезпечити відкриття нових бюджетних програм та внесення відповідних змін до розпису державного бюджету. У пункті 1 Порядку № 485 - 2020 визначено назву бюджетної програми для виплати додаткової доплати поліцейським: Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 липня 2020 року № 538 затверджено бюджетну програму КПКВ 1007060 Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, який погоджено з Міністерством фінансів України (аркуш погодження від 16.07.2020 р. № 10020-21-5/21609). Таким чином, враховуючи вимоги статті 51 Бюджетного Кодексу України, пункту 5 Постанови 375 - 2020 встановлення та виплата поліцейським ДПП додаткової доплати, визначеної Постановою 375 - 2020, у 2020 році було можливо виключно у межах бюджетних асигнувань, виділених ДПП за бюджетною програмою - КПКВ 1007060 Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками. Виділені на ДПП бюджетні асигнування за програмою 1007060 Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками були витрачені у повному обсязі на встановлення та виплату поліцейським ДПП відповідної додаткової доплати за 2020 рік. у тому числі і позивачу, оскільки за період з березня 2020 року по лютий 2021 року позивач отримав 52 703, 61 грн. Постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 р. № 966 внесено зміни до пункту 1 Постанови № 485 - 2020, згідно з якими збільшено суми виділених коштів на Міністерство внутрішніх справ, зокрема на Національну поліцію до 4 680 183,3 тис. грн. та 4 28 919 тис. грн. відповідно. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 24.12.2020 р. № 901 до паспорту бюджетної програми КПКВ 1007060 внесено відповідні зміни (аркуш погодження з Міністерством фінансів України від 25.12.2020 р №10020-21-5/40390. Означені кошти були використані у повному обсязі у 2020 році на виплату додаткової доплати поліцейським ДПП. Встановлення позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення, визначеної постановою №375 - 2020, в період відсутності виділених бюджетних асигнувань на виплату такої доплати за зазначений період тягне за собою порушення норм статті 51 Бюджетного кодексу України та пункту 5 Постанови 375 - 2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року №588 «Деякі питання здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я» (далі - Постанова № 588 - 2021) відповідно до статті 36 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік здійснено розподіл бюджетних призначень, передбачених Міністерству фінансів у загальному фонді державного бюджету за програмою 3511380 Заходи, пов`язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, шляхом передачі Міністерству внутрішніх справ частини бюджетних призначень у сумі 800 000 тис. гривень, зокрема Національній поліції у сумі 679 261,3 тис. гривень (видатки споживання, з них оплата праці - 572 520,2 тис. гривень) для здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Пунктом 2 Постанови № 588- 2021 затверджено Порядок використання коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я,. У підпункті 2 пункту 3 Постанови № 588 - 2021 зазначено, що Міністерству фінансів необхідно забезпечити відкриття нових бюджетних програм та внесення відповідних змін до розпису державного бюджету. У пункті 1 Порядку № 588 - 2021 визначено назву бюджетної програми для виплати додаткової доплати поліцейським: Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів У країни з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19 липня 2021 року № 554 затверджено бюджетну програму КПКВ 1007070 Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-22, погоджену з Міністерством фінансів України (аркуш погодження від 15.07.2021 № 10020-21-5/22291). Таким чином, враховуючи вимоги статті 51 Бюджетного Кодексу України, пункту 5 Постанови 375 - 2020 встановлення та виплата поліцейським ДПП додаткової доплати, визначеної Постановою 375 - 2020, у 2021 році було можливо виключно у межах бюджетних асигнувань, виділених ДПП за бюджетною програмою - КПКВ 1007070 Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-22, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-22, та її наслідками. Виділені ДПП бюджетні асигнування за програмою 1007070 Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-22 були витрачені у повному обсязі на встановлення та виплату поліцейським ДПП відповідної додаткової доплати за період з березня 2020 року по лютий 2021 року. Відповідно до пункту 20 статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, визнається порушенням бюджетного законодавства. Таким чином встановлення поліцейським додаткової доплати до грошовою забезпечення, якщо бюджетні асигнування на виплату такої доплати не виділялись, тягне за собою порушення норм бюджетного законодавства України, а саме статті 51 Бюджетного кодексу України. Одночасно встановлення позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення, визначеної постановою №375 - 2020, за зазначені у позовній заяві періоди, суперечать нормам пунктів 4 та 5 Постанови 375 2020.

ДПП не погоджується з позовною вимогою позивача щодо зобов`язання провести перерахунок та доплати останньому суму недоплаченої додаткової доплати за службу в особливих умовах за 2020 та 2021 роки. Відповідно до п. 4 наказу МВС України від 03.06.2020 року № 431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу. Остаточне рішення щодо визначення персонального переліку поліцейських, які забезпечували правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов`язків мали безпосередній контакт з населенням, та встановлення додаткової доплати останнім у граничному розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення пропорційно до відпрацьованого часу у особливих умовах, приймає начальник ДПП у тому числі, але виключно у межах видатків державного бюджету, передбачених за відповідними бюджетними програмам и головних розпорядників бюджетних коштів.

Позивач посилається на понесення ним судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн. На підтвердження позивач повинен надати докази про ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим у в Міністерстві юстиції У країни 01 жовтня 2013 р. за№ 1686/24218. В порушення вимог ч. 5, 8 ст. 177 ЦПК України позивач не додає до позовної заяви детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених позивачем витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2022 року, зазначена вище справа була розподілена та 27.01.2022 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 року розгляд справи №160/1809/22 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2022 року у задоволенні клопотання представника Департаменту патрульної поліції Кушнір Олени Володимирівни про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено повністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2022 року витребувано та зобов`язано подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 16 травня 2022 року від Департаменту патрульної поліції: відомості щодо здійснення нарахування/ненарахування доплати до грошового забезпечення позивачу за періоди з 10 грудня 2020 р. по 01 січня 2021 року та за період з 15 лютого 2021 року по 15 січня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та протягом 30 днів з дня його відміни» та інші наявні докази щодо суті спору. Судом попереджено Департамент патрульної поліції про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

У судове засідання 18.05.2022 року сторони не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання сповіщені належним чином.

Згідно з частиною четвертоюстатті 229 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити у повному обсязі з огляду на наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , відповідно трудової книжки серії НОМЕР_2 , 01 листопада 2018 року прийнята на службу до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - ДПП НПУ) на підставі наказу №940 о/с від 01.10.2018 року (копія трудової книжки серії НОМЕР_2 міститься в матеріалах справи). В подальшому, на підставі наказу № 947 о/с від 04.12.2019 року з 04.12.2019 року ОСОБА_1 , було призначено інспектором взводу №1 роти №1 батальйону №1 ППП в м. Кривий Ріг (Дніпропетровська область) (копія наказу № 947 о/с від 04.12.2019 року міститься в матеріалах справи).

Станом на 21.01.2022 року ОСОБА_1 , є капралом поліції та інспектором взводу №1 роти №1 батальйону №1 ППП в м. Кривий Ріг (Дніпропетровська область), що підтверджено копією посвідчення поліцейського серії ДНП №017257.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 на підставі та у відповідності до посадової інструкції, яку було затверджено наказом ДПП від 15.08.2018 року №3738 в повному обсязі здійснювала функції інспектора полку патрульної поліції.

Відповідно до п.2.1. Розділу II Посадової інструкції інспектора полку ПП м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП, інспектор полку відповідно до покладених на нього завдань під час несення служби здійснює:

1) безперервне та цілодобове патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

2) первинне реагування на повідомлення про правопорушення (в тому числі ті, що надходять на планшет), а також самостійне виявлення правопорушень під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством;

3) надання невідкладної допомоги, зокрема домедичної і медичної допомоги особам, які постраждалі внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинились безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

4) інші функції, які прямо передбачені вищевказаною посадовою інструкцією №3738 та чинним законодавством України.

Як зазначила позивач у поданій до суду позовній заяві, остання неодноразово зверталася до відповідача із заявою про сплату їй грошових коштів у вигляді додаткової доплати до заробітної плати (грошового забезпечення) за періоди з 10 грудня 2020 р. по 01 січня 2021 року та за період з 15 лютого 2021 року по 15 січня 2022 року, проте обгрунтованої відповіді щодо строків протягом яких такі виплати будуть здійснені та чи будуть здійснені такі виплати в цілому.

21.01.2022 року представник позивача, адвокат Морозов В.Ю., надіслав адвокатський запит на офіційну електронну адресу відповідача, в якому просив надати інформацію, стосовно того, протягом якого строку ОСОБА_1 , буде здійснено сплату грошових коштів у вигляді додаткової доплати до заробітної плати (грошового забезпечення) за періоди з 10 грудня 2020 р. по 01 січня 2021 року та за період з 15 лютого 2021 року по 15 січня 2022 року та просив надати причини, відповідно до який така оплата станом на 17.01.2022 року не здійснюється, проте відповіді на адвокатський запит ні адвокату Морозову В.Ю., ні ОСОБА_1 , надано не було.

Враховуючи вищезазначене, на думку позивача, відповідач незаконно не здійснював їй доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину за періоди з 10 грудня 2020 р. по 01 січня 2021 року та за період з 15 лютого 2021 року по 15 січня 2022 року.

Відтак, позивач звернулася до суду із вказаним позовом за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію"(далі Закон) поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Згідно пункту 1постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" № 988 від 11 листопада 2015 року(далі - Постанова №988), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно дост. 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у складі Державного бюджету України створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-СоV-2, та її наслідками на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину. Кошти зазначеного фонду спрямовуються на: додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2. а також доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби СОVID-19. спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення здійснення зазначених заходів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375(Далі - Постанова № 375) врегульовані деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни.

Пунктом 1 Постанови № 375 установлено, що на період дії карантину, встановленогопостановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієїпостанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Пунктом 5 Постанови № 375 передбачено, що доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієїпостанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Одночасно суд враховує, що відповідно до своєї посадової інструкції позивач займає посаду, на якій забезпечує під час несення служби правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов`язків має безпосередній контакт з населенням.

При цьому відповідачем на виконання вимог ч.2ст.77 КАС Українидоказів протилежного не надано.

Додатковим аргументом є також той факт, що така доплата виплачувалась позивачу у грудні 2020 року (21726,85 грн.) та липні 2021 року (9687,59 грн.), в інші місяці така виплата не була виплачена хоча остання перебувала на тій же самій посаді і продовжувала виконувати ті ж самі службові обов`язки, що підтверджено архівними відомостями та розрахунковими листами.

У відзиві на позовну заяву Департамент патрульної поліції зазначив щодо відсутності коштів на здійснення відповідних виплат.

З вказаного приводу суд зазначає, що відсутність коштів на рахунку відповідача для виплати доплати на період дії карантину не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Вказана правова позиція викладена в рішеннях Верховного Суду від 18.12.2018 по справі № 820/4619/16 та від 14.03.2019 по справі № 820/660/17.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованимст.8 Конституції Українитаст. 6 КАС України, суд на підставіст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободвперше у рішенні від 16.12.1974 у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Суд вважає, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача здійснити у відповідності до положеньпостанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 15.02.2021 по 30.06.2021 та з 01.08.2021 по 15.01.2022.

При цьому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог за грудень 2020 року та липень 2021 року, оскільки у вказані місяці позивачу виплачувалася відповідна доплата.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосуванняст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зіст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 належить до часткового задоволення.

Позивач в даній категорії справ звільнена від сплати судового збору відповідно до закону, тому виходячи з положеньст. 139 КАС Українирозподіл судових витрат не здійснюється.

З приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20000 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першоїстатті 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3статті 132 КАС України).

Частиною 2статті 134 КАС Українипередбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною 3статті 134 КАС Українидля цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката закріплено у частині 5статті 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону УкраїниПро адвокатуру та адвокатську діяльністьвід 05.12.2012 № 5076-VI (даліЗакон 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини 1статті 1 Закону № 5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1статті 1 Закону України № 5076-VI).

Відповідно достатті 30 Закону № 5076-VIгонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до частини 9статті 139 КАС Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача Морозовим Вадимом Юрійовичем долучено до матеріалів справи копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 23.01.2020 року (серія ДП №4636) відносно адвоката Морозова Вадима Юрійовича; ордер на надання правничої допомоги (правової) допомоги від 21.01.2022 року (серія АЕ №1017448) щодо здійснення представництва інтересів у суді ОСОБА_1 як адвокатом Морозовим Вадимом Юрійовичем; копію договору про надання юридичних послуг від 12.01.2022 року, копію квитанції про сплату коштів на суму 20000 грн.; копію акту від 21.01.2021 року наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 21.01.2021 року.

Як убачається із акту від 21.01.2021 року наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 21.01.2021 року на суму 20000 грн. виконавцем адвокатом Морозовим В.Ю. замовнику ОСОБА_1 було надані наступні послуги:

1) консультація (1 година) 2000 грн.;

2) обробка документів для подачі позовної заяви (2 години) 3000 грн.;

3) досудове врегулювання (2 години) - 2000 грн.;

4) розробка і подача адвокатського запиту (1 година) - 1000 грн.;

5) розробка позовної заяви визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії (5 годин) - 6000 грн.;

6) транспортні витрати -1000 грн.;

7) представництво інтересів при розгляді справи у суді (4години) - 4000 грн.;

8) витрати на канцелярію 1000 грн.

Загальна сума (кількість) 15 годин 20000 грн.

Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до частини п`ятоїстатті 242 КАС Українивраховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якогоКАС Україниу редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Частиною шостоюстатті 134 КАС Українивстановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Суд вважає, заявлена сума витрат на правничу допомогу не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п`ятоїстатті 242 КАС Українита частини шостої статті 13 Закону УкраїниПро судоустрій і статус суддівсуд враховує під час вирішення такого питання.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі/WestAllianceLimitedпроти України, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справіБотацці проти Італії(Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню за відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятоюстатті 134 КАС України.

Суд зазначає, що позивач та її представник не надали обґрунтованих доказів того, що таки послуги як консультація (1 година) 2000 грн.; обробка документів для подачі позовної заяви (2 години) 3000 грн.; досудове врегулювання (2 години) - 2000 грн.; розробка і подача адвокатського запиту (1 година) - 1000 грн.; розробка позовної заяви визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії (5 годин) - 6000 грн. та витрати на канцелярію 1000 грн. у даній справі вимагали значного обсягу та за своїми характеристиками була віднесено до обсягу складних справ.

При цьому суд також зазначає, що транспортні витрати вартістю як 1000 грн. взагалі нічим не підтверджені, тоді як позовна заява у даній справі була направлена засобами поштового зв`язку до суду 21.01.2022 року. Щодо такої послуги як представництво інтересів при розгляді справи у суді (4години) - 4000 грн., то така послуга також взагалі нічим не підтверджена, тоді як позивач та її представник жодного разу участь у судовому засіданні не приймали.

Отже, враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку, що заявлені витрати є необґрунтованими та неспівмірними із складністю цієї справи, а відтак, вимоги про відшкодування 20000 грн. як витрат на правничу допомогу - необґрунтованими.

Оцінивши усі необхідні аспекти: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку, що винагорода за послуги адвоката підлягає зменшенню.

Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Аналогічні правила застосовуються до визначення витрат на проведення експертизи та залучення експерта (постанови Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021.

При вирішенні питання щодо відшкодування позивачам витрат на правову допомогу апеляційний суд бере до уваги характер заявлених позовних вимог, що був предметом розгляду у даній справі, а також обсяг наданих послуг та затрачений час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16).

Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 20000 грн. витрати на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. підлягають стягненню з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 18 травня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 30 травня 2022 року.

Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання чинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 15.02.2021 року по 30.06.2021 року та за період з 01.08.2021 року по 15.01.2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни».

Зобов`язати Департамент патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), додаткову доплату до грошового забезпечення за період з 15.02.2021 року по 30.06.2021 року та за період з 01.08.2021 року по 15.01.2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни».

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000 грн. (дві тисячі гривень).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 30 травня 2022 року.

Суддя С. В. Прудник