Ухвала суду № 104520294, 17.02.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8092/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В.,

при секретарі судових засідань Орел А. О.,

за участі сторін кримінального провадження:

підозрюваного ОСОБА_1 , захисників: Шипоши В. М., Краснівського В. П., процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора Смірнова О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Ісамбаєва Володимира Юрійовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 62022100010000146 від 08 лютого 2022 року ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

16.02.2022 слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Ісамбаєв Володимир Юрійович, за погодженням прокурора Київської міської прокуратури Данькова А.Ю., звернувся до слідчого судді в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022100010000146 від 08.02.2022 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у місті Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022100010000146 від 08.02.2022 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідування встановлено, що наприкінці грудня 2021 року, більш точну дату встановити не виявилось за можливе, інспекторами головного управління Держгеокадастру у м. Києві було здійснено позапланові перевірки ряду суб`єктів господарської діяльності щодо дотримання норм законодавства в контексті нецільового використання земельних ділянок, які перебувають у їх володінні (в тому числі їх можливого самовільного зайняття).

Водночас, однією із юридичних осіб на території якої проводились зазначені позапланові заходи перевірки земельного законодавства з боку ГУ Держгеокадастру у м. Києві була Релігійна Громада (Церква) «Преподобних Антонія та Феодосія Печерських» УПЦ (код ЄДРПОУ 19242071, адреса - м. Київ, Дарницький бульвар, 11-а), в результаті якої було виявлено порушення норм Закону (частина земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:202:0001, площа 0,8 га використовується як автостоянка для автотранспорту, з цілодобовим графіком експлуатації).

За результатами вказаної перевірки, інспекторами ГУ Держгеокадастру у м. Києві було складено акт про виявлені порушення та здійснено виклик представників Релігійної громади до Держгеокадастру у м. Києві для надання відповідних пояснень, а також участі у розгляді справи про вчинення адміністративного правопорушення.

Так, 03.02.2022 приблизно о 14 годині представник Релігійної громади ОСОБА_3 прибув до приміщення ГУ Держгеокадастру у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 69, для надання відповідних пояснень комісії з розгляду справи про порушення земельного законодавства, до складу якої також входив заступник начальника управління - начальник відділу державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у м. Києві ОСОБА_2 .

Приблизно в цей час, у ОСОБА_2 виник умисел на отримання неправомірної вигоди за використання наданих службових повноважень за не притягнення представників Релігійної Громади (Церква) «Преподобних Антонія та Феодосія Печерських» УПЦ, до відповідальності передбаченої законом України.

З метою реалізації свого злочинного умислу, після заслуховування комісією відповідних пояснень, ОСОБА_2 , маючи умисел на одержанні службовою особою неправомірної вигоди, а також проханні надати таку вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третіх осіб, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, підійшов до ОСОБА_3 та повідомив, що розрахунок збитків за вказане порушення законодавства може становити понад 700 тис. грн., що є підставою для ініціювання питання про здійснення кримінального переслідування.

При цьому, ОСОБА_2 зазначив, що має можливість врегулювати вказане питання та забезпечити зменшення суми збитків, які будуть розраховані комісією.

Не бажаючи настання негативних наслідків у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності та сплати значної суми штрафу ОСОБА_3 був вимушений погодитись на пропозицію ОСОБА_2 у наданні йому неправомірної вигоди.

Після цього, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11.02.2022, побоюючись бути викритим та з метою маскування своєї протиправної діяльності, ОСОБА_2 залучив ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення.

В подальшому, під час зустрічі, яка відбулась 11.02.2022 о 10 год 30 хв., ОСОБА_2 роз?яснив ОСОБА_3 перелік документів, які необхідно надати для зменшення розміру розрахованих збитків, при цьому останній наполягав на необхідності скористатися послугами ОСОБА_1 , як спеціаліста-геодезиста для визначення інших меж земельної ділянки, яка була предметом порушення земельного законодавства. А також повідомив, що ОСОБА_3 має передати грошові кошти у розмірі 200 тис. грн як плату за зменшення розміру розрахованих збитків.

В подальшому, під час телефонної розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , яка відбулась 11.02.2022 о 10 год. 30 хв., останній повідомив, що він готовий зробити необхідні документи та, що вартість договору він має узгодити з ОСОБА_2 .

В подальшому, під час телефонної розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка відбулась 11.02.2022 о 14 год. 00 хв., ОСОБА_2 повідомив, що вартість договору між Релігійною Громадою (Церквою) «Преподобних Антонія та Феодосія Печерських» УПЦ та ОСОБА_1 складатиме 230 тис. грн, а сума збитків, яка буде нарахована - 68 тис. гривень.

Під час зустрічі між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , яка відбулась 12.02.2022 о 13 год. 00 хв., останній, будучи пособником у вчиненні злочину, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій повідомив ОСОБА_3 , що він підготує всі необхідні технічні документи без фактичного виїзду на земельну ділянку та зможе їх передати 14.02.2022, натомість ОСОБА_3 мав надати за це неправомірну вигоду в сумі 230 тис. гривень.

Приблизно о 14 годині 20 хвилин 14.02.2022 ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_1 біля приміщення ГУ Держгеокадастру у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 69.

Під час зустрічі ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , що він підготував всі необхідні документи, та передав ОСОБА_3 для підпису примірники договору № 14-02-2022 на топографо-геодезичні роботи та аналіз використання земельної ділянки від 14.02.2022, а також схему використання земельної ділянки та інші документи щодо використання земельної ділянки.

Після отримання неправомірної вигоди в сумі 230 тис. грн. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 затримано співробітниками правоохоронного органу в порядку ст. 208 КПК України.

14.02.2022 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

14.02.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання спробам останнього вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, а саме:

- у зв`язку з тим, що санкцією ч. 3 ст. 368 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_1 , передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років позбавлення волі, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду для уникнення від кримінальної відповідальності за тяжке кримінальне правопорушення та відбування покарання, тобто підтверджується наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

- підозрюваний ОСОБА_1 , для уникнення кримінальної відповідальності в силу своєї посади може мати зв`язки та ділові відносини з працівниками правоохоронних органів та службовими особами державних органів, які можуть вплинути на свідка ОСОБА_3 , для зміни показів, що викривають його у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди.

Крім того, на даному етапі розслідування не встановлені всі причетні особи до вказаних протиправних дій, тому ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі, зможе повідомити інших невстановлених осіб про обставини досудового розслідування, що унеможливить задокументувати їх протиправні дії та припинити вчинення інших кримінальних правопорушень.

Таким чином, перебуваючи на свободі, користуючись своїм впливом та зв`язками, підозрюваний ОСОБА_1 може вплинути на основних свідків, схиляючи їх до певної поведінки та надання вигідних для нього показань.

- ОСОБА_1 перебуваючи на волі, намагатиметься уникнути відповідальності за вчинення тяжкого кримінального правопорушення та може перешкоджати кримінальному провадженню іншим зручним та можливим для нього способом.

- ОСОБА_1 , будучи не ізольованим від суспільства, може продовжувати вчиняти тотожні або інші кримінальні правопорушення.

Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисники підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Шипоша В. М., Краснівський В. П. в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, зазначивши, що підозра необгрунтована, ризики не доведені. Просили застосувати до підозрюваного запобіжних захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний підтримав своїх захисників.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.

14.02.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У даному випадку слід брати до уваги те, що відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:

- рапортом оперуповноваженого ТУДБР у м. Києві;

- показаннями свідка ОСОБА_3 ;

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 14.02.2021;

- протоколом огляду документів від 14.02.2022 наданих ОСОБА_3 ;

- протоколом обшуку від 14.02.2022 автомобіля марки «TOYOTA COROLLA», д.р.н. НОМЕР_1 ;

- показаннями свідка ОСОБА_5 ;

- показаннями свідка ОСОБА_6 ;

- показаннями свідка ОСОБА_7 ;

- протоколом обшуку від 14.02.2022 Головного управління Держгеокадастру у м. Києві;

- протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_2 ;

- протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 ;

- протоколом обшуку від 14.02.2022 автомобіля марки Subaru Impreza;

- показаннями свідка ОСОБА_8 ;

- показаннями підозрюваного ОСОБА_1 ;

- показаннями підозрюваного ОСОБА_2 ;

- протоколом огляду від 15.02.2022 документів вилучених під час проведення обшуку в приміщенні ГУ Держгеокадастр у м. Києві;

- наказом про призначення ОСОБА_2 №208к від 23.12.2021;

- посадовою інструкцією ОСОБА_2 ;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

В той же час, згідно з ч.4 ст. 194 КПК України у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого у клопотанні та прокурора в судовому засіданні про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу» (аналогічні справи - «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»).

Крім того, дане твердження кореспондується з рішенням Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп / 2003, згідно з яким тяжкість злочину законом не визначається як обов`язкова підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту.

У рішеннях ЕСПЛ «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, «Мамедова проти Росії» від 01 червня 2006 року, а також правових позицій, викладених у п. 80 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, та у рішенні у справі «Тодоров проти України» від 12 січня 2012 р., визначено принцип призначення альтернативного запобіжного заходу, згідно з яким «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».

Відповідно до правової позиції, викладеній у листі ВССУ, від 4 квітня 2013 року №511-550/0/4-13, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою, тому судам, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо застосування, продовження тримання під вартою не відповідають вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК України.

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати адресу місця проживання з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 62022100010000146, а саме до 14 квітня 2022 року включно.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти у залі судового засідання.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні, та суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;

- здати слідчому або прокурору у кримінальному провадженні на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_3 .

Зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.

Обов`язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І. В. Литвинова