Рішення № 104518382, 27.05.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2022 р. Справа № 120/3101/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Краснопільського сільського голови Романенко Катерини Миколаївни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2022 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Забуги В.В., подана від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 до Краснопільського сільського голови Романенко К.М. про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо надання інформації на адвокатський запит від 23.02.2022 за вих. №23/02-01 та зобов`язання відповідача надати інформацію на вказаний адвокатський запит.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 23.02.2022 позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача з адвокатським запитом за № 23/02-01, в якому просив надати копії окремих документів, що є у розпорядженні Краснопільської сільської ради, а саме рішення 9-ї сесії 7 скликання Гранівської сільської ради від 19.05.2016 за № 15 та договір оренди землі комунальної власності, укладен ого між Гранівською сільською радою та ОСОБА_2 .

Однак листом від 24.03.2022 за № 187 Краснопільський сільський голова Романенко К.М. відмовила у наданні запитуваних документів у зв`язку з тим, що адвокатський запит містить нічим необґрунтоване та невмотивоване прохання надати певні документи та інформацію.

Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо надання щапитуваної інформації протиправною та зазначає, що до адвокатського запиту було додано оригінал ордеру та належним чином засвідчена копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Отже, запит відповідав вимогам статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" і надсилався на адресу відповідача у зв`язку з наданням правової допомоги, що свідчить про неправомірність діянь відповідача.

Крім того, за результатами розгляду справи позивач просить вирішити питання про відшкодування понесених ним витрат на сплату судового збору в розмірі 992,40 грн та витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 8000,00 грн.

Ухвалою суду від 04.04.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 161 КАС України, з встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками.

06.04.2022 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано докази надсилання відповідачу листом з описом вкладення копій позовної заяви з доданими до неї документами.

Ухвалою суду від 08.04.2022 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

11.05.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні.

Як зазначає відповідач, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Відповідач зауважує, що ознайомившись з адвокатським запитом позивача сільська рада дійшла висновку, що такий запит не містить суттєвого складового елементу як аргументованої вказівки на необхідність отримання інформації чи документів для надання правової допомоги.

На думку відповідача, запит позивача містить нічим необґрунтоване та немотивоване прохання надати певні документи та інформацію.

Відповідач вважає, що адвокат вправі направляти адвокатський запит не для задоволення власної допитливості або у своїх особистих інтересах чи інтересах третіх осіб, а лише в межах виконання договору з клієнтом з метою надання останньому правової допомоги. Натомість вимоги адвокатського запиту стосувались отримання документів, які не мають відношення до клієнта позивача, що виключає можливість встановити взаємозв`язок між запитуваною позивачем інформацією та предметом правничої допомоги.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що надав відповідь на адвокатський запит належного змісту та виконав вимоги ч. 2 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Крім того, відповідач заявив клопотання про зменшення витрат позивача на правничу допомогу. Відповідач звертає увагу, що поняття "гонорар успіху", який заявлений позивачем у розмірі 2500,00 грн, не відноситься до послуг чи робіт та виходить за межі поняття "професійна правнича допомога". Також відповідач вказує на те, що позивач не надав детальний опис послуги "гонорар успіху", оскільки це не є послугою, а лише передбачена договором виплата, яка не підлягає розподілу між сторонами.

Відповідач зазначає, що оскільки в позовній заяві позивач просить суд розглядати цю справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, то він сам визнає, що ця справа є незначної складності. Також відповідач вважає, що підготовка позовної заяви до Краснопільського сільського голови, складання позовної заяви та формування додатків по суті є ідентичними діями, а збір доказів та направлення позовної заяви до суду є витратами адвоката на надання правової допомоги, а не послугами з надання правової допомоги.

Відтак, на думку відповідача, гонорар адвоката у розмірі 8000,00 грн є завищеним, оскільки сума перевищує розмір трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ст. 12 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Частинами першою, другою статті 26 вказаного Закону визначено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Водночас законних підстав для зупинення провадження у цій справі не встановлено.

З огляду на викладене суд доходить висновку про відсутність правових перешкод для ухвалення рішення по суті справи.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що 17.05.2021 між адвокатом ОСОБА_1 та ПП "Гранівський цегельний завод" укладено Договір про надання правової допомоги.

22.12.2021 ПП "Гранівський цегельний завод" звернулося до Краснопільської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду із земель водного фонду став "Міський" для рибогосподарських потреб, що знаходиться в межах населеного пункту на території села Гранів Гайсинського району Вінницької області.

Листом від 20.01.2022 за № 37 Краснопільська сільська рада повідомила, що згідно з рішенням 9 сесії 7 скликання Гранівської сільської ради № 15 від 19 травня 2016 року земельну ділянку передано в оренду гр. ОСОБА_2 , договір оренди з яким було підписано колишнім сільським головою ОСОБА_3 .

Крім того, сільська рада зазначила, що землекористувачем земельної ділянки є ОСОБА_2 , надання земельної ділянки в оренду іншим особам здійснюється виключно за наявності нотаріально посвідченої письмової згоди землекористувача.

23.02.2022 адвокат ОСОБА_1 в інтересах ПП "Гранівський цегельний завод" звернувся до Краснопільського сільського голови з адвокатським запитом № 23/02-01, в якому просив:

1) надати не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання цього запиту належним чином завірені копії наступних документів:

- рішення 9 сесії 7 скликання Гранівської сільської ради № 15 від 19 травня 2016 року, на підставі якого земельна ділянка була передана в оренду ОСОБА_2 та посилання на яке міститься в листі Краснопільської сільської ради від 20.01.2022 за вих. №37;

- договір оренди, укладений між Гранівською сільською радою та ОСОБА_2 , посилання на який міститься в листі Краснопільської сільської ради від 20.01.2022 за вих. № 37;

2) за результатами опрацювання цього запиту відповідь направити за місцем провадження адвокатської діяльності: АДРЕСА_1, та на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1.

До адвокатського запиту позивач додав ордер із зазначенням про відсутність обмеження повноважень адвоката, належним чином засвідчені копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та листа Краснопільської сільської ради від 20.01.2022 за вих. № 37.

Листом від 24.03.2022 за вих. № 187 Краснопільська сільська рада відмовила позивачу у надані запитуваних документів з огляду на таке.

Адвокатський запит не містить такого суттєвого складового елемент як аргументованої вказівки на необхідність отримання інформації чи документів для надання правової допомоги. Вказаний запит містить нічим необґрунтоване чи немотивоване прохання надати певні документи та інформацію. При цьому, виходячи з аналізу ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", метою подання адвокатського запиту є отримання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги певному клієнту. Наведене свідчить, що адвокат вправі направляти адвокатський запит не для задоволення власної допитливості або у своїх особистих інтересах чи інтересах третіх осіб, а лише в межах виконання договору з клієнтом з метою надання останньому правової допомоги. Таким чином, вимоги адвокатського запиту від 23.02.2022 стосувались отримання копій документів, у тому числі правочину, які жодного відношення до клієнта позивача - ПП "Гранівський цегельний завод" не мають. Зазначене виключає можливість встановити взаємозв`язок між запитуваною інформацією та документами та предметом правової допомоги. За таких обставин у Краснопільської сільської ради є всі достатні підстави у відмови у наданні запитуваних документів.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо надання інформації на адвокатський запит, а тому за захистом своїх прав звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 2 ст. 34, ст. 40 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).

За змістом статті 1 Закону № 2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом; публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним виключно суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків та володіти яким у подальшому може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб`єктом владних повноважень.

Згідно зі статтею 3 Закону № 2939-VІ право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Водночас відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-XII (далі - Закон № 2657-XII).

Так, згідно зі ст. 1 Закону № 2657-XII інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Крім того, за змістом пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно зі статтею 12 Закону № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Пунктом 2 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI передбачено, що до розпорядників інформації належать, зокрема, юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.

За правилами статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; 6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації.

В силу положень статті 16 Закону № 2939-VI розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань запитів на інформацію розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію та надання консультацій під час оформлення запиту. Запит, що пройшов реєстрацію у встановленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань запитів на інформацію.

Положеннями статті 19 Закону № 2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Згідно з частиною четвертою та п`ятою статті 19 Закону № 2939-VI письмовий запит подається в довільній формі, яка має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Частина перша статті 20 Закону № 2939-VI зобов`язує розпорядника інформації надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 5076-VI адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства.

Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

Приписами частини другої статті 24 Закону № 5076-VI встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

Частиною третьою статті 24 Закону № 5076-VI визначено, що відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Судом встановлено, що 17.05.2021 між адвокатом ОСОБА_1 та приватним підприємством "Гранівський цегельний завод" укладено Договір про надання правової допомоги. Отже, сторони перебували взаємовідносинах з приводу надання/отримання професійної правничої допомоги.

Також судом встановлено, що листом від 20.01.2022 за № 37 Краснопільська сільська рада повідомила про неможливість надання ПП "Гранівський цегельний завод" дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду із земель водного фонду став "Міський" для рибогосподарських потреб, враховуючи те, що згідно з рішенням 9 сесії 7 скликання Гранівської сільської ради № 15 від 19 травня 2016 року бажану для підприємства земельну ділянку передано в оренду гр. ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів; одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

З матеріалів справи видно, що на підставі норм Законів "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та "Про доступ до публічної інформації" та на виконання умов Договору від 17.05.2021 про надання правової допомоги, 23.02.2022 позивач, адвокат ОСОБА_1, в інтересах ПП "Гранівський цегельний завод" направив відповідачу, Краснопільському сільському голові, адвокатський запит за № 23/02-01, в якому просив надати не пізніше 5 робочих днів з дня отримання цього запиту належним чином засвідчені копії рішення 9 сесії 7 скликання Гранівської сільської ради № 15 від 19.05.2016 та договору оренди, укладеного між Гранівською сільською радою та ОСОБА_2 . До адвокатського запиту позивач додав ордер із зазначенням про відсутність обмеження повноважень адвоката, належним чином засвідчені копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та листа Краснопільської сільської ради від 20.01.2022 за вих. № 37.

Таким чином, встановлені судом обставини справи та надані сторонами докази вказують на те, що адвокатський запит адвоката ОСОБА_1 від 23.02.2022 за № 23/02-01 відповідав вимогам ст. 24 Закону № 5076-VI та стосувався отримання копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Суд вважає, що запитувана інформація у вказаному адвокатському запиті позивача не містить ознак інформації, до якої може бути обмежено доступ, тобто не є конфіденційною, таємною чи службовою.

Втім, листом від 24.03.2022 за вих. № 187 Краснопільська сільська рада відмовила позивачу у надані запитуваних документів, посилаючись на те, що вимоги адвокатського запиту стосувались отримання документів, у тому числі правочину, які не мають жодного відношення до клієнта адвоката - ПП "Гранівський цегельний завод".

Надаючи оцінку правомірності відмови у задоволенні на адокатського запиту, суд враховує, що за змістом частини першої статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Перелік підстав для відмови у задоволенні запиту на інформацію, закріплений частиною першою статті 22 Закону № 2939-VI, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (ч. 2 ст. 22 Закону № 2939-VI).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 22 Закону № 2939-VI у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено мотивовану підставу відмови.

Тобто у відмові розпорядник інформації зобов`язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження у доступі, які становлять зміст "трискладового тесту". З відмови у доступі до публічної інформації повинно вбачатися:

1) якому з перелічених у пункті 1 частини другої статті 6 Закону № 2939-VI інтересів відповідає обмеження, а також чому обмеження доступу відповідає зазначеному інтересу (інтересам);

2) у чому конкретно полягає шкода правомірному інтересу (інтересам); яким є причинно-наслідковий зв`язок між наданням доступу та можливим настанням шкоди; чому ця шкода є істотною; яка ймовірність настання шкоди внаслідок надання доступу до інформації (п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону № 2939-VI);

3) чому шкода від надання інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні (п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону № 2939-VI).

Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї зі згаданих трьох підстав "трискладового тесту" означає, що законних підстав для обмеження доступу до інформації немає, а відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою.

Отже, вказані положення закону вимагають від розпорядника публічної інформації надати повну та достовірну інформацію на публічний запит. Відмова в задоволенні запиту можлива лише з виключних підстав, передбачених ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI.

Разом з тим, під час розгляду справи судом не встановлено законних підстав для відмови у задоволенні адвокатського запиту № 23/02-01 від 23.02.2022.

Крім того, дослідивши адвокатський запит ОСОБА_1 та додані до нього матеріали на предмет їх відповідності вимогам законодавства, суд доходить висновку, що запит містить такий істотний складовий елемент як аргументована вказівка на необхідність отримання інформації та документів для надання правової допомоги.

Як раніше встановлено судом, 22.12.2021 ПП "Гранівський цегельний завод" звернулося до Краснопільської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду із земель водного фонду став "Міський" для рибогосподарських потреб, що знаходиться в межах населеного пункту на території села Гранів Гайсинського району Вінницької області.

Листом від 20.01.2022 за № 37 Краснопільська сільська рада повідомила, що згідно з рішенням 9 сесії 7 скликання Гранівської сільської ради № 15 від 19 травня 2016 року земельну ділянку передано в оренду гр. ОСОБА_2 , договір оренди з яким було підписано колишнім сільським головою ОСОБА_3 . Крім того, сільська рада зазначила, що землекористувачем земельної ділянки є ОСОБА_2 , надання земельної ділянки в оренду іншим особам здійснюється виключно за наявності нотаріально посвідченої письмової згоди землекористувача.

Звідси закономірно випливає, у ПП "Гранівський цегельний завод" виник законний інтерес на отримання інформації та копій документів щодо взаємовідносин між орендодавцем Гранівською сільською радою та орендарем ОСОБА_2 , яка вважається публічною з огляду на те, що стосується розпорядження землями комунальної власності.

Виходячи з аналізу положень статті 24 Закону № 5076-VI, метою подання адвокатського запиту є отримання інформації та копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги певному клієнту.

Наведене свідчить, що адвокат вправі направляти адвокатський запит лише в межах виконання договору з клієнтом з метою надання останньому правової допомоги.

Судом встановлено, що адвокатський запит від 23.02.2022 за № 23/02-01 скеровувався на адресу відповідача з метою виконання умов Договору від 17.05.2021 про надання правової допомоги. Водночас з доданого до запиту ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1114007 від 17.05.2021 вбачається, що правова допомога адвокатом ОСОБА_1 надається саме ПП "Гранівський цегельний завод", яке перед цим зверталося до відповідача з клопотанням про отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, яка, як слідує з листа Краснопільської сільської ради від 20.01.2022 № 37, перебуває в оренді гр. ОСОБА_2 на підставі рішення 9 сесії 7 скликання Гранівської сільської ради № 15 від 19.05.2016 та договору оренди.

З огляду на викладене суд доходить до висновку, що адвокатський запит від 23.02.2022 за № 23/02-01 стосувався отримання інформації в межах виконання договору від 17.05.2021, а вимога адвоката ОСОБА_1, який діяв в інтересах ПП "Гранівський цегельний завод", про надання вищевказаних документів публічного характеру була правомірною.

Отже, відповідач як розпорядник інформації був зобов`язаний надати на адвокатський запит позивача наявну в нього інформацію, задокументовану будь-якими засобами та на будь-яких носіях.

Відтак суд погоджується з твердженнями позивача, що формальна відмова Краснопільського сільського голови у наданні інформації на адвокатський запит є протиправною та свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо надання запитуваної інформації на обов`язковий адвокатський запит.

Крім того, суд вважає обґрунтованою похідну позовну вимогу про зобов`язання відповідача надати адвокату (позивачу) інформацію на його адвокатський запит від 23.02.2022 за № 23/02-01.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Предметом позову у цій справі є бездіяльність Краснопільського сільського голови щодо надання інформації на адвокатський запит позивача від 23.02.2022 за вих. №23/02-01.

Отже, за змістом наведеної вище норми, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок Краснопільського сільського голови.

Проте Краснопільський сільський голова є головною посадовою особою села Краснопілка та немає статусу юридичної особи.

Відтак суд доходить висновку, що у даному випадку судовий збір в розмірі 992,40 грн належить присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Краснопільської сільської ради (код ЄДРПОУ 04330131, місцезнаходження: вул. Центральна, 10-Е, с. Краснопілка, Гайсинський район, Вінницька область, 23733).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

В силу вимог ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 252 КАС України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:

договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами другою-третьою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 (далі - Клієнт) та адвокатом Забугою В.В. (далі - Адвокат) укладено Договір про надання правової допомоги від 27.03.2022 (далі - Договір).

Згідно з п. 1 Договору Адвокат, в момент підписання цього Договору, приймає на себе доручення Клієнта надати йому всебічну, якісну і кваліфіковану правову допомогу із представлення, захисту та поновлення його прав і законних інтересів у будь-яких справах на всій території України, у будь-якому підрозділі МВС України, прокуратурі, Служби безпеки України, суді та/або іншому компетентному органі, а також у правовідносинах з будь-якими підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності.

Відповідно до п. 2 Договору Адвокат, на виконання взятих доручень Клієнта, здійснює в інтересах Клієнта за кошти Клієнта весь комплекс заходів (послуг), передбачених Конституцією. України, Цивільним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Господарським кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кримінальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Законом України "Про виконавче провадження", а також іншими законами та підзаконними нормативними актами України; веде справи в судах загальної юрисдикції України, господарських та адміністративних судах у всіх інстанціях, державних установах, міністерствах, відомствах, в усіх правоохоронних органах України, в органах державної виконавчої служби, органах державної податкової служби, органах нотаріату, в усіх підприємствах, установах і організаціях незалежно від їх форм власності та підпорядкування, а також у відносинах з фізичними особами.

За приписами Розділу ІІІ Договору гонорар - винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором.

Гонорар складається з суми вартості послуг, які узгоджені сторонами та зазначені в додатковій угоді до цього Договору.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в додатковій угоді до цього Договору.

Факт надання правової допомоги (послуг) підтверджується актом прийняття-передачі наданої правової допомоги, який підписаний сторонами та скріплений печатками (за наявності).

На підтвердження факту надання правової допомоги сторони підписали Акт № 1 від 30.03.2022 приймання-передачі наданої правової допомоги до Договору про надання правової допомоги від 27.03.2022.

Пунктом 1 Акту передбачено, що Сторони шляхом складення та підписання цього Акту підтверджують, що Адвокатом за дорученням Клієнта були надані такі правові послуги із представлення, захисту та поновлення його прав і законних інтересів у спірних правовідносинах з Краснопільською сільською головою Романенко Катериною Миколаївною, які виникли у зв`язку з неналежним розглядом останньою адвокатського запиту за вих. № 23/02-01 від 23.02.2022:

1) проведення правового аналізу правовідносин Клієнта з Краснопільською сільською головою Романенко Катериною Миколаївною, які виникли у зв`язку з неналежним розглядом останньою адвокатського запиту за вих. № 23/02-01 від 23.02.2022 (дата надання послуг - 28.03.2022);

2) підготовка позовної заяви до Краснопільської сільської голови Романенко Катерини Миколаївни про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії: збір доказів; складання позовної заяви та формування додатків; направлення позовної заяви разом з додатками на адресу Вінницького окружного адміністративного суду (дата надання послуг - 30.03.2022).

Відповідно до пунктів 2 та 3 Акту гонорар Адвоката за надання вказаних правових послуг згідно з п. 2 Додаткової угоди обчислюється у фіксованому розмірі та становить 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

У відповідно до п. 3 Додаткової угоди в разі досягнення позитивного рішення у справі Клієнт також сплачує Адвокату додаткову винагороду "гонорар успіху" в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

За змістом пунктів 4 та 5 Акту оплата Клієнтом гонорару здійснюється протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів з дня набрання законної сили рішенням, прийнятим судом у справі за результатом розгляду поданої Адвокатом позовної заяви.

Додаткова винагорода "гонорар успіху", згідно з п. 3 Додаткової угоди, сплачується протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів з дня набрання законної сили рішенням, прийнятим судом у справі за результатами розгляду поданої Адвокатом позовної заяви.

Таким чином, витрати позивача в розмірі 5500,00 грн на професійну правничу допомогу адвоката мали місце та доводяться належними і допустимим доказами.

Однак, суд враховує, що предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність оформлених процесуальних документів не є значними.

Відтак суд доходить висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат позивача на правничу допомогу неспівмірний зі складністю справи та непропорційний предмету спору.

При цьому суд зауважує, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Однак суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, як зазначено у пунктах 268-269 рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), пункт 55 з подальшими посиланнями).

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia), відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи, оскільки надані стороною докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 та від 31.07.2020 у справі № 301/2534/16-ц.

Відтак, беручи до уваги предмет спору, складність справи, її значення для позивача та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв`язку з розглядом цієї справи, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу, суд вважає, що витрати на правову допомогу в розмірі 5500,00 грн, на відшкодування яких у позивача виникло право за результатами розгляду цієї справи, підлягають зменшенню.

Щодо витрат позивача в сумі 2500 грн як додаткової винагороди "гонорар успіху", то суд керується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18. Так, у цій справі Велика палата Верховного Суд дійшла висновку, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить присудити витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, який відповідатиме вимогам розумності, пропорційності та необхідності.

Відтак за результатами розгляду справи на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн, а всього 3992,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Краснопільської сільської ради.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Краснопільського сільського голови Романенко Катерини Миколаївни щодо надання інформації на адвокатський запит ОСОБА_1 від 23 лютого 2022 року за вих. №23/02-01.

Зобов`язати Краснопільського сільського голову Романенко Катерину Миколаївну, з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи, надати адвокату ОСОБА_1 інформацію на адвокатський запит від 23 лютого 2022 року за вих. №23/02-01.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн та сплачений судовий збір в розмірі 992,40 грн, а всього 3992,40 грн (три тисячі дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Краснопільської сільської ради (код ЄДРПОУ 04330131, місцезнаходження: вул. Центральна, 10-Е, с. Краснопілка, Гайсинський район, Вінницька область, 23733).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 );

2) представник позивача: адвокат Забуга Володимир Вікторович (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса для листування: вул. Лермонтовська, 4, офіс 13, м. Київ, 04050);

3) відповідач: Краснопільський сільський голова Романенко Катерина Миколаївна (РНОКПП НОМЕР_3 , службова адреса: вул. Центральна, 10-Е, с. Краснопілка, Гайсинський район, Вінницька область, 23733).

Повне судове рішення складено 27.05.2022.

Суддя Сало Павло Ігорович