Рішення № 104518377, 26.05.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 травня 2022 р. Справа №120/15220/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, Міністерства внутрішніх справ України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з 1993 року по 25 листопада 2010 року проходив службу в підрозділах Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області.

25 листопада 2010 року позивача звільнено з посади оперуповноваженого СБНОН Замостянського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області в запас Збройних Сил України відповідно до пункту "б" статті 64 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" (через хворобу).

30 травня 2011 року позивачеві встановлено 3 групу інвалідності строком на 1 рік та визначено втрату 40 відсотків професійної працездатності у зв`язку із захворюванням, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

05 грудня 2019 року позивачу встановлено 2 групу інвалідності та визначено втрату 40 відсотків професійної працездатності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

З метою отримання передбаченої законом одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням позивачеві 2 групи інвалідності 23 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з відповідною заявою до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області.

Листом вих. №216/22-2020 від 29 жовтня 2020 року ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області повідомила заявника про відмову у виплаті йому одноразової грошової допомоги, до якого долучено лист Міністерства внутрішніх справ України від 15 жовтня 2020 року вих. №34720/15-2020.

Не погоджуючись із такою відмовою позивач повторно звернувся до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області та до Міністерства внутрішніх справ України із заявою щодо нарахування та виплати належної йому грошової допомоги.

Проте, 05 серпня 2021 року ОСОБА_1 отримав лист від Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України, яким повідомлено про те, що встановлення 2 групи інвалідності (2019 рік) відбулося в період понад два роки від дати встановлення 3 групи інвалідності (2011 рік), що суперечить вимогам пункту 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівникам міліції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року.

17 вересня 2021 року позивач отримав лист від ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, у якому йшлося про відсутність підстав для повторного направлення до Міністерства внутрішніх справ України матеріалів для виплати одноразової грошової допомоги, адже листом Міністерства внутрішніх справ України від 05 серпня 2021 року повідомлялося про неможливість виплати такої допомоги.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідачів, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо відмови у виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності, а також зобов`язати ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області усунути недоліки, вказані у листі Міністерства внутрішніх справ України вих. №34720/15-2020 від 15 жовтня 2020 року, та направити відповідні матеріали для призначення позивачу грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України, зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України затвердити висновок про призначення такої допомоги, призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 2 групи інвалідності відповідно до Закону України "Про міліцію", Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Ухвалою від 15 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

03 грудня 2021 року представником ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Зокрема, відзив аргументований тим, що відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, ліквідаційною комісією було направлено Міністерству внутрішніх справ України матеріали для розгляду та прийняття рішення щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності. Проте, листом Міністерства внутрішніх справ України від 15 жовтня 2020 року вих. №34720/15-2020 зазначені матеріали були повернуті на доопрацювання у зв`язку із тим, що установлення 2 групи інвалідності відбулося в період понад два роки від дати установлення 3 групи інвалідності, що суперечить вимогам пункту 4 Порядку. За наведених обставин, представник ліквідаційної комісії просить у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

21 грудня 2021 року до суду надійшов відзив від Міністерства внутрішніх справ України. Такий обґрунтований тим, що у позовній заяві ОСОБА_1 посилається на положення частини 6 статті 23 Закону України "Про міліцію", якою було встановлено право працівника міліції на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності, проте 02 липня 2015 року прийнято Закон України "Про Національну поліцію", який набрав чинності 07 листопада 2015 року, та яким визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію". Відтак, позивач обґрунтовує свою правову позицію приписами нормативного документа, що втратив чинність. Також у відзиві йдеться про те, що під час опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 встановлено, що позивачеві встановлено 2 групу інвалідності в період понад два роки від дати встановлення 3 групи інвалідності, що суперечить вимогам пункту 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850. Крім того, у висновку ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області вказано суму нарахованої одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в розмірі 420400 гривень та раніше виплаченої суми 14414,40 гривень, а розмір одноразової грошової допомоги до виплати 420400 гривень, тобто без вирахування раніше виплаченої суми, що також суперечить приписам пункту 4 Порядку. У зв`язку із зазначеними невідповідностями листом Міністерства внутрішніх справ України від 15 жовтня 2020 року вих. 34720/15-2020 матеріали щодо призначення позивачеві одноразової грошової допомоги повернуто до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області для доопрацювання. За наведених обставин представник Міністерства внутрішніх справ України просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та 25 листопада 2010 року його звільнено з посади оперуповноваженого СБНОН Замостянського РВ ВМУ Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області у запас Збройних Сил України відповідно до пункту "б" статті 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через хворобу).

Відповідно до свідоцтва про хворобу №В-1035 від 15 листопада 2010 року військово-лікарською комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області здійснено медичний огляд ОСОБА_1 та встановлено діагноз захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААА №664790 підтверджується те, що ОСОБА_1 при первинному огляді 30 травня 2011 року встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААБ №372454 обласною медико-соціальною експертною комісією Департаменту охорони здоров`я Вінницької обласної державної адміністрації позивачу 05 грудня 2019 року встановлено другу групу інвалідності; причиною інвалідності зазначено: захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

В липні 2020 року позивач звернувся до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, яка ліквідаційною комісією була скерована до Міністерства внутрішніх справ України.

Листом Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України вих. №34720/15-2020 від 15 жовтня 2020 року матеріали ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги повернуто ліквідаційній комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області на доопрацювання, оскільки встановлення другої групи інвалідності відбулося в період понад два роки від дати установлення третьої групи інвалідності, що суперечить вимогам пункту 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850. Крім того, у листі зазначено, що у висновку ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області вказано суму нарахованої одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в розмірі 420400 гривень та раніше виплаченої суми 14414,40 гривень, а розмір одноразової грошової допомоги до виплати 420400 гривень, тобто без вирахування раніше виплаченої суми, що також суперечить приписам пункту 4 Порядку.

Листом від 29 жовтня 2020 року вих. №216/22-2020 Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області повідомило ОСОБА_1 про лист Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України вих. №34720/15-2020 від 15 жовтня 2020 року, а також повернуло подані матеріали у зв`язку із тим, що усунення недоліків, що наведені у такому листі, виходить за межі компетенції ліквідаційної комісії.

Після отримання зазначеного листа позивач повторно звернувся до відповідачів із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 2 групи інвалідності.

Листом Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України від 13 січня 2021 року вих. №І-695/15 позивача повідомлено про повернення на доопрацювання ліквідаційній комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області поданих позивачем матеріалів та висновку ліквідаційної комісії з огляду на те, що встановлення другої групи інвалідності відбулося в період понад два роки від дати установлення третьої групи інвалідності, що суперечить вимогам пункту 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Позивач втретє звернувся до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області із заявою щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності.

Листом Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України від 15 липня 2021 року вих. №І-18102/15 позивача повідомлено, що з дати первинного огляду медико-соціальної експертної комісії до повторного огляду пройшло понад 2 роки, що перевищує передбачений Порядком №850 термін. Наявність зазначеної невідповідності надісланих матеріалів унеможливила затвердження Міністерством внутрішніх справ України висновку про призначення одноразової грошової допомоги, а тому висновок та додані до нього матеріали були повернуті листом Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України від 15 жовтня 2020 року вих. №34720/15-2020 до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області на доопрацювання, як такі, що не відповідають вимогам Порядку №850. Станом на 13 липня 2021 року повторно матеріали про призначення ОСОБА_1 грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України не надходили.

В серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області щодо направлення документів про виплату йому одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України.

Листом Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області від 14 вересня 2021 року вих. №262/22-2021 позивача повідомлено про те, що 23 липня 2020 року ліквідаційною комісією отримано заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Відповідно до пункту 8 Порядку ліквідаційною комісією було сформовано висновок про призначення такої допомоги та із поданою заявою направлено до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення. За результатами розгляду матеріалів листом від 15 жовтня 2020 року вих. №34720/15-2020 Міністерство внутрішніх справ України повідомило ліквідаційну комісію про неналежне оформлення висновку про призначення одноразової грошової допомоги та недотримання вимог пункту 4 Порядку №850, оскільки встановлення ОСОБА_1 другої групи інвалідності відбулося в період, що перевищує два роки від дати встановлення третьої групи інвалідності. Відтак, відсутні підстави для повторного направлення відповідних матеріалів до Міністерства внутрішніх справ України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України від 20 грудня 1990 року №565-XII "Про міліцію" держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Згідно із пунктом 5 розділу IX Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію". Відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Закон №580-VIII набрав чинності 07 листопада 2015 року.

Відповідно до абзаців 2 і 3 пункту 15 розділу IX Закону №580-VIII за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Статтею 23 Закону України "Про міліцію" передбачалося, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", тобто до 07 листопада 2015 року, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, регулювався Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 (далі - Порядок №850).

Пунктом 2 Порядку №850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

У пункті 3 Порядку №850 зазначено окремі підстави, які надають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, однією із яких є установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку №850, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Пунктом 7 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується Міністерством внутрішніх справ; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Згідно з пунктом 8 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає Міністерством внутрішніх справ в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги тощо.

Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 9 Порядку №850).

Таким чином, відповідно до Порядку №850 підставою для призначення одноразової грошової допомоги, чи відмови в її призначенні, є прийняття Міністерством внутрішніх справ України відповідного рішення.

Згідно з пунктом 9 Порядку №850 Міністерство внутрішніх справ в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Отже, після надходження передбачених Порядком документів Міністерство внутрішніх справ України зобов`язане прийняти одне з двох рішень: або про призначення, або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги.

Водночас, Порядком №850 не передбачено можливість повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, а тому повернення Міністерством внутрішніх справ України документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить зазначеним вище приписам Порядку №850.

Таким чином, Міністерство внутрішніх справ України всупереч пункту 9 Порядку №850 не було прийнято рішення про призначення або про відмову в призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги.

Вказані висновки щодо застосування норм права узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 19 лютого 2019 року по справі №802/498/18-а, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин, в силу положень статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а також частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправною відмови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області та Міністерства внутрішніх справ України у виплаті позивачеві одноразової грошової допомоги задоволенню не підлягає, адже Міністерством внутрішніх справ України всупереч вимогам Порядку №850 не прийнято відповідного рішення про призначення або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, а лише повернуто позивачу подані матеріали.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

З метою належного захисту прав позивача, на переконання суду, слід вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, що полягають у поверненні документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 без прийняття рішення, що передбачено Порядком №850.

При цьому, варто звернути увагу на тому, що на звернення позивача до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області щодо направлення до Міністерства внутрішніх справ України документів про виплату йому одноразової грошової допомоги Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області листом від 14 вересня 2021 року вих. №262/22-2021 повідомило позивача, що у ліквідаційної комісії відсутні підстави для повторного направлення відповідних матеріалів до Міністерства внутрішніх справ України.

Відтак, позивачу фактично відмовлено у направленні документів для виплати одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України, що в силу приписів Порядку №850 є обов`язком керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції.

За наведених обставин, дії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області щодо ненаправлення до Міністерства внутрішніх справ України документи та висновок про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги є протиправними, а тому слід зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи щодо призначення та виплату позивачеві одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому 2 групи інвалідності.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , то така, на переконання суду є передчасною, а тому задоволенню не підлягає, адже такі повноваження є дискреційними.

Разом із тим, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача слід зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження документів від ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та прийняти рішення відповідно до пункту 9 Порядку №850.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних із розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 243, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, що полягають у поверненні документів про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Визнати протиправними дії ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області щодо відмови в направленні до Міністерства внутрішніх справ України документів ОСОБА_1 для виплати одноразової грошової допомоги.

Зобов`язати ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому 2 групи інвалідності.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження від ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області документів щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги прийняти рішення про призначення такої допомоги або про відмову у її призначенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідачі:

Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21050, м. Вінниця, вул. Театральна, буд. 10)

Міністерство внутрішніх справ України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 00032684)

Повний текст рішення суду складено 26.05.2022

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович