Ухвала суду № 104518368, 25.05.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

25 травня 2022 р. Справа № 120/7040/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Дмитришеної Руслани Миколаївни,

суддів: Богоноса Михайла Богдановича

Чернюк Алли Юріївни

за участю:

секретаря судового засідання: Пахольчак С.С.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: Оскоми О.М.

представника відповідача: Літвіна С.М.

за відсутності представника третьої особи

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2021, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021, відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

27.04.2022 ОСОБА_1 подав до Вінницького окружного адміністративного суду заяву про перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №120/7040/20-а за виключними обставинами. У поданій заяві заявник просить переглянути рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2021, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 06.04.2022 за №1-р(ІІ)/2022, яким визнано неконституційними положення п. 4 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей".

Ухвалою від 03.05.2021 відкрито провадження за виключними обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №120/7040/20-а.

Даною ухвалою також вирішено проводити розгляд заяви колегією у складі трьох суддів, у відповідності до ч. 8 ст. 33 КАС України.

Ухвалою від 05.05.2022 заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами призначено до судового розгляду на 25.05.2022 о 12:00 год.

В ході судового розгляду позивач та його представник підтримали заяву. В її обґрунтування зазначали, що підставою для звернення до суду із даною заявою стало ухвалення Конституційним Судом України рішення від 06.04.2022 №1-р(ІІ)/2022с у справі №3-192/2020(465/20), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка у свою чергу застосовувалась судом при вирішенні справи.

Згідно із рішенням Конституційного Суду приписи п. 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якими встановлено обмеження щодо виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі за умови встановлення вищої групи інвалідності (або більшого відсотка втрати працездатності) лише протягом двох років, не узгоджується з засадничими конституційними цінностями, зокрема такими, як принцип поваги до захисту прав людини, принцип верховенства права в аспекті домірності та вимог щодо соціального захисту військовослужбовців (статті 3, 8, 17, 46 Конституції України).

Відтак, просили переглянути рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 по справі №120/7040/20-а.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення заяви з підстав, що наведені у відзиві за вх. №28579 (а.с. 171-175). Зокрема, у своїх доводах покликався на висновки Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №808/1628/18 щодо застосування положень п. 1. ч. 5 ст. 361 КАС України, які мають імперативний припис та мають бути враховані при вирішенні даної заяви.

Представник третьої особи на виклик до суду не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлявся завчасно та у належний спосіб.

В силу положень ст. 368 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Колегія суддів, розглянувши заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами, дослідивши матеріали справи, дійшла наступних висновків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Приписами п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України визначено, що підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 19.02.2021 по справі №808/1628/18 сформував правовий висновок щодо практичного застосування положень зазначеної вище норми КАС України.

Зокрема, Верховний Суд у вказаному судовому рішенні зазначив, що положення п.1 ч.5 ст.361 КАС України містять імперативний припис. Встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами лише тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.

Так, словосполучення "ще не виконане", яке вживається у п.1 ч.5 ст.361 КАС України, не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння, а також "розширеного тлумачення", про яке зазначено в ухвалі Верховного Суду від 14.05.2020 (якою справу №808/1628/18 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду). Вказана процесуальна норма має імперативний характер, є чіткою та не може бути застосована інакше ніж це передбачено процесуальним законодавством.

Окремо, Верховний Суд також зазначив, що не може вважатись невиконаним, у розумінні положень п.1 ч.5 ст.361 КАС України, рішення суду, що набрало законної сили та яким у задоволенні позову відмовлено, оскільки таке рішення не передбачає примусового виконання.

В контексті розгляду цієї справи позивач фактично просить переглянути за виключними обставинами в порядку ст. 361 КАС України рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2021, що залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021, яким відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Отже, з огляду на наведений вище правовий висновок Верховного Суду, законні підстави для задоволення заяви позивача відсутні, адже рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 по справі №120/7040/20-а не передбачає механізму примусового виконання.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що за змістом статті 152 Конституції України рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення.

На час виникнення спірних правовідносин діяли положення п. 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", що передбачали, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Конституційним Судом України ухвалено рішення від 06.04.2022 №1-р(ІІ)/2022с у справі №3-192/2020(465/20), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка у свою чергу застосовувалась судом при вирішенні справи.

У рішенні зазначено, що пункт 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII зі змінами, визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно з положеннями ст. 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, з огляду на відсутність у вказаному рішенні вказівки на інший порядок правозастосування, положення пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" були чинними на дату встановлення позивачу ІІ групи інвалідності під час повторного огляду згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії ААБ №094420 від 16.04.2019 року.

За наведених обставин, вказане рішення Конституційного Суду України не може бути застосовано до спірних правовідносин, що виникли до його прийняття.

Колегія суддів зазначає, що встановлення Конституційним Судом України неконституційності окремого положення закону, застосованого судом при вирішенні справи, надає лише право на перегляд такого судового рішення за виключними обставинами, а не є беззаперечною обставиною за наявності якої суд зобов`язаний ухвалити судове рішення на користь особи, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №120/7040/20-а.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 КАС України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 256, 361, 369, КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №120/7040/20-а - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали сторони можуть отримати: 27.05.22

Головуючий суддя Дмитришена Руслана Миколаївна

Судді: Богоніс Михайло Богданович

Чернюк Алла Юріївна